Сценарій привітання до дня Святого Миколая "До нас іде святий Миколай"

Сценарій свята

«До нас іде  Святий Миколай»

Мета:ознайомити  учнів  з історією виникнення даного свята; виховувати почуття любові , поваги, , турботи, чемності, щирості до інших;бажання зробити когось щасливим та робити добро оточуючим.

Дійові особи:

6 учнів

2 янголи

Козак

Святий Миколай

Вчитель. Найулюбленіше свято дітей  та дорослих – свято Миколая.  Його   святкують в Україні 19 грудня.  Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх  людей, та найбільш  слухняних та чемних дітей.

Вірші:

(Розповіді учнів про Святого Миколая)

І. Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

ІІ. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

ІІІ. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

ІV. Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.  

Вірші:

 (З піснею «Ой хто, хто Миколая любить» заходять  Ангели)

1. й Янгол

Мир і спокій дому цьому. Прошу вас   заспіваймо  пісню про  Миколая, він  почує її та  швидше прийде  до нас.

 (Янгол дзвонить дзвіночком і заходить святий Миколай)

 Св. Миколай. Вітаю вас! Мені розказали мої янголи, що всі ви розумні і чемні були. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви всі такі чудові, чудові нівроку. Тож пильно працюйте, свою Україну шануйте й любіть. Любіть її вірно, свою Україну, — І я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи — а що там ви в руках тримаєте?

Ангели. Один несе тоненьку книжечку, а другий — товстелезну.

1-й янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.

2-й янгол. Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні, і все записуємо до книжки.

1-й янгол. В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.

 
2-й янгол. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя , ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українці були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих людей — ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.

1-й янгол. Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу.          (Виходять).

Козак

О, чудотворцю, славний Миколаю,

Нехай святяться всі твої діла.

Ти нам свою молитву щиру дай,

Щоб наша доля – воля розцвітала.

Тобі несемо ми свої дари,

І на поклін до тебе йде мій край.

Ти тільки добре диво сотвори,

Святий наш Отче, славний Миколай!

Миколай

Хай кожного часу і в кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине.

Хай пожиток із вас буде,

Як вже вийдете у люди.

Пильно працюйте і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться

І від злого стережіться.

Дуже прошу: обминайте

Навіть самий менший гріх.

Батька й неньку поважайте

І оточуючих всіх.

Святу Христову віру бережіть,

Нікому зла і кривди не чиніть.

І ще я хочу привітати тих,

Хто Миколаями зоветься.

І тих, хто у науці не ледачий.

І тих, хто добре тут співають,

Країну й Бога прославляють.

Миколай

От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і в мирі.
 

 Вчитель

Шановні добродії! Для маленьких стає чарівною казкою, коли  Миколай   невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.