Сценарій конкурсу художньої самодіяльності «Україна – єдина країна».

Сценарій програми конкурсу художньої самодіяльності

«Україна – єдина країна» учнів ІІІ курсу, групи П-26-12.

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до України, до своїх батьків; спонукати  учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

Ведучі:

Кос Тетяна

Антонюк Антоніна

Класний керівник

Овчаренко Лілія Феліксівна

Тетяна. Добрий день вам, шановна родино!

Антоніна. Так ми вас сьогодні називаємо, бо зібралися ми на свято під назвою «Україна – єдина країна».

Тетяна. До вашої уваги конкурсна програма учнів ІІІ курсу, групи перукарів П-26.

Анастасія. Читає вірш Марії Скочиліс «Молюсь за тебе, Україно!».

Молюсь за тебе, Україно!

Щодня й щоночі у думках,

Коли ми разом - ми єдині,

Молюсь за кожного із нас.

Я прошу в Тебе, милий Боже,

Щоб мир настав на цій землі,

Щоби серця не зупинялись,

Адже вони ще молоді...

І прошу волі для народу,

Будь-ласка, Боже, збережи

Життя людей і їх свободу,

Будь-ласка, нам допоможи...

Мабуть, в цей час лише молитва

Доречна у моїх рядках,

Я сподіваюсь, що почує

Мене Господь на небесах, -

І буде мир в моїй країні,

І буде спокій у серцях,

І стане вільна Україна...!!!

Я знаю, - там, на небесах,

Є душі тих, хто вже загинув

У цій жорстокій боротьбі,

Та пам'ять вічна залишилась

У кожній людяній душі.

Молюсь за тебе, Україно,

В молитві сила моїх слів

Молись і ти, бо ми - єдині,

Молись за тисячі життів…                 

Тетяна. Читає молитву.

Всевидящий наш Отче і Владико,

Тобі молюся і між всіх незгод

Тебе благаю – не покинь навіки

Вкраїнську землю і її народ.

Згаси, о Боже, між братами чвари,

Спаси і вбережи від нових бід,

Щоб не зростали знову яничари,

Щоб в славі процвітав козацький рід.

Звільни нам душі від страху й облуди,

А Україну від нових оков,

Щоби людьми вовік лишались люди,

Щоб не лилась невинна кров.

Щоб не було загарбницького шквалу

Для нинішніх й прийдешніх поколінь.

Даруй нам волю, щастя і державу,

На многії літа, даруй… Амінь

Антоніна. Християнська пісня  «Моя молитва нехай лине». Автор музики і тексту Христина Загарина. Виконують Перебейнос Анастасія та Літневський Олег.

Звучить пісня «Моя молитва нехай лине»

Моя молитва нехай лине,

До Тебе наче фіміам.

І серце лине беззупинно

В чудовий Твій небесний храм.

Боже, я молю за Україну,

Боже, молю Тебе за людей.

Ти їх прости, Ти їх спаси

І милість Свою нам яви.

Боже, я знаю, що Ти будеш з нами

В Храмі Своєму під небесами.

Радість і мир Ти дарував,

Життя за людей віддав

В книгу життя нас записав.

В Своєму Слові живому

Ти для життя веління дав.

Щоб люди всі молились Тому,

Хто на хресті за них вмирав.

Себе за людей вiддав,

В Книгу Життя нас записав!

Тетяна. Молись в день радісного щастя,

Антоніна. І в час важких незгод – молись,

Тетяна. Молись, коли грозять нещастя,

Антоніна. Як сумніваєшся – молись!

Тетяна. Молись, коли ти кривду маєш,

Антоніна. Як в небезпеці ти, молись,

Тетяна. Молись, молись аж до могили:

Антоніна. Чи йдеш, чи їдеш ти кудись.

Тетяна. Молися ревно в час спокуси,

Антоніна. Як переможеш, дякуй ти.

Тетяна. Молись, молись і без вагання

Антоніна. Іди в молитві до мети.

Тетяна. Християнська сценка.

Антоніна. Виконують: в ролі Бога – Літневський Олег, в ролі Людини – Перебейнос Анастасія, в ролі Хлопця – Процюк Олена, Гроші – Біскуп Марина, Спокуса красивого життя – Михалюк Олександра, Алкоголь – Шелінг Марина, Самовбивця – Старчук Тетяна.

Тетяна. Читає вірш «Моїй матері» О. Олеся

Приснилося, що я вернувсь додому.

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,

Сміються в сонці золотому

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде,

Я скрикну "Матінко!" до неї,

Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки

І в них бринітимуть слова:

"Я ждала, ждала цілі роки

І в'яла, сохла, як трава..."

Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита,

І в'ється щастя над душею -

І на плечі нема хреста...

Прокинувсь в морі раювання

І все збагнув, і похолов...

Іду дорогою страждання,

І по сліду моєму - кров.          

Антоніна. Читає вірш «Війна» Надії Красоткіної.

Комусь війна як мати рідна,
Та лише не для матерів.
Бо ж мати вбита горем, бідна,
В молитві за своїх синів
 

І день, і ніч. Їм просить долі,
Здоров’я, щастя і життя.
Бо десь сини у чистім полі
Й чи є у них те майбуття...
 

А їм би в світі цім радіти,
Сміятись і ростить дитя.

А їм би жити, жити, жити!
Та обірвалося життя.
 

І ось без руху, без кровинки
Лежить красивий молодий.
Немає в матері дитинки...
А де ж він рідний, дорогий?
 

Нікому вже до нього діла,
А як же сміх його дзвенів!
Душа на небо відлетіла —
Нема у матері синів...              

Тетяна. Пісня «Балада про мальви». Автор слів - Богдан Гура. Композитор - Володимир Івасюк. Виконують: Андронатій Юлія, Біскуп Марина, Кос Тетяна.

Звучить пісня «Мальви». На початку ІІ куплету усі учні групи виходять з червоними стрічками, пов’язаними на руках у вигляді квітів, а також із запаленими свічками.

Заснули мальви біля хати.

Їх місяць вийшов колихати.

І тільки мати не засне,

Мати не засне,

Жде вона мене...

Приспів

О мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти –

З мойого серця мальва проросла

І кров’ю зацвіла.

Не плач же, мамо, - ти ж бо не одна –

Багато мальв насіяла війна,

Вони шепочуть для тебе восени:

«Засни, засни, засни, засни».

У матерів є любі діти,

А у моєї тільки квіти.

Самотні квіти під вікном

Заснули вже давно.

Приспів

Як зійде сонце – вийди на поріг,

І люди вклоняться тобі до ніг.

Пройдися полем – мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук.

Життя – як пісня, що не віддзвенить.

Я в мальві знов для тебе буду жить.

Якщо ж я ласку не встигла принести –

Прости, прости, прости, прости...

Антоніна. Пам’ятаймо минуле,  розвиваймо теперішнє, піклуймося про майбутнє своєї Україну.

Усі разом. Дякуємо за увагу.