Сценарій прощання з початковою школою "Зачекай, моє дитинство "

Про матеріал

Сценарій прощання з початковою школою "Зачекай, моє дитинство ". До сценарію входять вірші, пісні, веселі сценки із шкільного життя. сценарій побудований у формі подорожі планетами Всесвіту.

Перегляд файлу

Зачекай,

моє дитинство

Роки, роки, невпинні, невблаганні

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тануть і зникають,

На жаль, рокам немає вороття.

Життя - це таємнича книга

І скільки в ній незвіданих доріг

Ти озирнешся і помітиш

Як швидко пролетів за роком рік .

Ти мусиш пригадати дні прожиті ,

І все спочатку перейти,

Сторінку за сторінкою гортати

Щоб пригадати давні і близькі часи…

Дівчинка: А що зараз буде?

Хлопчик: - Казка!

Дівчинка: - Казка? Яка? Весела?

Хлопчик: - Нііііі, казка сумна ця!

Дівчинка: - А у неї буде щасливий кінець?

Хлопчик:- Безумовно буде, всі казки ж мають щасливий кінець. А ще ця казка мала дуже цікавий початок. Багато, багато років тому, коли дерева були дуже великими, дорога довгою-довгою, а сходинки до школи страшенно високими, батьки привели до школи маленьких хлопчиків та дівчаток. Якимось дивом вони опинилися в одному класі, так почалась весела казка під назвою «Дитинство».

Дівчинка: - Я цю казку знаю, я сама в ній живу.

Хлопчик: - Але для четвертокласників сьогодні ця казка закінчується і вони вирушають у доросліший світ.

Дівчинка: - І дитинство вже до них не повернеться?

Хлопчик: - Ні, не повернеться.

Дівчинка: - Ніколи-ніколи?

Хлопчик: - Ніколи-ніколи!

Дівчинка: - Тоді нехай запам’ятають сьогоднішню казку назавжди

Хлопчик: - Так, нехай запам’ятають. Катю, але і ми колись будемо стояти тут на порозі дитинства і чарівної юності.

Дівчинка: - Юро, давай подивимось, як це все відбувається.

Лунає мелодія

Ведуча 1. Доброго дня, дорогі друзі. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішно весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням. Новий день обіцяє незнайоме життя.

Час змінює все, що оточує нас. Довгий шлях життя нелегкий та мінливий. Але всім нам, безумовно, світить яскравим багаттям наше дитинство.

Ведуча 2.

Дитинство — краща пора життя людини.

Але все має свій початок та кінець. Сьогоднішній день провів межу між дитинством та юнацтвом. Тож дозвольте запросити до зали тих, кому присвячується це свято — учнів 4-го класу. Вітаємо їх!

Ведуча 1.

Ось заходить на свято, вітайте.

Наш четвертий, найкращий клас.

Хай здійсняться всі їхні бажання

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Ведуча 2.

Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час

Вище голови, йдіть веселіше,

З нетерпінням чекаємо вас!!!

(Лунає мелодія. Випускники початкової школи заходять до зали).

Ведуча 1.

Знайомтеся! Якщо ви, звичайно, не знайомі.

Веселий! Дружний! Пустотливий!

Трішечки галасливий!

Але вже успішно засвоївши всі науки початкової школи -

Разом: Четвертий клас

Вчитель. Зірки ... Кожну хвилину на блакитному небосхилі запалюються нові зірки. І ось у вже минулому …рр. спалахнули і палають донині … зірочок. Вони відомі нам під такими іменами… А сьогодні відбулося справжнє диво - всі ці зірочки стоять перед нами, і ми маємо честь їх бачити і чути. Давайте привітаємо їх бурхливими оплесками!

Шановні гості, дорогі мої зірочки! Я хочу вас всіх запросити сьогодні в невелику подорож по шкільному Всесвіту і зробити зупинки на найважливіших планетах-пунктах вже пройденого шляху, іншим словом, пропоную ненадовго повернутися в минуле. Адже сьогодні все можливо!

Перша наша зупинка - планета ДИТИНСТВО.

Давайте спробуємо впізнати один одного в такому юному віці. (Фотографії дітей)

(З’являються дошкільнята з кульками в руках)

- А що це за гості до нас завітали?

1.Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам прийдем.

2.Ви тепер - випускники,
Прочитали всі книжки,
що знаходяться у школі,
і навчилися доволі.

3.Дуже ви розумні стали
І знання свої придбали.
Добре й ми навчатись будем
І знання свої здобудем.

4.Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!

Пісня «Чомучки»

1.У всіх я і про все запитую щоранку
І звуть мене Чомучкою дорослі повсякчас.
Я прошу зрозуміти допитливість мою,
Бо невідомий мені світ ще тільки пізнаю!

Приспів:
Чомучки, чомучки, ми – дітки веселі!
Зростають чомучки у кожній оселі.
Чому? Куди? і Як? – ми дуже хочем знати.
"У вас знайдеться час? – Дозвольте запитати!"

2.Чому сова лякливо у темряві кричить?
А де зимує літечко і сонце спить вночі?
Про що струмок співає, куди пташки летять?
А ще я хочу знати як зірочкою стать!

Приспів.

3.Чому встає веселка, а звідки пада сніг?
А як, скажіть, будь ласка, складаються пісні?
То ж просим допомоги, дорослі, ми у вас –
Пояснюйте усе нам, знайдіть для діток час!

5.Прийміть дзвіночки ці від нас у подарунки,

Нехай нагадують вам про святковий день.

А ще повітряні вам поцілунки!

Щасливі будьте і співайте тільки радісних пісень!

Наступна наша зупинка - планета ПОЧАТКОВА.

Пам'ятайте 20… рік 1 вересня. Радіють тата, мами, бабусі й дідусі, усюди посмішки і квіти. Сьогодні до школи! Давайте згадаємо ваші перші кроки по цій планеті.

ПЛАНЕТА-ПОЧАТКОВА. (Інсценований виступ дітей).
- 1 вересня 2014 року ми висадилися на абсолютно невідомій нам планеті.
- Планета на ім'я Школа. Вода є, атмосфера є, тепло є, електрика є. Жити можна!
- Ми виявили, що на планеті є розумна істота. По імені...
Разом - Вчитель!
Вчитель – Добрий день, діти, я ваша перша вчителька. Я буду вас вчити писати, читати, рахувати. І на кожному уроці ми будемо робити маленьке відкриття. Отже, діти, а хто вже вміє рахувати?
- Я вмію рахувати гроші...

- А я вмію рахувати цукерки...
Вчитель - Ой, а хто це у нас весь глобус цифрами списав?
- Це я! Я вмію рахувати лише в глобальних масштабах!
Вчитель - Ну, все, діти, я з вами забалакалася, урок закінчено. Які відкриття ви сьогодні зробили?
- Я відкрив нову зірку...
- Я відкрив закон всесвітнього тяжіння...дітей до знань...
- Я відкрив гармонію чисел...
- А я відкрив Катин портфель і підклав туди цеглу!

Пісня «Зачекай, моє дитинство»

Дитинство наше радісним було
Та раптом відзвеніло й відцвіло,
Злетіло тихо в сині небеса
І, мабуть, не повернеться назад.

Приспів:
Зачекай, моє дитинство! Зачекай!
Не спіши летіти у далекий край!
Наче птаха, білі крилоньки згорни, |
Щоб по довше ми лишалися дітьми! | (2)

А я кричу дитинству: "Зупинись!"
А я його благаю: "Повернись!"
Воно сміється лагідно мені:
Я повернусь до тебе уві сні...

Приспів.

Все далі в небі зірка осяйна,
Мені завжди світитиме вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.

Давайте пригадаємо як проходило навчання протягом 4 років.

Пройшло чотири роки –

Багато це чи мало?

Коли нас, шестирічних,

Вели за руки мами.

З великими букетами,

З портфелями новенькими.

Боялись всього ми навкруг,

Бо ще були маленькими

Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

А письмо – це справжні муки:

Від напруги ниють руки.

Другий клас. Пішла таблиця

І почала часто сниться.

Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Математики нелегко

Було нас навчати,

Тепер таблицю множення

Всю можем розказати.

Ось і третій рік ми в школі

Навчання іде поволі.

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по сто слів за хвилину

Вчились ми читати.

Четвертий клас прийшов до нас.

Стали в ряд частини мови.

Їх багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

.Ми трудились що є сили,

Цінне все, чого нас вчили.

Всю програму вже пройшли,

Четверту висоту взяли!

Як перерви всі ми любим дуже!

Та скажи, хто їх не любить, любий друже?

Всі ми як один, дзвінка чекаєм,

Як почуєм – з класу вилітаєм.

І гасаєм всі ми без зупинку,

Не присядемо, не згаємо й хвилини.

Треба справ багато нам зробити,

А вже на уроці відпочити.

Сьогодні трішки сумно нам усім –

Прощаємось зі своїм рідним класом,

Із тим, що стало нам усім

Таким близьким, що й передати важко!

Пісня «Час тече повільно ллється як вода»(мелодія пісні «Голубий вагон»)

Час тече повільно,ллється,як вода
вже його не спиниш на путі
хоч годин минулих трохи шкода нам,
та найкраще жде нас в майбутті.

приспів
Швидко ми підросли,час біжить,як вода
йдемо у 5 клас,прощай,дітвора.
Першая вчителько,не сумуй,прощавай
і першокласникам клас наш відкривай.

Може,ми образили когось дарма
ви сьогодні вибачайте нас
нам жалітися якось не до лиця,
адже ми ідемо в 5 клас.

А наша мандрівка продовжується і ми зупиняємося на планеті «НАЙРІДНІШІ».

Так, першою школою, першим учителем в житті кожного з вас був не шкільний учитель, а найрідніші, наймиліші люди –це мама і тато.

За сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за терпіння, за те, що завжди були поряд – Щиро дякуємо!

Ми до батьків сказати хочем слово,

Подякувати щиро від душі,

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного гнізда.

Чотири роки проводжали вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

Із вами ми уроки вчили,

І малювали, і лічили.

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.

Нести дамашнії турботи,

Ходити на свою роботу,

І залишатися, на диво,

Красивими і молодими!

Ми любим вас, рідненькі мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато!

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли!

Бабусі кохані, найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні усі наші діти!

За те, що всі пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали,

За те, що навчили господарювати,

За тишу і спокій у затишній хаті!

За все спасибі, любі мами,

Говорим щирими словами

І вам, і татам, і бабусям,

І дідусям – усім вклонюся!

Разом. Ми вам обіцяєм: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Рідненьким нашим батькам!

ПІСНЯ «Мама й тато»

Кажуть мама й тато, що велика я,
Годі пустувати! – Каже вся сім’я,
І дають поради бабця і дідусь,
Каже брат: "За тебе скоро я візьмусь!" (2)

Приспів:
Я не можу зрозуміти: ви ж самі дітьми були,
І кричали, і шуміли, і стрибали, як могли,
А тепер дорослі стали, всі серйозні, мовчазні.
Ще такого не бувало! – дружно кажете мені. (2)

Обійму я тата й матінку свою,
Дідуся й бабусю дуже я люблю,
Посміхнуся брату й стане все гаразд,
А усі поради будуть про запас! (2)

А зараз ми наближаємось до улюбленої планети усіх школярів. Її ви вивчали на протязі чотирьох років інтегрованим курсом і запам’ятаєте найкраще. Це планета «ВЕЛИКА ПЕРЕРВА»

СЦЕНКИ

—Назаре, що сталося з твоїм шкільним костюмом, чому він весь у дірках?,—стурбовано запитує мати сина.

—Не хвилюйся, мамо, ми грали в магазин, а я був голландським сиром.

***

Діана заходить до кімнати, і бачить, що її молодший братик Денис, що зараз хворіє, не лежить у ліжку, а стрибає на ньому.

—Що це ти робиш?

—Та я випив ліки і лише тепер помітив, що на пляшечці написано: «Перед вживанням збовтувати». То ж я і збовтую.

***

—Назаре, ти забув за канікули послідовність цифр? — запитує вчителька учня.

— Ні, добре пам’ятаю:шість, сім, вісім, дев’ять, десять, валет, дама, король, туз…

***

—Дуже дякую вам за гітару, яку ви подарували мені на день народження.

—Тобі так сподобалася гітара, малий?

—Ще б пак! Мама платить мені 2 гривні, щоб я не грав удень, а тато—5, щоб я не грав увечері.

***

Приходить Андрійко додому з брудною, розірваною шапкою. Мати схвильовано:

—Ну, давай розказуй, що сталося?

—Та хлопці з мене шапку зняли і почали нею в футбол грати.

—Ну а ти робив?

—Як що? На воротах стояв!

***

Учитель: Чому це ти, Діано, з учителями не вітаєшся?

Учень: А я вже віталася!

Учитель: Щось я не чула...

Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"

***

—Денисе, коли ти вже нарешті повиправляєш свої погані оцінки? —сердито запитує батько.

—Та я кожен день стараюся це зробити,та вчителька, як на зло, ні на хвилину не залишає журнал без нагляду!

***

Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?

Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.

Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?

Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!

Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?

Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..

***

Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!

Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...

Стецько

Як мені вже надоїло,

І язик вам не болить?

І кому яке з вас діло,

Як я далі буду жить.

І кричать на всі заставки:

"Добивайтеся! Летіть!"

Я не встану більше з лавки,

Буду їсти калачі.

Хай летять куди хто хоче,

А хоч повзає, як рак,

А Стецько б поспав охоче,

Бо Стецько вам не дурак.

Табель вже мені вручили

І освіта в мене є.

Досить, вже мене навчили,

Знаю я тепер своє.

Розум, щоб не розтрусити,

Сяду нишком на печі,

Буду спати, буду пити.

Буду їсти калачі.

А як сили наберуся,

Відпочину від цих слів.

Може, навіть оженюся...

Ох, стомився я, зіпрів.

Я візьму собі дружину,

Щоб варила борщ, супи,

Не дурний я гнути спину,

Бо Стецько не для сапи.

В мене все ж таки освіта,

Початкова хоч, та є.

Хочу я побачить світа,

А у батька гроші є.

Географію, природу

Треба знати, хтось верзе...

Мене батько й на машині

До базару довезе.

Ну, а там з усього світу

І для тіла, й для душі.

Нащо вам, дурним, освіта?

Нащо голови сушить?

От я зовсім не журюся

І нічого не боюся.

От від'їмся, одісплюся

І, напевно, оженюся.

Он мене вже кличе мати,

Може, жінку привели.

А, можливо, кличуть їсти,

Я вже знову зголоднів.

Ой, скоріш до столу б сісти.

От би я вже попоїв!

МІНІАТЮРА «У ЛІКАРЯ»

На сцені стоїть стіл, два стільці. До столу прикріплено напис «Кабінет лікаря». До краю сцени виходить Сергійко з портфелем, хапається за голову.

Сергійко. Що робити? Зараз буде контрольна робота з математики, а я нічогісінько не знаю, домашнього завдання не зробив. Як би мені уникнути того математичного, лиха у вигляді контрольної? Вигадав! Піду до лікаря. Нехай він мені звільнення дасть.

Сергійко знімає з шиї шарф, обмотує ним голову. Потім проходить по сцені в один бік, потім в другий. Тим часом до столу сідає лікар у білому халаті. Сергійко підходить до столу.

Сергійко. Добрий день! Лікарю, можна до Вас?

Лікар. Добрий день! Будь ласка. Проходь, сідай. На що скаржимося, друже?

Сергійко На контрольну. Ой! Тобто, я дуже погано почуваю себе.

Лікар Де болить?

Сергійко У грудях. Серце колотиться, як скажене. Мабуть, тиск високий, як у. моєї бабусі. Погано чую та нічого не пам'ятаю, як мій дідусь.

Лікар Температура є?

Сергійко Є! Висока! Тредцять вісім і вісім.

Лікар. Ну, то не така вже й висока!

Сергійко. Ой! Піднімається! Все вища та вища. Вже сорок чотири та чотири!

Лікар Дійсно, кепські справи.

Сергійко. Ось і я так гадаю, не можна мені на урок. На контрольну з математики.

Лікар Чому?

Сергійко. Я нічого не пам'ятаю. Мені тільки довідочка потрібна. Про звільнення.

Лікар Кому ж я її дам?

Сергійко Та я ж хворий! Ви що, забули?

Лікар Назви хоча б своє ім.’я.

Сергійко. Забув. Я ж Вам кажу, що дуже-дуже хворий.

Лікар Ну, добре. Відкрий рота. Скажи: «А-а-арифметика!»

Сергійко витріщає очі та з кислим перекривленим, як від лимону, обличчям, відповідає лікареві.

Сергійко А-а-

Лікар. Все зрозуміло. Тяжкий випадок. Доведеться два тижні вдома просидіти.

Сергійко (зраділо) Вдома?

Лікар Так. З усіх ознак маємо унікальний випадок -- перевтомлення наукою. Треба частіше бувати На свіжому повітрі, гуляти. Можна відпочивати із книгою на дивані, дивитися телевізор. Але жодних уроків! Забороняю! А насамперед з математики.

Сергійко. А з англійської можна?

Лікар (замахав руками) Ні!

Сергійко. А з природознавства?

Лікар. У жодному випадку!

Сергійко А з української?

Лікар (категорично). Жодної вправи!

Сергійко (розмотує зі своєї голови шарф). А на комп'ютері погратися?

Лікар. А хіба я не сказав? Обов'язково! Два рази на день: три години іранку та по обіді ще три години, якщо на вулиці дощ й у футбола ніде поганяти, то тоді я увечері ще три години.

Сергійко (зраділо підскакує зі стільця). Дуже дякую, лікаре!

Лікар. Нема за що. Бувай здоровий, Сергійко Колокручень Можеш іти.

Сергійко. Як іти? А довідка?

Лікар. Яка?

Сергійко. Звільнення від школи.

Лікар. А як же я можу й тобі дати? На чиє ім'я я її випишу, якщо ти своє ім'я забув?

Сергійко (знову сідає). Ой! Здається, починаю пригадувати. Мене звуть Сергійко. Прізвище Колокручень.

Лікар. Дуже добре. Тепер пригадай, у якому класі ти вчишся. У першому?

Сергійко. Що Ви, лікарю! Хіба ж я малий? Я в четвертому «А» вчуся,

Лікар. Це у тому четвертому «А», у якому зараз контрольна з математики буде?

Сергійко. Точнісінько! Звідкіля Ви знаєте?

Лікар. Розклад уроків на стіні біля кабінету висить. Тим більше, що в 4-А почалася епідемія на запалення хитрощів.

Сергійко. Яке запалення?

Лікар. Не лякайся, з віком минеться. Але як згадуватимеш, довго сміятися будеш. А зараз, якщо пам'ять до тебе повернулася, прямуй до класу. Ось-ось дзвінок буде.

Пісня «Дружній клас»

Ранком ясним щодня йду до школи я,
На душі знов луна пісня солов'я,
Бо люблю дружний клас, друзів дорогих,
Зустрічаю щодня і вітаю їх.
Приспів: Дуже добре, що у нас
Невеликий дружний клас,
Хлопці спритні і швидкі,
пустуни такі
А дівчата - говорушки,
Невгамовні сміхотушки, -
Словом, класний , класний в нас
Наш 4 клас.

А дівчата у нас - господині всі
Вишивать, готувать і співать пісні,
Ну, а хлопці - борці, різні хоч на зріст,
Полюбляють футбол в них до цього хист.

Приспів.

Зараз ми - школярі, та через роки,
Може, створим таке, щоб на всі віки
Пам'ятали про нас, як хороший клас -
Ще ми років аж сім маєм на запас.

А тепер ми наблизились до центральної планети у шкільному Всесвіті. Це планета ВЧИТЕЛЬ

В нашій школі все любе і миле Й дитячому серцю таке дороге: Вчителька перша, що поглядом гріла В рідному класі тебе і мене.

Так-так, сьогодні ніби свято в нас, А на душі так сумно, як ніколи. І, хоч ми прийдемо іще до школи Та вже не зайдемо в улюблений наш клас.

І наша вчителька вже вчитиме не нас, У неї буде інший перший клас, У неї будуть інші свої діти, А ми вже підросли, і цього ніде діти.

Перша вчителька! Добра, терпляча, Наче мама була нам, малим, А любов її щира, гаряча, Зігрівала й світила усім.

Та ми ніяк не можем уявити,

Що двері в клас відкриєте не ви,

Що вже не скажете «Добридень, діти,

О, як за літо всі ви підросли!»

Та все в житті коли-небудь минає.

Прийшла і нам прощатися пора.

З надійного гніздечка відлітає

Дзвінкоголоса спритна дітвора.

Ми закінчили 4-й наш клас,

Й інше життя вже чекає на нас

Але в сьогоднішнє прекрасне свято

Велике спасибі повинні сказати

Пісня «Любим вчительку свою»

Як завжди з щирим словом
До нас заходить в клас,
Любити рідну мову
Вона навчає нас!

Приспів:
Наче квіточки в гаю,
Любим вчительку свою!
Так багато в неї знань,
А ще більше в нас питань.
Наче сонечко в маю,
Любим вчительку свою!
Так багато в неї знань,
А ще більше в нас питань.

Ми про усе на світі
Питаємо її:
Про сонечко в блакиті,
Про річку і гаї.

Приспів.

Учителька терпляча,
І буде нас навчать,
Як розв'язать задачу
І вправу написать.

Приспів.

Вчитель.

Настає хвилююча мить. І знову закінчився навчальний рік. Ви успішно написали ДПА, молодці. Дозвольте вручити вам медалі.

Я хочу передати вас у руки директора школи, який 1 вересня 2018-2019 навчального року віддасть вас у надійні руки класного керівника 5 класу: трішечки непосидючих, галасливих, проте талановитих, щирих і кмітливих випускників 4 класу.

Згідно акту передачі Ви отримуєте( промовляють діти):

В класі хлопців лиш 3 та дівчаток аж 4

середній вік - 10 років, а загальний - 66!;

дата народження - 1 вересня 2014 року;

знак зодіаку-Діва.

загальний зріст - 9м 23см

загальна вага - 197кг

улюблені уроки - фізкультура і математика

улюблений день – неділя

А також я хочу залишити майбутньому класному керівникові «Аптечку»:

● цукерки, щоб підсолодити тяжкі хвилини;

● іграшка для заспокоювання плаксивих;

● йод і зеленка для лікування розбитих колін;

● корвалол для підтримки здоров'я вчителів;

● пояс — на крайньому разі у вихованні.

(Діти виконують пісню.)

Пісня «Вчителю»

Так багато життя нам дає вчителів,
І терплячих, вимогливих, щирих,
Зачарованих словом і мудрістю книг,
Тих, що вірять в добро і надію.

Приспів:
Не згасає вогонь у розумних очах.
І з роками ясніш пломеніє.
Ти тримаєш дитячі серця у руках –
Ти тримаєш планети надію.
*******************
Хай для вас розквітає земля навесні,
Повертає в літа молодії,
Хай лунають для вас щонайкращі пісні
І здійсняться всі ваші надії