Сценарій проведення - Вистави – реквієму « Пам’яті СОЛДАТА»

Про матеріал

Сценарій проведення

Вистави – реквієму , присвяченого Дню Перемоги у ІІ світовій війні

« Пам'яті СОЛДАТА»

Використані музика та пісні, кліпи:

Раїса Кириченко «Балада про синів»!
Расул Гамзатов та Ян Френкель «Журавли»

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле України під час Другої Світової війни, ознайомити зі творчістю російських та українських поетів, виховувати патріотизм, повагу до Батьківщини, братських народів, до ветеранів Другої Світової війни, прагнення миру на ЗЕМЛІ.

Перегляд файлу

Сценарій проведення

Вистави – реквієму , присвяченого Дню Перемоги у ІІ світовій війні

Запрошені:

Голова Ужгородської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил України Гудманян Грант Амазович, ветерани ІІ світової війни, діти війни – вчителі СШ № 5

Учасники: ветерани, діти, батьки, вчителі

Початок: ____________

Вступне слово: Кіндюх П.Я., директор СШ № 5 - 5 хв.

Вітальне слово:

Гудманян Г.А., 5___________хв

Депутат ____________хв

Ведучий: вітальне слово до гостей вечора , вручення подарунків ветеранам, оголошення складу артистів вистави - реквієму

Використані :
№ 41 (864)

«РАДИЙ, ЩО МИ ПЕРЕМОГЛИ НІМЕЦЬКИЙ ФАШИЗМ» –

ВЕТЕРАН МИХАЙЛО ПИЛЕНКО

стаття журналіста Ольги ПАЛОШ

2018р. $D:\фото\новый класс 2016 год с 5-А\2018 театр ВІКТОРІЯ\P1010010.JPG$

« Пам’яті СОЛДАТА»

Використані музика та пісні, кліпи:

Раїса Кириченко «Балада про синів»!
Расул Гамзатов та Ян Френкель «Журавли»

Привітання від клубу – театру « ВІКТОРІЯ»

Хід реквієму

Перед 1 слайдом ____________-кліп «ЖУРАВЛИ»

Пиленко Михайло Васильович
(1926 – 2018)

/ розповідають діти-актори/

Шакоянц

Народився Михайло Васильович 17 вересня 1926 року в селі Олександрівці Краснопільського району Сумської області. Коли почалася війна, Михайло якраз закінчив 7 класів школи, мав 15 років.

Бутеско

«Мати працювала у колгоспі, була великою трудівницею. Батько був дуже грамотним і мудрим, працював писарем у сільраді, проте дуже рано помер, тож мати ростила нас із молодшою сестрою сама, а згодом – із вітчимом, – розповідає 90-літній ветеран.

Габор

-Із початком війни мене та інших молодих хлопців забрали рити окопи. Ми потрапили до Курської області, де пережили страшні злидні й голод. Згодом військкомат направив нас у 8-ий запасний полк до Старого Осколу під Воронежем, а в березні 1943 року я став солдатом у мінометному полку.

Маківчук

Там виконував функції навідника, потім мене призначили зв’язківцем і помічником командира взводу у штабі дивізіону. Військова справа вимагала знань, фізичної витривалості, уважності і доброї пам’яті».

Телецкий

Просуваючись із боями дорогами війни, бійці долали величезні відстані, ризикуючи життям під ворожим вогнем, зазнаючи поранень, втрачаючи побратимів… Війна без жертв не буває, скрушно каже Михайло Васильович.

Обєдкова

Називає основні віхи свого воєнного шляху: Курська битва, Суми, Чернігівська область, форсування рік Псла, Десни, Дніпра; Київська область, Пуща-Водиця, Київ, Житомир, Вінниця; Західна Україна, зокрема Тернопіль, Дрогобицька область; Польща (Кросно), окраїна Німеччини, частина Чехословаччини

ІІ частина__________________________________________________________

________________________________________________________________________

Слайд 6__________________________Журавли /музика/

/ розповідають діти-актори/

Тацюн

Мне кажется порою что солдаты
С кровавых не пришедшие полей
Не в землю нашу полегли когда-то…

Русин

А превратились в белых журавлей
Они до сей поры с времен тех дальних
Летят и подают нам голоса…

Вішован

Не потому ль так часто и печально
Мы замолкаем глядя в небеса
Летит - летит по небу клин усталый…

Кушнірук

Летит в тумане на исходе дня
И в том строю есть промежуток малый

Быть может , это место для меня…

Присяжний

Настанет день и журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле
Из-под небес по-птичьи окликая…

Візавер

Всех вас, кого оставил на земле…
Мне кажется порою что солдаты
С кровавых не пришедшие полей..

Гал

Не в землю нашу полегли когда-то
А превратились в белых журавлей…

ІІІ частина

___________________________________________

Євич

Безпосередньо Закарпаття ми не визволяли, а просувалися на Захід поруч із цим краєм.

Шакоянц

Мав цікавий випадок: ремонтуючи перебиту лінію зв’язку, познайомився з чехословацькими воїнами-зв’язківцями з армії генерала Людвіга Свободи – їм не вистачало телефонного дроту, а я мав цілу котушку, тож поділився з ними, – згадує усміхаючись ветеран.

Бутеско

В Оломоуці нам повідомили, що війна закінчилася. До речі, за визволення Чехословаччини генерал Свобода нагородив мене медаллю «За хоробрість».

Габор

У 45-му році наш полк перевели до Рахова, а потім – до Коломиї. Через рік 101-ий корпус полку розформовують і переводять до Ужгорода.

Євич

Тут я вирішив здобувати освіту. Закінчив 8-ий і 9-ий класи в «Будинку офіцерів», згодом – вечірню школу, із золотою медаллю, потім – математичний факультет УжДУ.

Маківчук

Після цього мені запропонували викладати математику у в’язниці, потім працював завучем в обласній заочній школі, а в ЗОШ №5 пропрацював учителем математики, а також завучем 35 років.

Русин

Вийшовши на пенсію, Михайло Васильович не цурався громадської діяльності – майже десять років був заступником голови міської організації інвалідів війни

Телецкий

Груди колишнього фронтовика прикрашають 30 державних нагород, серед них – ордени Вітчизняної війни I ступеня і Слави ІІІ ступеня, три медалі «За відвагу», медаль «За бойові заслуги» та інші.

Обєдкова

Особливо ж цінною для Михайла Пиленка є медаль «А. С. Макаренко» – «За заслуги в галузі освіти і педагогічної науки».

Русин

Він тішиться, що має багату історію життя, любить переповідати її рідним. Дружина його, вже покійна, була фаховою медсестрою.

Вішован

Разом із нею вони прожили 40 років, виховали двох дітей, а також допомогли зростити племінницю дружини. Нині 91-річний Михайло Васильович має шестеро онуків і трьох правнуків.

Кушнірук

«Я своїм життям задоволений. А якщо й були труднощі… Та де їх нема? Радий, що ми перемогли німецький фашизм, це – величезний здобуток», – підсумовує Михайло Пиленко.

Візавер

А його донька Ольга, присутня при нашій розмові, додає: «Я надзвичайно пишаюся своїм мудрим батьком, бо маю живий приклад активної життєвої позиції. Він завжди оберігав нас, і ми всі дуже йому вдячні».

14 слайд___________ пісня «Балада про синів»

/продовження презентації, яка демонструє фото з ветераном Пиленко Михайлом Васильовичем /

Заключне слово : Савко Н.Г.класний керівник та керівник клубу-театру «ВІКТОРІЯ»

З особливою шаною діти ставляться до ветеранів-вчителів нашої СШ №5, які віддали вихованню молодих громадян багато тепла своєї душі ...

Серед них є

Керечанин О.Г., яка була зенітчіцей в 1944р. і була поранена

в бою;

Віхніна Л.М. - воювала в добровільній жіночій бригаді взводу ПВО;

Левіна П.А. - медсестра

військового шпіталю,

Далекий Н.П.- брав участь у звільненні

Закарпатья,