2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Сценарій проведення міської акції «Пам’яті жертв голодомору»

Про матеріал

Розробка виховного заходу до Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Мета: вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом 1932- 1933 років; виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм, розвивати у дітей траурний етикет, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих.


Перегляд файлу

Сценарій

проведення міської акції «Пам’яті жертв голодомору»

 

Мета: вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом 1932- 1933 років; виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм, розвивати у дітей траурний етикет, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих.

Обладнання: колоски перев’язані чорною стрічкою, хлібина, свічка, свідчення очевидців, факти Голодомору, запис пісень, відеослайди.

           Місце проведення: м.Глухів, пам’ятний знак жертвам голодоморів

 

ХІД ЗАХОДУ

(під музику з кінофільму «Список Шиндлєра» ведучі читають слова)

 

1 - й ведучий:

Крижаний горевій –зброя сили лихої:

Осипається листя, укриває поля, 

Над скорботним безмежжям України святої

Віє голоду пам`ять, завмирає земля...

Пам`ять голоду плаче, блякне сонце в зеніті -

Чорний мор на Вкраїну, наче пошесть, упав...

Ненароджені душі, ненароджені діти, 

Їх батьки не зустрілись -голод жертви забрав...

 

2 - й ведучий:

Добрі люди, в тужливу, смиренну годину

Запаліть на віконці поминальну свічу…

У печалі завмерла вся Україна, 

Чисті сльози моління кожне серце печуть.

Хоч крадеться ізнов зло ординських погромів, 

Обрій Сходу горить, вигорає сповна -

Всенародний набат б`є суворо на спомин, 

В наших душах живе вічна пам`ять сумна!

 

1 - й ведучий:
1933 - й рік... Найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої землі.


2 - й ведучий:
Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни в самому центрі цивілізованої Європи - в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було?!


1 - й ведучий:
Ці питання протягом десятиліть тривожили світову громадськість. Зараз ми знаємо, як це сталося і що це було. Це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу.


2 - й ведучий:
Їм - неоплаканим і невідспіваним, їм - похованим у спільних могильниках. Похованим без труни й молитви, позбавленим могили й шани - присвячуємо цей мітинг. Урочисте зібрання оголошується відкритим. (Гімн України)

 

Ведучі запрошують до слова представників міської ради, громадськості.

 

2 - й ведучий. Голод забрав тих, хто за шмат хліба не стежив і не доносив на брата, не виривав останній окраєць з голодних дитячих ротів, не вмів торгувати святинею, спекулювати, красти, вбивати аби вижити. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготований голодомор.

 

2 - й ведучий. Людей примушували вступати до колгоспів який вважався добровільним лише на словах, а насправді все це здійснювалося насильно, під загрозою позбавити всього і навіть виселити із землі дідів та прадідів.

 

1- й ведучий. В жовтні 1932 року партійно-державна верхівка прийняла рішення вийти із кризи через конфіскацію всіх запасів зерна. За кілька місяців надзвичайні комісії викачали із селян внутрішні фонди — продовольчий, фуражний, насіннєвий. Люди кричали, плакали, лаяли, проклинали. Фактично це була дія, свідомо спрямована на фізичне винищення селянства.


1 - й ведучий. До лютого 1933 року з України було вивезено майже все зерно. Офіційні органи влади замовчували трагедію українського села. Згідно з установкою Й.Сталіна ставилися до голоду як до неіснуючого явища.

 

2 - й ведучий. Голодне лихоліття на Україні найбільше вразило дітей. Вони виявились найменш захищеними. Смертність дітей сягала, за деякими підрахунками, 50 і більше відсотків від загальної кількості померлих. Гинули з різних причин: від опухання та хвороб, ставали жертвою людоїдства, від фізичної розправи над ними.

 

1 - й ведучий. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна замести сліди злочину. Можна раз і вдруге і втретє переписувати історію Та з пам’яттю народу нічого не вдієш.

 

 2 - й ведучий: У багатьох містах і селах поставлено пам’ятні знаки – кам’яні хрести «замученим голодом, безбожно закопаним, неоспіваним у молитвах, неоплаканим». Ми вклоняємось жертвам Голодомору. Схиляємо голову перед могилами невинних людей, замучених голодною смертю.     

 

1 - й ведучий:  Помолимося за померлих від голоду наших земляків, щоб заспокоїти їхні душі, щоб вони відчули, що про них пам’ятають
Нехай наша пам’ять буде перестереженням! І нехай стане заповітом: «І мертвим, і живим, і ненародженим…».

 

 

 

2-й ведучий Вшануємо пам'ять жертв голодомору хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

 

Учениця читає вірш.

Ти кажеш, не було голодомору?

 І не було голодного села?

 А бачив ти в селі пусту комору,

 З якої зерна вимели дотла?

 

 Як навіть вариво виймали з печі

 І забирали прямо із горшків,

 Окрайці виривали з рук малечі

 І з торбинок нужденних стариків?

 

 Ти кажеш, не було голодомору?

 Чому ж тоді, як був і урожай,

 Усе суціль викачували з двору, -

 Греби, нічого людям людям не лишай!

 

 Хто ж села, вимерлі на Україні

 Російським людом поспіль заселяв?

 Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

 Імперський молох світ нам затуляв!

 

 Я бачила сама у ту зловісну пору

 І пухлих, і померлих на шляхах,

 І досі ще стоять мені в очах…

 А кажеш – не було голодомору!

 

Учні передають хліб на рушнику.

Учень1.  Коли ніхто не бачитиме, я цілуватиму шорстку хлібну скоринку. І молитимуся за тих, у кого її не було на столі у голодному тридцять другому і тридцять третьому. За те, щоб простили матері, яка з’їла свою дитину. За розстріляного діда, що вкрав кілька колосків пшениці. За трирічного хлопчика, який тамував голод тілом ще живого батька… від імені мільйонів українців, яких ми називаємо «жертви голодомору» і яких я ніколи не знала, я цілуватиму хліб. За те, що його маю.

 

Учень2..Боже великий, всевладний,

Яви нам свою могуть,

Дай розпізнати правду,-

Праведників не забудь.

 

 

Учень3. Дивляться в твої очі,

Мільйони скатованих душ.

Пригорни їх посели на спочинок,

Та їхнього сну не наруш!

 

Учень4. Заступи нас і нашу державу

Од кривавих лютих незгод.

6.Всі ми сущі, усопші, прийдешні –

 

Разом. Твій пшеничний безсмертний народ

 

Пісня «Господи, помилуй нас»

 

1-й ведучий:  

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.


2-й ведучий:  
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.


1-й ведучий:  
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно. 

 

   1-й ведучий:   Урочисте зібрання, присвячене  пам’яті жертв голодоморів в Україні, оголошується закритим. (Гімн України)

 

     Просимо покласти квіти та пшеничні колоски до пам’ятного знаку жертвам голодоморів. (Фонограма «Свіча» Оксани Білозір)

 

 (Покладання квітів)

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
846
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку