10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Сценарій-реквіем."Мій біль Афганістан"

Про матеріал
Даний сценарій містить в собі матеріали, що можна використовувати при проведенні мітингу-реквієм, присвяченому річниці виведення рядянських військ з території Афганістану.
Перегляд файлу

                                                                                                                                                     

                                                                               “З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

                                                                                Директор   ВП  НУБіП  України

                                                                               “Немішаївський  агротехнічний  коледж”

                                                                                 ______________________  В.І.Альохін

 

 

 

 

                                                   СЦЕНАРІЙ

 

Урочистого  мітингу,  присвяченого  30-й  річниці

виведення  радянських  військ  з  Афганістану

 

Ведучий:  Шановні матері, учасники бойових дій, воїни - інтернаціоналісти, ветерани ІІ світової війни, воїни АТО, гості, викладачі та студенти!

     Урочистий  мітинг  присвячений  «Дню  вшанування учасників бойових дій на території інших держав та виведення радянських військ із Демократичної  республіки  Афганістан»  вважається  відкритим.

                                              (звучить Гімн України)

 

      Ведуча:  30 років  минуло відтоді,  як  вивели з  Афганістану  радянські

      війська, але рани  цієї  війни кровоточать і  досі. Сьогодні  ми   вшануємо

      пам’ять, схилимо голови перед світлою  пам’яттю загиблих та  поклонимося

      тим, хто став свідками і учасниками бойових дій, хто представляв інтереси

      держави  в  різних  куточках  планети, хто прийшов із війни живим, хоча із

      пораненою  душею.

 

Ведучий: Воїни - інтернаціоналісти – це  люди, життя  яких  є  невичерпним джерелом мудрості, любові до рідної землі, сили духу, яскравим взірцем служіння  народові. Священною  є  пам'ять  про  їх  героїзм, мужність  при виконанні  інтернаціонального  обов`язку, готовність  сплатити  за  нього найдорожчу  ціну  – своє  життя.

 

Ведуча: Ми  завжди  будемо  пам`ятати  всіх  тих, хто  загинув, виконуючи завдання  Батьківщини. Подвиги  учасників  бойових дій – це  та  велика  і велична  правда  історії, яку  не  спотворити і  не  перекреслити жодними змінами  у  сучасному  мінливому світі.

  Це  взірець  реального, дієвого патріотизму  для  кожної  чесної людини

і  свідомого громадянина, наочне свідчення  єдності  всіх  поколінь нашого народу.

Ведучий: На  урочистому  мітингу  присутні.  Це  матері воїнів,  учасників  бойових  дій  в  Афганістані:  Попович  Галина  Никонівна  і  Личак  Євгенія  Олексіївна

   (далі  зачитують  відповідно  списку  запрошених,  включаючи адміністрацію коледжу)

                            (список  запрошених  додаток 1)

____________________________________________________________________________________________________________

Ведуча:  До слова  запрошується: голова  районної  спілки  воїнів  інтернаціоналістів –  Герасименко  Олександр  Михайлович

Ведуча:  До слова  запрошується:  представник  районної  держадміністрації  (уточнить)

_______________________________________________________________

 

Ведуча:  До слова  запрошується:

_______________________________________________________________

 

 Ведучий   Офіційно це не називали війною, а всього лише воєнною кампанією.   Через “Афган” пройшло 160 тисяч українських юнаків, біля 200 із них це студенти та випускники нашого коледжу.  

      Десять років українські родини, чиї сини, брати і батьки брали участь у бойових діях, з нетерпінням чекали на цей день.

Ведуча:     Загинуло 15 тисяч наших воїнів, 78 тисяч солдат повернулися  інвалідами,  290 пропали безвісти.  Зі  сльозами  на  очах проводжали  батьки  своїх  синів, братів, онуків  на  ту  далеку  жорстоку  війну.

Ведуча: Багатьом  з  них ніколи  вже  не  судилося повернутися до рідного дому, вони полягли навіки. Ховаючи своїх дітей, сивіли  від  горя батьки  і  матері, сиротіли  діти, вдовами  ставали  жінки  в  мирний час. Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм – право бути похованими на рідній землі.

                                            (музичний  фон)

Ведучий:  Чимало випробувань припало на долю наших співвітчизників - кровопролитна Друга світова війна, бойові дії на території інших держав, в Афганістані  та  нині  Антитерористична  операція  на  сході  України.

       Сьогодні  у  такі  складні  та  напружені  часи для нашої країни, воїни - «афганці», які зазнали страхіть війни, жертвуючи своїм життям та здоров’ям проявляючи  самовідданість,  мужність  і  героїзм, і  нині стоять на захисті рідної  держави, незалежності  та  територіальної   цілісності  України.

Ведуча: Ми  вдячні  нашим   воїнам - «афганцям»  за   їх  активну  громадянську  позицію  і вірність  справі  до  кінця  виконувати  свій  військовий обов'язок. За те, що навчають  і передають свої знання  та  навички,  допомагають  у  фізичному  і  духовному  становленні  молодих бійців - стати  справжнім чоловіком, захисником  своєї  батьківщини, бути відповідальним  за  нашу  єдину Україну. Ваш бойовий досвід є цінним надбанням нашої армії.

 Ведучий:   Для  молодого покоління ви є прикладом мужності  та  патріотизму, відваги і незламної волі, честі і вірності  рідній Україні. Ваші  подвиги неоціненні і той героїзм, який ви проявляєте сьогодні  заслуговує  глибокої шани  та  поваги.

Ведуча:  На сьогоднішній день,  в зоні антитерористичної операції загинули десятки воїнів -"афганців", сотні - поранено, тисячі – воюють. Серед загиблих на превеликий жаль є і наш земляк, який пройшов війну в Афганістані, а віддав життя за рідну землю - Личак Микола.

      Із початком бойових дій на Донбасі, Микола Анатолійович, як волонтер організовував збирання та доставку  матеріальної допомоги українським військовослужбовцям, які діяли на Луганщині. Після однієї з таких поїздок під впливом побаченого залишився добровольцем у 24-му батальйоні  територіальної оборони «Айдар». Загинув 27 липня 2014 року, потрапивши під мінометний обстріл в м. Лутугине Луганської області. Низько вклоняємось і  віддаємо  велику  шану  та повагу полеглому герою за мужність та  відвагу.

Ведучий:  Вже по традиції в цей день ми не можемо і не маємо право не згадати   наших   випускників   та   студентів,   які     залишилися  навічно  19 - літніми  на  чужій  землі,  а   повернулися   до   нас  у   вигляді   зграї “білих  журавлів”.  

Ведуча:  Це:  1. Кавалер ордена Леніна, випускник відділення 

   “Механізація с.г.” Віктор  Пузін.

  1. Кавалер  ордена  Червоної  Зірки  випускник

   відділення “Механізація с.г.” Анатолій Чайка.

  1. Кавалер  ордена  Червоної  зірки  випускник 

  Ірпінського  с/г технікуму  Сергій  Лантушенко.

  1. Випускники  електромеханічного  відділення

    Смик  Павло і Білий  Анатолій.

  1. Студент  відділення  ветеринарної  медицини

     Пивоваренко  Леонід.

  1. Попович  Сергій – випускник  відділення  механізації (помер у   2005 році, нагороджений медалями СРСР).

 

Ведучий   На   знак    вшанування  світлої  пам’яті  тих, хто  віддав  своє

життя,  увійшовши  в  безсмертя, ми схиляємо  голови  і  вшануємо  їх  

                            хвилиною  мовчання.                                                                            

                                      (метроном  + фон)

Ведуча:  Право покласти  квіти до  пам’ятника  студентам – воїнам,  які

загинули  в  Афганістані  та  обеліску  Анатолія Чайки,  до обеліску Слави  викладачам  та студентам, які  загинули  в  роки  ІІ світової війни, надається  воїнам –  «афганцям» та кращим студентам.

_______________________________________________________________

Ведуча:  Запрошуємо  всіх  присутніх  покласти  квіти до підніжжя пам’ятника.

                               (фон  - до покладання   квітів)

 (всі присутні  покладають  квіти:  воїни – «афганці» та  студенти коледжу)

 

                               (фон до вірша)         

Ведуча:  Очі туманить ядуча сльоза,
               Руки скувала утома,
               Палить їй душу афганська гроза —
                         Син не вернувся додому.

                         В неї він був ясночолий, як світ,
                         Сонячно так усміхався,
                         Ще й двадцяти не було йому літ,
                         Юним  навіки  зостався.

              ...Роки летітимуть, мов журавлі,
                Та не полегшає  гіркая  втрата,
                 Доки ходитиме по землі

                 Мати  героя - солдата.

 

Ведучий:    Серед   нас  присутня   мати   героя  Сергія  Поповича

                    Попович  Галина  Никонівна.

Ми  запрошуємо  Галину  Никонівну  до  слова.

Запрошуємо до слова матір Миколи Личака – Євгенію Олексіївну

                                 (виступ  матерів)

Ведуча:  Їм  випало  жити – так  кажуть  про  тих,  хто  повернувся  до рідного  дому, порядкує  рідну  землю,  віддаючи  їй  свої  сили і вміння. Вони  пройшли  пекло  війни Афганістану є  тією  пам’яттю,  що  пише   історію.  Шановні  воїни-інтернаціоналісти,  ми  пишаємося  вами, горді  тим, що  поруч  із  нами  живуть  мужні, відважні, рішучі  чоловіки. Низький уклін

 

Ведучий: 1. До  слова  запрошується   комісар  Бородянського  районного

 

    військкомату  підполковник 

 

 

Ведуча:  До слова  запрошується:

________________________________________________________________

 

До слова  запрошується:

________________________________________________________________

 До слова  запрошується  голова  Немішаївської  селищної  ради

                     Замідра  Сергій  Володимирович

 

   До  слова  запрошується -   директор  ВП НУБіП  України

                          "Немішаївський  агротехнічний  коледж" -

                                Альохін   Володимир   Ілліч

 

Ведучий: У світлі важких подій, котрі  ми переживаємо, до багатьох громадян прийшло розуміння того, що для кожної сім’ї, дитини, прийдешніх поколінь велике значення має  цілісність нашої держави. Нині починаємо усвідомлювати, що означає  бути українцем і жити у вільній та незалежній країні.

 

Ведуча: У житті  треба все робити вчасно.  Не забути сказати добре слово один  одному,  посміхнутися.  Адже  потім  дуже шкодуємо, що щось не встигли  чи  не  змогли.  Вчасно  простягнути  руку  допомоги, підкласти  плече. Потрібно  пам’ятати, що  Бог  дав  нам багато  чеснот, зокрема, віру, надію, любов… І  ми  маємо  це  усвідомити.

      «Живе  лиш  той,  хто  не живе  для  себе, а  хто  для  нас  виборює  життя».

      Нашим  воїнам, матерям, гостям, всім  присутнім   бажаємо мирного  неба  над  головою,  ясного  сонця,  здоров’я,  щастя,  сімейного  благополуччя,  душевного  спокою,  злагоди,  достатку  у нашому  великому  домі, який  зветься  Україна.

 

Ведучий: Шановні  присутні,  мітинг,  присвячений  30 - ій  річниці  «Дня вшанування   учасників  бойових  дій  на  території  інших  держав  та  виведення  радянських  військ  із  Афганістану»  дозвольте  вважати  закритим.

 

                               (звучить Гімн  України)

ПІДГОТУВАЛИ:

Викладачі циклової комісії фізичного     В.П. Піщанський

виховання та захисту Вітчизни      І.В. Шатохіна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Захист Вітчизни 11 клас (Бахтін А. М. та інші)
Додано
7 лютого 2019
Переглядів
1810
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку