Сценарій "Різдвяний вертеп"

Вертеп

 

(Дзвонить дзвінок, до хати заходить запорожець)

 

Козак: Я є козак – проводир,

Знаю,що ви є богатир.

Прийміть нашу звістку в хату

І дайте нам гідну плату.

 

(Входять три пастушки)

 

Пастух 1: Що воно таке на небі засіяло сяйво?

 

Пастух 2: Небо дає якийсь знак.

 

Пастух 3: Кому?

 

Пастух 2: Землі та людям.

 

Пастух 3: А  ось послухайте, який мені дивний сон приснився.

 

Усі:  Розкажи!

 

Пастух 3: Сниться мені, у Вифлеємі, у місті убогім, у золотій церкві на срібнім пристолі Діва Марія народила сина.А як породила, зараз скупала.Про Ірода злого не чула, не знала.А Ірод, довідавшись дав знати, щоб всім малим дітям голови стинати. Як про це дізналась Божа Мати – стала з малим Ісусом утікати. Іде вона полем, а тут мужик під пшеницю оре: « Помагай, Боже, сіяти-орати, щоб нині сіяти, а завтра збирати!», і пішла Пречиста.

                        На другий день іде мужик у поле. А його пшениця, як золото.Став мужик тую пшениченьку збирати, а тут іде Ірод – цар лютий, проклятий.

• Помагай, Боже, пшениченьку жати!Скажи, чи не йшла тут з дитям Божа Мати?
• Ой йшла вона, йшла, буйний вітер віяв, як я на цій землі пшениченьку сіяв.

Подумав Ірод,що давно це було та з військом назад повернувся.

 

Пастух 1: Справді дивний сон.

 

Ангел: ( входить) Гей, пастирі! Велику радість вам звіщаю: відчинені ворота раю. Світ звеселився, на світ народився бажаний вам Месія. Ідіть до Вифлеєму і поклоніться владиці світу.

 

Пастухи : (входять і колядують)  Ісусе милий,ми не багаті,

Золота, дарів не можем дати,

Но дар цінніший несем від мира –

Це віра серця і любов щира.

 

(Входять Ірод і два воїни.Ірод сідає)

 

Воїн: Ясний царю, наш Іроде!

Три мудриці ідуть зі сходу,

Хочуть з миром і поклоном

Перед твоїм стати троном.

Чи звелиш ти їм прийти?

 

Ірод: Проси, прийму їх радо.

 

(Воїн наказує і виходить)

 

Ірод: О, кріпка ти моя владо, по всім світі славна ти!

 

(Входять три царі)

 

Ірод: Що за люди, звідки йдуть?

Куди дорога, звідки путь?

 

Цар 1: Ми три царі сходу, спішно йшли дні і ночі.Бо важливу дуже хочем уповісти вість тобі.

 

Ірод: Розкажіть!

 

Цар 1: Царю, знай,що від дитяти

На звіздах я вчусь читати

В тім письмі, що з-понад хмар.

Прочитав я,що в Юдеї

В краю тім землі твоєї

Народитися мав цар.

 

Ірод:  Цар Юдеї? Що я чую?

Та в Юдеї я паную.

Негаразд ти прочитав.

 

Цар 1: Добре, я читав, Іроде.І тому сюди прийшов,щоб дитятко віднайти та йому поклін віддати, срібло , золото дарувати.Щоб нас у в ласці своїй мав.

 

Цар 2: Царю, над Виялеємом засіяла зоря

І ясним світлом сипле, дугою,

Ми йдемо за звіздою,

Минаємо ріки, минаємо море,

А серце б’ється  від неспокою:

Кому це світить ця  ясна зоря?

А зоря світить, б’є блиск чудовий,

Горить у світлі стайня убога.

Ми йдемо за світлом знайти Месію

І поклонитися Йому.

 

Ірод: А ти хто?Розкажи!

 

Цар 3: Я є цар, цар вільного моря,

Буря і моря зі мною говорять,

Де звіро-люди, безбожники люті

Орють лукавством, сіють отруту.

Я цар сміливий,славного роду,

Що не боїться ніякого зроду.

Мій люд чайками по морю гуляє

І Бога свого, Христа величає.

І я величаю, дари несу нині,

Для нашого Бога – Пречистої Сина.

Звізда привела нас до землі твоєї.

Скажи, чи знаєш,де є Син Марії?

Царю, вчених мужів маєш,

Де дитя це віднайти?

 

 

Ірод: Є у муж священний-

Архиєрей в письмі вчений,

Тут звелю йому прийти

(Звертається до воїна)

Нехай стане перед нами архиєрей із книжками

Своє слово хай повість.

 

(Воїн наказує, виходить . Входить архиєрей)

 

Архиєрей: Тут я, царю. Що накажеш?

 

Ірод: Читай з книг про Божого Сина.

 

Архиєрей: Про Божого Сина? Зараз буде.

(Архиєрей розкриває книгу і читає)

У Вифлеємі, в місті убогім

Іде на світ Син Божий – Ісус.

Іде від Діви Марії.

Аж тоді над світом зоря заясніє,

Як чоловіче тіло Бог візьме на себе,

Цар землі і неба.

Прийде злих карати, добра научати

І за гріх світу себе розпинати.

 

 

Ірод: Ідіть до Вифлеєму, володарі світу,

Ісусові поклін віддайте

І назад вертайте,

І я піду зі своїм народом.

 

(Царі виходять і колядують)

 

Ірод: (До архиєрея) В тюрму підеш, архиєрею!

І там собі про Месію,

Скільки хочеш читай!

 

Архиєрей: В тюрмі піду я радо.

 

(Воїни виводять архиєрея)

 

Ірод: Гей , мої воїни! Ви по всім краю ідіть і наказ мій понесіть. Кожен хлопець до двох літ хай загине, -так зробіть! Хай не сміє батько, не сміє мати сина свого сховати. А хто посміє сина сховати, того без суду смертю карати! А між ними певно й Він знайде свій смертельний скон.

 

( Воїни виходять ,наказують  і по хвилі входять)

 

Воїни: Ясний царю, мій твій наказ вчинили.

Всіх дітей побили.

І навіть твого сина не лишили.

 

Ірод: Ідіть! Був я пан над панами,

Був я пан над панами.

Розлука за моїм сином

Рве серце шматками. (Б’є себе в серце)

 

 

Смерть: (вбігає) Іроде, я за тобою сім  літ  ходила,

Сім пар чобіт зносила,

Аж тепер тебе знайшла.

(Косою за шию забирає Ірода)

 

(Входить Ангел)

 

Ангел: Мир вам, люди,у цій хаті,

Перестаньте сумувати

Ми вам новину принесли,

Щоб всі біди у вас щезли,

Нині світ весь звеселиться,

Бо Син Божий народився.

В щасті всі ви проживайте,

Христа Бога вихваляйте,

В щасті ,щоб була вам кожна днина

І наша славна Україна.

 

Христос народився!

 

(Усі колядують)