Сценарій родинного свята «Нема роду переводу» для учнів 1-11 класів
Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
Учень 1
1.Доброго дня! Доброї днини!
Ми Вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати старійшин роду.
Якому у нас нема переводу.
Учень 2
У нашій школі нині свято
Весела пісня щиро лине.
Прийшло на зустріч вас багато,
Сьогодні ми усі – одна родина.
Учень 1
Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
Учень 2
Шановні гості, запрошуємо Вас до нашої господи на слово щире, мудре, на свято родини «Нема роду переводу»
Учень 1
Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Учень 2
Родина – найдорожче для кожної людини. "З родини йде життя людини", - говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові й добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.
Учень 1
З давніх-давен існувала така традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно.
Чим більше людина знала про свій рід, тим довше жила пам’ять про померлих родичів, тим більше берегли й підтримували живих.
Учень 2
Завжди створювала затишок і лад у родині жінка, мати, тому й назвали її берегинею сімейного вогнища.
Слово "мама” росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас.
Вірш «Тільки мама» для вас дарують Женя, Міша, Богдан і Руслан.
1.Для всього, що є зелене,
Зелена фарба в мене.
Для неба, річки, ставу
я синюю дістану.
Для жовтого гусяти
І жовту можна взяти.
Але ж яку дістати,
щоб маму змалювати?
Складу я краще вірші
найкращій мамі в світі.
2. Є багато в світі мам,
Та скажу вам прямо:
Я для себе вибрав сам
Найріднішу маму.
Моя мама – просто клас!
Тато згодиться зі мною
Найгарніша, наймиліша
Всіх вона голубить, тішить.
Тільки мама знає все:
3. Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де брата рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп'ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
4. Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати пляму
всі: Знає мама, тільки мама!
Дівчатка 2 класу приготували для вас художній номер. Зустрічаємо!
Слова.
Продовжують дарувати вам вірші Настя, Віка, Ліда, Віталій
ПЕРШЕ СЛОВО
Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі – «мама».
НАЙРІДНІША
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Мама – найкраща людина у світі.
Знають це всі – і дорослі, і діти.
Морок не ляже на рідній поріг
Мама не пустить, вона – оберіг.
Рідні мами, рідні тата,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро, щиро,
Ми бажаєм щастя й миру!
Сценку “Чия мама краща?” подивіться у виконанні Олега та Діми.
Ми з товаришем гуляли
Ми серйозно розмовляли
Знаєш, Олег, - кажу я, -
Краща мама – це моя.
Ну, а Олег, каже:
Ні! Сперечатись нащо
Мусиш вірити мені: Моя мама краща!
Я товариша любив
Сперечатись не хотів
І повірили тому,
Він мені, а я йому.
І обом приємно нам
І Олегу і мені.
Значить кожна з наших мам
Є найкраща на Землі.
БАТЬКО
Учень 1
В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько.
Його неквапливе й розважливе слово завжди
змушувало глибоко замислюватися над життям, виховувало такі людські риси як доброта, чесність і відповідальність.
Учень 2
Батьків приклад, батьків наказ завжди служили законом для родини.
Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник.
Вірші про тата прочитають дівчатка 4 класу.
1. Можу я маленька., цілий світ сходити,
Море переплисти, в небо полетіти,
Та знайти не – знайду такого словечка,
Щоб виказати татові всю любов сердечка!
2. Де знайти співачку, аби оспівати,
Де ті фарби взяти, аби змалювати?
Хоч би я співала краще за пташатка,
Всеодно не виспіваю, як люблю я татка.
3. Хоч би, як веселка,
Я всі фарби мала
Та любов до татка
Я б не змалювала.
4. Але є на світі
І на теє сила,
Щоб любов’ю серця
Серденько сповила.
5. За слова миліший,
Кращий за малюнок
Нашим таткам милим
Буде поцілунок!
( цілують татусів повітряними поцілунками
_____________________________________________________
Прийміть музичне вітання від Євгена Ролдухіна.
ВІРШ ПРО ТАТА вам дарують Саша, Марина, Влад, Яна, Альона і Діма
1. Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
2. Смажить в лісі шашлики
Та читать усім казки
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
3.Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки.
4. Може малювать машинки
Може поскладать картинки
Може везти на собі
Як на швидкому коні
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.
5. Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
6. Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
А зараз художній номер від учнів 1 та 3 класів
1 дівчинка. Дівчата, а давайте «Подоляночку» поводимо!
Усі. Давайте! (Співають.)
2 дівчинка. Хлопці, а ходіть з нами потанцюте!
1 хлопчик. А ми що, дівчата-подоляночки? У нас свої пісні — хлоп’ячі!
3 дівчинка. Ну, і які ж то такі хлоп’ячі пісні, покажіть нам!
2 хлопчик. Дуже просто. Ану, хлопці, до мене!
Послухаємо гумореску, яку підготував для всіх Діма Мартиненко
Звiдки в тебе така гуля? -
Пита батько сина.
- Та то менi туди муха
На уроцi сіла.
- Та що, мухи в вашiй школі
Є такі великі?
- Та нi, то її Микола
Вдарив черевиком.
Учень 1
У гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного люди – наші бабусі. Вони невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів.
Учень 2
Дорогі наші бабусі, сьогодні ми хочемо подякувати Вам за Вашу ніжність і тепло, за ваші прекрасні працьовиті руки, що вміють випікати хліб, гладити по голівці і захищати від біди, виконувати важку роботу.
Вірші бабусям дарують Альона та Катя
РІДНІЙ БАБУСІ
Я зізнатись не боюся –
Краща ти за всіх бабуся!
І хоч старша за усіх –
Найдзвінкіший в тебе сміх!
Пам’ятай, бабусю, рідна!
Дуже ти усім потрібна!
То старішати зажди –
Будь здоровою завжди!
ВСТАЛА РАНЕНЬКО БАБУСЯ МОЯ
Встала раненько бабуся моя.
Солодко спить ще велика сім'я.
Хутко смачненьких млинців напекла,
Теплого всім молочка принесла.
«Любі малята, швиденько вставайте,
Личко умийте і снідать сідайте».
Біля бабусі я сяду близенько:
«Дякую, бабцю моя солоденька!»
Завжди працює бабуся моя,
Любить бабусю вся наша сім'я.
А зараз ми послухаємо гуморески, які підготували Андрій та Владислав.
«У неділю на базарі»
У недiлю на базарi
Два куми зустрiлись,
Один живе у райцентрi,
Другий у селi десь.
- Як там справи, куме Йване?
- Та хай йому трясця!
- А що ж таке? – Та недавно
Купив зубну пасту
Воно ж тепер тiльки й знають,
Що все рекламують:
Чистiть зуби цим “Колгейтом”
I як в бобра будуть!
- То я, дурний, i почистив,
І не забарилось,
Як у бобра всього лиш два
Спереду лишились.
— А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки, —
Що у Києві на стінах почепили дошки
“В цім будинку жив художник”,
“В цьому жив письменник”?
А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник,
Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому
І виплачую проценти синові малому…
А коли засну навіки у сирій могилі,
Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі?
— Не журись, — сказав Тимошка і утішив Гната:
Ми напишем на фанері: “Продається хата”.
Учень 1
Старійшиною роду є дідусь, який научить як на світі жити, народ свій поважати, словом мудрим утішить.
Учень 2
Дідусь має руки золоті, які все вміють робити:орати , сіяти,косити, садить дерева, майструвати і онуків розважати.
Вірші для дідусів читають Міша і Серьожа
1. Наші діди теж бувало
з гірки падали чимало
їх бабусі гнали в дім
і штанці латали їм.
А сьогодні вже вони
он які поважні
тільки й думають, як нам
дати зауваження.
2. Дуже поважає мій дідусь футбол.
Разом із гравцями «забиває гол».
То підскочить в кріслі, то «ура!» кричить,
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.
Мій дідусю рідний,
Завжди буть таким:
Спритним і веселим –
Вічно молодим!
Послухайте ще гумор від Андрія та Владислава
Наварила вареників
Увечері мати,
А синочок-парубійко
Сів їх уплітати.
Так напхався, натоптався,
Що вже ледве дише.
Збуди мене, - просить матір, -
Завтра пораніше.
На роботу влаштувався? –
Здивувалась мати.
Та вареники ж лишились,
Буду доїдати.
Сливи | Гумореска
Тут були у мисці сливи.
Де ви їх поділи?
А ми з татком, - каже хлопчик, -
Ввечері поїли.
А три кісточки лишили
Ви кому? Для мами?
Я лишив, бо татко сливи
Ковтав з кісточками.
Чого, куме, ти сумний,
Яке в тебе горе?
- Їде жінка в санаторій,
Аж на Чорне море.
- Не журися ти за нею,
Ти ж мужик, не віхоть.
-Е -е -е, як буду я веселий
може не поїхать
Учень 1
Ми, діти, не обділені любов’ю і увагою рідних. Отже, сьогодні ми зібралися для того, щоб подякувати всім вам за вашу любов і ласку.
Учень 2
За тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все, що можна скласти в одне слово — турбота.
Учень 1
Бабусю шануйте і дідуся!
Матусю любіть і тата!
Нехай родина дружно вся
Буде на радість завжди багата!
Учень 2
Хай тішаться онуками бабуся й дід!
Хай батько та мати радіють дитині!
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир панують в родині!