Виховний захід для учнів 6-го класу "Масляна"

Мета виховного заходу:

• розширити й поповнити знання дітей про традиційні українські свята, продовжити формування національної самосвідомості;
• розвивати культурно-музичні навики;
• виховувати любов і бережне ставлення до традицій українського народу, до природи.

Форма проведення: свято.

Місце проведення: актова зала (прикрашена паперовими квітами, пташками)

Обладнання та костюми: мультимедійна презентація, проектор, українські народні костюми, кольорові стрічки.

Хід виховного заходу

Все! Все! Все! Всі на свято!

Масляну зустрічаємо, зиму проводжаємо!

Весну закликати!

Поспішайте! Поспішайте!

Поспішайте зайняти найкращі місця!

 

Сам не займеш — сусідові дістанеться!

Приходьте всі без сорому!

Квитків не треба!

Пред'явіть гарний настрій!

Приходьте, розімніть кістки!

 

Сьогодні Масляна запрошує в гості!

Поспішайте швидше! Поспішайте швидше!

Немає свята нашого веселіше!

Гостей давно ми чекаємо.

Масляну починаємо!

 

Увага! Увага!

Вже час розпочати

Веселе, щасливе і радісне свято.

На нього чекаєм давно уже ми.

 

Снігами вкрилася земля,

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець

Та носики щипає.

Сьогодні весело у нас —

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

 

Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки, були ігри, жарти, сміх...

Та ще й катались з гірок снігових.

 

Прийшла пора зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

Дарує Масляну на прощання —

Свято зимове останнє.

 

Завдання важливе виконуємо ми -

Скликаєм на свято останнє зими!

Масляна щедра гостей всіх вітає,

Млинцями смачними всіх пригощає!

 

Ми нудьги не переносимо –

В гості Масляну запросимо.

 

Масляна: Моє вам шанування. Я до вас на цілий тиждень завітала. Цілих 7 днів будемо вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня - млинці з сиром, политі сметаною... Гулятиму і я з вами.

 

 

Я прийшла до вас з добром,

З сиром, маслом, пирогом,

Ще з млинцями, калачами та вареничками!

На тарілки їх складайте,

Та на стіл їх подавайте.

А чим порадуєте, зустрінете мене?

 

Діти виконують пісню «Масляна» муз. Злотника, сл.. Вротарьова. (відеоролик)

Ой, дорослі і малята, ой, ви хлопці і дівчата,

Вас ми раді привітати, добру пісню проспівати!

Всіх запрошує на свято і широка, і багата,

 Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!

Приспів:

А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.

Вже не довго до тепла - до Петра і до Павла.

Великодень в добрий час поспішає вже до нас.

А сьогодні - гай гуде! Щира масляна іде! 

Гуляй, Масляна, як треба, не забудемо ми тебе

І млинці твої гречані, і вареники в сметані!

Ти співай, моя родино, щоби жито уродило.

Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!

Приспів:

 

Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Масляна — це одне з найулюбленіших свят слов’ян. Його здавна відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічалися». Друга назва свята — Сирний тиждень або Колода. Справа в тому, що Масляній передував зимовий піст, і люди врешті-решт могли їсти всілякі скоромні продукти, у першу чергу молочні та з м'яса. У другій половині зими в корів, кіз, овець з'являлося потомство: телята, козенята, ягнята. Природно, більшали і надої молока — його тепер вистачало і тваринам, і людям.

 

Крім того, морози вже були не такими лютими, усе тепліше пригрівало сонечко...Людям дуже хотілося скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду - ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за тепло сонцю, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, червонуваті (якщо були зроблені з житнього борошна), які дуже нагадували сонячний диск.До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки і візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.

 

Масляна! Чесна! Широка! Весела! Масляну повсюди чекали з великим нетерпінням. Це найвеселіше всенародне свято.  Тиждень Масляної починався з понеділка.

 

Так, перший день тижня іменують «Зустріччю», раніше в понеділок ходили з опудалом по селі і будували гірки для катання. Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і веселилися, каталися з гірок і грали в рухливі ігри. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно. Зараз обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних. Потрібно відзначити, що під час воїн Масляну святкували тихо, направляючи спільні зусилля на допомогу воїнам, пораненим, сиротам та вдовам...

 

Вівторок «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ДЕНЬ»

У вівторок всі виходили на гуляння. На вулицях проводилися всілякі конкурси і змагання на силу, спритність і розум. Парубки запрошували дівчат кататися на санчатах. Господині запрошували всіх на млинці. Масляного вівторка особливо чекала молодь. Адже в цей день парубки вибирали собі наречених, а дівчата вибирали суджених. Для цього вони влаштовували вечорниці.

 

Зимоньку сьогодні проводжаєм

Знову через рік чекаєм.

 

 

 

Ой, минула вже зима,

Снігу, льоду вже нема.

Вже вернулись журавлі

Соловеєчки малі.

 

Дівчата – подруженьки!

Давайте співати,

Весну закликати

Птахів зустрічати.

 

Весно, Весно – весняночко!

Прийди до нас, Подоляночко!

Прийди до нас – теплом утіш,

А ти, Сонечко, світи ясніш.

 

Дівчаточка – голуб’яточка радьмося,

Та виходьмо на травицю – граймося.

 

Та виходьмо на травицю в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

 

Благослови, Мати, Весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати!

Зима у візочку, Літечко в човночку!

 

Світи, зоря, світи, ясна,

Іде Весна, іде красна.

На лужечку, на борінці,

По лугах, степах, по нивці.

 

 

 

Дісталася аж до яру,

Принесла на зиму кару,

Як махнула вербичкою-

Розлилася водичкою.

Як писанку покотила-

Зовсім вмерла Зима-диво!

 

Усміхнулась Весна жвава-

Зозуленька закувала,

Як гукнула веселенько-

Обізвався соловейко!

 

Прийди, Весно, прийди, красна!

Зігрій, сонце ясне!

Повій, теплий вітре,

Щоб раділи діти!

 

Ой, виходьте на вулицю, дівчата!

Весну красну вітати, Весну красну стрічати!

 

 

Пісня про весну «Повертайся, ластівко»

Повертайся, ластівко,

Повертайся, ластівко,

До двора, до двора,

За весною скучила

Дітвора, дітвора.

Скоро вже повернуться

Журавлі, журавлі.

Скоро підем босими

По землі, по землі.

В небі світить сонечко

Золоте, золоте.

Скоро наша яблунька

Зацвіте, зацвіте.

Буде цвіту сонячно

На землі, на землі.

Буде він у ластівки

На крилі, на крилі.

Тільки ти, весняночко,

Не барись, не барись,

І своєю піснею

Озовись, озовись.

Не барися, ластівко,

Прилітай, прилітай

В український сонячний

Рідний край, рідний край.

 

Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім. Без солоденького не можна було обійтися. Зяті в середу відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників і млинців: борошно, молоко, масло, яйця, сир... Тещі повинні ситно нагодувати мужів своїх дочок, а щоб розвеселити їх під час трапези, в будинок запрошували й інших родичів. Сім’ї були великими, тому гостей було завжди багато.

 

Четвер в народі здобув назву «Розгуляй». Широко відомий кулачними боями і кінськими перегонами. Сенс Широкого четверга, як і всієї Масляної - виплеск за зиму негативної енергії і рішення конфліктів між людьми. В давнину ці бої були далеко не безневинними, але зараз вони носять більше ігровий та жартівливий характер. Головна дія в четвер - штурм снігового містечка. А ще починали опудало Масляної возити і колядувати: вбрані діти ходили від хати до хати і співали: «Тринці-Бринці, печіть млинці!», випрошуючи таким чином собі частування на святковий вечір.

 

П’ятниця «ТЕЩИНА ВЕЧЕРЯ»

В п’ятницю всі тещі запрошували зятів до себе додому і пригощали млинцями та відгадували загадки.

Загадки (для молодших школярів)

Чудо – сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

Їде в саночках цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом своїм махає,

Сріблом землю накриває. (Зима)

 

Ця художниця красиво

Почина зелене диво:

Тут мазок, там мазок –

Є травичка і листок.

Як малює в лісі й гаї,

Все навколо оживає,

Здогадались, хто вона?

Це до нас прийшла … (весна)

 

Ріжуть лід,

Залишають довгий слід…

А які швидкі вони!

Це, звичайно…(ковзани)

 

У ночі мороз гуляв

І дерева прикрашав,

Одягались гілочки

У сріблясті кожушки. (Іній)

 

 

 

Вона приходить з ласкою

Та зі своєю казкою.

Чарівним посохом махне —

І все навкруги розцвіте. (Весна.)

 

Біле, та не вода,

Солодке, та не мед.

Від рогатої беру —

Діткам віддаю. (Молоко.)

 

Я пихчу та позіхаю,

У діжі жити не бажаю.

Вже набридла та діжа,

Ви спечіть із мене коржа. (Тісто.)

 

Кільце не просте,

Кільце — золоте,

Блискуче, хрумке,

Рум'яне й пухке. (Бублик)

 

Маленький, товстенький, бокастий,

Чимось смачним напхався

Й в окропі скупався.

У нірку впав і пропан. (Вареник.)

 

Що на сковорідку наливають,

А потім в сопілку згортають? (Млинець.)

 

 

Круглі ми, мов сонечко,

Щедрі, немов полечко,

Часником змащені,

До борщу подані. (Пампушки.)

 

Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак гублять,

Що мене отак люблять. (Хліб.)

 

В хаті — хата,

На хаті — труба.

Зашуміло в хаті,

Загуділо у трубі.

Вогонь в хаті розведуть,

Та гасити не підуть. (Піч.)

 

Жартівливі загадки (для старших школярів)

1. За чим люди п'ють чай? (За столом)

2. На яке питання не можна відповісти «Так»? («Ти спиш?»)

3.На якому дубі листя не росте? (На сухому)

4. Під яким кущем сидить заєць, коли йде дощ? (Під мокрим)

5.Коли можна воду носити в решеті? (Коли замерзне.)

6. Що у світі найшвидше? (Думка)

7. Що робить людина, коли вона не лежить, не сидить, не йде? (Стоїть)

8. Від чого качка пливе? (Від берега)

 

 

В суботу на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів. В цей день існували два способи загадування щастя. Перший: влучити сніжкою від порога в коло, намальоване на воротах; другий: влучити сніжкою від порога в білу пелюшку, що висить на воротах, стоячи спиною до неї. Хто впорається з таким завданням — той, уважалося, матиме в цьому році щастя

 

Днем «прощення» називали неділю. В цей день всі віруючі і ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить».

У Прощену неділю треба було відвідати рідних і сусідів, щоб попросити пробачення за всі образиі, якщо близькі  ворогували,  обов'язково  помиритися.  Заможні  люди  відвідували  бідних.  У  людей  похилого  віку,  вдів  і  сиріт  просили  вибачення  і  приносили  їм  пісні  продукти:  крупи,  сухі  та  солоні  гриби,  овочі  та  олію.  Всі  справи  намагалися  закінчити  до  заходу  сонця.

Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масляною, а потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.

 

Отак весело і яскраво колись проходило святкування Масляної. Подекуди ще й сьогодні люди, дотримуючись наших прадавніх традицій, святкують її. Але, на жаль, це трапляється все рідше й рідше...

 

Кульмінацією Масляної залишається спалювання опудала Зими - символу відходу зими і настання весни. Передують спаленню пісні, ігри, танці, хороводи, супроводжуються частуванням гарячим медовим напоєм і млинцями. Для жертвопринесення (колись це саме так і осмислювалось) виготовляли величезну смішну й страшну ляльку – опудало Масляної з соломи або ганчірок, наряджали його звичайно в жіночий одяг, як давній священний образ божества.

 

Потім несли її через усе село, іноді посадивши опудало на колесо, увіткнене зверху на жердину; вийшовши за село, опудало або топили в ополонці, або спалювали, або просто розривали на частини, а решту соломи розкидали по полю.

 

 Традиційно щороку наприкінці зими весь християнський світ об'їдається й веселиться перед початком Великого посту. У нас це називається Масляною, а в Європі - карнавалами. Карнавал - аналог Масляної в багатьох країнах. Вважається, що Масляну відзначають сьогодні всі народи, в яких коли-небудь існувала релігія друїдів.

 

В основі свята - наше язичницьке минуле. Люди радіють тому, що весна займає місце зими, життя - смерті, а достаток - економії. Період гулянь умістили в тиждень перед Великим постом. Від цього й пішло слово "карнавал" - від латинського carnem levаre - "прибрати м'ясо".

 

При цьому традиція проводжати зиму існувала не тільки в нашій країні, але і в багатьох європейських країнах. Цей період тут називали святом відродження природи. Але на відміну від традиційних народних гулянь, у Європі святкування Масляної більше нагадувало карнавал із барвистими костюмами, запальними танцями, театральними постановками та карнавальною ходою. Багато з цих традицій збереглися і до наших днів.

 

Бик від морозів

Перші Карнавали з'явилися в Італії. Потім вони прийшли до Франції і Німеччини. Венеціанський карнавал - найзнаменитіший, по барвистості, помпезності і масштабності його може переплюнути тільки карнавальна хода в Ріо-де-Жанейро.

Перша згадка про карнавал у Венеції датується 1094 роком. Завдяки маскам венеціанці на кілька днів перетворювалися на героїв "Принца і жебрака", - багаті та бідні мінялися місцями. Сьогодні у Венеції туристів зустрічає величезна статуя бика, яка повинна прогнати на час свята з міста морози - найсильніші за 27 років.

 

"Скажені" німці

У Німеччині Масляна припадає на так званий "п'ятий сезон", він починається 11 листопада в 11:00 11 хвилин 11 секунд і триває чотири місяці. Наймасштабніші карнавали проводяться в Кельні та Дюссельдорфі. Гуляння тут починаються у "бабин четвер" з Жіночого карнавалу. Вбрані і розмальовані жінки штурмують ратушу і зрізають ножицями краватки у чоловіків.

А кульмінація свята припадає на "Скажений" або "рожевий понеділок". В цей день проходить традиційний парад величезних ляльок, які висміюють політиків і злободенні теми.

 

 

Французькі млинці

У Франції, майже так само як в Україні, спалюють солом'яне опудало і печуть млинці. У провінції Бретон це блюдо взагалі вважається мало не національним. Ну а звання найбільш масштабних святкувань традиційно за Ніццою.

17 лютого величезна лялька з пап'є-маше захопила ключі від міста, яке до 4 березня буде у владі блазнів, парадів, танців і битв квітів. На голови туристам висиплеться до 100 тисяч троянд, гвоздик, фіалок і мімоз. Цій традиції вже понад століття.

"Поховання сардини" в Іспанії

В Іспанії карнавал - свято свободи від усіх правил. Над старшими жартують і підсміюються, у сусідів жартома крадуть речі. Найзнаменитіший іспанський карнавал - в Санта-Крус, на Канарських островах. Людям, які потрапили на нього, може здатися, що вони в Ріо-де-Жанейро - яскраві гротескні костюми, танці та волелюбність.

 

Ех, Масляна, Масляна!

Яка ж ти мала.

Якби тебе сім неділь,

А посту – одна.

 

Виходить Масляна

Що сказати, люди добрі!

Народ чесний та привітний!

Сім деньків у вас гостювала

По дворах, по хатах побувала.

Млинцями, пирогами пригощалася

Вітерцем холодним обдувалася.

Ось прийшов останній день

Хочу тепер вас повеселити

Млинцями наостанок пригостити.

Свіженькі, гаряченькі

Зі сковорідочки

На морозі печені.

Млинці позолочені.

 

Ось і Масляна пройшла

Зустріч друзям принесла

Тож побажаємо усім

І дорослим і малим

Щастя, радості й добра

І весняного тепла

 

 

Пісня «Гей на Масляну»( театр пісні Джерела)

 

Гей на Масляну

Рокове те колесо крутиться, крутиться

Бо на землю сонце спускається,

Хай добра вам люди прибудеться

І весна привітно всміхається.

Приспів:

Гей на Масляну от такі блинці,

Гей на Масляну хлопці молодці.

Пригощають всі тещі і зяті

Тут на Масляну веселіться всі.

 

Вже зима із нами прощається

Вже тепло до нас повертається

Перед постом люди стараються

І гріхів своїх позбуваються.

 

Славить буде Масляну красную, красную

І млинцями гарно поласуєм,

І дощі весняні закличемо

Ми здоров’я люди вам зичемо.

 

Гей, Масляна прийшла,

Весну і сонце принесла.

Гей, Масляна прийшла,

Всі на Масляну.

Веселіться.

 

 

 

 

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла...

Прощавай, Масляна!!!

 

Ми сьогодні грались і співали —

Свято Масляної весело вітали.

А тепер вже, як годиться,

Можемо млинцями пригоститься!

 

Усіх вас зі святом вітаємо! Веселої Масляної бажаємо!

 

Великий Піст проводити та Великдень радо зустріти!

 

(Свято закінчено. Усі його гості та учасники запрошуються до урочистого масдяничного столу).