Сценарій свята "Прощавай Букварику", "Лісові пригоди Букварика"

Сценарій свята «Прощавай, Букварику»

«Пригоди Букварика у лісі»

Підготувала: Биркович Вікторія Іванівна

 

1.Любі гості, мамо й тато,

 В нас - букварикове свято

 Добре, що прийшли до нас

 Привітати із святом нас.

 

2.Ми всіх гостей вітаємо

 І дуже вам радіємо,

 Усі вже букви знаємо,

 Книжки читати вміємо.

 

3.Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Пісня «Ми браві першокласники»,

на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»

 

Ми браві першокласники,

 І все у нас гаразд.

 Сьогодні ми зібралися,

 Щоб вам прозвітувать.

Приспів

          Щоб все на світі знати,

          Потрібно працювати,

          Щоб школу закінчить,

          В престижний ВУЗ вступить.

 

 Ми щиро всіх вітаємо

 І шлем палкий привіт!

 І ми усім бажаємо

 Уроки вчить як слід.

               Приспів

 

Щоразу на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в країну знань.

               Приспів

 

Просим строго не судити,
З нас артисти невеликі.
А як трохи підростемо,
Всім артистам «носа втремо».

Ми Букварика чекаєм…

А його усе немає…

Де ж так довго забарився?..

Може, в лісі заблудився?.

 

Сценка «Пригоди Букварика у лісі»
(Ліс)
(Виходить дівчинка МАША  з буквариком, збирає квіти під музику і щебетання пташок, звучить пісня «Найщасливіша»)

Співає Маша
1. Виглянуло сонечко,
Сяє на лужку.
Я назустріч сонечку
З Букварем біжу.
І ромашки білії
Рву я на льоту.
У Буквар із буквами
Сонечко вплету. 2 рази

2. День іскриться радістю,
Кличе букви вчить.
У рурах Букварик мій
Ніжно гомонить.
У ліску, між квітами
Зупинюся я.
Від усіх щасливіша,
Й веселіша я. 2 рази
 

3. Йду до школи стежкою,
Струшую росу.
А Буквар, мов сонечко,
У руках несу.
І сміється райдуга,
І шумлять гаї.
І танцюють весело
Букви в Букварі. 2 рази
 

Слова Маші

- Як чудово в лісі
Пташечки співають.
Трішки відпочину,
Квітів назбираю!
(Кладе Буквар біля пенька, збирає квіти, виходить)
Лісовик: Хтось так весело співав,
І мене не зачекав?
Чи про сонце?
Чи про квіти?
Чи про щастя?
Чи про літо?
Я старенький Лісовик,
Швидко бігати … ой-ой, не звик.
Танцювати теж не вмію,
Та щасливим бути мрію!
- Гей, сороко-білобоко , де ти? Де ж вона? (3 рази)
(Влітає Сорока під музику)
Лісовик: Сороко-білобоко ,
Мене розвесели!
Сорока: Можу плітки розказати,
Можу пісню заспівати. Стреке – ке –ке
Лісовик: Вже плітками ситий я,
Твоїй пісні нема кінця.
 

Сорока:

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято Букваря, іменинника ж нема!

Не прийшов до діток вчасно!

Може, трапилось нещастя?!

 

Ведмідь:

Та дивіться, в нашім лісі диво коїться якесь:

Усі десь-то подівались,

І казки забунтували!

Усі назви поміняли…

І сюжети, і героїв…

Лихо хто ж таке накоїв?

 

Разом:

•                 Ой, не знаю! Ой, не знаю!
• Сорока: Що це? Що це? Подивися!
  Це не звір, не гриб, не птиця.
  Що це? (разом)
  (беруть Буквар)
   
• Лісовик: Мов метелики, чудове! Чудове! (разом) 3 рази
  (Лісовик бере Буквар, ходять по колу. Сорока викидає букви).
  ): Ой, Сороко-білобоко !
  Що ж ти наробила?
  Усі літери за мить
  В лісі розгубила!
  Сорока і Лісовик: Хто ти? (разом)
  Лунтік плачучи співає):
• Ой я бідний Лунтік,
  Що мені робити?
  Як малят тепер без літер
  Грамоти учити?
  Як, як, ой скажіть,
  Грамоти учити? 2 рази
  Лісовик: Не журись, Лунтіку, не тужи.
  Як тобі допомогти підкажи. Підкажи (разом)
  Лунтік: Треба букви позбирати,
  І до ладу поскладати.
  Щоб могла мала Маша
  Далі вчитися читати.
  Поки літер не знайдемо,
  Ми абетки не почнемо.
  Сорока: Ти, Лунтіку, зажди,
  Нікуди звідси не йди.
  Я, сорока-білобока,
  Виручу тебе з біди.
  Полетіла я!
  (Летить. Кладе буквар коло пенька)
  Лісовик: Не хвилюйся, друже,
  Трішки зачекаєш.
  Твої літери в травичці
  У двох пошукам. (шукають)
  -     

Ось, дивися, буква А,
У травичці ледь жива.
Ти їй, друже, поможи,
І до мене приведи.
(лісовик веде букву А)
Айболить  Буква А(шкутильгає): Довго добирався до вас з далекої Лімпопо.

Приніс я вам на свято літеру одну. Вона позначає звук, з

якого починається моє ім'я. Відгадали? Молодці. Справились! Ось вам моя

літера. Віддає літеру.
І ще хоче буква А
Щоби швидше покликалась,
Щоби швидше позбиралась
Вся абеткова сім’я.(бере за руки)
Де ви, букви, загубились?
Ми чекаємо на вас.

Білочка (стрибає під музику):

Я – є білочка руденька,
В мене шубка є пухкенька.
Гарні китички на вухах,
Щоб уважно в лісі слухать .
Щоб ніде не заблукати,
Щоб горішків назбирати.
Білка до Лунтіка
Хочу втішити тебе
Бо знайшла я букву «Бе»
Й принесла тобі її
У цій сонячній порі.
Лунтік.  Дякую тобі руденька,
Добра в тебе є душа.
(Білочка віддає букву, вибігає під музику. Лунтік махає рукою.)
Ведмідь: Я – ведмедик, я ведмідь,
Вмію танцювати.
Усі знають, що люблю
Медом ласувати.
Що за чудо в лісі бачу?
Щось кругленьке й неживе?
Ой, та це ж вдалось мені
Відшукати букву «Ве»
(дає  букву «Ве»)
Лунтік.  От, спасибі, дуже радий,
Що знайшов ти букву «Ве».
А тепер йди до барлоги,
Бо зима скоро прийде.
(стрибає) Усміхаюсь я від щастя,
Буква «Ве» моя знайшлася!
Ведмідь: Що Він у ній знайшов?
Не збагну! Ну, я пішов!
Гуска: Я над лісом пролітав
Букви теж свої шукав.
Добре видно з висоти,
Де сховались букви ці.
Хочу втішити тебе,
Бо знайшов я «Ге» та «Ѓе».
Я підняв їх на крила,
Мов на пухову перину.
А тепер ти їх приймай
І в абетку поскладай.

Лунтік. Дякую тобі , гусак,
В вирій відлітай.
Та про нашу, Україну
Ти не забувай!
Гусак: Я не можу більш стояти,
Треба зграю наздогнати!
(гуска летить)
Сорока і дятел: Я у білій сорочечці
Чорні крила – рукави.
Я – сорока-білобока,
Ну а ти?
Дятел: Лікар лісу, так скажу,
Тут дерева стережу
Дзьоб міцний та гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
Здогадалась? Дятел я,
Прилетів до букваря.
Бо без мене не знайде
Він своєї букви «Де».
Та не тільки букву «Де»,
Відшукав я «Зе» та «Є».
Ось , дивися та ходімо
Лунтіку  їх віднесімо.

Лунтік : Милий дятле, любий друже,
Букваря ти втішив дуже!
Бджілка: Я – баба Капа
Бджілка світлокрилка ,
Прокинулась раненько дуже –
Справа є важлива дуже.
Скрізь я політаю
Букву пошукаю. ЖУ-ЖУ-ЖУ.
Ось , нарешті, яке щастя!
Буква «Же» знайшлася!
Швидше її візьму
і вам  віднесу.
 

 Бджілка2

 Скрізь ми облітали
Кожен-кожен пелюсток.
То ж вдалося відшукати
Букву «Же» поміж квіток.
То ж, Лунтіку, тримай,
Довгождану букву «Же»
лун тік.  От спасибі, що уже
Відшукали букву «Же».
Зайчик: Я оббігав сто доріг
Й до Букварика прибіг.
Бо вдалось мені, зайчаті,
«Зе» у лісі відшукати.
Мої зайчики – брати
Відшукали букву «И»
У зарошеній траві.
Я тому спішив сюди
Виручить тебе з біди
Ось , вони, мерщій бери. (віддає букви.)
Лунтік: Дуже вдячний я тобі,
Що поміг мені в біді
І за букви дуже вдячний,
Будь у лісі ти обачний.
Їжак(йде з паличкою): Їжачок я хитрячок,
Маю з голок піджачок.
І у цьому піджачку
Я блукаю по ліску.
А сьогодні, що за диво
Накололось на голки?
Це не яблука смачні
Це, здається «І» та «Ї».
Ось,  тобі
Довгожданні «І» та «Ї» (віддає букви)
Лунтік : Дуже дякую тобі,
Що знайшлися «І» та «Ї».
КУЗЯ (КУЗНЕЧИК)

Я – коник  дуже милий
Я – коник дуже щирий.
Хочу грамотним я стати
І навчитися читати
Залишилось неспроста,
Бо лише мені вдалося
Відшукати букву «Ка».
І не тільки букву «Ка»
Я знайшло в траві
Ще вдалось мені знайти
Цю красиву букву «Ій».
Ти, Лунтік , не тужи
Букви «Ка» та «Ій» бери

Лисиця: Я лисичка, я сестричка,
Дуже гарну маю звичку
Лінуватись не люблю
І за це себе люблю.
Я ні трішки не лінилась,
В лісі добре потрудилась.
І тобі  тепер
Принесла я букву «Ел».
Хоч лисичка я хитренька,
Букву «Ел» віддам швиденько
Хвостом пишним поведу,
Бо з Буквариком дружу.   (Дає букву)
Лунтік.  Дякую, лисичко,
Буду пам ’ятати
Бо без букви «Ел» не можна
Букваря читати.
Мишка: Я – є мишка-шкряботушка
Труджусь я завзято.
Свою нірку прибираю
І в будні, і в свято.
Нині сталася пригода
До роботи знов нагода.
Я у нірку подивилась –
Букви туди закотились.
«Ем» та»Ен» скоріш візьму
Лунтіку їх віднесу.
Хоч ця ноша нелегка,
Дуже шкода Букваря.

Вчитель: Щоб нашому Букварику не було так сумно, давайте заспіваємо йому пісеньку про нього. (діти співають пісню «Мій Букварик»)
Опеньок: Я – опеньок молодий,
Маю голос я дзвінкий,
Шапочку руденьку маю,
Коло пенька росту, дрімаю.
Тільки сонечко зійшло,
Відшукав я букву «О»
Я її на руку взяв,
Та під шапку заховав.
 

Пролісок хоробрий

Рано навесні

Вибився під снігу

А недавно у траві
Букву «Пе» знайшла тобі.
І прийшла скоріш сюди,
Щоб не трапилось біди.
Ось, Лунтіку, скоріш бери! (дає букви)
лун тік : Дуже дякую тобі,
Що ж, як треба, то іди.
Солом ’яний бичок: Я – солом ’яний бичок
Пастися не вмію.
Свій солом ’яний бочок
Я на сонці грію. Му-му-му.
Я упертий і смішний,
Я завжди сміюся.
Хоч маленький та худий,
Вовка на боюся.
Довго я ходив, блукав,
Але букви відшукав
«Ер» - в рові,
«Ес» - у соломі,
«Те» - в травичці
Аж три букви враз знайшлися.

Муха: Божа корівка

Я   собі летіла,
Букву відшукать хотіла.
Щоб потішить Букваря
Цілий день трудилась я.
 

Я є мушка-цокотушка,
Зовсім я не бешкетушка.
Хоч хвалитися негарно,
Та літала я не марно.
По долині , по норі,
«У» та «Це» знайшла в дуплі.
Ось, Лунтіку, візьми! (дає букви)
Фіалка: Кожній квітці восени
Сняться кольорові сни.
Бузку – бузкові сняться сни.
Волошці – волошкові.
Ромашці – білі від роси.
А я – фіалочка гарненька,
Прокинулась собі раненько.
Дивлюся, що це у траві?
А це сміється «Еф» мені.
І як мені би не хотілось спати,
Та треба букву виручати.
Недовго ж їй сидіть в траві,
Бери, Лунтіку, її.
А я спішу в свої чудесні сни! (дає букву)
Лунтік : Дякую, фіалочко! (Фіалка йде)
 

Хризантеми

Сонце сіло скоро стане темно

А в саду розквітли хризантеми.

Чапля: Натомив я  свої ніжки,
Відпочити треба трішки.
Тут я зараз зупинюся,
На улов свій подивлюся.
Тут і рибка є свіженька,
Тут і жабка зелененька.
Ой! Це що я спіймав?
Ще таке не коштував.
Чи воно, бува, не гірке?
Часом не запече?
Ой, та як же я забув
Це, здається буква «Че» .
Лунтік: Чапле, чапле, чаполото ,
Дякую тобі за це,
Що не з’їв букву «Че».
Чапля: Будь ласка, я літер не їм,
А ось принесла її в рідний дім. (дає букву)
 

Шипшина  це притулок комашиний

Рада всім віддати в дар свій солодкий сік нектар

 Ще у лісі я не бачила
Такого дивного куща.
Це тому, що між гілками
Заплуталися «Ша» і «Ща» (підходить,бере букви)
Напевно, сильно покололись,
Чи налякались висоти?
Зітхніть тепер собі спокійно,
Бо зараз у безпеці ви.
І ще дві букви повернулись
У алфавітову сім’ю!
Піду по лісу, пошукаю,
Може, решта віднайду.
 

(влітає Сорока, галасує: Стреке-ке-ке ! Стреке- ке-ке! Бігає навколо Лісовика)
Лісовик (затуляє вуха):

Що за гамір?
Що за шум?
Чом по лісі такий глум?
лісовик : А ця буква всім знайома,
Перед «Я» вона стоїть.
В ній дві палички і коло,
Здогадалась я умить.
Віднесу я Букварю
«Ь» і букву «Ю». (дає букви)
Полечу скликати з лісу звірину. (летить)
(виходять всі)
Лісовик: Гарно всі ви потрудились,
На галявині спинились.
Хтось знайшов вже букву «Я»?
Всі (разом): Не я! Не я! Не я!
Лісовик: Ось Букварик вже прийшов!
Лунтік: Букву «Я» вже хтось знайшов?
(всі стискають плечима)
Що ж Маші нам сказати?
Всі: Де ж ту «Я» нам відшукати?
Маша (вбігає): Що у лісі тут зчинилось?
Що з Буквариком зробилось?
Бо знайшла від Букваря
Лиш останню букву «Я»!
Лісовик: Ти , Машо, не зітхай.
Ось Букварик твій, тримай!
Твій Букварик ми знайшли,
Тільки букви розгубились всі.
Але звірі лісові
Не покинули в біді.
Сорока: Всі ми букви відшукали,
Тільки «Я» десь заблукала.
Білочка: А тепер в порядку вся
Алфавітова сім’я!
Маша:

 Я сміюся, я радію,
Я, як сонечко, яснію.
Бо знайшла, крім Букваря
Друзів так багато я!
(Діти стають в коло, Буквар в середині кола на пеньку,беруться за руки і співають пісню

Букварик

Мій Букварик, мій Букварик

Він найкращий друг.

Прокидаюсь посміхаюсь

І беру до рук.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ

Завдання просте а, б, в, г, д

Хто такий букварик має

той не пропаде.

 

Треба всім старанно вчитись

Знати головне.

Книжка ця найкраща в світі

Виручить мене.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ

 

 

 

МЕЛОДІЯ «КИЦЯ»

Заходить Киця

Киця:

Мур-няу!..

Хто це галас в лісі зняв?!.

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»

Киця співає пісню на мотив «Что сказать»

Киця (співає):

Безтурботно пісні я співаю,

І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела,

Я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

І крім «Віскас», нічого не їм.

 

Ну що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

Щоби урок не вчили…

Ну що сказать, ну що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

Киця намагається викинути Буквар, але на неї нападають

МЕЛОДІЯ «БУКВАРИК»

 До зали заходить хлопчик-Букварик

 

Букварик:

 Спасибі, хлопчики, дівчатка,

 Що Букваря на світле свято

 Ви не забули запросити.

 За шану я вам вдячний, діти.

 В Країну Знань вам шлях відкрити

 Я щиро всім допомагав.

 Як з літер слово утворити,

 Вас, новачків, навчав.

 Рік швидко пролетів,

 Ви підросли і помужніли.

 Тепер вже знаєте багато

 Та гарно вмієте читати.

 

  Діти:

Ми іменинників вітаєм –

Є в нас традиція така!

Святковим тортом пригощаєм…

Сюрпризів в нас завжди – гора!

 

Що ж ми для тебе зготували?

Вже час дізнатися настав…

В чарівнім лісі побували,

Куди ти шлях нам показав…

 

Живуть там літери в словах…

А кожне слово – звір чи птах…

 

АБЕТКОВА ПІСЕНЬКА

Абеткову пісеньку

Весело співать.

Абеткову пісеньку

Треба добре знать.

А, Бе, Ве – Коник у траві живе,

Ге, Ге, де, Е – Мама донечку веде,

Є,Же, Зе – По стежині жук повзе,

И, І, Ї і Й – Гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ – Лисенятко під кущем.

еН, О, Пе – Песик носиком сопе.

еР, еС, Те, -в полі житечко росте.

У, уФ, Ха – Я сміюся ха-ха-ха.

Це, Ча, Ща – кіт в дорогу вируша.

Ща, Ю, Я – гарна пісенька моя.

Знак м’який Ь- помічник він мовчазний

Не мовчи, а абеточку учи.

Букварик.

Дякую за слово гарне,

 Та сумуєте ви марно!

 Вам дарую, першачки,

 Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови», «Математика», «Я і Україна»

 

Читанка.

 Я — Читанка, щоб всі читали

 Й казок, легенд багато знали.

 Тут вірші є, оповідання

 І різні для дітей завдання.

 Про дивний світ і про культуру

 Вмістила я літературу.

 Щоб виучилися й читали,

 Цікавого багато знали.

 Тут є прислів’я і лічилки,

 Ще скоромовки та мирилки.

 Щоб всі ви мудрими були

 Та в світ розумними ішли.

 Що швидше навчитесь читати,

 То більше зможете пізнати.

 В мені є пісня колискова,

 Й звучить чарівна рідна мова.

 Щоб ви чудово розмовляли

 Та розуму всі набирали.

 

Рідна мова         

Я не з лісу, і не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

 

Математика      

1, 2, 3, 4, 5 –

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Хай в науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону, й перчиці

Завжди треба намагаться,

Знать уроки на „12”.

 

Довкілля           

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук –

Про все вам, діти, розкажу.

Англійська мова

I am your happy Enlish

Please, look at me, my friend.

I’m very joyful

From the first page to the end.

I have the pretty pictures.

I have got some tests.

Let me be your teacher

And you will be THE BEST!

 

 Букварик.

Вони друзі ваші нові,

 Різнобарвні, кольорові.

 Їх шануйте і вивчайте,

 А мене не забувайте.

 До побачення! Прощайте!

 Та пам’ятайте повсякчас:

Мої уроки – найпростіші,

Вони вели вас по казках,

Тепер ви друзі – найщиріші!

Бо ваша сила – у словах…

Ви вмієте пісень співати,

Виразно віршики читати,

Навчились навіть танцювати,

Та головне – допомагати!

А ви без мене не сумуйте.

Ось ваша подружка нова –

Така чарівна, кольорова

Сестричка-Читанка моя!

 

Читанка (звертаючись до Букварика):

Тепер продовжувати буду

Я твою справу нелегку.

Та обіцяю – не забудуть

Цю діти казку чарівну!

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо ти навчив дітей читати!

 

Буквар: Прощавайте, всі звірята,
Першокласники – малята!
Друзі, час мені спішити
Менших грамоти учити!
(звучить пісня «Прощавай , Букварику»)

Букварику прощай

Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень, 
Відмінно вже читаємо букварика щодень. 
Не кличте в даль, підручники, сторінками-крильми, 
Сьогодні із буквариком прощаємося ми. 
Приспів: 
Прощай, буква, букварику, 
Букварику, прощай! 
Школя, школя, школярику, мене не забувай!

Згадайте, люба вчителько, матусі, татусі, 
Як бекали і мекали над буквами усі. 
А як тепер читаємо, уже не з тягарем, 
З подякою прощаємось із другом букварем. 
Приспів: 
Найперша в світі книжечка, найпершії слова, 
Найперше слово складене – це „мама” дорога. 
Уже малі не будемо, за ляпки вибачай, 
Тебе ми не забудемо, букварику, прощай.