Сценарій розваги для дітей дошкільного віку "Різдво Христове"

РіздвоХристове. Розвага для дітей дошкільного віку.

Мета: Розвиток у дітей дошкільного віку стійкого інтересу до української народної культури, виховання духовності і формування естетичної свідомості дошкільників в процесі ознайомлення з українським святом –Різдво Христове.

Вік дітей: середній, старший, підготовчий вік.

Завдання:

- познайомити  дітей з українським святом –Різдво Христове.

- викликати у дітей бажання знайомитися з усною народною творчістю ,

- розвивати художньо - творчу діяльність шляхом ознайомлення з предметами побуту, звичаями, іграми та піснями, що відноситься до періоду святкування Різдва.

- виховувати у дітей відчуття причетності до української культури, суспільства, яка дорожить своїм минулим, як надбанням.

картина 1
Кімната, стіл, три cтyлa. На сцені з'являється мама Даші і Глаши зі скарбничкою в руках, вона дуже скромно, до бідності одягнена, сідає до столу, наспівує різдвяну пісеньку.
                                       Пісня про Різдво
Мама: Дівчата! Маша, Глаша, А ну-ка, бігом сюди! Вибігають дівчатка, плюхається за стіл.
Мама: Ну що, дівчатка мої, сьогодні ми відзначаємо ...
Дівчата (хором): ... Різдво! Ура! День народження Ісуса!
Мама:Розумнички ви мої! Давайте подивимося, що ми назбирали з вами за рік. (Висипає грошіна стіл, всі троє починають перераховувати мідяки)
Маша: Цент, цент ...
Глаша: У мене - два!
Маша: Ой, а у мене - п'ять! І ще п'ять!
Глаша: І у мене! Ой, мама, десять!
Маша: Скільки грошей! Ми приготуємо вкуснющу різдвяну вечерю!
Глаша: Купимо справжнього, свіжого хліба, мам?
Мама: І пиріг спечемо! І навіть на чай вистачить з цукром. Дівчатка: Ура !!
Маша: Ой, мама, я зовсім забула. Нам же лист прийшов! Прочитай, мама!
Мама: Хм .. Цікаво .. (читає) "Дорогі Маша, Глаша і їх мама! На різдво чекайте Мене до вечері. Ваш Ісус". Хм ..
Дівчатка: Вау! Ісус прийде до нас сьогодні ввечері! Ура! Ура! Побігли швидше до булочника. Швидше, мам!
Мама: Побігли, любі мої!

картина 2
На сцені - ті ж три стільці, тепер зображують автомобіль. За кермом - Кузьма,на передньому сидінні - Антон, з картою в руках. На задньому - Григорій. Судячи з поведінки Кузьми - видимість дуже погана.
Антон: Ну що ти тягнешся як черепаха? Сто двадцять коней!
Кузьма: Та не видно ж нічого, дощ!
Антон: Говорив я тобі - не тягни! Відремонтуй двірники! "А так, да ладно !!" Вже годину тому на місці 6 були!
Кузьма: Слухай, розумник! Якщо 6 ти дивився в карту і бачив карту !!! Ми б уже дві години як з внуками  бавилися!
                                     Пауза.,.
Григорій: Їсти хочеться!
Антон (пожвавлюючись): Так, істи конкретно хочеться.
Кузьма (з досадою): Різдвяний вечір, дороги вільні, їхати - одне задоволення! Знай тільки в карту правильно дивись ...
Григорій: (йому в тон) ... да двірники вчасно ремонтуй ...
Антон: Та ти вже дістав з цією картою! Що я, винен, що цей базіка на задньому сидінні мене весь час відволікав ?!
Григорій: (обурено) Я тебе відволікав? Хто почав розповідати, яку круту тачку купив, та які в неї колеса круглі, та усилок на двісті ват ...
Кузьма: Тихо!
Антон і Григорій: Що таке, шо сталося? Приїхали?
Кузьма: Приїхали! бензин скінчився!
Антон: Приголомшливо! Водій року! Без двірників і без бензину. Де ми взагалі? "Прозорий ліс один чорніє, і ялина крізь іній зеленіє ..." Тьху!
Всі троє виходять з машини.
Григорій.Ой,яка завірюха. Зовсім всі доріжки замело.
Антон: Ну, що робити будемо, Шумахер?
Кузьма: Треба чекати, поки проїде хто, злити бензину ..
Григорій:Істи хочеться…..!
Антон: Он, дивись, вогник якийсь. Підемо хоч погріємось трохи спершу. Григорій: Щоб я хоч раз з вами кудись ще поїхав! ..
Лаючись, видаляються зі сцени.(уходять, високо підіймаючи ноги)
                                    Танок сніжинок

картина 3
Уже знайома нам кімната. Мама і дочки накривають на стіл.
Глаша: Як чудово вийшло! Як буде смачно! Мама, як ти гадаєш, Ісусу
сподобається?
Маша: Ой, мама, ти поставила тільки три тарілки! Ти що, забула про Ісуса?
Мама: Звичайно ні, дівчатка! Як же можна про Нього забути? Ісус обов'язково буде сьогодні тут, але не так, що Він прямо ось візьме і постукає в двері. Він буде з нами невидимий, так як він завжди буває з нами, а не тільки у свята. Адже він завжди поруч, чує нас, оберігає.
Маша (розчаровано): Так значить, Він не прийде? ...
Глаша: А ми так старалися, готували ...
Мама (втішаючи): Ісус буде дуже дуже радий, якщо ми це все з'їмо самі!
Маша: Правда - правда?
Мама: Правда - правда.
Глаша: Чесне - пречестне слово?
Мама: Саме що ні на є чесне!
Маша (пожвавлюючись): Але мама, а як же лист?
Мама (бентежачись): Хм .., І справді ... Не знаю, дівчатка. Напевно, хтось пожартував.
Глаша (розчаровано): Пожартував?
Мама (нарочито весело): Ну, дівчатка, ходімо до столу, будемо святкувати Різдво! Дівчата сідають за стіл
Маша (Глаше, пошепки): Я все одно думаю, що Ісус прийде !.
Лунає стук у двері.
Мама: Заходьте!
З'являються Антон, Кузьма і Григорій.
Мама: здрастуйте!
Троє (хором): Доброго дня! Добрий вечір!
Антон: Тут така справа ... Ми з друзями .. Григорієм і Кузьмою трохи заплутали ... За кермом, правда був Кузьма ...
Кузьма (не витримуючи): Абсолютно вірно, мадам. Ми трохи заблукали ... Дивна річ, адже направляв мене по карті мій дорогоцінний друг Антон ..
Григорій: Але у нас раптово вийшли з ладу двірники.
Глаша: Ой, а вони що з вами їхали? Ну, двірники ...
Незручна пауза ..
Антон (натужно сміючись): Які дотепні дівчинки! А як їх звати?
Мама: Марія і Глафіра ...
Антон: Нда, чудово ... Так ось, наш друг дуже зголоднів від довгої їзди ... Григорій: ... і Антон запропонував: а чи не піти нам на вогник?
Антон: Вони, звичайно, відразу погодилися, тому що Кузьма був особливо голодний ...
Кузьма: Загалом, ви не поділилися б з нами скоринкою хліба?
Мама: Так, так, звичайно! Ідіть до столу,сідайте.
Чоловіки несміливо наближаються до столу. Дівчатка, притулившись до мами, за ними спостерігають.
Антон (Кузьмі): Прошу вас, любий друже.
Кузьма: Ах, що ви, я зовсім не голодний, тільки після вас!
Антон: Ах, вибачте, я з радістю почекаю
Григорій в цей час несміливо наближає руку до шматка пирога. Як тільки він торкається до пирога, всі троє накидаються на їжу, вириваючи один в одного і запихаючи в рот все підряд ... Через пару хвилин, коли стіл стрімко опустошується, раптово зупиняються, сором'язливо дивляться на притихлу сім'ю, потім на Григорія, у якого в руці ще шматок пирога. Григорій кладе недоїдений шматок назад на тарілку.
Антон (зніяковіло): Дуже смачно ...
Кузьма: Так, спасибі ...
Кузьма гикає.
Антон: Ми ... підемо?
Та не дивлячись один на одного, йдуть. У дверях Кузьма повертається: - "Щасливого різдва .." гикає. Іде.
Мама з дівчатками наближаються до столу, сідають на стільці ... Раптово Глаша нагинається, підіймає з підлоги конверт ... Дає мамі ...
Мама: Ой, напевно упустив хтось із ... гостей ... хм ... ні, це нам ... (розкриває): "Дорогі мої дівчатка! Дякую за чудову смачну вечерю. Назавжди ваш. Ісус."
Глаша (після паузи): Мам! А хто з них був Ісус?
Мама (раптом посміхаючись): Здається розумію (бере в руки Біблію) - Слухайте:
"Бо я голодував, і ви дали Мені, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували, або спраглим, і напоїли? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.»
Маша: так це брати Ісуса?
Мама: Так, дівчатка. В тому і є велич любові Божої, що Він любить всіх-всіх-всіх і віддав своє життя не тільки за хороших людей, але і за самих грішних, щоб привести їх до Бога.
Глаша: Ісус народився, щоб померти за нас усіх?
Мама: Так, дівчатка, ось послухайте: "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне ..."
                                                           Танок ангелят
                                                   Пісня про народження Іісуса.