Сценарій свята "Бабусенько,рідна моя"
Сватки 2019
Бабусенько, рідна моя
Ведуча. А тепер тихенько всі сідаєм,
Казці двері щиро відчиняєм …
Не на морі – океані,
Не на острові Пуяні ,
У звичайному селі ,
Що Сватками нарекли ,
Баба з дідом проживали,
Курку Рябу вони мали.
Ряба була не сама ,
З нею жили два гуся.
Баба . Огов , старий , скоріше прокинся !
Дід. Чого шумиш? Бабай приснився ?
Вовків побачила , чи що ?
Чи зранку ми ідем в кіно?
Баба. От дивись , що я знайшла.
Курка нам яйце знесла.
Дід . З глузду з’ їхала стара .
Яке яйце !Нам спать пора !
Баба. Так яйце - то непросте,
А воно -то золоте.
Дід. Золоте , насправді ,мило ,
От тепер ми заживем красиво.
Баба. Так , дивись, як жар , горить.
Дід. Очі нам не осліпить!
Баба. От дива , так дива!
Дід. Сховай подалі від гріха .
(стук у двері)
Баба. Бач ,сусідів ,як на зло
Ненароком принесло.
Дід . Ти стара , відкрий засов .
Хто це нас тривожить знов?
(під музику заходять учні )
Добрий день вам, люди добрі ,
Що сидять у цій господі .
Раді з святом вас вітати ,
Щастя й добра бажати .
Красиво і ніжно у нашій світлиці,
Квіти на вікнах стоять чарівні .
Сьогодні у класі – бабусине свято ,
І хочеться всіх привітати мені !
Гостей дорогих ми вітаємо щиро ,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Шановна родино,
Просимо вас на хліб , на сіль ,
На наше свято врочисте.
Нарешті вже весна люба прийшла
І мамине свято до нас принесла .
Це мамине свято , це бабусине свято,
Це радісне свято весна принесла.
У радісний , святковий і сонячний день,
Ми рідним бабусям , ласкавим бабусям ,
Ніжним бабусям співаєм пісень.
Пісня «Рушники»
Люба , добра бабусю!Ми твої внучата ,
Звертаємось до тебе ,щоб щастя побажати.
Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити .
Як виростити чемними , по правді жити .
Хай тебе в своїй опіці Бог не опускає,
Хай тобі міцне здоров’я й силу посилає!
Бабусю , дай руки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічку поглажу …
Ти знаєш, бабусю , як дуже тебе я люблю.
І ти мене любиш , хоч я не слухняний ,
Частенько і шкоду роблю,
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш ,
І я тебе дуже люблю!
Бабусю моя дорогенька ,
Матуся моєї матусі .
Присядь коло мене близенько ,
Я ніжно отак пригорнуся .
Накину тобі я на плечі ,
Хустинку тепленьку пухову ,
Як гарно з тобою малечі !
Бабусю , завжди будь здорова !
На руки твої подивлюся ,
Що ніжно голівку ласкали.
Ці руки старенькі бабусі
В колисці мене колихали .
Вони , хоч старенькі та вправні,
Все вміють ці руки робити :
Хустиночки вишити гарні ,
Сніданки й обіди варити.
За все найкраще у житті ,
За ваші руки золоті ,
За ваше серце золоте
Прийми вітаннячко моє !
У черешневий цвіт тебе вдягли роки ,
Моя бабусенько , моя голубко мила ,
І на чолі поорані стежини ,
Й на личку доля свій слід залишила.
В очах твоїх небесна голубінь,
Ф доброти у них безмежне море,
Хоч дарувала доленька тобі
Струмочки радості і ріки горя .
В своєму серці не тримаєш зла ,
Воно любов’ю , ласкою рясніє ,
Не раз ти скривджена в житті була
Та кривду нам завжди прощати вміла.
Моя бабусенько , голубонько моя
Напружені і мозалисті твої руки ,
Та не згубили радості й тепла ,
Його ти подаруєш ще й правнукам.
Ведуча. Погляньте , діти , як сивина вибілила коси ваших бабусь . Сивина – одним бабусям вона припорошила скроні , іншим зовсім посрібнила коси . Пам’ятайте , що кожна сива волосина свідчить про те , що не завжди слухали бабусь діти і онуки .І боліло у них серце за вас , за виших тат і мам , а волосинки все сивіли і сивіли…
Інсценізація «Сиві волосинки»
Онук . Ой , бабусю , у ваших косах вже так багато сивих волосинок. Чому сивіють волосинки ?
Бабуся. Від болю , любий онуку.
Коли болить серце , то сивіють волосинки .
Онук. А від чого у вас болить серце?
Бабуся. Пам’ятаєш , як ти поліз на високе-високе Дерево?Я поглянула у вікно , побачила тебе на тонесенькій гілочці . Серце заболіло , волосинка посивіла.
Онук . Бабусенько ,люба, а як вилізу на товсту гілку , волосинка не посивіє !
Дай , бабусю ,поцілую
Сивину твого волосся ,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси .
Може , на них розтане
Лоскотливий іній срібний ,
Мов химери візерунки
На замерзлій з ночі шибі …
Пісня « Мамині сивини »
Ведуча . Сьогодн6і у нас особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди – ваші бабусі. Вони невтомні трудівниці , скарбниці мудрості нашого народу , хранительки звичаїв ю обрядів . цікаві казкарі.
Ведуча. Бабуся! Чи є у світі краща людина? Скільки вона пережила , але яка ніжна , щира . Скільки вона не доспала ночей , голублячи онучат !Подивимось , діти ,у бабусині очі . Які вони щирі!У них не побачити ні лукавства , ні хитрощів !Це погляд добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати , особливим блиском світяться очі бабусі тоді , коли приїжджають до неї онучата . У кожної бабусі – своє життя , своя доля .
Ведуча. Бабусина доля
Як ота тополя ,
Що посеред степу
В небо порина.
Вітер гне тополі
… в полі ,
Так біліє у бабусі сивина .
Наткали їй горя ,
Як два чорних моря ,-
Та роки голодні ,
То шляхи війни ,
То шляхи війни …
Тільки й світала
Як пшениця жата …
Та як повертались доньки й сини .
А іще світало ,
Як защебетали
У дворі онуки ,
Наче ластівки .
Бабусина доля –
Як в степу тополя ,
А над нею небо –
Як віки.
Ведуча. Бабуся-бабусенько , невтомна бджілко . Заради онуків вона віддасть усе. Кажуть , що бабусі люблять онуків більше , ніж дітей .
Ведуча. Дорогі бабусі! У своєму житті ви не так вже й часто отримували подяки , нагороди , подарунки . За ваш материнський подвиг , за любов’ю , за добро , за ласку врочисто нагороджуємо вас медалями .
( Вручення медалей під оплески )
Ведуча . Учні нашого класу готувалися до свята . Пропонуємо вашій увазі твори « Моя бабусенька , ластівка сивенька …»
(частівки)
Ведуча. З бабусею своєю дружу давним – давно
І ми, кажу вам , з нею , у всьому за одно .
Така моя бабуся – найкраща у світі
А руки у бабусі – ну просто золоті .
Вони що хоч уміють , скрізь роблять чудеса
То місять щось . то шиють
Подивися- краса .
І в хаті , і на дворі пороблять все , як слід
То чистять щось в коморі
То варять нам обід .
А там нічник засвітять
Щоб міцно спав онук
Мабуть , немає в світі
Таких хороших рук .
Ведуча . Проведемо гру «Впізнай бабусині руки»
(Діти з закритими очима мають впізнати бабусині руки)
Ведуча . Про що виспівує струмок ?
Про літо золоте.
Про що співає колосок ?
Про те , як він росте .
Про що виспівує земля ?
Про неба синяву.
Про що співаєм ти і я ?
Про бабусю дорогу .
Пісня про бабусю « Мамині руки»
Ведуча . Наші бабусі дорогенькі , наші горнички сивенькі .А чи знаємо ми наших бабусь :Що їх турбує , як вони жили . чим вони радіють ? Проведемо слідуючий конкурс «Слабка ланка»
- Якого кольору очі твоєї бабусі ?
- 2.Скільки онуків в бабусі .
- 3. Скільки дочок і синів виростила бабуся ?
- 4. Ким працює (працювала) бабуся ?
- 5.Де народилася ваша бабуся ?
- Скільки років бабусі?ї
- Як звати маму вашої бабусі ?
- День народження бабусі ?
- Якого кольору волосся твоєї бабусі ?
- Які квіти подобаються вашій бабусі ?
Молодці , всі ви добре знаєте чим живуть , цікавляться , як жили ваші бабусі .Обов’язково розпитуйте , цікавтеся , коли є час.
Ведуча . Ой , бабусенько рідна ,
Чарівничко любенька .
Твої руки золоті
В невсипущому труді .
Все вміють бабусині руки : і мити ,і прясти , і волосся дівчаток в коси заплітати. І слідуючий наш конкурс – « Заплети мені бабусенько косу
(Бабусі заплітають коси своїм онучкам)
Ведуча. Любі бабусі! Ми приготували для вас завдання . Будь - ласка , кожна з вас витягніть завдання та готуйтеся до його виконання .
Люба , добра , бабусенько .
Ми твої онучата
Звертаємось до тебе ,
Щоб щастя побажати
Хоч твоє волосся
Густо посрібнилось
Ти для нас найкращим
Другом залишилась .
Ми , твої слова розважні
Пам’ятати будем
І в житті твою науку
Понесемо всюди .
Пробач мене . бабусенько – молю
Провини дитячі мої .
Люблю я тебе моя рідна ,
Ласкавії очі твої .
Пробач мене , рідна , хороша
За біль , що тобі завдала .
Хай в косах не віє пороша,
А квітами квітне весна.
Як виросту мила бабусенько
Дороги твої я встелю
Квітами з весняного дива
За ласку й турботу твою.
Дарунків , золота не маємо ,
Щоб до ніг зложити
Однак тут спільно присягаєм ,
Любов сердець своїх маленьких
Тобі віддам , бабусі рідненькій .
(Вручення квітів )
Пісня Наталії Май « Сорочка»
Ведуча . В народі кажуть , де злагода в родині ,де міцний зв’язок батьки – діти – онуки , де мир і тиша , блаженні там люди , щаслива сторона . Тож бажаю всім щастя . А наш дідусь із бабусею давно вже на всіх чекають . Мабуть , гостей своїх чайком гарячим пригощають.
Дід . Правда , бабусю , не скупись .
Нумо швидше ти зберись
Колобка чи що спечи ,
По засікам поскреби ,
Та чайку нагрій скоріше ,-
Буде всім нам веселіше!
Баба. Зовсім з глузду з’їхав дід !
Харчів в хаті простив і слід .
Колобка на днях пекла ,
Так утік він із двора .
Ковбаса була на полках ,
А тепер там виють вовки .
Віддала її онуку ,
Щоб з нею гриз граніт науки.
Дід. Нажили , бабусю , дуже ловко
А те я знаю , ти – хитрунка .
Тоді вже , яйце давай
Нумо , мукою в сарай .
Баба. Ох , яєчко покотилось
Покотилось і розбилось .
І шкарлупок не лишилось .
Вже воно кудись поділось !
Дід. Так чого ми затужили?
Від чудес – одна біда !
Жити будем так , як жили .
Бачиш , у нас яка сім’я .
Ми із м’яти чай заварим ,
За стіл всіх вас позвемо.
Веселитися заставим ,
Дружно час проведемо !
(Діти пригощають гостей чаєм)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку