Сценарій свята до Дня української писемності та мови «О слово рідне, хто без тебе я?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята до Дня української писемності та мови  «О слово рідне, хто без тебе я?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята до Дня української писемності та мови

«О слово рідне, хто без тебе я?»

Ведучий 1.

– Здрастуй, Слово,

Українська Мово!

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!..

 

Ведучий2.

О місячне сяйво і спів солов'я. 
Півонії, мальви, жоржини! 
Моря бриліантів, це–мова моя. 
Це–мова моєї Вкраїни. 

 

Ведучий1.

Яка у ній сила і кличе, й сія. 
Яка в ній мелодія лине 
В натхнення хвилини! 
О мово моя, душа голоснаУкраїни! 

 

Ведучий2.

Ти–сурма на сонці, ти–стягів гаї. 
Ти вибухів огненних повна. 
Це–матері мова. Я звуки твої 
Люблю, наче очі дитини... 
О мова вкраїнська!.. 
Хто любить їі, 

той любить мою Україну. 

 

Ведучий 1. Доброго дня, шановні вчителі, учні та гості нашого свята! Ми раді вітати вас на святковому дійстві, приуроченому Дню української писемності та мови. Сьогодні ми зібрались, щоб сказати теплі та ніжні слова про нашу рідну українську мову,  торкнутися сторінок її  минулого, сучасного, зазирнути у майбутнє.

 

Ведучий 2. Свято української писемності та мови – це одне з наймолодших державних свят, яке було затверджено 1997 року указом Президента України Леоніда Кучми. В указі було зазначено: «Установити в Україні День української писемності і мови,  який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

 

Ведучий1.Тож давайте поринемо в історію нашої писемності, збагатимо свою скарбничку знань про мову, даровану нам батьками. Запрошуємо вас у цікаву мандрівку!

 

Ведучий 1. Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це слова, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу,  це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

 

Ведучий 2.

«О слово рідне, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга?

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам’я…» –так сказав відомий український поет  ДмитроПавличко.

 

Ведучий1. Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровані всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що становлять собою єдиний народ.

 

Ведучий 2.Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської. І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра: «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ».

Віршований флешмоб

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живее своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

Ведучий 1. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

 

Ведучий 2.  З часу  винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

 

Ведучий 1. Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це  булагілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. А згодом – ієрогліфи.

 

Ведучий 2. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм. Він з XI ст. широко застосовувався в історичній та світській літературі східних слов’ян і його успадкували три східнослов’янські народи: український, російський і білоруський.

 

Ведучий 1. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство. Перша датована книга під назвою «Апостол» надрукованав Україні – у Львові –  у 1574 р. Іваном Федоровим.

 

Ведучий 2.Детальніше історію становлення української писемності розглянемо за допомогою відеоролику, присвяченого цій темі.

 

Відео «Становлення української писемності»

 

Ведучий 1.Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких лихоліть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

Ведучий 2. Не завжди було на ній багато трудівників, а ті, що були, не завжди працювали ревно. Не дивно, що густо поросла вона бур'янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями вона не тільки витоптана, але й заасфальтована. 

 

Ведучий 1. Чого тільки не застосовували губителі нашої мови! І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом російської або польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як «хлопську», а вона таки живе, адже «не вмирає душа наша!».

 

Ведучий 2. За підрахунками науковців, за всю історію української мови було прийнято понад 200 законодавчих актів, які різною мірою обмежували права української мови. Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Давайте пригадаємо сумні сторінки тернистого історичного шляху української мови до проголошення її державною.

Відео «Віхи гноблення української мови»

 

Ведучий 1.

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти  потрібна нам, як хлібнасущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

 

Ведучий 2.

...Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

 

Ведучий 1. Українська мова попри всі знущання і намагання приглушити її сильний і волелюбний голос таки вистояла! Тепер вона – державна мова України. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції  України.

 

Ведучий 2.

Як довго ждали ми своєї волі слова!

І ось вона тепер співа, бринить.

Бринить, співає українська мова,

Чарує, тішить і п’янить.

 

Ведучий1.

Трембітна мова, музико, калино!

Звучи в розмові,  повсякчас звучи.

Говориш ти – говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

 

Пісня «Українська мова барвінкова»

 

Ведучий 1. Свій складний шлях до сьогодення українська мова проходила не сама, адже її постійно супроводжували свідомі українці – науковці, письменники, літературознавці, які горіли нею, боролися за неї і досягли своєї мети – допомогли зняти з себе кайдани неволі і прозвучати сильними голосами української інтелігенції на весь світ.

 

Ведучий 2. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІІ століття з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. 
 

Ведучий 1.

Так Котляревський у щасливий час 
Вкраїнським словом розпочав співати, 
І спів той виглядав на жарт не раз, 
Та був у нім завдаток сил багатий. 
І огник, ним засвічений, не згас, 
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

 

Ведучий 2. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: 

Ну що б, здавалося, слова... 
Слова та голос – 
Більш нічого. 
А серце б’ється – ожива, 
Як їх почує!...

 

Ведучий 1. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили  наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

 

Павло Глазовий «Кухлик»
Дід  приїхавіз села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж булла гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

 

Ведучий 2. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того змінити, як не може змінити саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, змінить, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ми не пішли – наша Батьківщина, земля наша, наша мова, наш народ завжди будуть з нами.

 

Ведучий 2. Рідна мово!

Ведучий 1. Пресвятая Богородице!

Ведучий 2.  Мудра Берегине!

Ведучий 1.  Воскресни! Відродися! Забуяй вічним і ві­щим словом від лісів – до моря, від гір – до степів.

Ведучий 2.   Українська мова – це наша гордість. Бережі­мо її і гордо всім заявляймо:

 

Ведучі разом. «Я – українка, донька цієї землі. Я пишаюся цим. Я люблю свій народ, свою землю, свою мову!»

 

Пісня «Рідна мова»