Сценарій свята до Дня вишиванки «Вишиванка- поема життя, закодована вічність в узорах…»

Про матеріал
Сценарій святкового заходу до Дня вишиванки містить історичний та художньо-естетичний матеріал для ознайомлення здобувачів освіти з традиціями та звичаями українського народу. Адже, вишиванка - це генетичний код нашого українського народу. І, допоки ми пямятаємо минуле - у нас є майбутнє!
Перегляд файлу

Про вишиванку

Чому  вишиванка така дорога українцю?

Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?

Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,

Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

 

Чому полотно, що ткане із прядених ниток,

Що зроблені з льону, що виріс на рідній землі,

Майстриню схиляє над п’яльцями довго сидіти,

Фарбовані жилки ладнати на білому тлі?

 

Щоб потім цей витвір потрапив до рук патріота.

Можливо у спадок, а декому як сувенір.

Щоб ця досконала, майстерна, мистецька робота

Вдягнулась на свято, як гарний, святковий мундир.

 

Так, дійсно,  вдягати сорочку за честь патріоту.

Вдягати – на себе. Носити – глибоко в собі.

Червоний – несе в ній любов. А чорний – скорботу.

А разом це суміш народного щастя й журби.

 

Це прояв колись пережитого предками болю,

Розказаний у візерунках для всіх поколінь.

Це втілення міцності духу, любові до волі.

Найбільше з надбань і найбільш важливіше з творінь

 

Це ще один привід пишатись, що ти українець.

Нащадок князів, і славетних бійців-козаків.

Це спосіб усім показати, що ти не чужинець.

І знаєш всю сутність та значення цих кольорів.

 

То ж саме тому вишиванка і стала такою

Священною річчю на протязі довгих років.

Такою важливою та надзвичайно близькою,

Частиною пам’яті й спадщини наших батьків.

 

 

«Вишиванка- поема життя, закодована вічність в узорах…»

 

Фільм

 

Флешмоб «Моя Україна»

 

 

-         Україно моя, найчарівніший краю,

 

Де билини, казки, і легенди живуть.

 

Линуть щирі пісні із зеленого гаю,

 

І струмочки з джерел відправляються в путь.

 

 

Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,

 

Рушники вишивані й простори ясні,

 

Дороге, миле серцю, святкове й буденне,

 

Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

 

 

Я до серця горну оберіг полотняний,

 

Бо у ньому минуле і доля моя.

 

Прохолодний од вітру, од поля духмяний,

 

В ньому мамине серце і спів солов’я.

 

 

Вишиванко моя, я з тобою повсюди,

 

У хвилини щасливі і в миті круті.

 

Українкою йду й впізнають мене люди.

 

Ну, а я славлю мамині руки святі,

 

 

Що з любов’ю мені вишивали,

 

Додавали у неї і світла, й тепла,

 

Щиру пісню і думу у виріб вкладали,

 

Щоб щаслива в дітей їхня доля була.

 

 

Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,

 

Оберегів святих, що живуть у віках.

 

Бо без них українців із нас вже не буде,

 

Як і квітів зимою у білих полях.

 

 

-         Доброго дня, шановні присутні!

 

-         Раді вітати вас на нашому святі!

 

-         Адже сьогоднішню зустріч ми присвячуємо одному з видів українського народного мистецтва – вишиванці.

 

-         Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

 

 - Українська народна вишивка — унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу.

 

- У продовж тисячоліть у народній вишивці знаходили, і знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила; красу природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.

 

- Вишиванка- поема життя, закодована вічність в узорах…

- Це символ благополуччя і любові в сім’ї, а свято вишиванки символізує національну єдність нашого народу.

- До вашої уваги трішки з історії вишиванки.

Відео Ютуб

У вишивці - слова пісенні милозвучні

Для нас лунають знов і знов,

У вишиванках нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

 

 

 

 

Нитками простелилась доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.

Пісня Журавлина доля

 

Хай слова летять за обрій,

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

 

І дзвінкі турботи сьогодення

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

 

На святому рушникові стежкою

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте!

 

- Оздоблення одягу, зокрема вишивання сорочок, - це багатюща культура, що в кожній місцевості мала самобутні форми.

 

-  Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу, захищає від ворогів, тобто сорочка була оберегом.Дівчата часто вишивали сорочки для своїх коханих, а мами – для своїх дітей.

 

 

(коханий – кохана)

Виший, кохана, сорочку

Хрещеним барвінком зеленим.

В гарячих вечірніх загравах

Виший сорочку для мене.

 

Вишию, милий, сорочку

Свіжим прозорим світанком,

Білим вишневим суцвіттям,

Зоряно-квітним серпанком.

 

Виший, кохана, сорочку

Небом блакитним весняним,

Цвітом очей своїх синіх,

Заходом сонця багряним.

 

Вишию, милий, сорочку

Квітами маку й калини,

Плетивом чорно-червоним,

Духом моєї Вкраїни.

 

Вишию, милий, сорочку.

Ти її будеш жаліти?

І у холодній розлуці

Душу у ній свою гріти?

 

Виший, кохана, сорочку,

Бо як у світ я полину,

Буду її зберігати —

Пам'ять про тебе єдину

 

 

( син – мама)

 

      Вишийте, мамо, сорочку,

В рідній моїй стороні.

Гори там виший рядочком,

Вишні рясні при вікні.

 

Хрестиком виший, матусю,

Рідні сади і поля.

А я і у сні повернуся

Вранці стрічать солов'я.

 

 

Вишийте, мамо, сорочку,

Вишийте в ріднім краю

Згадку про ласкаві очі,

Спогад про ніжність свою.

 

Будуть роки пролітати

Вдаль за життєву межу.

Вишиту шовком сорочку

Я у душі збережу.

 

-         Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І українцем йди у білий світ.

Дивуйся світу в росянім серпанку

Й люби цю землю вже з дитячих літ.

А щире й рідне українське слово

Ти гордо через все життя неси.

Живи активно, гідно, веселково

І милостиню в ката не проси.

Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І з чистим серцем в білий світ іди.

Вона зігріє сонцем на світанку

І оберегом стане від біди.

 

 

-         Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

 

-         Вишиванка - дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, усміх тата,

Прадідів пророчий заповіт.

 

-         Вишиванка - писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

 

-         Вишиванка - біль на п`ядесталі,

Слава, воля, єдність, віра - ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить взори, бо не зламні ми!

 

Пісня НЕЗЛАМНА

 

 

-  Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, духовних устремлінь, інтелекту народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, квітів стверджують, що наші предки обожнювали, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві.

- Вишиванку можна читати так, як читають книги. Треба лише розумiтися на орнаментах.. Існує корiння, що сягає глибини столiть, у них закладена народня мудрiсть.

-  Є орнаменти  геометричні, рослинні, що відображають елементи символіки стародавніх вірувань. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрестики символічно відображали уявлення наших предків про світ.

- Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Для прикладу, гуцульські сорочки розшивалися геометричними фігурами та рослинними візерунками.

-  А ось на Слобожанщині білими нитками зображали тільки геометричні орнаменти. І якщо у Західній Україні вишиванки зазвичай майоріли різними барвами, то у деяких східних областях переважали всього кілька кольорів.

- Україна завжди славилася і славиться у всьому світі не лише своїми виробами народного мистецтва, а й безкраїми ланами, талановитими людьми та свободою духу.

- Моя нескорена Україна…

- Під такою назвою нещодавно пройшов онлайн фото-конкурс серед студентів нашого коледжу.

- І зараз для підведення підсумків конкурсу до слова запрошується директор коледжу

 

 

-         Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

 

-         Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

 

 

 

Одягнімо, друже, вишиванки —

Наш чарівний український стрій.

Не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

 

Одягнімо вишиванки, друже,

Як одвічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдужих

І один в нас буде отаман.

 

Одягнімо в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм — вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

 

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачать наш розквіт —

Молодих, відважних, дужих

Які єдині на весь світ.    

 

 

Пісня Україна-Вишиванка

1

 

docx
Додано
29 листопада 2023
Переглядів
275
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку