Сценарій свята до Дня Збройних сил України

Сценарій шкільного свята до Дня збройних сил України,

проведений 6 грудня 2018 року

у Лисичанській ЗОШ І-ІІІ ступенів №26

Лисичанської міської ради Луганської області

Мета:

• сприяти патріотичному вихованню учнівської молоді; спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість;
• виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповаги один до одного, взаєморозуміння.

         1-а  ведуча: Добрий день, шановні  гості,  вчителі, батьки,  учні  і  любі  наші, найкращі чоловіки  і  хлопці!

2-а  ведуча: Сьогодні ми зібрались у цій залі, щоб привітати наших лицарів і захисників зі святом - Днем Збройних Сил України.

1-а ведуча: Вкраїнська армія справляє нині свято,
Ми віддамо належне даті цій.
Тож всіх, усіх  дозвольте привітати,
Тих, хто служили й не служили в ній.

2-а ведуча: День чудовий – 6 грудня

Це є свято серед буднів,

Зрозуміло тут без слів:

Це є День військовиків.

1-а ведуча: Отож  здоров’я  вам  бажає  щиро,
І стійкості  в скрутну годину,
Наснаги, щастя, радості і миру
Слабка жіноча половина.

2-а ведуча: Всі жінки і дівчата нашої школи  як ніколи намагаються не обійти увагою чоловіків та хлопців, вітають їх, дарують чарівні посмішки.

1-а ведуча: Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.

2-а  ведуча: Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть  юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

(відео про армію №1)

1-а ведуча: Сучасна українська армія має давні корені. Першими захисниками волі, справедливості і кордонів української землі були запорозькі  козаки.  Історії про них часто оповиті містикою і легендами.

2-а  ведуча: Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності їм  були притаманні  хитрість та кмітливість.

2-а ведуча: А ще козаки були веселими , бо уміли й любили жартувати. Пригадайте хоча б знамениту картину Іллі Рєпіна, на якій запорожці пишуть листа турецькому султану.

Про одну таку історію і послухаємо  гумореску  Павла  Глазового «Дубова  ракета»

Повернувся бравий хлопець 
З армїі додому 
Та й розказує про службу 
Дідові старому.
Не страшний ніхто нам, діду, 
Маємо ракети
Ті, що ціль накрити можуть 
На краю планети.
Видають нам, коли треба, 
Карту, на которій 
Видно води океанські,
Тобто акваторій.
Ми наводимо ракети 
В ті місця заочно,
Запускаєм і влучаєм 
Ідеально точно.
Дід радіє, як дитина:
Козацькому роду,
Як казали предки наші,
Нема переводу.
Можу, синку, розказати, 
Тільки по секрету:
Колись були й запорожці 
Зробили ракету.
Як за море повтікали 
Турки-супостати,
Козаки їх із гармати 
Не могли дістати.
То взялися за сокири, 
Довго гріли чуба,
І ракету змайстрували 
Із товстого дуба. 
Затаскали в ту ракету 
Пороху сім бочок,
Та, направивши за море,
Й бухнули разочок. 
Уявляєш, скільки лиха 
Туркам наробили,
Якщо тілько на цім боці 
Десятьох убили!

1-а ведуча: Козаки знаходили друзів-побратимів на Січі, заради яких були ладні на все. В козаків був особливий обряд-ритуал, під час якого воїни-побратими обмінювалися своїми натільними хрестиками у знак вірності один одному.

2-а  ведуча: Закони та правила на Січі були суворими та інколи жорстокими. Так за крадіжку чи вбивство побратима, винуватця могли бити кийками чи навіть поховати живцем в домовині разом з небіжчиком. Можливо це було зовсім не гуманно, але дисципліна в козаків була відмінна.

1-а ведуча: А ще деякі козаки вміли пророкувати майбутнє та володіли таємними знаннями. Які передавали іншим.

2-а ведуча: Про козаків-характерників казали, що «їх ні вода, ні вогонь, ні шабля, ні звичайна, не срібна, куля не брала»,

1-а ведуча: що вони «могли плавати на човнах по підлозі, відкривати замки без ключів, переходити водойми по циновках з лози чи сукняній повсті,

2-а ведуча: бачити навкруг себе за кілька верст, брати в руку розпечені ядра та залізо, влазити та вилазити з міцно зшитих чи зав’язаних мішків,

1-а ведуча: перетворювати вершників на птахів, людей у кущі, а самі могли «перекидатися» на котів, залазити в відро та плисти в ньому під водою тисячі верст»…

2-а ведуча: Одним з невід’ємних атрибутів козака була його зачіска та вуса, за думками більшості дослідників, запорожці успадкували цю традицію від своїх предків язичників.

1-а ведуча: Згідно історичних дослідженнь у древніх слов’ян не було жодного божества з довгим волоссям, отже такий зовнішній вигляд вважався божественим. Існує також  легенда, що козаки вважали себе надто грішними щоби попасти до раю, а отже, може, Господь змилується над ними й витягне з пекла за чуба.

2-а ведуча: Козаки вважали, що як загинуть на війні, їх янгол в небо понесе за чуприну. Цікаво що така легенда та зачіска притаманна не лише українським козакам. В давні часи оселедців вистригали й єгипетським фараонам, й індіанцям з далеких племен, й татарам, персам, японським самураям та багатьом іншим.

1-а ведуча:  Згадки про таку зачіску можна зустріти в різних казках та легендах, згадайте хоча б турецького Джина. Практично для всіх народів де використовувалась зачіска «оселедець», вона символізувала «промінь сонця».

1-а ведуча:  Та найбільше козаки славилися своєю мужністю, звитягою, хоробрістю, любов’ю до рідної землі й волі.   (відео №2 на пісню «Меч Арея» групи «Тінь сонця»)

2-а ведуча: Недаремно наш національний герб так нагадує слово «ВОЛЯ».

1-а ведуча:  Обрис герба також схожий на голуба, що стрімко злітає в мирне небо. 

2-а ведуча: І на сокола, що каменем падає вниз, захищаючи свою землю.

1-а ведуча: А це означає, що ми волелюбна мирна нація, але коли нам загрожує небезпека, ми здатні захистити себе.

2-а ведуча: Як захищали рідну землю козаки, як захищали її наші прадіди під час другої світової війни, так захищають її сьогодні наші солдати.

(відео на пісню «Ніхто, крім нас»)

1-а ведуча: Завдяки їм, першим, небайдужим щирим патріотам нашої країни, ми можемо жити й навчатися у мирному місті. Тож привітаймо наших гостей з професійним святом, з Днем збройних сил України!

2-а ведуча: На нашому святі присутні _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1-а ведуча: Зі словами привітання до вас учні 5 класу.   (Виходять  учні  5  класу)

 Я вітаю діда, тата

 З чоловічим справжнім святом!

 Хто Вітчизну боронив –

 Привітання заслужив!

 Прадід мій пройшов війну –

 Я вклоняюся йому.

 В мирний час служив мій дід –

 Захищав кордон, як слід!

 Тато до армійських лав

 Зовсім нещодавно став.

 Відслужив належний рік

 Як достойний чоловік.

 Нині будем святкувати.

 Дід почне розповідати,

 Як у армії служив,

 Всіх згадає, з ким дружив.

 Прадід про війну розкаже,

 Потайки сльозу змахне.

 Фотографії покаже

 І невесело зітхне…

 Щось смішне про службу в війську

 Пригадає тато звісно!

 Всі ті спогади й байки

 Буду слухать залюбки!

 Тож  ми , хлопці, підростаймо,

 Професію обираймо,

 Щоб у армії служити

 І Вітчизну боронити!

2-а ведуча: Боронити, оберігати, захищати своїх батьків, дружин, дітей, рідних.

1-а ведуча: Свою землю. Свою незалежність і волю. Такий обов’язок у справжніх чоловіків.

А наші хлопці – майбутні чоловіки. Що їм побажати? Слово дівчаткам.

Ми бажаємо вам, хлопці,

   Друзі наші щирі,

   Гарно всім навчатись

   І жити у мирі!

   Щоб зростали і мужніли

   Ви кожну годину,

   Щоб батьки пишались вами

   У будь – яку днину!

   Отож разом усі вітаємо,

   Удачі, щастя, перемог бажаємо.

   Нехай же радість з вами поруч

   Іде завжди праворуч і ліворуч. 

   Нехай здійсняються  всі мрії,

   Ще будьте мужні і щасливі,

   Вершин блискучих досягайте,

   І нам також допомагайте. 

2-а ведуча: Армію називають школою життя, бо тільки там можна зустріти величезну кількість нових людей і пережити з ними не одну складну ситуацію. А чи є щось краще, ніж отримати звістку з рідного дому, листа від рідних?

Вірш «Мамина порада» Кірпіченко Катерина

Коли сонечко весною землю пригрівало,

Сина в армію служити мати проводжала.

І стиснулось серце, очі засльозились,

Як на хлопців – новобранців усіх подивилась.

Привикай же, сину, до життя в казармі

Нехай ції роки не пройдуть намарно.

         Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати

І поважай старших, молодий солдате!

Слухай командирів – розуму навчайся

Пиши листи друзям і не зазнавайся.

А як трапиться в житті скрутная хвилина

Пам’ятай же, сину, що ти є людина.

Щоб душі твоєї злоба не скорила,

Підлість та підступність тебе не згубила,

Обминай дороги, де чвари і сварки

І не прикладайся ти часто до чарки,

Щоб тверезий розум тримав в віжках силу,

А любов та дружба розправляла крила.

1-а ведуча: Мамина порада, мамине слово, мамина пісня, пісня  колискова…

2-а ведуча: Ніщо так не передає мамину любов до дитини, як колискова, яку вона співає любому дитятку. Співає і навчає любові до всього, що навкруги: глибокого синього неба, золотистого поля, рідного дому, рідного краю.

Зараз прозвучить колискова у виконанні учениці 9-А класу Груздєвої Світлани

1-а ведуча: Кажуть, що армія робить з юного хлопця справжнього чоловіка: сильного, мужнього, витривалого, як наші пращури – козаки. Зараз ми перевіримо, наскільки наші гості володіють козацькою термінологією.

2-а ведуча: Ми оголошуємо для наших гостей Бліц – турнір  «Знавців  козацької  термінології» 

 Вам потрібно дати вірну відповідь на визначення козацьких термінів.Час пішов

1)     Кошовий – головний воєначальник, що обирався на рік.

2)     Ляхи – поляки.

3)     Хортиця – острів на Дніпрі.

4)     Курінь – приміщення, де жили козаки.

5)     Гетьман – старший, головний у козаків.

6)     Реєстр – список, до якого заносилися козаки.

7)     Гаківниця – довга рушниця, яка до землі причіплялася гаком.

8)     Козацька рада – збір усіх січовиків для з’ясування важливих питань.

9)     Слобода – поселення, вільне від податків.

10)   Оселедець – пасмо волосся на голові у козака.

11)   Жупан – верхній одяг у козака.

12)   Чигирин – столиця Гетьманщини часів Б. Хмельницького.

13)  Чайка – легкий козацький човен.

14)  Кіш – ставка кошового отамана.

15)  Козак – вільна озброєна людина.

1-а ведуча: Молодці! Ви довели, що й справді є мужніми бійцями, що цінують традиції козацтва.

2-а ведуча: Цікаво, а які результати покажуть наші майбутні захисники у вікторині про збройні сили України? Перевіримо?

1-а ведуча: Перевіримо.

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

1. Які види військ існують в Україні? (Сухопутні війська, повітряні сили, військово-морські сили, Державна прикордонна служба України, внутрішні війська України, військова служба правопорядку, війська Цивільної оборони України)

2. Хто  є  Головнокомандуючим  української  армії? (Президент)

3. Де виставляється пост №1? (біля прапора)

4. Скільки зірок на пагонах капітана? (8, запитання на уважність: не на погоні, де їх 4, а саме на погонах)

5. Капітан 3 рангу це армійський (майор)

6. Під яким кущем сидить солдат в той час, коли йде дощ?  (під мокрим)

7. Коли Міжнародний жіночий день? (8 березня)

8.  Який рід військ носить сині берети?  (Десантні )

2-а ведуча: Ну що ж, ми вас вітаємо: гарною зміною підростаєте.

Чи завжди наша армія була такою сильною, сучасною? На жаль, ні. Ще три роки тому ніхто й не підозрював, яке страшне випробування чекає наших військових. Так сталося, що велика біда прийшла в нашу країну. Біда ця називалася ВІЙНОЮ.

1-а ведуча: Саме тоді найкращі з українців стали на захист свободи й незалежності своєї країни: добровольцями пішли боронити землю від могутнього й підступного ворога, який несподівано напав.

І ось уже четвертий рік наша армія стримує ворога, мужньо обороняючи незалежність України.

2-а ведуча: Чи страшно їм, нашим солдатам і командирам? Мабуть, що так. Колись у 1943 році відома поетеса Юлія Друніна писала: «Кто говорит, что на войне не страшно, тот ничего не знает о войне!» Страшно тому, що кожної миті тебе може не стати.

1-а ведуча: Саме про це наш наступний вірш, написаний одним з воїнів АТО

Боюсь … 
 

Боюсь не встигну тебе обійняти, 
А так хочеться жити

 і синочка нашого на ноги разом підіймати. 
Боюсь не встигну сказати, 
Що кохаю лише тебе одну 
І буду завжди кохати. 
Несила від болю

аж хочу кричати … 
Кохана, тут справжня війна. 
Усюди стрілянина

 і в живих 
Багатьох уже нема.

Тут вбивають людей 
Гинуть усі,

тяжко вже бачити й чути. 
Хочу очі закрити і десь утекти. 
Не зможу цього забути… 
Кохана, зумій зберегти,

спогади про той мирний час,

нехай не в розкоші, але де ми в любові 
Разом і все гаразд. 
Про ту хатину яку винаймали 
в старенької бабці Марини … 
Про наше весілля, що люди в селі
Збігалися усі подивитись, 
Яка красуня ти у сукні весільній. 
Про народження сина, про хороше усе. 
Бо все обірвала війна … 
Ти далеко та і мене біля вас нема. 
Кохана, я закриваю очі і так хочу, 
Хоча б уві сні побачити образ твій. 
Поцілуй за мене синочка, 
у серці надію, прошу, збережи, 
Можливо дасть господь Бог, 
Повернуся до вас живий.

2-а ведуча: Йому пощастило. Він повернувся живим. А скільки його побратимів, друзів, просто знайомих загинуло?! З початку  проведення Антитерористичної  операції в Донецькій та  Луганській областях з квітня  2014 року  до 19 вересня 2017 на Донбасі  загинуло 3124 військовослужбовців  Збройних  Сил України. Найбільші втрати  були у липні-серпні  2014р. та січні-лютому 2015 р. під Дебальцево, Іловайськом, у Донецькому аеропорту.

1-а ведуча: Хто вони, ці герої?

Вірш, присвячений захисникам України (із свічками)

Вони не святі
і всі про це знають,
Святими стають
в потойбічнім житті,
Там в синім небі, 
де хмари літають,
Де святість вимірюють
на власнім хресті.

Вони не пророки,
вони не шамани,
Не відьми розкуті,
не чаклуни,
Їх чари – лиш тіні,
пролиті в омани,
Під подихи смерті
і запах труни.

Вони не одвічні,
смертні і грішні,
Різних молебнів,
різних церков,
Та спільної віри,
як вісті невтішні
Друзів приковують
до смертельних оков.

Вони не актори,
не герої романів,
Без відліку слави,
без міри ціни,
Воїни світла,
полонені туманів,
Привиди миру
в обіймах війни.

Вони не святі,
і всі про це знають,
Їх сутність освячена
в справах простих,
І ми їм радіємо,
коли вони з нами
Та віддано молимось,
як на справді святих.

06.10.2015р.   автор Василь Поштар

1-а ведуча: Вшануймо пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання!

(метроном)

Без імен

Нам невідомі Ваші імена,
Хто Вас чекає, хто за Вами плаче,
Де Ваш дім, як Вам болить війна,
Яке в Вас серце — щире чи терпляче.
          Як страшно Вам, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в Вас білі крила за плечима.
 

Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі Ваші рани, всі слова прощання,
Бо ВИ — солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
           І без імен помолимось за Вас,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен Ви всі для нас герої.

Танець «Обійми мене»

Ми з тобою одної крові.

Ти став рідним мені,солдате!

Я пишаюсь, мій брате, тобою.

Ти пішов в бій-всіх нас захищати.

Ставши з ворогом до двобою.

Ти молитву народу відчуєш,

Вона буде, мов щит закривати.

Знаю, зараз в окопах ночуєш

Знаю, мусиш за нас убивати.

Ти пробач, за холодні ночі,

Ти пробач, що недоїдаєш.

Я підтримати тебе хочу,

Сподіваюсь, ти відчуваєш.

Скоро ти повернешся додому

І домівка тебе зігріє.

Зніме тяжкість війни і втому,

Так, як дім тільки рідний вміє.

Повернешся в свою родину,

Та з роками війну не забудеш.

Правду скажеш на всю Україну,

Бо боятись ти вже не будеш.

1-а ведуча: Ми все одно віримо у нашу перемогу. Тому що наші солдати, як і колись запорозькі козаки, не віддадуть рідної землі.

2-а ведуча: Є таке мексиканське прислів ′я : Вони хотіли поховати нас, але не знали, що ми – насіння. 

Нас не подолати. Не випадково українців називають укропами. Ми проростемо в дітях і внуках. З нами – сила  наших дітей, матерів, дружин, волонтерів.

2-а ведуча: Дорогі наші бійці!

1-а ведуча: Сміливі і мужні!

2-а ведуча: Сильні і спритні!

1-а ведуча: Розумні і кмітливі!

2-а ведуча: Ніжні і добрі!

1-а ведуча: Люблячі і турботливі!

2-а ведуча: Сьогодні для вас – лиш найтепліші слова!

1-а ведуча: Завдяки вам Україна сьогодні – залишається незалежною державою. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…

Усе міняється в житті, 
Нічого не стоїть на місці: 
І перепони на путі, 
Й події радісні, й врочисті. 
 

На зміну дню приходить ніч, 
На зміну буднів — знову свято. 
Та тільки в тому, мабуть, річ, 
Що свят не так уже й багато. 
 

Все більше буднів і трудів, 
Роботи в кожного щоднини. 
І мало так святкових днів, 
Щоб відпочити для людини. 
 

Зібратись разом в добрий час, 
Погомоніти, щось згадати. 
Та ось прийшло воно й до нас 
Хороше і веселе свято. 
 

І ми зібрались разом знов, 
Усі в своєму колективі, 
Щоб об’єднала нас любов 
І щоб усі були щасливі. 
 

Сьогодні ми сюди зійшлись 
Чоловіків усіх вітати. 
День Армії в нас був колись, 
А це — аналогічне свято.

Та не важлива назва свят, 
Важлива суть, що є у ньому — 
Щоб на землі був мир і лад, 
Та всі щасливі в основному. 
 

Щоб виростали в нас сини 
І донечки під ясним небом. 
Щоб не було ніде війни 
Лиш добрий мир і все, як треба. 
 

Щоб ми стрічали сонця цвіт, 
Раділи кожній божій днині. 
Щоб радував нас білий світ — 
А що потрібно ще людині? 
 

Щоб всі у радості жили, 
Без сліз, печалі і без тризни. 
Тому сьогодні всі й прийшли 
На день захисника Вітчизни. 
 

То ж дай нам, Боже, світлих днів, 
Здоров’я, щастя і наснаги. 
Щоб кожен мав те, що хотів, 
А всім дай сили і відваги. 
 

Дай кожному достатку в дім, 
І більше щирості у мові. 
Добра дай кожному, а всім — 
Терпіння, миру і любові. 
 

Хай на землі лунає сміх 
І щастя хай рікою ллється. 
Зі святом вас вітаєм всіх! 
Хай все в житті вам удається!

2-а ведуча: Наш шкільний танцювальний колектив «Маленький принц» підготував для вас жартівливий танок.

Керівник гуртка__________________.

1-а ведуча: А тепер слово для привітання надається класному керівнику 9-А класу Березній Марині Олександрівні.

Фінальна пісня «Тільки разом ми велика сила»

        Ми разом (слова пісні)

На долонях неба хмариночка легка
В хаті запах хліба і парного молока
Ось яка прекрасна рідная земля
Лине наша пісня - ми одна сім,я

о-е-о тільки разом ми велика сила
о-е-о не розлий вода
о-е-о щоби квітла Україна мила
о-е-о поруч ти і я

Світ такий красивий в різних кольорах
Жити всім щасливо мрія кожного із нас
Ніжними струмками повниться ріка
Будемо дружити - ось моя рука

Ми багато зможем якщо будемо вільні

Давайте зростати веселі, щасливі і сильні.