18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій свята "І на тім рушникові..."

Про матеріал

Даний сценарій формує шанобливе ставлення до символів та традицій українського народу. Виховує шанобливе ставлення до нашої історій та оберегів. Адже, рушник відіграє важливу роль у житті кожного українця.

Перегляд файлу

Сценарій свята

«І на тім рушникові…»

Мета: формувати уявлення про шанобливе і бережливе ставлення до українських рушників; поповнювати знання про традицію застосування рушника; виховувати глибокі почуття любові до батьків, бажання зберегти родинні традиції.

Обладнання: хліб – сіль, на стінах українські вишиті рушники, музичний запис, мультимедійна установка.

 

 

Шановні гості!

Ми раді вас сьогодні привітати

На світлому і радісному святі

Ласкаво просимо до хати!

 

Гостей годиться хлібом- сіллю зустрічати

Привітним, гожим словом віншувати

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові

Про цей рушник сьогодні йтиме мова!

Учитель. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб, сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу.

У нас сьогодні наче вечорниці,

Мимлують око диво рушники.

Дівочий сміх лунає у світлиці,

Як добре, що є звичаї такі!

 

Рушник… Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому вишита доля народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.

  Погляньте на стіни нашого класу. Вони сьогодні прикрашені рушниками. Ці рушники для нас не лише красиві, а й дорогі: адже їх вишивали наші мами, бабусі, прабабусі.

Цим рушникам вже літ і літ!

Моя їх мама вишивала,

Щоб став добрішим цілий світ

У кожен хрестик серце вклала.

 

З тих давніх пір до цих часів

Вони цвітуть над образами.

Відбиті в маминій сльозі

І краплені її сльозами.

 

Бувало всього на віку

І сірі дні, і дні погожі…

Зозуля кликала: ку-ку!

І буйно квітли пишні рожі!

 

Сумне й веселе вишиття,

Літа печальні – нитка чорна.

І мамине усе життя

На рушниках читати можна.

 

Пісня «Рушничок»

 Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважалися священними. Рушники берегли. Їх передавали, як оберіг із роду в рід.

 Приходить людина у цей світ. Це дуже визначна подія для вієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину її першим і найголовнішим рушноком – рушником долі.

 Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала на ньому дубове листячко, щоб сильним і мужнім був синок. А для дівчинки слала червоними нитками грона калини, щоб розцвітала краса донечки калиною і доля її щасливою була.

  А от рушником «уповичем» бабуся –повитуха вповивала маля. Цей рушник також заздалегіть готувала мати: вибілювала його, багато разів прала, щоб він був мяким.

 Загортаючи в нього новонародженого бабуся промовляла:

Вповиваю те дитятко

В рушничок біленький.

Щоб великим виростало,

Щоб було і здоровеньким.

Щоби лихо те минало

Щастя огортало.

Щоб мале твоє сердечко

Та й смутку не знало.

 Підростає дитина, а мамині руки вжк вишили для неї рушничок «утирач».

На ньому яскраві квіти, деревіо, пташки і щирі слова: «Доброго здоровя». Цей рушничок висітиме на кілочку біля дверей. Вранці, подаючи його дитині, мати каже:

Утирайся, моє серденько,

Рушничком біленьким.

Та й будь же з ним щодниноньки

Добре, веселеньке.

 

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

 

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута –мята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнуласть люба мати.

 

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало,

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала…

Пісня «Вишивала мати над колискою»

 Слово «рушник» походить від слова «рушати». Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію замотувала хлібину у рушник, промовляла: «Рушай щасливо, хай благословить Тебе Бог!»

 Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки.

Пісня про рушник

 

Рушники України

Скільки вас і які?

Рушничок для дитини

Рушники на всі дні.

 

Рушники ті весільні,

Рушники лиш для свята.

Рушники для недолі,

Рушники для малят.

 

Рушники України

Для обличчя і рук

З ними діти зростали,

Брали в світ, в дні розлук.

 

На весь світ розіслали

Різні взори землі.

Рушники не для слави

Рушники – вчителі.

 На рушниках вишита доля нашого народу. Свої почуття, мрії  і сподівання, радість і тугу, передавав народ у вишивці. І як не згадати тут слова Дмитра Павличка.

Пісня «Два кольори»

Два кольори мої два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори,

Червоне то любов, а чорне то журба.

Багато ми сьогодні дізналися про рушники і я думаю, що кожен із вас захоче мати такий рушник для урочистої хвилини, який був би дорогий всім і був оберегом вашим дітям.

Пісня «Де земля найкраща?»

 

docx
Додав(-ла)
Боровець Ганна
Додано
9 грудня 2018
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку