Сценарій свята "І на тім рушникові..."

Сценарій свята

«І на тім рушникові…»

Мета: формувати уявлення про шанобливе і бережливе ставлення до українських рушників; поповнювати знання про традицію застосування рушника; виховувати глибокі почуття любові до батьків, бажання зберегти родинні традиції.

Обладнання: хліб – сіль, на стінах українські вишиті рушники, музичний запис, мультимедійна установка.

 

 

Шановні гості!

Ми раді вас сьогодні привітати

На світлому і радісному святі

Ласкаво просимо до хати!

 

Гостей годиться хлібом- сіллю зустрічати

Привітним, гожим словом віншувати

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові

Про цей рушник сьогодні йтиме мова!

Учитель. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб, сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу.

У нас сьогодні наче вечорниці,

Мимлують око диво рушники.

Дівочий сміх лунає у світлиці,

Як добре, що є звичаї такі!

 

Рушник… Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому вишита доля народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.

  Погляньте на стіни нашого класу. Вони сьогодні прикрашені рушниками. Ці рушники для нас не лише красиві, а й дорогі: адже їх вишивали наші мами, бабусі, прабабусі.

Цим рушникам вже літ і літ!

Моя їх мама вишивала,

Щоб став добрішим цілий світ

У кожен хрестик серце вклала.

 

З тих давніх пір до цих часів

Вони цвітуть над образами.

Відбиті в маминій сльозі

І краплені її сльозами.

 

Бувало всього на віку

І сірі дні, і дні погожі…

Зозуля кликала: ку-ку!

І буйно квітли пишні рожі!

 

Сумне й веселе вишиття,

Літа печальні – нитка чорна.

І мамине усе життя

На рушниках читати можна.

 

Пісня «Рушничок»

 Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважалися священними. Рушники берегли. Їх передавали, як оберіг із роду в рід.

 Приходить людина у цей світ. Це дуже визначна подія для вієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину її першим і найголовнішим рушноком – рушником долі.

 Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала на ньому дубове листячко, щоб сильним і мужнім був синок. А для дівчинки слала червоними нитками грона калини, щоб розцвітала краса донечки калиною і доля її щасливою була.

  А от рушником «уповичем» бабуся –повитуха вповивала маля. Цей рушник також заздалегіть готувала мати: вибілювала його, багато разів прала, щоб він був м’яким.

 Загортаючи в нього новонародженого бабуся промовляла:

Вповиваю те дитятко

В рушничок біленький.

Щоб великим виростало,

Щоб було і здоровеньким.

Щоби лихо те минало

Щастя огортало.

Щоб мале твоє сердечко

Та й смутку не знало.

 Підростає дитина, а мамині руки вжк вишили для неї рушничок «утирач».

На ньому яскраві квіти, деревіо, пташки і щирі слова: «Доброго здоров’я». Цей рушничок висітиме на кілочку біля дверей. Вранці, подаючи його дитині, мати каже:

Утирайся, моє серденько,

Рушничком біленьким.

Та й будь же з ним щодниноньки

Добре, веселеньке.

 

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

 

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута –м’ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнуласть люба мати.

 

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало,

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала…

Пісня «Вишивала мати над колискою»

 Слово «рушник» походить від слова «рушати». Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію замотувала хлібину у рушник, промовляла: «Рушай щасливо, хай благословить Тебе Бог!»

 Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки.

Пісня про рушник

 

Рушники України

Скільки вас і які?

Рушничок для дитини

Рушники на всі дні.

 

Рушники ті весільні,

Рушники лиш для свята.

Рушники для недолі,

Рушники для малят.

 

Рушники України

Для обличчя і рук

З ними діти зростали,

Брали в світ, в дні розлук.

 

На весь світ розіслали

Різні взори землі.

Рушники не для слави

Рушники – вчителі.

 На рушниках вишита доля нашого народу. Свої почуття, мрії  і сподівання, радість і тугу, передавав народ у вишивці. І як не згадати тут слова Дмитра Павличка.

Пісня «Два кольори»

Два кольори мої два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори,

Червоне то любов, а чорне то журба.

Багато ми сьогодні дізналися про рушники і я думаю, що кожен із вас захоче мати такий рушник для урочистої хвилини, який був би дорогий всім і був оберегом вашим дітям.

Пісня «Де земля найкраща?»