Сценарій заходу на тему: "Свято Миколая".

Свято на порозі

Виховний захід до Дня Святого Миколая

Дійові особи: Ведучі, Ангели, Ведмідь, Вовк, Лис Заєць, Люба, Зіна, Антипко,

Вчитель:

В чудеса не вірять діти, бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти, крім казок, і крім кіно.

Але раптом, так буває, у найкращий день зими,

Казка в гості завітає і повірим в чудо ми.

Свято на порозі, Миколай уже в дорозі,

Радість і веселий сміх він несе для нас усіх!

Казку в гості кличуть люди, так ведеться споконвік,

Рік, який почнеться з чуда – буде щедрим цілий рік.

Ведучий 1:

Всі чекають Миколая,

Всі на світі, кожен край,

Та не кожен ,мабуть, знає

Хто ж то, добрий Миколай?

Ангел 1 : 

Жив колись давно на світі

В Малій Азії юнак...

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Ангел 2  :

Став єпископом всезнаним

Миколай, і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Ангел 3:

Запитав Господь: "Що хочеш

За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ангел 1 :

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

Ангел 2 :

Він за них не хоче плати,

Лиш - як то велить Господь –

Батька, матір шанувати,

Рідну Церкву і народ!

Ангел 3  :

У грудневу ніч, таємну,

Миколай на землю йде,

Він розносить подарунки,

Під подушки їх кладе.

Чемним дітям дістаються,

Подаруночки смачні,

А нечемним, щоб ви знали,

Замість ласощів – різки.

Ведуча 2 :

За традицією святкування діти пишуть листи Миколаю зі своїми проханнями.

(Діти встають і ведуть хоровод, тримаючи у руках листи до св. Миколая. В залі на встановленому дереві прикріплена поштова скринька.)

Учень 1.

Поспішаймо, поспішаймо із листами,
Бо вже їде Святий з неба саночками.
Не забули ми листочки написати
Та й Святого Миколая попрохати.

(Кидають по черзі листи і промовляють.)

1 учень:

Мені ляльку!

2 учень:

Мені книжку!

3 учень:

А мені із гуми мишку!

4 учень:

А мені коня швидкого.
Ще й шабельку до нього!

5 учень:

А мені цукерок трішки, Шоколадок і горішків, Торбу пряників медових, Круглобоких і здорових!

6 учень:

Чи бува не забагато'.'

7 учень: (вражено)

Та ж іде багате свято.

8 учень:

Я собачки хочу дуже,
А цукерки – це байдуже!

Ведучий:

В школу Миколай завжди
носить книжечки нові.
Сподіваюсь, що сьогодні
різочки нема нікому.

Ведуча:

Ну, швиденько, швидко, діти,
Починає вже темніти!
Скоро вже приїде в гай
Наш Святитель Миколай.

1 учень:

Гей, пошлемо листочок до раю:
"Не забудь нас, Святий Миколаїв!
Не забудьте про нас, янголятка!
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
Завжди ми були чемні і милі,
До школи охоче ходили,
Шанували матусю і тата
Та любили сестричку і брата.

2 учень:

Ми складали долоні маленькі
І молились до божої неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А антипка нам зовсім не треба".
Гей, пошлемо листочок до раю:
"Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!
І підпишемо: хлопці й дівчатка!"

{Декорація лісу. З-за кущів виходить Ведмідь, Вовк, Лис, Заєць.)

Вовк:

Гей, Бурмиле, чи ти чув,
Чи ти бачив, хто це був?

Ведмідь:

Бачить-бачив, чути-чув,
Але що це - не збагнув!

Лис:

До Святого Миколая
Діти тут листи вкидають.

Заєць:

І у голос розказали
Все, чого собі бажають.

Вовк:

Жаль. Ой жаль, жаль, мій любий брате,
Що не вмієм ми писати! (Замріяно)
Дуже - ах! - хотів би я
Хоч маленьке порося!

Заєць:

Ой, стидайся! У Святого
Як проситимем такого?
Краще побажай собі
Ось капустоньки хоч дві!

Ведмідь:

Ну, смішний ти, куцохвостий!
Та ж хіба коли Вовк просить?

(звертається до Вовка)

Все вовкам, а ось я
З'їв би меду горщик, два.

Лис:

Звісно, мед - це не найгірше,
Але курочку смачніше
Заїдати на обід -
Та про це просить не слід!
У Святого Миколая
Я хоч масла попрохаю.

Ведмідь:

Чути - здаля щось гуде!
Може, вже Святий іде!

(Звірі ховаються. Вбігає двоє дітей - Люба і Зіна. Люба голосно плаче.)

Зіна:

Ой, не плач! Ой, почекай!
Бачиш, ось і ліс!

Люба:

Є і скринька, Зіно мила,
Та... листочка я згубила!

(Знову плаче.)

 

 

Зіна:

Ну, не плач же, не ридай!
Та ж Святитель Миколай
Знає всі наші бажання,
Всі надії, сподівання!
Хоч листочка ти згубила,
Добрих вчинків ти зробила
Певно, більше, ніж ми всі.

Люба:

(втерла сльози, всміхнулася)

Ах ти, Зіно, язиката,
Ти забула розказати.
Скільки ти добра зробила
І не була вередлива.

Зіна:

Годі, на хвальбу не час!
Чуєш? Хтось іде до нас!

Вовк: (Виглядає з-за куща, тримаючи листа в зубах)

Я доріжкою ішов
І листок оцей знайшов.

Ведмідь:

Це ж оця панянка мила
Знехотя його згубила.
Кинь скоріш листа у скриньку,
Щоб потішити маленьку!

Вовк: (Міцно тримає листа лапою)

Ой, ні-ні! О ні! Я сам
Вже його Святому дам!
Може, стане він добріший,
Дасть м'ясця мені радніше.

Ведмідь: (прислухається)

Швидко! Вовче, кинь листок!
О, вже чую скрип санок!

Вовк (заперечує головою й лапами, обидва ховаються)

 Учень 1:

У святу зимову пору
Із Божого раю-Двору
Миколайко виїжджає
Й дуже-дуже поспішає.

 Учень2:

З неба їде до землі
Там, де діточки малі.
Поміж зірок, поміж хмари
Миколайко везе дари.

 

 

 

 

Учень3:

Тим, що Його прославляють,
Тим, які щорік чекають...
Їде в гості Миколай
У мій рідний любий край !

 Учень4:

В нас тепер зима панує,
Землю снігом засипає,
Та в цю пору до нас в гості
Миколайко поспішає...

 Учень5:

Він сідає в срібні сани,
Янгол коней поганяє...
Їде, їде Миколайко,
Бо Його земля чекає.

 Учень6:

Зіроньки та місяченько
Освітляють ясно путь.
Їде, їде Миколайко,
Де Його щорічно ждуть.

Янголятко 1:

Я маленьке янголятко,
Маю біленькі крилятка
Доброго Вам дня, малятка!
Знаю, ввечері молились,
Тата, маму поважали,
Рідну мову шанували.

Янголятко 2:

Глянь-но, тут, в кущах, неначе
Щось цей Вовк сказати хоче.

Вовк:

Ви простіть мені, що я...
Бо знайшов я тут листа
І не вкинув ще у скриньку.

(Кладе листа і тікає)

Янголятко 3:

Ах, це та маленька Люба,
Що так пильно чистить зуби.
Точно в школу вже вчащає,
Гарно віршики вивчає.
І для Люби, і для всіх
Є дарунків повний міх.

(Стукіт у двері. Входить чорт Антипко)

Антипко:

Агов! Агов! Чи пустите до хати?
Бодай погрітись... холодно...
У мене є дарунки для дітей!

 

Ведуча: Справді? Що ж це за дарунки?

Антипко:

Накрутив я купу різок
На усіх нечемних діток.
Тут стане всім: дівчаткам-задавакам
І хлопцям-розбишакам.
Які не слухають ні мам. ні татусів.
Ха-ха! Хі-хі! Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!
Тут самі лиш пустуни,
Я всіх їх добре знаю.
Отак! На! На!

(Дає різки дітям)

Янголятко 1: Ось вам подарунки. Це правда, діти?

Діти: Ні! Ні!

Антипко:

Ах, так! Ви всі нечемні діти!
І зараз всіх я буду бити!

Ведуча:

Згинь з очей, нечиста сило,
В цю ж хвилинку пропадай!

(Антипко тікає.)

Янголятко 1:

Але спершу, малята,
Обдаруєм всіх звіряток.
Щоб ні в лісі, ні у полі
Не робили шкоди злої.

Янголятко 2:

Вовкові ось тут ковбаска.
Вовчику, бери, будь ласка!
Лисові - дві круглі шинки,
Це для тебе лакоминки!
А Ведмедеві, нівроку,
Бочка меду круглобока.

Янголятко 3:

Зайчику, ближче підійди-но,
Моркви тут тобі торбина.

Ведуча:Що ж звірят обдарували.
Свято знову засіяло.

Ведучий: За горами, за лісами Їдуть-їдуть дивні сани, І викрешують копита, Сріблом сонячним підбиті, В зоряній височині Метеори вогняні.                             Ведуча  Миколай мандрує світом. Він дарує чемним дітям Те, про що їх світлі мрії. Тут для кожного дари є. Ведучий: Не забуде він нікого: Ні хорошого, ні злого. Миколай з небес весь час Бачить кожного із нас. Ведуча: Разом з нами він радіє, І дарує нам надію. Він всіх вас чудово знає. З святом всіх ми вас вітаєм! Пісня «________________________» Учень 1 : В грудні ніч є чарівна, Бо з небесного човна Миколай на землю сходить І дива усюди творить. Учень 2 : Все він знає, все уміє,. Тільки хтось про щось помріє Мрію здійснить в цюю ніч, Бо святий він - в тому річ. Учень3: Наставляє Миколай: Злом себе не покарай! Чесним будь та справедливим, І працюй, не будь лінивим. Другом вірним завжди будь, Свого роду не забудь. Учень4: Не зречись своєї мови Ні за якої умови! Будь людиною завжди і добро від долі жди, Учень5: В ніч на свято Миколая Дітвора уся чекає Подарунків і чудес. Із-за хмар з самих небес, Він несе дарунки добрі У своїй великій торбі. У віконця заглядає, І про тебе все він знає:         Учень6: Як ти вчишся, де ти ходиш, Як себе з людьми поводиш. Чи лягаєш вчасно спати, Чи порядок робиш в хаті. Учень7: Він ходить від хати до хати,  Питається мами і тата:  Чи є у вас чемна дитина,  Дівчатко мале чи хлопчина? Учень8: Якщо чемний, то тоді Подарує він тобі: Може, коника прудкого, Може, котика м'якого, Літачок чи книжку, Чи ведмедя й мишку. Учень 9: Скоро у наш рідний край  Завітає  Миколай,  Принесе в своїй торбинці  Для усіх дітей гостинці. Я святого Миколая  У віконце виглядаю,  Жду даруночків, благаю,  Бо я слухав тата-маму. Учень 10: Миколай тихцем зайде, Твоє ліжечко знайде, Подарунки покладе, І з кімнати геть піде. Та коли ти неслухняний, Робиш прикрощі для мами, Миколай тобі несе Добру різку - і...Усе! Учень11: Отже, слухай маму, тата, То в дарунках ваша хата Буде квітнути завжди В першім місяці зими.         Учень12: Мій Святенький Миколаю,  Приходи скоріш, благаю.  Я до тебе помолюся  І тихенько пригорнуся.  Щастя дай моїй родині  І коханій Україні.   Учень13: Все затихло надворі, Сяють зорі угорі, Всі чекають-виглядають Чудотворця Миколая. Але щось він забарився. Може в небі заблудився? В нього клопотів багато, Бо заходить в кожну хату. Все, що в нього в торбі є, Чемним дітям роздає. Ведучий: Святий та добрий Миколаю, На тебе ждемо вже давно, Що даш Ти нам — ми ще не знаєм, Та просимо Тебе одно: Ти нашим родичам дай сили, Щоб виховати нас могли.           Ведуча: Від Бога втіхи дочекали, Коли зростуть їх діточки. Усьому нашому народу Дай добру волю й много літ, Щоб пісня — слава України, Полинула на цілий світ. Пісня ­­­­­­­­­­­«­­­­­­­­­­­­______________________» Під час пісні виходить до дітей Святий Миколай Святий Миколай: Діточки любі, кохані, хороші, Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу, Долав ліси й гори, далі дивні І радісно знати сьогодні мені, Що ви з нетерпінням на мене чекали, Вірші учили і пісні співали. Я хочу, щоб свято це було завжди: Ні суму, ні сліз ви не знали й біди, Щоб сонце і зорі ваш шлях устеляли, Щоб мами й татусі про вас піклувались. Повірте у казку, надію плекайте, Любов у сердечках завжди зберігайте. У світі багато залежить від вас. І збудуться мрії, коли прийде час. Після того діти отримують  подарунки від Св.Миколая