Вечори на хуторі біля Диканьки

Про матеріал

Новорічний захід "Вечори на хуторі біля Диканьки"

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

Вечори на хуторі поблизу Диканьки

(вистава 4-Б клас, 2016-2017 н.р.)

 

Дійові особи

Чорт – Гудир-Порицька Анастасія

Оксана – Сікачина Єва

Цариця – Бобко Анастасія

Солоха – Щербатюк Поліна

 

Дівчата (подруги Оксани):

Ганнуся – Бриж Юлія

Катруся – Дево Кіра

Одарка – Крилюк Ангеліна

Маруся – Питайло Аніта

Уляна  Моісеєнко Марія

Дарина -  Левчій Інна

 

Голова (батько Оксани)– Золотаревський Андрій

Панас –  Вітковський Дмитро

Вакула – Чепурний Артем

Дяк – Пампура Максим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дія 1

Колядники (таночок). Під час таночку з колядниками танцює чорт. Після таночку, колядники йдуть – а чорт зупиняється біля віконця, підслуховує

(Запис розмова кумів)

Фон 2 «А ти, кум Панас, ще не був у дяка в новій хаті? Там тепер буде добра гулянка, як би нам тільки не запізнитися. У дяка збереться славна кумпанія ... Пан голова, Пане писарю, козак Свербигуз, заїжджий співочий з Полтави, що добре бере басом, та інші гідні особи.»

 

03. Чорт і місяць. (Таночок) Чорт зве чортенят та викрадає місяць

 

Дія 2

 

 

04. Фон куми (Перед кулісами)

Голова: Що таке! Дивись! Дивись, Панасе!

Панас: А що?

Голова: Як то що? Місяця нема!

Панас: Що за лиха година! Справді нема місяця…

Голова: То ж бо й воно, що нема! Все ж було видно, як удень. Не встиг вийти за поріг, і ось, хоч око ви коли! То таки ж нема, куме, місяця?

Панас: Нема… То, мабуть, залишимося вдома.

Голова: Ні, куме, ходім! Не можна, треба йти! (Йдуть)

 

Дія 3

 

(На сцені)

05. Фон Оксана. (Хата Чуба. Оксана чепуриться коло дзеркала)

Оксана: І чого людям надумалось, нібито я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Хіба чорні брови та очі мої такі гарні, що вже подібних до них немає й на світі? Ну яка? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках? І в губах? Ніби гарні мої русяві коси? Ух! Я бачу тепер, що я зовсім…зовсім не гарна!

(Крутить дзеркалом в руках придивляється радісно крутиться навколо себе)

Оксана: Ні, гарна! Ой, яка гарна! Диво! Яку ж тільки радість принесу я тому, кому буду жоною!

(Оксана танцює)

(за вікном з’являється Вакула)

 

Вакула: Чарівна дівка! І вихваляється вона мало! З годину стоїть, видивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе вголос!

 

Оксана: Еге ж, парубки, чи ж вам до пари я? Ви погляньте на мене як я плавно виступаю. У мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки на голові! Всього цього накупив мені батько мій, щоб одружився зі мною найкращий парубок у світі!

(Побачила Вакулу)

06. Фон Вакула

Оксана: Чого ти прийшов? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі майстри залицятися до нас. Вмить пронюхаєте, коли батьків нема вдома. О! Я вас знаю! (Підходить до Вакули) Ну що, скриня моя готова?

 

Вакула: Буде! Буде готова, моє серденько! Після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив з кузні! А як буде розмальована! Хоч усю околицю виходи своїми біленькими ніжками, не знайдеш такої! По всьому полю будуть розкидані червоні й сині квіти. Горітиме, як жар. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитись на тебе!

Оксана: Хто ж тобі боронить, говори й дивись.

Вакула: Дозволь мені посидіти (Хоче присісти)

Оксана: Що?

Вакула: Постояти біля тебе…

Оксана: Чого тобі ще хочеться? Дивись, геть мене забрудниш сажею… Але щось дівчата не приходять… Давно б вже час колядувати. Мені стає нудно.

Вакула: Бог з ними, моя красуне!

Оксана: Коли б не так! З ними, певно, прийдуть парубки. Ото підуть гулі! Уявляю, яких наговорять смішних історій!

Вакула: То тобі весело з ними?

Оксана: Та вже ж веселіше, як з тобою (за дверима чути стукіт та сміх) Ага! Хтось стука! Певно, дівчата з парубками.

 

07. Одарка з таночком (Чути сміх , забігають дівчата .Одарка весело пританцьовує в нових чобітках)

 

07. Оксана фон Оксана: Ех, Одарко у тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! І з золотом!

Одарка: А — а , це подарунок … Подобається? (Красується)

Оксана (зітхає): Добре тобі , Одарка , які подарунки тобі дарують!

Вакула: Та не тужи, моя люба Оксано , я тобі дістану такі черевики, що мало яка й панночка носить.

Оксана: Ти? (Підбігає до дівчат і сміється) Подивлюся ж я, де ти дістанеш такі черевики, які могла б я взути на свою ніжку. Хіба принесеш ті самі, що носить цариця.

(Дівчата сміються)

Маруся: Та ти , напевно , смієшся?

Одарка: Бачиш, чого захотіла!

Оксана: А так, будьте ви всі за свідків, якщо коваль Вакула принесе ті самі черевики, які носить цариця, то, от вам моє слово -  вийду за нього заміж.

(Всі регочуть)

08. Пісня Вакули (Пісня Вакули, підспівують та танцюють дівчата)

 

Уляна: -  Вакула, та не сумуй ти так! Дівчат багато! Подивись навколо. От хоча б ми…

Дарина: — Капризна вона, ця Оксана! Ось, що я тобі скажу! І взагалі,  не звертай уваги на її примхи.

Уляна: —Сміється вона з тебе! Знаєш, що… а ходімо краще з нами Новий Рік зустрічати! З нами весело буде!

Вакула: Сміється кажете? Та я й сам сміюся із себе! Думаю, і не можу надумати, куди дівся розум мій? Ну, Бог з нею! Ніби тільки на всьому світі й є, що Оксана.

Дарина: Ось і я тобі кажу! Хвалити Бога, дівчат багато є хороших і без неї на селі. От хоча б я!

Уляна: Та й що Оксана? З неї ніколи не буде доброї хазяйки! А от з мене…

Дарина: Це точно! Оксана тільки і вміє, що чепуритися.

Вакула: Ну, годі, час йти. А от я…

(Вакула йде, Оксана з дівчатами йдуть в протилежну сторону колядувати)

Уляна: Куди ти, Вакуло? А як же ми?

Дарина: Та тьху на нього! Ідемо розважатися!

 

Дія 4

09. Солоха (На сцену виходить Солоха з чортом та починають танцювати. У таночку, Чорт дарує Солосі місяць)

Чорт: Пані Солоха! Ви найпрекрасніша з усіх відьом, яких я коли - небудь бачив ... А знаєте, який я вам подарунок приніс, пані Солоха? / Дістає місяць /

Солоха: Місяць ... Ось це ви, братику, учудили ...

Чорт: Я, пані Солоха, у всьому розмах люблю!

Солоха: Ну, і що я тепер з вашим подарунком робити буду?

Чорт: Сховайте його.

Солоха: Куди?

Чорт: Ну, наприклад, в мішок ...

Солоха: Та хто ж місяць в мішку тримає ...

(Починають сваритися)

Чорт: А чому б і ні?

Солоха: А чому б і так?

Чорт: А чому ні?

Солоха: А чому б і так?

Чорт: Так! ..

Солоха: Ні!

Чорт: Так!

Солоха: Ну і все!

Чорт: Ну і все!

(Стук у двері. Чорт, злякавшись, кидається. Солоха спокійно встає, дивиться на Чорта зверху вниз, усміхається, мовчки кидає йому мішок, той швидко ховається.)

Солоха: Іду-у!

 

10. Фон Чуб (Чути стукіт у двері. Заходить пан Голова)

Солоха: Доброго вечора, пане Голове!

Голова: Доброго вечора . Як ся маєте, вельмишановна пані Солохо?

Солоха: Із вашою поміччю, пане Голова! Проходьте, сідайте, пригощайтеся.

Голова: Дякую, чарівна Солохо! Я ото збирався до дяка, та бач, знялася така заметіль, що i кроку не ступиш. Тож уявіть собі, як я зрадів, як побачив світло у вашому вікні. То ви самі сьогодні святкуєте, пані Солохо?

Солоха: Та сама.

Голова (залицяється до Солохи): То, як ваша ласка, я побуду тут, поки заметіль не стихне...

Солоха: Пригощайтеся, пане Голове! Пригощайтеся! (Посміхається)

(Чути стукіт в двері та голос дяка.)

Дяк: Високоповажна Солохо! Зі святом Вас!!

 

11. Мішок

Голова: Ой! Та це ж дяк! Солохо, люба моя, гарнесенька, сховайте мене куди-небудь. Мені не хочеться тепер зустрітися з дяком. Прошу! Не погубіть мою репутацію

(Бігають та шукають куди сховати Голову. Нарешті Солоха пхає його у мішок)

Голова: Що? У мішок? Та це ж не естетично!

Солоха: Лізьте пане, лізьте!

(Солоха йде та відчиняє двері)

12. Фон Дяк

Солоха: О! Якими це стежинками! Проходьте, Осипе Никифоровичу!

Дяк: Здравія та благодєнствінного житія на многія та благія літа.

Солоха: Спасибі, Осипу Никифоровичу!

Дяк: Не чекали? А?

Солоха: Ну що ви, Осипу Никифоровичу.

Дяк: До мне сьогодні повинна була зібратися кумпанія: Пан голова, Чуб, козак Свербевус, кум, та інші гідні особи, але стихія перешкодила, тому і я гадаю, що сіє до кращого.

Солоха: Пригощайтеся, Осипу Никифоровичу! Пригощайтеся!

(Стукіт у двері) Вакула (за дверима).

Вакула: Відчиняй швидше, мамо!

13. Мішок

 

Дяк: Ой, Боже мій, та це ж Вакула! Ааа! Стороння особа! Що ж це буде? І по гостях не можна походити! Боюся сина твого! Боюся! (знову чується стукіт) Стукають, їй – богу, стукають! Ой, сховайте мене куди – небудь. (Стукіт. «Мамо, Відчини!»)Мати пресвята, сховайте мене, пречудова Солохо, сховайте…(Стукіт).

Вакула: Мамо, відчини!

Дяк: Грюкають! Ой, грюкають! Сховайте!

(Солоха пхає його у мішок)

Дяк: За які ж такі гріхи….Ех!

 (Заходить Вакула)

 

14. Вакула фон

Вакула: Невже не виб'ється з голови моєї Оксана? Не хочу думати про неї, а воно все думається, і як навмисно про неї саму тільки. Чого це так, що думка проти волі лізе в голову? Мамо, а Чого лежать тут оці мішки? Їх давно б час прибрати звідси. Завтра свято, а в хаті й досі валяється всякий мотлох.

(Виносить мішки)

 

Дія 5

 

15. Колядники співають

16. Сніжки

(Колядники співають. Гра в сніжки. Вибігають дівчата і Оксана – бачать, що йде Вакула)

Оксана: О! Ну що Вакула, знайшов мені черевички , які сама цариця носить? Не знайшов?  Так знай! Ось моє слово! Принесеш черевички, вийду за тебе заміж..(дівчата тікають)

Вакула: Оксано! Досить! Немає сили більш! Час покласти край усьому! Ображай скільки хочеш – та мене ти більше не побачиш! ( Іде)

(Куліса закривається. Колядники продовжують грати у сніжки)

 

Дія 6

 

17. Вакула фон (До залу входить Вакула, тягне за собою мішок з Чортом)

 

Вакула (сам до себе): Та що ж це зі мною? Куди це я біжу? Начебто все пропало..

 

19. Чорт фон

Чорт (із мішка): Вакуло!

Вакула (розв’язавши мішок): Ти хто?

Чорт: Я — твій друг, усе для тебе зроблю! Грошей дам, скільки хочеш. Оксана буде сьогодні наша.

Вакула: З чого такі подарунки? І що я біді тобі винен?

Чорт: Та пустощі! Тільки одна маленька дрібничка! Все що забажаєш……взамін – твоя душа… Дрібниці! (Витягає контракт)

 

20. Чортики таночок (Вибігають чортенята. Таночок)

20. Фон

 

Вакула: Оксана, кажеш?

Чорт: Ага!

Вакула: Наша, кажеш?

Чорт: Наша! Наша!

Вакула: Згода! За таку ціну готовий бути твоїм! Стривай же, я дістану з кишені цвях. (Нахиляється i раптом хапає чорта за хвіст)

Вакула: А ну, чортяко, йди сюди ! Я тебе для надійності перехрещу.

Чорт (перелякано): Змилуйся, Вакуло! Усе, чого хочеш, усе для тебе зроблю, зупинись! Тільки зупинись! Хвіст! Хвіст! Хвостику мій!!!

Вакула: Постривай же, знатимеш ти в мене, як підбивати на гріх добрих людей та чесних християн!

Чорт: Змилуйся! Хвоста відпусти! Ой, хвостику мій! (Дмухає на хвіст)

Вакула: Тепер я знаю, що робити: А ну,  вези мене  на край світу! До самої цариці!

Чорт: Куди? До цариці?

Вакула: Так, до цариці!

Чорт: Ой! Ну сідай!

(Вакула сідає на чорта)

 

Дія 7

 

22. Дівчата та мішок (Виходить ткач і бачить мішки)

Одарка: Бач, дівчата, які мішки хтось покинув на дорозі!

Ганнуся: Тітка Ткачиха казала, що цією стежиною Вакула йшов до лісу….Може це він їх тут загубив?

Катруся: Полізло ж йому щастя наколядувати стільки всякого добра!

Маруся: Еге ж! Мабуть, понабивано їх самими гречаниками та коржами, і то добре.

Уляна: Еге ж! Добра всякого! Хутчіш, тягнемо!!!

Дарина: Ого, важкі мішки! Давайте зараз їх відкриємо! Чого чекати?

Одарка: Хоч би були тут самі тільки паляниці, і то смак.

Ганнуся: А потягнемо швидше, щоб хто не побачив!

Маруся: Поглянемо! Подивимось зараз!

23. Панас (Дівчата починають тягнуть мішок – раптом там хтось починає крехтіти. Дівчата злякано верещать. Тут з’являється на їх крик Панас)

Панас: Що таке? Що за крики серед ночі?

Уляна (пищіть, підстрибує): Ой людоньки! Він ворушиться!

Маруся: Та ви в мішок! В мішок погляньте!

Дарина (пищить): Мішок живий.

Панас: Мішок? А з чим мішок: з книшами чи з паляницями?

Катруся: Та, думаю, всього є.

Панас: Куди ж несете його? До шинку?

Одарка: Там в мішку хтось сидить!

Маруся: Сидить – сидить!

Уляна: Може там кабанчик маленький?

Дарина: Ні, ні там хтось великий і страшний!!!

Панас: Хтось сидить кажете….хм…А де взяли мішок?

Ганнуся : Вакула кинув його на дорозі.

Панас: Коваль Вакула?

Одарка: Так.

Панас: Чого ж ви злякалися?

Уляна: Мішок ворушиться і крехче!

Дарина: Нормальні мішки зазвичай так не роблять!

Катруся: Нам страшно!

Ганнуся: Дуже страшно!

Маруся: Ви тільки послухайте! Там хтось крехче! Чуєте?

Панас: Хто?

Всі дівчата: Не знаємо!

Панас: Подивимося! Подивимося! Хто там ?

24. Чуб (З мішка хтось починає кашляти, потім вилазить Голова)

Панас: От тобі й на!

Ганнуся: Ахаха! Ось тобі і ось! Бач, якого чоловіка кинуло в мішок!

Уляна: Я ж казала, казала!

Маруся: Хоч кажи, хоч лусни, а не обійшлося без нечистої сили!

Дарина: Ой, Боже, ти мій милий!!!

Катруся: Ой, лишенько! Ви тільки погляньте!

Одарка: Та це ж пане Голова!

Голова: А ви ж думали хто? Що, гарну я втяв з вами штуку? А ви, мабуть, хотіли мене з'їсти, га? Замість свининки, га? Хаха (одягає шапку і виходить)

Панас: От тобі і кум! От тобі і наколядували.

Ганнуся: От тобі і кабанчик

25 Панас (усі виходять, звучить музика)

 

Дія 8

 

26. Палац (Розводка балу)

Вакула: Де це ми?

Чорт: У палаці! У цариці. Коли вона вийде, проси чого сам знаєш.

(Виходить цариця)

Чорт (Вакулі): Кланяйся! (Вакула кланяється)

Цариця: А ти хто? Як сюди увійшов? Чого тобі треба?

Вакула: Вельмишановна пані! Я так розумію, що ви і є цариця! Так у мене до Вас прохання є!

Цариця: О! Яка простота! Дуже цікаво! І чого ж ти хочеш?

Вакула: Не розгнівайтесь, ваше величносте! Приїхав я зі самої Полтавщини….Черевички хочу. Ті самі, в яких Ваше величносте ходить.

Цариця: Ха-ха! Бач, чого захотів. З чого такі примхи?

Вакула: Та є в мене дівчина кохана, Оксана. Погодиться вона за мене заміж вийти, тільки якщо я їй черевички привезу, які тільки одна цариця і носить!

Цариця: О! Ці сердешні справи! Розумію….

(Цариця співає пісню)

Цариця: Принести мої черевички! Розчулив ти, козак, моє царське серце! Ось тобі черевички, бережи свою Оксану. І на весілля мене не забуть запросити!

27. Палац фон

Чорт (Вакулі): Скажи спасибі!

Вакула: Дякую, Ваше Величносте! Щиро дякую!

 

Дія 9

 

28. Хата Чуба фон (Хата Голови. Сидить Оксана з подружками, вишивають. За столом Голова з кумом)

Голова: То коваль пропав! Боже ти мій! А який знатний маляр був! Які ножі міцні, серпи, плуги умів виковувати! Яка сила була!

Панас: Еге ж! Так! Таких людей мало в нас на селі.

Голова: То ж бо я, ще сидячи в тому мішку, примічав, що бідолаха був у дуже недоброму настрої.

Панас: От тобі й коваль! Був, а тепер і нема!

29. Пісня дівчат (Дівчата співають пісню)

 

Оксана: Дівчата….Подруженьки мої любі……Ну скажіть….Навіщо була я з Вакулою непривітна?

Ганнуся: Еге ж! І всі тобі про це казали….а ти ж не слухаєш!

Маруся: Вередлива ж така! Своїх подружок не слухати!

Оксана: Лайтеся! Лайтеся на мене! Я тепер і сама себе лаю! Знаю, що не права!

Катруся: Бач, черевичків їй захотілося! Царицю в собі побачила!

Одарка: От тепер і знай! Сама в цьому винна! За такого парубка не піти!

Оксана: Я й сама тепер знаю…

Уляна: А може з ним все гаразд? Ну буває ж таке…Посварилися…

Дарина: Злі язики набалакали – а люди й вірять…

Оксана: Немає на світі такого славного парубка, як Вакула…(Плаче)

(Дівчата починають плакати)

 

Дія 7

 

30. Вакула фон (Після пісні заходить Вакула. Дівчата, злякано біжать у куток)

Вакула: Здоров будь, батьку.

Голова: О! Коваль! Живий здоровий! Чого тобі?

Вакула: Змилуйтеся, батьку ! Не гнівайтесь ось тобі й нагайка: бий, скільки душа забажає, віддаюсь сам, у всьому каюсь, бий, та не гнівайся тільки!

Голова: Ну, буде з тебе, вставай! Старих людей завжди слухай! Забудьмо все, що було між нами! Ну, тепер кажи, чого тобі хочеться?

Вакула: Батьку, віддай за мене Оксану!

Голова: Оксану!??

Панас: Нуууууууууууу!

Голова: Ну добре! Присилай сватів!

(Вакула підходить до Оксани)

Вакула: Поглянь, Оксано, які я тобі приніс черевики! Ті самі, що носить цариця

Оксана: Ні! Ні, мені не треба черевиків! Тільки ти, Вакула, мені потрібен!

 

31. Фінальна пісня (Фінальна пісня. Усі виходять на поклін)

 

1

 

docx
Додано
21 грудня 2017
Переглядів
176
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку