24 березня о 18:00Вебінар: Розвиток критичного мислення та медіаграмотності на уроках англійської мови

Вечори на хуторі біля Диканьки

Про матеріал

Новорічний захід "Вечори на хуторі біля Диканьки"

Перегляд файлу

Вечори на хуторі поблизу Диканьки

(вистава 4-Б клас, 2016-2017 н.р.)

 

Дійові особи

Чорт – Гудир-Порицька Анастасія

Оксана – Сікачина Єва

Цариця – Бобко Анастасія

Солоха – Щербатюк Поліна

 

Дівчата (подруги Оксани):

Ганнуся – Бриж Юлія

Катруся – Дево Кіра

Одарка – Крилюк Ангеліна

Маруся – Питайло Аніта

Уляна  Моісеєнко Марія

Дарина -  Левчій Інна

 

Голова (батько Оксани)– Золотаревський Андрій

Панас –  Вітковський Дмитро

Вакула – Чепурний Артем

Дяк – Пампура Максим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дія 1

Колядники (таночок). Під час таночку з колядниками танцює чорт. Після таночку, колядники йдуть – а чорт зупиняється біля віконця, підслуховує

(Запис розмова кумів)

Фон 2 «А ти, кум Панас, ще не був у дяка в новій хаті? Там тепер буде добра гулянка, як би нам тільки не запізнитися. У дяка збереться славна кумпанія ... Пан голова, Пане писарю, козак Свербигуз, заїжджий співочий з Полтави, що добре бере басом, та інші гідні особи.»

 

03. Чорт і місяць. (Таночок) Чорт зве чортенят та викрадає місяць

 

Дія 2

 

 

04. Фон куми (Перед кулісами)

Голова: Що таке! Дивись! Дивись, Панасе!

Панас: А що?

Голова: Як то що? Місяця нема!

Панас: Що за лиха година! Справді нема місяця…

Голова: То ж бо й воно, що нема! Все ж було видно, як удень. Не встиг вийти за поріг, і ось, хоч око ви коли! То таки ж нема, куме, місяця?

Панас: Нема… То, мабуть, залишимося вдома.

Голова: Ні, куме, ходім! Не можна, треба йти! (Йдуть)

 

Дія 3

 

(На сцені)

05. Фон Оксана. (Хата Чуба. Оксана чепуриться коло дзеркала)

Оксана: І чого людям надумалось, нібито я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Хіба чорні брови та очі мої такі гарні, що вже подібних до них немає й на світі? Ну яка? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках? І в губах? Ніби гарні мої русяві коси? Ух! Я бачу тепер, що я зовсім…зовсім не гарна!

(Крутить дзеркалом в руках придивляється радісно крутиться навколо себе)

Оксана: Ні, гарна! Ой, яка гарна! Диво! Яку ж тільки радість принесу я тому, кому буду жоною!

(Оксана танцює)

(за вікном з’являється Вакула)

 

Вакула: Чарівна дівка! І вихваляється вона мало! З годину стоїть, видивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе вголос!

 

Оксана: Еге ж, парубки, чи ж вам до пари я? Ви погляньте на мене як я плавно виступаю. У мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки на голові! Всього цього накупив мені батько мій, щоб одружився зі мною найкращий парубок у світі!

(Побачила Вакулу)

06. Фон Вакула

Оксана: Чого ти прийшов? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі майстри залицятися до нас. Вмить пронюхаєте, коли батьків нема вдома. О! Я вас знаю! (Підходить до Вакули) Ну що, скриня моя готова?

 

Вакула: Буде! Буде готова, моє серденько! Після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив з кузні! А як буде розмальована! Хоч усю околицю виходи своїми біленькими ніжками, не знайдеш такої! По всьому полю будуть розкидані червоні й сині квіти. Горітиме, як жар. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитись на тебе!

Оксана: Хто ж тобі боронить, говори й дивись.

Вакула: Дозволь мені посидіти (Хоче присісти)

Оксана: Що?

Вакула: Постояти біля тебе…

Оксана: Чого тобі ще хочеться? Дивись, геть мене забрудниш сажею… Але щось дівчата не приходять… Давно б вже час колядувати. Мені стає нудно.

Вакула: Бог з ними, моя красуне!

Оксана: Коли б не так! З ними, певно, прийдуть парубки. Ото підуть гулі! Уявляю, яких наговорять смішних історій!

Вакула: То тобі весело з ними?

Оксана: Та вже ж веселіше, як з тобою (за дверима чути стукіт та сміх) Ага! Хтось стука! Певно, дівчата з парубками.

 

07. Одарка з таночком (Чути сміх , забігають дівчата .Одарка весело пританцьовує в нових чобітках)

 

07. Оксана фон Оксана: Ех, Одарко у тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! І з золотом!

Одарка: А — а , це подарунок … Подобається? (Красується)

Оксана (зітхає): Добре тобі , Одарка , які подарунки тобі дарують!

Вакула: Та не тужи, моя люба Оксано , я тобі дістану такі черевики, що мало яка й панночка носить.

Оксана: Ти? (Підбігає до дівчат і сміється) Подивлюся ж я, де ти дістанеш такі черевики, які могла б я взути на свою ніжку. Хіба принесеш ті самі, що носить цариця.

(Дівчата сміються)

Маруся: Та ти , напевно , смієшся?

Одарка: Бачиш, чого захотіла!

Оксана: А так, будьте ви всі за свідків, якщо коваль Вакула принесе ті самі черевики, які носить цариця, то, от вам моє слово -  вийду за нього заміж.

(Всі регочуть)

08. Пісня Вакули (Пісня Вакули, підспівують та танцюють дівчата)

 

Уляна: -  Вакула, та не сумуй ти так! Дівчат багато! Подивись навколо. От хоча б ми…

Дарина: — Капризна вона, ця Оксана! Ось, що я тобі скажу! І взагалі,  не звертай уваги на її примхи.

Уляна: —Сміється вона з тебе! Знаєш, що… а ходімо краще з нами Новий Рік зустрічати! З нами весело буде!

Вакула: Сміється кажете? Та я й сам сміюся із себе! Думаю, і не можу надумати, куди дівся розум мій? Ну, Бог з нею! Ніби тільки на всьому світі й є, що Оксана.

Дарина: Ось і я тобі кажу! Хвалити Бога, дівчат багато є хороших і без неї на селі. От хоча б я!

Уляна: Та й що Оксана? З неї ніколи не буде доброї хазяйки! А от з мене…

Дарина: Це точно! Оксана тільки і вміє, що чепуритися.

Вакула: Ну, годі, час йти. А от я…

(Вакула йде, Оксана з дівчатами йдуть в протилежну сторону колядувати)

Уляна: Куди ти, Вакуло? А як же ми?

Дарина: Та тьху на нього! Ідемо розважатися!

 

Дія 4

09. Солоха (На сцену виходить Солоха з чортом та починають танцювати. У таночку, Чорт дарує Солосі місяць)

Чорт: Пані Солоха! Ви найпрекрасніша з усіх відьом, яких я коли - небудь бачив ... А знаєте, який я вам подарунок приніс, пані Солоха? / Дістає місяць /

Солоха: Місяць ... Ось це ви, братику, учудили ...

Чорт: Я, пані Солоха, у всьому розмах люблю!

Солоха: Ну, і що я тепер з вашим подарунком робити буду?

Чорт: Сховайте його.

Солоха: Куди?

Чорт: Ну, наприклад, в мішок ...

Солоха: Та хто ж місяць в мішку тримає ...

(Починають сваритися)

Чорт: А чому б і ні?

Солоха: А чому б і так?

Чорт: А чому ні?

Солоха: А чому б і так?

Чорт: Так! ..

Солоха: Ні!

Чорт: Так!

Солоха: Ну і все!

Чорт: Ну і все!

(Стук у двері. Чорт, злякавшись, кидається. Солоха спокійно встає, дивиться на Чорта зверху вниз, усміхається, мовчки кидає йому мішок, той швидко ховається.)

Солоха: Іду-у!

 

10. Фон Чуб (Чути стукіт у двері. Заходить пан Голова)

Солоха: Доброго вечора, пане Голове!

Голова: Доброго вечора . Як ся маєте, вельмишановна пані Солохо?

Солоха: Із вашою поміччю, пане Голова! Проходьте, сідайте, пригощайтеся.

Голова: Дякую, чарівна Солохо! Я ото збирався до дяка, та бач, знялася така заметіль, що i кроку не ступиш. Тож уявіть собі, як я зрадів, як побачив світло у вашому вікні. То ви самі сьогодні святкуєте, пані Солохо?

Солоха: Та сама.

Голова (залицяється до Солохи): То, як ваша ласка, я побуду тут, поки заметіль не стихне...

Солоха: Пригощайтеся, пане Голове! Пригощайтеся! (Посміхається)

(Чути стукіт в двері та голос дяка.)

Дяк: Високоповажна Солохо! Зі святом Вас!!

 

11. Мішок

Голова: Ой! Та це ж дяк! Солохо, люба моя, гарнесенька, сховайте мене куди-небудь. Мені не хочеться тепер зустрітися з дяком. Прошу! Не погубіть мою репутацію

(Бігають та шукають куди сховати Голову. Нарешті Солоха пхає його у мішок)

Голова: Що? У мішок? Та це ж не естетично!

Солоха: Лізьте пане, лізьте!

(Солоха йде та відчиняє двері)

12. Фон Дяк

Солоха: О! Якими це стежинками! Проходьте, Осипе Никифоровичу!

Дяк: Здравія та благодєнствінного житія на многія та благія літа.

Солоха: Спасибі, Осипу Никифоровичу!

Дяк: Не чекали? А?

Солоха: Ну що ви, Осипу Никифоровичу.

Дяк: До мне сьогодні повинна була зібратися кумпанія: Пан голова, Чуб, козак Свербевус, кум, та інші гідні особи, але стихія перешкодила, тому і я гадаю, що сіє до кращого.

Солоха: Пригощайтеся, Осипу Никифоровичу! Пригощайтеся!

(Стукіт у двері) Вакула (за дверима).

Вакула: Відчиняй швидше, мамо!

13. Мішок

 

Дяк: Ой, Боже мій, та це ж Вакула! Ааа! Стороння особа! Що ж це буде? І по гостях не можна походити! Боюся сина твого! Боюся! (знову чується стукіт) Стукають, їй – богу, стукають! Ой, сховайте мене куди – небудь. (Стукіт. «Мамо, Відчини!»)Мати пресвята, сховайте мене, пречудова Солохо, сховайте…(Стукіт).

Вакула: Мамо, відчини!

Дяк: Грюкають! Ой, грюкають! Сховайте!

(Солоха пхає його у мішок)

Дяк: За які ж такі гріхи….Ех!

 (Заходить Вакула)

 

14. Вакула фон

Вакула: Невже не виб'ється з голови моєї Оксана? Не хочу думати про неї, а воно все думається, і як навмисно про неї саму тільки. Чого це так, що думка проти волі лізе в голову? Мамо, а Чого лежать тут оці мішки? Їх давно б час прибрати звідси. Завтра свято, а в хаті й досі валяється всякий мотлох.

(Виносить мішки)

 

Дія 5

 

15. Колядники співають

16. Сніжки

(Колядники співають. Гра в сніжки. Вибігають дівчата і Оксана – бачать, що йде Вакула)

Оксана: О! Ну що Вакула, знайшов мені черевички , які сама цариця носить? Не знайшов?  Так знай! Ось моє слово! Принесеш черевички, вийду за тебе заміж..(дівчата тікають)

Вакула: Оксано! Досить! Немає сили більш! Час покласти край усьому! Ображай скільки хочеш – та мене ти більше не побачиш! ( Іде)

(Куліса закривається. Колядники продовжують грати у сніжки)

 

Дія 6

 

17. Вакула фон (До залу входить Вакула, тягне за собою мішок з Чортом)

 

Вакула (сам до себе): Та що ж це зі мною? Куди це я біжу? Начебто все пропало..

 

19. Чорт фон

Чорт (із мішка): Вакуло!

Вакула (розв’язавши мішок): Ти хто?

Чорт: Я — твій друг, усе для тебе зроблю! Грошей дам, скільки хочеш. Оксана буде сьогодні наша.

Вакула: З чого такі подарунки? І що я біді тобі винен?

Чорт: Та пустощі! Тільки одна маленька дрібничка! Все що забажаєш……взамін – твоя душа… Дрібниці! (Витягає контракт)

 

20. Чортики таночок (Вибігають чортенята. Таночок)

20. Фон

 

Вакула: Оксана, кажеш?

Чорт: Ага!

Вакула: Наша, кажеш?

Чорт: Наша! Наша!

Вакула: Згода! За таку ціну готовий бути твоїм! Стривай же, я дістану з кишені цвях. (Нахиляється i раптом хапає чорта за хвіст)

Вакула: А ну, чортяко, йди сюди ! Я тебе для надійності перехрещу.

Чорт (перелякано): Змилуйся, Вакуло! Усе, чого хочеш, усе для тебе зроблю, зупинись! Тільки зупинись! Хвіст! Хвіст! Хвостику мій!!!

Вакула: Постривай же, знатимеш ти в мене, як підбивати на гріх добрих людей та чесних християн!

Чорт: Змилуйся! Хвоста відпусти! Ой, хвостику мій! (Дмухає на хвіст)

Вакула: Тепер я знаю, що робити: А ну,  вези мене  на край світу! До самої цариці!

Чорт: Куди? До цариці?

Вакула: Так, до цариці!

Чорт: Ой! Ну сідай!

(Вакула сідає на чорта)

 

Дія 7

 

22. Дівчата та мішок (Виходить ткач і бачить мішки)

Одарка: Бач, дівчата, які мішки хтось покинув на дорозі!

Ганнуся: Тітка Ткачиха казала, що цією стежиною Вакула йшов до лісу….Може це він їх тут загубив?

Катруся: Полізло ж йому щастя наколядувати стільки всякого добра!

Маруся: Еге ж! Мабуть, понабивано їх самими гречаниками та коржами, і то добре.

Уляна: Еге ж! Добра всякого! Хутчіш, тягнемо!!!

Дарина: Ого, важкі мішки! Давайте зараз їх відкриємо! Чого чекати?

Одарка: Хоч би були тут самі тільки паляниці, і то смак.

Ганнуся: А потягнемо швидше, щоб хто не побачив!

Маруся: Поглянемо! Подивимось зараз!

23. Панас (Дівчата починають тягнуть мішок – раптом там хтось починає крехтіти. Дівчата злякано верещать. Тут з’являється на їх крик Панас)

Панас: Що таке? Що за крики серед ночі?

Уляна (пищіть, підстрибує): Ой людоньки! Він ворушиться!

Маруся: Та ви в мішок! В мішок погляньте!

Дарина (пищить): Мішок живий.

Панас: Мішок? А з чим мішок: з книшами чи з паляницями?

Катруся: Та, думаю, всього є.

Панас: Куди ж несете його? До шинку?

Одарка: Там в мішку хтось сидить!

Маруся: Сидить – сидить!

Уляна: Може там кабанчик маленький?

Дарина: Ні, ні там хтось великий і страшний!!!

Панас: Хтось сидить кажете….хм…А де взяли мішок?

Ганнуся : Вакула кинув його на дорозі.

Панас: Коваль Вакула?

Одарка: Так.

Панас: Чого ж ви злякалися?

Уляна: Мішок ворушиться і крехче!

Дарина: Нормальні мішки зазвичай так не роблять!

Катруся: Нам страшно!

Ганнуся: Дуже страшно!

Маруся: Ви тільки послухайте! Там хтось крехче! Чуєте?

Панас: Хто?

Всі дівчата: Не знаємо!

Панас: Подивимося! Подивимося! Хто там ?

24. Чуб (З мішка хтось починає кашляти, потім вилазить Голова)

Панас: От тобі й на!

Ганнуся: Ахаха! Ось тобі і ось! Бач, якого чоловіка кинуло в мішок!

Уляна: Я ж казала, казала!

Маруся: Хоч кажи, хоч лусни, а не обійшлося без нечистої сили!

Дарина: Ой, Боже, ти мій милий!!!

Катруся: Ой, лишенько! Ви тільки погляньте!

Одарка: Та це ж пане Голова!

Голова: А ви ж думали хто? Що, гарну я втяв з вами штуку? А ви, мабуть, хотіли мене з'їсти, га? Замість свининки, га? Хаха (одягає шапку і виходить)

Панас: От тобі і кум! От тобі і наколядували.

Ганнуся: От тобі і кабанчик

25 Панас (усі виходять, звучить музика)

 

Дія 8

 

26. Палац (Розводка балу)

Вакула: Де це ми?

Чорт: У палаці! У цариці. Коли вона вийде, проси чого сам знаєш.

(Виходить цариця)

Чорт (Вакулі): Кланяйся! (Вакула кланяється)

Цариця: А ти хто? Як сюди увійшов? Чого тобі треба?

Вакула: Вельмишановна пані! Я так розумію, що ви і є цариця! Так у мене до Вас прохання є!

Цариця: О! Яка простота! Дуже цікаво! І чого ж ти хочеш?

Вакула: Не розгнівайтесь, ваше величносте! Приїхав я зі самої Полтавщини….Черевички хочу. Ті самі, в яких Ваше величносте ходить.

Цариця: Ха-ха! Бач, чого захотів. З чого такі примхи?

Вакула: Та є в мене дівчина кохана, Оксана. Погодиться вона за мене заміж вийти, тільки якщо я їй черевички привезу, які тільки одна цариця і носить!

Цариця: О! Ці сердешні справи! Розумію….

(Цариця співає пісню)

Цариця: Принести мої черевички! Розчулив ти, козак, моє царське серце! Ось тобі черевички, бережи свою Оксану. І на весілля мене не забуть запросити!

27. Палац фон

Чорт (Вакулі): Скажи спасибі!

Вакула: Дякую, Ваше Величносте! Щиро дякую!

 

Дія 9

 

28. Хата Чуба фон (Хата Голови. Сидить Оксана з подружками, вишивають. За столом Голова з кумом)

Голова: То коваль пропав! Боже ти мій! А який знатний маляр був! Які ножі міцні, серпи, плуги умів виковувати! Яка сила була!

Панас: Еге ж! Так! Таких людей мало в нас на селі.

Голова: То ж бо я, ще сидячи в тому мішку, примічав, що бідолаха був у дуже недоброму настрої.

Панас: От тобі й коваль! Був, а тепер і нема!

29. Пісня дівчат (Дівчата співають пісню)

 

Оксана: Дівчата….Подруженьки мої любі……Ну скажіть….Навіщо була я з Вакулою непривітна?

Ганнуся: Еге ж! І всі тобі про це казали….а ти ж не слухаєш!

Маруся: Вередлива ж така! Своїх подружок не слухати!

Оксана: Лайтеся! Лайтеся на мене! Я тепер і сама себе лаю! Знаю, що не права!

Катруся: Бач, черевичків їй захотілося! Царицю в собі побачила!

Одарка: От тепер і знай! Сама в цьому винна! За такого парубка не піти!

Оксана: Я й сама тепер знаю…

Уляна: А може з ним все гаразд? Ну буває ж таке…Посварилися…

Дарина: Злі язики набалакали – а люди й вірять…

Оксана: Немає на світі такого славного парубка, як Вакула…(Плаче)

(Дівчата починають плакати)

 

Дія 7

 

30. Вакула фон (Після пісні заходить Вакула. Дівчата, злякано біжать у куток)

Вакула: Здоров будь, батьку.

Голова: О! Коваль! Живий здоровий! Чого тобі?

Вакула: Змилуйтеся, батьку ! Не гнівайтесь ось тобі й нагайка: бий, скільки душа забажає, віддаюсь сам, у всьому каюсь, бий, та не гнівайся тільки!

Голова: Ну, буде з тебе, вставай! Старих людей завжди слухай! Забудьмо все, що було між нами! Ну, тепер кажи, чого тобі хочеться?

Вакула: Батьку, віддай за мене Оксану!

Голова: Оксану!??

Панас: Нуууууууууууу!

Голова: Ну добре! Присилай сватів!

(Вакула підходить до Оксани)

Вакула: Поглянь, Оксано, які я тобі приніс черевики! Ті самі, що носить цариця

Оксана: Ні! Ні, мені не треба черевиків! Тільки ти, Вакула, мені потрібен!

 

31. Фінальна пісня (Фінальна пісня. Усі виходять на поклін)

 

1

 

docx
Додано
21 грудня 2017
Переглядів
2220
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку