Сценарій свята " Минулого вогонь не згасне"

«Минулого вогонь не згасне»

присвячено Дню Перемоги

1. Знову травень прийшов молодий,

 І у пам’яті враз воскресає

Перемоги той день золотий:

Радість з болем – аж серце стискає.

2. Пам'ять, чуєш? Не зводь це усе

Традиційно в хвилинні мовчання.

Розбуди наші душі! І все!

Розбентеж їх, аж до трепетання!

3. Хай не будуть черствими вони

І не думають лиш про достаток,

Піклуватись бо треба завжди

Про колишніх солдат і солдаток…

4. Пам'ять, чуєш? Шукаю я слів…

На душі гіркота і тривога.

Не забудь інвалідів і вдів,

Благодаті проси їм у Бога.

5. Ветерени, в поклоні стою –

Тобі шану й повагу віддати…

А героїв, що впали в бою,

Закликаю усіх: пам’ятайте! 

Ведучий:   Щороку, 9 травня, коли за вікном буяє весна, коли все довкола розквітає, коли щедрі сонячні промені посилають на землю своє тепло, ми відзначаємо велике свято – День Перемоги.

Ведуча:    22 червня 1941 року. Цей день і рік назавжди закарбувався в народній пам’яті. Без оголошення війни німецькі війська перейшли кордон України, і чарівну світанкову тишу розірвали вибухи ворожих бомб і снарядів.

1. Надходив ранок. Червень. Двадцять друге.

Народжувався день із квітів і роси.

Такі жита, що не дістать рукою,

Така блакить, що в серці не вмістить.

2. І раптом поле стало полем бою,

І сонце зупинилося на мить,

І танки здибились перед житами,

Вторгаючись в густий клубчастий дим!

І бризнув колос на броню сльозами,

І зерном бризнув, трепетним, живим.

3. Минули дні, і роки пролетіли,

А ту війну забуть ніхто не міг,

Тут навіть ліс із горя посивілий,

Тут наче плаче камінь край доріг.

Хіба ж забудеш, як палали хати,

Мерці гойдались у страшній петлі,

І на землі лежали тут хлоп’ята,

Багнетами прибиті до землі?!

Ведучий:   Своїми подвигами прославили нашу Вітчизну різні покоління солдат і матросів нашої армії та військово-морського флоту. На своїх плечах винесли вони тягар найстрашнішої війни ХХ століття – Другої світової! В найважчий час для нашої Вітчизни пішли на фронт солдати і матроси запасу, крім того, до лав добровольців ставало багато юнаків, які щойно закінчили школу.

Ведуча:   Багато з них приписували собі по декілька років, щоб потрапити на фронт і виконати свій священний обов’язок – захищати рідну землю від жорстокого ворога!

Ведучий:   Минають роки, відлітають у вічність. Багато часу минуло, але не стираються з пам’яті ветеранів ті трагичні дні. Все частіше і частіше згадують вони про страшне лихо війни.

Ведуча:   А солдатські листи… Скільки їх було за чотири роки?! Кажуть, що якби з них та зробити килим, то вистачило б накрити всю земну кулю. І більшість цих листів починається словами «Моя дорога і кохана мамо», «Моя дорога і кохана дружино, дочко, сестро…!»

Звучить пісня « Смуглянка» у виконанні ….

Ведучий:   На нашу землю знову завітала весна, прикрасила її квітом, наповнила пахощами. Усе ожило, пробудилося, набуло краси. Здається, що навесні ми по-особливому ніжно й трепетно любимо рідну землю. Якби ж весна могла стерти біль і смуток воєнних часів із пам’яті наших героїв!

1. Ви в грізних битвах вибороли право

Зустріти свято із найбільших свят.

Пошану й славу у боях

Здобув собі солдат.

2. Побратими, сивочолі ветерани,

Друзі і порадники мої,

У негоду ниють ваші рани,

А ночами сняться вам бої.

3. Сталінград, бої за Україну,

У вогні розтерзаний Дніпро.

Ви собою заступили Батьківщину,

Утвердили на землі добро.

4. Ветерани, любі наші, милі,

Дідусі, уславлені батьки.

Понад обеліски та могили

Линуть реактивні літаки.

5. То летять онуки ваші, діти,

То сини керують до зірок,

Вашим щедрим серцем обігріті,

Вірні вам на вас рівняють  крок.

6. Вітаєм ветеранів ми уклінно

За промінь серця і невтомні руки,

Живіть, уславлені, спокійно,

Ростуть надійні в вас онуки.

 

Пісня « Прадедушка» у виконанні  учнів 4 та 3 класів

Ведуча:   Пам'ять … Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

Ведучий:   Багато митців інших країн присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко.

Ведуча:   У кожному селі та місті споруджено пам’ятники , обеліски на вшанування тих, кому не судилося повернутися додому. На гранітних плитах золотом викарбувані їхні імена. А скільки існує могил Невідомому солдату! Напевне, немає у всій Європі містечка, де б не було безіменної могили.

1. Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники – орлята,

Тепер уже були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

2. Куди б не йшов, не їхав ти,

А при шляху спинись,

Могилі тихій, дорогій

Всім серцем поклонись!

Звучить пісня «Маки червоні» у виконанні учнів 5 класу

Ведуча:   Обеліски, пам’ятники … Скільки їх?! Але чому нема пам’ятника матері, що досі чекає з війни сина, вдовам, жінкам високої краси, вірності, які виконали останній заповіт чоловіків – вивели в люди дітей. Саме вони, затамувавши горе й біль, відбудовували зруйноване, виховували своїх дітей – продовження нашого українського роду.

1. Вийшла в степ широкий

Мати посивіла,

Виплакала очі від журби вона,

Біля квітів маку стала, заніміла,

І згадувалась знову матері війна…

2. І почула голос сина над житами –

То зітхала мати, то вогонь палав:

«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо,

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини,

І твоє невтішне материнське горе -

То прокляття вічне паліям війни».

3. Руді вітрила підняла, пливе

Зловіща ніч на Україну.

Та поки серце в нас живе –

Нас не поставиш на коліна.

Безумна мати коси рве,

Зове повішеного сина.

Та поки серце в нас живе –

Нас не поставиш на коліна.

4. Колись історія назве

Наш час – народженням людини,

Бо поки серце в нас живе,

Ми не стояли на колінах.

5. Чистого неба зірниця

В кожне вікно заглядає,

Мирного лану пшениця

Пісню вечірню гойдає.

6. В наші серця прилітають

Відлуння далекого грому.

Хлопці в степу почивають,

Не повернулись додому.

7. Мало зозулі кували

Тим юнакам перед боєм,

Світ від чуми врятували,

Нас  захистили собою.

8. Схиляємо голови низько,

Щоб шану героям-солдатам віддать.

На вічних постах стоять обеліски,

В полях обеліски стоять.

Ведучий:    Сьогодні ми з великою вдячністю і любов’ю  згадуємо Вас, солдатські вдови. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшками обличчя, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять  про останні хвилини перед розлукою. Рани солдат озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас усіх і досі.

Звучить пісня «Мати тополя» у виконанні ….

Ведучий:   найстрашніша війна, в якій була задіяна 61 держава з населенням 1 млрд.700 млн. людей – це близько 80% усього населення планети.

Ведуча:   90 млн. мирних людей, 110 млн. солдат ця війна зробила каліками, 55 млн. людей знищила, з них 10 млн. в Україні.

Ведучий:   13 млн. дітей знищили фашисти.

Ведуча:   1418 днів і ночей тривала війна.

Ведучий:   За один день війни гинули 18655 людей, за годину – 777, за хвилину – 13 людей.

Ведуча:   Середня тривалість життя піхотинця на фронті була 10 днів.

Ведучий:   Якщо б загиблих солдат поставити один за одним в одну лінію, то вона простяглася б від Бреста до Владивостока і назад.

Ведуча:   Понад 50 років потрібно було б, щоб однією хвилиною мовчання пом’янути  кожного загиблого.

Ведучий:   Схиляємо голови перед пам’яттю  загиблих за нашу незалежність і мирне сьогодення, хто ціною власного життя наближав історичний День Перемоги.

Ведуча:   Наш обов’язок – не тільки в свята, а кожного дня пам’ятати про тих, хто кував перемогу й загинув у цій страшній війні. Давайте вшануємо їх хвилиною мовчання.

( Звучить запис ударів метронома. Хвилина мовчання )

Ведучий:   Відлунали залпи Другої світової війни. Але ніколи не згасне пам'ять про подвиг українського солдата, про його мужність і благородство, патріотизм і жертовність.

1. Перемога, свята Перемога,

Свято миру, свободи, весни…

Чом тоді ваші очі вологі?

Бо не всі повернулись з війни.

2. Скільки часу минуло з тих пір!

Травень серце здіймає крилато.

Не забудь ,Перемого, тепло,

Хоч далеко від нас сорок п’ятий!

3. Перемога – це радості мить,

Що триває вже більш півстоліття.

Перемога для нас зберегла

Рідну землю в часи лихоліття.

4. Тож хай живеться людям на землі,

І хай не буде війн у ріднім краї.

І вічна слава, воїне, тобі!

В цей день весь світ тебе вітає!

 Звучить пісня « День Перемоги» у виконанні  ………………..

1. Життя торжествує в новім поколінні,

Та болі минулі – довіку нетлінні,

З граніту волає грізно і люто:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

2. Вічний вогонь палає

Дзвонить у далі століть

Вічний вогонь закликає:

« Щастя живих бережіть!»

3. Вічний вогонь клекоче:

« Люди! Не треба війни,

Щоб не вмирали дочки,

Сестри, брати і сини».

4. Вічний вогонь палає,

Тужать берізки над ним,

Вічний вогонь вимагає:

« Миру і щастя живим!».

1.Звучить пісня « Не отнимайте сонце у детей» у виконанні учнів 3-4 класів.

2.Пісня « Діти України» - виконують учні 5 класу.

 

Ведуча:   Закінчуючи наш захід, присвячений Дню Перемоги, хочеться нагадати всім такі слова: « Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя». Сподіваємося, що ви будете справжніми захисниками своєї Вітчизни. Щиро бажаємо всім нам миру! До нових зустрічей!