Сценарій свята осені (українською й англійською мовами)

Сценарій свята “Осінній бал”

Ведучий​: Доброго дня, друзі! От і настала пора осіннього балу. Як же ми його чекали, як ми готувалися до цієї події!

Ведуча: Чарівна і неповторна осіння палітра... Невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря. Догоряють яскравим полум’ям останні квіти. Спокій і тиша наповнюють усе навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець, пограється опалим листям і знову кине на землю золото осені. А в бездонному небі - чиста просинь! Хочеться знятися у високе безмежне небо й летіти в невимовно чарівній синяві, летіти, летіти… Бо в тобі звучить неповторна музика любові до всього світу, звучить глибоко на струнах серця й робить тебе ліриком, поетом…

Ведучий: А чи знаєте ви найромантичнішу закохану пару, про яку писали: “Сумніших оповідей не знайдете, ніж про любов…”

Ведуча: Ромео і Джульєтти. А, до речі, саме вони, за версією Вільяма Шекспіра жили у час, коли люди надзвичайно полюбляли веселитися на балах.

Ведучий: Тому сьогодні пропонуємо до вашої уваги уривок із трагедії “Ромео і Джульєтта”.

На сцену виходять Капулетті, синьйора Капулетті, Джульєтта, старий Кап й ін.

Капулетті: 

Ласкаво прошу вас, заходьте любі!

Ну, грайте ж, музиканти! Місця! Місця!

До танцю ж бо дружніше, синьйорини!

 

Всі танцюють.

 

Капулетті​ (​до старого Капа)​:

Сядь, добрий мій кузене, відпочинь. 

Для мене й вас вже танців дні минули.

Коли останній раз були ми в масках?..

Старий Кап:

Та, мабуть, буде років тридцять тому… Капулетті: 

Е ні, не так давно, не так давно! 

Було це на весіллі у Лученсо, На трійцю саме, як були ми в масках.

Від тоді збігло літ із двадцять п’ять.

Старий Кап:

Ні, більше, більше. Син його старіший.

Синьйоре мій, йому уже за тридцять.

Капулетті:

Та де там! Що ви кажете! Він був тому два роки ще неповнолітній.

 

В іншому кінці залу

 

Ромео​ (​до слуги)​:

Хто синьйорина та, що подає Свою прекрасну руку кавалеру?

Слуга:

Не знаю я, синьйоре.

Ромео:

Померкли смолоскипи перед нею!

І світить вродою вона своєю.

На щоках ночі - діамант ясний

У вусі мавра. Скарб цей дорогий І для землі, і для життя сія.

Вона - омріяна любов моя!

Її оточують прекрасні дами,

Вона ж між них - голубка між галками!

Коли танок закінчать вже, саму За ніжну ручку я її візьму.

І щастя неземне тоді відчую…

Чи ж я коли любив? Чи ще люблю я?

О ні! Зрікайтеся, брехливі очі!

Не знали ви краси до цеї ночі.

Підходить до Джульєтти. Коли торкнувсь рукою недостойно І осквернив я цей олтар святий.

Уста - два пілігрими - хай пристойно Цілунком ніжним змиють гріх тяжкий.

Джульєтта:

О пілігриме, в тім гріха немає - З молитвою торкатись рук святих:

Такий привіт нам звичай дозволяє.

Стискання рук - то поцілунок їх.

Мамка:

Вас просить ваша мати, синьйорино.

Ромео:

А хто у неї мати?

Мамка: 

Що, юначе?

Та ж господиня в домі цім вона.

Така вже добра пані, мудра й чесна.

Я викохала донечку її, З якою щойно розмовляли ви.

Ромео:

Що? Капулетті?..Ох! Де ж вороття?..

У ворога в руках моє життя.

Джульєтта:

Глянь, няню, і скажи, хто той господар?

Мамка:

Тіберіо старого спадкоємець.

Джульєтта:

А той за ним, що танцювать не хтів?

Мамка:

Не знаю я.

Джульєтта:

Довідайся. Як має він дружину, Не в постіль шлюбну - ляжу в домовину.

Мамка:

Монтеккі він, і звуть його Ромео.

Єдиний син того, хто ворог нам.

Джульєтта:

Злоба єдина у душі буяла,

І зі злоби любов єдина стала!..

Не знаючи, зустріла надто рано,

Та пізно я дізналась безталанна! Ох, не на радість ти, любов моя, Бо ворога кохаю ніжно я!

Всі вклоняються і виходять

Ведучий: ​Любов, і справді, - найпрекрасніше почуття, особливо, коли хочеться обняти весь білий світ, пригорнути до себе, зігріти своїм великим почуттям. Бо твоє серце наповнюється по вінця любов’ю, добротою, коханням, ніжністю...А восени ще - тихим сумом, бо невдовзі промине ця первозданна краса чарівної осені, і небеса заспівають свої сумні пісні… Ведуча: ​Це все, звісно, буде, але згодом. А зараз у повітрі літають павутинки бабиного літа, сміється осіннє сонечко, небо манить увись. Природа, загорнута в дивні й незбагненні кольори, справляє казковий осінній бал. То ж нехай кожна душа тішиться й насолоджується неповторною красою золотої осені. Ведучий: ​Та сумувати не будем, не треба -                   Кожна пора чарівна.

То ж усміхнімось до сонця, до неба,                   Радість хай буде ясна!

Ведуча:​ Щастя до всіх хай сьогодні заходить,                В школу, в осінній зал.

Юність сьогодні у школі проводить                 Світлий осінній бал!

Учень1: 

Ще так тепло, а вже чогось бракує,

Запахи вже не ті, і не п’янюча тінь.

Нову мелодію, осінню, вухо чує,

І рухи жвавії, бажання скула лінь.

Ще зелено кругом, але є жовте листя,

Стоять, задумавшись, на сонці дерева. І радісно стає, що журно все принишкло, І ясний супокій всю душу залива.

Учень 2:

Коралами дивлюсь пишається шипшина, Червоні ягоди на сонці аж лоснять.

Задумалась верба, мов по вінці дівчина,

І літа бабині летять, кудись летять…

 

Раптом у залі з’являється незнайомий чоловік, який із нерозумінням оглядається навколо.

 

Ведуча:​ Я перепрошую, а  хто ви?

Художник:​ I don’t understand you. What do you ask me?

Ведучий: Він розмовляє англійською й зовсім нічого не розуміє. (До художника) Can you tell us, who are you and what are you doing here?

Художник: ​Oh, yes. My name is John. I am an artist from Great Britain. I came to Ukraine to show my pictures, but, as I understand, I’ve got lost. Where am I?

Ведучий:​ You are in Korelychi school. We have the autumn ball today.

Художник: ​Oh, it is very interesting.

Ведуча: Ну що там він каже. Розповідай скоріше, а то я нічогісінько не розумію.

Ведучий: Заспокойся. Все зараз розповім. Це Джон. Він художник, який приїхав з Великобританії в Україну, щоби продемонструвати свої картини, але, вочевидь, заблудився й якимось чином потрапив у нашу школу. 

Ведуча:​ Кажеш, художник?

Ведучий: ​Так…

Ведуча: А давай попросимо його намалювати нам осінь, а то ми так і не встигли цим зайнятися. 

Ведучий: ​Хороша ідея, та чи погодиться він, як гадаєш?

Ведуча: ​Навіщо гадати? Просто запитай його, і знатимеш.

Ведучий: John! Can you draw us...Ой я ж зовсім забув, як сказати англійською осінь...Діти, а, може, ви мені підкажете?

Діти​(кричать)​: Autumn!

Ведучий​: Точно. Молодці! (до художника) John! Can you draw us autumn? Художник ​(задумавшись на хвилину)​: OK, but I should know how do you imagine this wonderful season.

Ведучий​: Так...а над цим потрібно подумати...Діти, а як ви уявляєте собі осінь? Учень 1: 

Нині осінь нас чарує, Неповторна, чарівна. Різні барви нам дарує І дивує нас вона.

Виглядає так казково 

Восени і парк, і гай -  Розмаїттям кольоровим Прикрашає осінь край.

Учень 2:

A little elf 

Sat in a tree

Painting leaves

To throw at me.

Leaves of yellow 

And leaves of red

Came tumbling down  About my head.

 

Пісня “Fall song”

 

Учень 3:

Осінь наша, осінь — 

Золота година, 

Неба ясна просинь, 

Пісня журавлина, 

Бабиного літа 

Довгі, білі коси... 

І дорослі й діти  Люблять тебе, осінь. 

Учень 4:

Та не тільки славна 

За свою ти вроду — 

Урожай іздавна 

Ти несеш народу: 

Щедра і дорідна, 

Пахнеш ти медами, 

Славиш край наш рідний  Зерном і плодами! 

 

 

Учень 5:

When the pumkins are so yellow

And the vines with grapes abound.

When the melons are so mellow, And the nuts fall to the ground.

Учень 6:

When persimmons lose their bitters, And the apples are so red.

When we love to eat corn fritters Since the roasting ears have fled.

Учень 7:

When vacation days are over

And the children go to school.

They no longer play in clover But much learn “Arithmos-rule” Учень 5:

When weird Hallowens most naughty elves Учень 6:

With gnomes and sprites appear Учень 7:

While fat Thanksgiving fills the sheives

Учні разом​: Tis AUTUMN, QUEEN OF YEAR.

 

Художник:​ Exellent...Now I’ll try to draw your autumn.

 

Художник швидко малює осінь. Вона раптом оживає й починає танцювати разом із Художником. Лунає пісня “Осінній вальс” Ведуча​: Добридень! Ви, напевно, Осінь? Ми раді вітати вас на нашому святі. 

Осінь: Раді? Авжеж! Настільки раді, що забули запросити мене на мені ж присвячений бал?

Ведучий: ​Ми і справді дуже раді бачити вас у нашій школі. Як же наш бал може відбутися без такої шанованої гості. Ми ось навіть пісню для вас приготували.

Пісня “Послухай осінь”

Осінь: Ну що ж, мені дуже приємно. Співати ви, звісно, вмієте, але чи зможете виконати мої завдання.

Ведуча:​ Ми готові спробувати. Правда ж, діти?

Діти (всі разом)​: Так!!!

Осінь: ​У цих конвертах імена моїх побратимів англійською мовою, проте всі букви у них переплуталися, а щоби запросити й їх на бал, необхідно правильно розшифрувати імена.

Три команди дітей розшифровують кожен свій місяць.

Осінь:​ Як у вас справи?

Діти:​ Ми вже справилися.

Учень із 1-ої команди​: У нас September.

Warm September brings us school, Days are shorter, nights are cool.

Учень із 2-ої команди:​ У нас October.

Fresh October brings much fruit Then to gather them is good.

Учень із 3-ої команди: ​А у нас останній осінній місяць - November.

Red November brings us joy

Fun for every  girl and boy.

Осінь: ​Ви прекрасно справилися із моїми завданнями, тому зустрічайте моїх побратимів. Вересню! Жовтне! Листопаде! А нумо ходіть сюди! Ведуча: ​Ми раді вітати й вас на нашому прекрасному святі. Проходьте ближче.

Вересень:​ Дякуємо за щирі слова. 

Жовтень: ​Проте й ми не можемо просто так прийняти ваше запрошення.

Листопад:​ Кожен із нас теж приготував для вас свої завдання.

Жовтень: От якщо виконаєте їх, тоді вже веселитимемось всі разом від душі.

Ведучий: Ми, як завжди, готові виконати будь-які завдання. Головне, щоби шановані гості нам не відмовили.

Вересень: ​Ну тоді я буду першим. Дуже цікаво, чи люблять діти у цій школі фізкультуру?

Ведуча:​ Ну звісно. Правда ж, діти?

Учень:​ Аякже. Ми навіть можемо продемонструвати.

Вересень: ​Подивлюся на це з радістю.

Танець на мелодію “If you are happy”

Вересень: Справилися на відмінно. Просто молодці. Тепер я із задоволенням поступлюся місцем моєму брату Жовтню.

Пісня “Autumn leaves are falling down”. Під час пісні Жовтень 

розкидає по підлозі листя.

Жовтень: Ви повинні зібрати це листя. А ще на ньому записані приклади, які обов’язково потрібно розв’язати. 

Діти розгрібають листя й розв’язують приклади.

Жовтень: ​Так-так. Зараз перевіримо. Так, а хто ж мені допоможе?

Мабуть, ….

Перевірка прикладів.

Жовтень: ​Молодці!      Чудово       справилися. Брате Листопаде, а чи справляться ці діти так само і з твоїми завданнями.

Листопад: 

Yes, my dears, that is true.

November has a game for you.

Listen attentively! Choose the word.

Reading them on the blackboard.

Я читатиму для вас поезію, а ви повинні правильно вставляти пропущені мною слова. Всі вони записані на дошці. То що, ви готові?

Діти​: Так!!!

Лиспопад: ​Ну, тоді починаємо.

When the weather is wet, We must not fret. When the weather is cold, We must not scold. When the weather is warm, We must not storm. But be thankful together Whatever the weather!

Ведучий: ​Справді, не зважаючи ні на що, ми повинні бути вдячними за будь-яку погоду. 

Ведуча: ​Не варто сумувати навіть у холодний осінній день, а тим більше сьогодні, коли ми дружньою родиною  зібралися на нашому святі.

Ведучий: ​А на його закінчення - невеличкий сюрприз….