Сценарій свята "Осінній ярмарок"

Осінній ярмарок
Свято осені

Мета: дати поняття учням про ярмарок, традиції його проведення в Україні. Розвивати допитливість, цікавість, бажання знати більше про культуру, побут і звичаї українського народу. Виховувати інтерес до народної творчості.

Зала прикрашена малюнками дітей на осінні теми, осінніми листочками, букетами квітів, овочами і фруктами, виробами народних майстрів свого регіону.

1 ведучий

Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг —
Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає.
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.

2 ведучий

Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
Втомилися, звичайно, від турбот,
Та радість від достатку серце гріє.
Трудолюбивий, добрий наш народ,
Він потрудитися і відпочити вміє.

1. Осінь чарівна у гості іде,

Щедрі дарунки усім нам несе

Яблука спілі, груші смачні

У кожній хатині стоять на столі

 

2. Осінь чарівна у гості іде,

Барви чарівні усім нам несе,

В золото вбрала дерева, кущі,

Подарувала нам щедрі дощі!

 

3. Подивіться ж усі, ніби в золоті гілки,

Осінь всюди походила, листя все позолотила!

 

4. Фарбу вилила свою на берізку у гаю

І калина, що у лісі також стала золотиста

 

 

5. Погляньте , діти, у віконце,

де сховалось наше сонце,

Хмаринки в небі пропливають,

Холодним дощиком лякають!

 

6. А листочки закружляли,

Враз метеликами стали,

І лунає пісня чарівна,

Бо прийшла до нас осінь золота

 

7. Пісенька весела , наче дощик ллється,

Осінь нас почує, щиро усміхнеться!

 

(Виходить дівчинка - Осінь)

 

Осінь. Я осінь, пора надзвичайно чарівна,

У барвах казкових ліси і поля.

Я тут господиня, я Осінь-цариця

В моїм володіння Земля.

Три місяці маю собі на підмогу –

Це вересень, жовтень, мої трударі,

Листопад завершує нашу дорогу

І зменшує сонці вгорі.

І довшає нічка, стає холодніше,

Пора прощання скоро прийде,

Заплачуть дощі все частіше й частіше,

А чарів не стане ніде.

Покличу но місяці я на розмову,

Зустрітись пора нам прийшла,

Роботу вони всю зробили чудово

За кожного рада була.

Їм разом зустрітись не випадало,

 В роботі спливали всі дні,

Було в них завдань і роботи чимало,

 А час пролітав як пісні.

Тому я сьогодні всіх запрошую в казку,

Тому відкриваю ярмарку нашу!

 

1 ведучий. Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

 

2 ведучий. А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.

 

1 ведучий. Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

Вибігають скоморохи в кольоровому одязі, в шапках з дзвіночками, з дудочками, тріщалками і бубенцями.

1 скоморох

Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!

2 скоморох

Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!

3 скоморох

Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.

1 скоморох

Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!

2 скоморох

Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!

3 скоморох

Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

1 скоморох

Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!

2 скоморох

Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!

3 скоморох

Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

Скоморохи танцюють, стрибають і вибігають. З різних боків залу виходять дві «молодиці» в українському одязі і хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій — вінок часнику, в руках ще по вінку.

Олена. Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!

 

Марійка. Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка...

 

Олена. То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.

 

Марійка. Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!

 

Олена. А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.

Марійка.  Хто продати, хто купити, а хто просто походити: подивитись, поучитись, заодно й повеселитись.

Оленка. Отож часу дарма не гаймо- на ярмарок вирушаймо.

Марійка. А хлопці там будуть?

Оленка. Авжеж будуть, і хлопці, і танці, і пісні. Біжимо скоріше!

Лунають навперебій вигуки продавців з торгового ряду, сходяться покупці, роздивляються.

1 продавець. Купуйте капусту, білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.

 

2 продавець. Картопля, розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!

 

3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!

 

4 продавець. Кавуни і дині! Солодкі, як мед, соковиті. Сік рікою тече. Ріжте обережно!

 

5 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!

 

6 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.

 

7 продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!

 

8 продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!

 

9 продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...

 

10 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.

Виходить маг, зупиняється.

Маг

Усі так кричать, — я нічого не чую.
Спиніться, послухайте, що пропоную.
Я маг, що завгодно зроблю за хвилину
І з овоча можу зробити людину.
І овочі ці хай про себе розкажуть,
А потім рядочком у кошики ляжуть.
Бо ж всім нам цікаво про овочі знати,
Для чого ж їх люди прийшли купувати?
Ви згідні зі мною на фокуси нині?
Потрібно про овочі знати людині!

Капуста

Я капусточка смачненька,
Головаста й величенька.
І до борщику, й до м’яса,
В пиріжках, з грибами часом.
Квашена й сира в салаті,
В будні добра і на святі.
Всім капусточка смакує...
Ще вона людей лікує.
Хто капусту полюбляє —
Той здоров’я добре має!

Картопля

Я — картопелька поживна,
Всім відома. І не дивно,
Бо мене всі полюбляють,
Як вирощувати — знають.
А коли вже куховарять,
Мене варять, мене смажать,
Мелють, ріжуть та ще й труть.
І у вогнищі печуть.
Чіпси з мене люблять діти.
Є чого мені радіти.
Я усім тепер потрібна,
Скажем просто — необхідна!

Буряк

Бурячок я червоненький,
І смачний, і солоденький.
Мене варять і печуть,
І до борщику кладуть.
З мене роблять і салати,
Бо зі мною — стіл багатий.
Маю я ще й вітаміни.
Є буряк — і все відмінно!

Квасоля

Я — квасоля кольорова
І поживна, і чудова.
Ще й смачна я і корисна,
Тому мене й люблять, звісно.
І бажають споживати
Всі: і хлопчики, й дівчата.
Бо й жири є у квасолі,
Вуглеводів є доволі,
Ще — білок і каротин,
Вітамін, і не один:
C і B є вітаміни.
Тож скуштуйте неодмінно
Мене в борщиках, супах,
У салатах, в пиріжках,
Як гарнір іще до м’яса
Та саму поїжте часом!

Морква

Я — морквиця солоденька
І смачна я, і тверденька.
Ще й корисна, вітамінна,
І у страві — незамінна.
Бур’яном була колись,
А тепер ось, подивись!
60 аж видів є —
Щось у кожного своє.
Овоч я — культура гарна
І повсюди популярна!
Лікувальний в мене сік...
Той, хто пити його звик,
Матиме чудовий зір —
Ти попробуй — перевір!

Огірочки

Я — огірочок молоденький,
Зелений, добрий і тугенький.
І пахну дуже смачно я,
Так само — вся моя сім’я!
Я ще й корисний дуже-дуже,
А ти скуштуй мене, мій друже!
Бо я смачний і дуже цінний,
В мені є цукор й вітаміни.
І мінеральні солі теж,
Корисний я й смачний без меж.
Мене і солять, й маринують,
На зиму завжди консервують.

Соняшник

Я — квітка сонечка ясна,
Прекрасна і чарівна.
Мене всі сіють, як весна,
Бо я рослина дивна.
Гарненька квіточка моя,
На сонечко подібна.
Висока виростаю я
І людям всім потрібна.
Насіннячко моє смачне,
Олійку роблять з нього.
Тому і люблять всі мене,
А що хіба такого?
Виготовляють дріжджі й спирт,
Ще лаки і пластмаси,
Смачну макуху для тварин
І добриво ще часом.

Гарбуз

Я росту такий великий — не підняти чоловіку.
В мене маса непроста — кілограмів аж до ста.
Дуже гарним я буваю, завжди людям помагаю,
То відром служу для них, дітям для насіння й втіх.
То я бутель, то барило, в темноті — нічне світило.
Кулінари мене знають й дуже-дуже поважають.
Каші, пудинги, бісквіти і котлетки люблять діти.

Груша.  Я солодка і смачна, гарну вроду маю,

І на ярмарці веселій друзів привітаю!

Помідор: Я червоний помідор

І поживний я сеньйор

А хто п’є томатні соки,

У того червоні щоки.

Слива: Я — маленька, кругла слива,
Соковита я на диво!
І солодка, як медок,
Зачарую діточок.

 

 

Виноград:
Мої ягоди — у гронах,
Я корисний — виноград.
Тож пахучими плодами,
Пригощаю всіх малят!

Гриб . А про мене ви забули,

Там, де дощ іде рясний, виріс я отакий!

Візьміть мене на свято, буду гарно танцювати!

 

Маг. Овочі про себе розповіли багато, треба нам і міру знати. На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, лягайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні. (Овочі виходять і переодягаються.)

 

Пісня  «Лісові опеньки»

Осінь.  А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.

(Розігруються мініатюри)

Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?

Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.

Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.

***

Чоловік. Скільки коштують яйця?

Продавець. Карбованець за штуку.

Чоловік. А биті?

Продавець. Півкарбованця.

Чоловік. То розбийте мені два десятки.

***

Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!

Жінка. А чому ж вони такі дорогі?

Продавець. Бо з чужого садка крадені.

 

 

 

(Звучить гумореска)

Учень.

Дівчинка. Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

 

 Павло - Нешкідливе щоб було,

      І щоб добре їло.

 

Дівчинка. І нарешті підібрав:

 

 Павло -  О! Які хороші!

 

Дівчинка. Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

 

 Павло  -А з якого ви села? –

 

Дівчинка. Спитав молодиці. Та йому відповіла:

 

Дівчинка 2.-Я з села Мельниці

Павло - Забирайте їх назад! –

 

Дівчинка. Буркнув незабаром, -

 

 Павло  - Я мельницьких поросят не візьму й задаром.

 

Дівчинка .Тітка ближче підійшла:

 

Дівчинка 2  - То ж назвіть причину!

 

 Павло - А я з вашого села маю вже…дружину.

 

Осінь. А наш ярмарок продовжується. Бачу, до нас завітали справжні артисти, які покажуть веселу виставу, зустрічайте!

 

Учень. Ось і скінчився гучний ярмарок. Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, хай усі живуть у достатку і в радості.

 

Учениця. Чи так воно було, чи ні, хто зна... Але нам так хотілося розказати про осінь, бо ця чарівна пора, на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.

Учень

Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
Всюди барви осені теплі і чудові,
I ліси приваблюють різнокольорові.
А в повітрі пахощі із полів і саду,
Все з городів звезено, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті й на печі.
На столах у кожного пишні калачі.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі і здорові.

Учень

Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках, в гаю.
Осінь, осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.

Діти співають пісню про осінь.