Сценарій свята "Посвята в козачата"

                                      ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА

 

Мета: Посвятити учнів   1-А класу у козачата; розширити знання учнів про козаків;

 виховувати в дітей любов до рідного краю, бажання бути гідними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними; домагатися створення дружного колективу.

 

( Зал, де проводиться посвята в козачата, прикрашений рушниками, калиною, портретами гетьманів України).

Ведучі хлопчик і дівчинка-учні5класу.

Ведучий:Корені нашої духовності в минулому,де була «ненька –мати-Запорозька славна Січ»,яка упродовж віків протидіяла спробам турецьких султанів,кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.

Кому не знайоме відчуття дороги?Тут безконечне хвилювання і тривога. Численні турботи і повсякчасний потяг до пізнання. Наша мандрівка в історію давню і близьку,хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами,що їх склав народ про своїх героїв,а почнемо з легенди…

 Ведуча:Колись дуже-дуже давно Бог запросив до себе дітей різних народів,щоб обдарувати до свята. Зібралося тут багато люду та всім знайшовся подарунок.

Німецька дитина отримала у спадок точність,акуратність;французька-привабливість,почуття гумору;італійська-потяг до мистецтва. Задоволені були усі діти і розійшлися.

         Аж тільки тоді Господь помітив,що в обшарпаній одежині стоїть ще одна дитина і гірко плаче. Це була українська дитина,яка,соромлячись свого вигляду,боялася підійти ближче. Зажуривсь Господь - усе ж всім роздав. Захмарилося його чоло та згодом проясніло,і подарував він українській дитині найцінніший скарб – пісню,ту пісню,що ніхто її ще  так не співав,ту пісню,що й досі береже в душі український народ.

Свято розпочинають 3 учні в українських костюмах.(2хлопчики і 1дівчинка)

1-хлопчик.

Сьогодні ми свято починаєм,

Де про славу козацьку згадаєм,

Щоб не забути історію роду,

Щоб бути гідним свого народу.

2-дівчинка.У сиві-сиві віки давнини

Збирались на Хортиці славні козаки

Стали думу думати-гадати,

Як дітей в козачата  прийняти.

Тут вийшли із столу три козаки:

3-хлопчик.

 «Ми зробимо цю справу уже залюбки,

І зараз негайно сідлаємо коні

І мчимось до гімназії скоро

Бо там учні із третього класу

Бажають зробити країні окрасу,

Щоб стати на захист своєї держави

І бути гідними  вічної слави»

 

Під марш «Козаків» до залу заходять діти в українських костюмах з атрибутами козацтва,попереду іде учень з українським  рушником  на якому коровай. Діти стають півколом,дитина з короваєм в центрі.

 

  1.Дивлюсь я мовчки на рушник,

   Що мати вишивала,

   І чую :гуси зняли крик,

   Зозуля закувала.

   Знов чорнобривці зацвіли,

   Запахла рута-м'ята.

   Десь тихо бджоли загули,

   Мені приснилась мати.

   І біль із серця раптом зник,

   Так тепло-тепло стало…

   Цілую мовчки той рушник,

   Що мати вишивала.

 2.Цілую квітку,а пелюстки-крила,

   Летять-встеляють землю ніжним цвітом.

   Цвіти ти пишно, земле моя мила.

   Ти-не окраїна,ти Україна.

3.Ми прийшли до вас на свято з запорізької землі.

   І принесли вам в дарунок краю рідного землі.

   Разом з вами веселитись,танцювати і співать,

   Україну й козаків з вами разом прославлять.

   Гей,від Дніпра,з козацького краю,

   Вам принесли рушник з короваєм.

 

Під музику  «Парафраз  Рушник» дитина неквапливо іде і віддає  коровай директору школи.

1-й учень.
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти.    ( разом)
Землі української цвіт.

2-й учень.
Наш приятель - сміливий вітер,
Відвага - це наш заповіт,
Ми роду козацького діти,  ( разом)
Землі української цвіт.

3-й учень.
Живуть в нас батьків заповіти; -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти, ( разом)
Землі української цвіт.

4-й учень.
За дніпровими порогами,
за південними дорогами;
За степами, за широкими,
наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную,
цінували волю-вільную,
Україну свою рідную,
як зіницю берегли!
 

5-й учень.

У всьому світі – кожен зна –

є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна -єдина.

Це наша славна Україна!

6-й учень.

Не забувай Шевченка спів,

про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

землі, що зветься Україна.

7-й учень

 Ми –є діти українські,

 хлопці і дівчата.

 Хоч слабкі у нас ще руки,

 та душа завзята.

 8-й учень.

Бо козацького ми роду,

славних предків діти.

І в гімназії вчимося

рідний край любити.

 9-й учень

Любі мами, милі тата,

Перед вами не малята,

Правда, і не парубки,

Проте справжні козаки.

10-й учень.

Намалюєм гарні вуса,

Хвацько їх підкрутимо,

Гарну пісню заспіваєм,

Іще й вас научимо.

Діти виконують пісню «Квітуча Україна».

(Текст пісні)

Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна!

 

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну!

 

Любові сповнена земля

Одна така на світі,

Тут кожен день стрічаю я,

Серця добром сповиті.

Ми покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна!

 

Приспів. (3)

Україну! Україну! Україну!

 

11-й учень

Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду, -
Всі належать до одного
Українського народу.

12-а учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

13-а учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.

14-а учениця.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

15-й учень.
Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

16-й учень.
Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.

17-й учень.
Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.(Разом)

18-й учень.
І тому найдорожчого нам,
Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн лиш одна, -
Дорога нам усім Україна.

19-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

20-й учень.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

Діти виконують пісню «На нашій Україні».

 (Текст пісні)

На нашій Україні і небо голубіше, На нашій Україні і сонце на тепло, На нашій Україні дівчата наймиліші, На нашій Україні і пісня на добро.   Приспів: У саду калина, на ставку верба, Пісня журавлина - радість і журба, Сонячна долина, стежка в споришах, І співа пташина, як моя душа! І співа пташина, як моя душа!   На нашій Україні і зорі найрясніші І хата біла-біла, неначе у вінку. На нашій Україні молитва найсвятіша І пісня солов'їна в вишневому садку. Приспів. (2)

 

21-й учень.

«Ми козацького роду,

Славних предків діти,

І у школі всі вчимося,

Рідний край любити».

22-й учень.

Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу,
Щоб розвеселити.

23-й учень.

Хлопці ми не ликом шиті,

Обіцяєм добре вчитись,

Щоб раділи нам батьки,

І директор, й вчителі.

24-й учень.

Працювати  і співати

Ми умієм також гарно,

Щоб, як писанка була,

Гімназія наша дорога.

25-й учень.

Хоч бувають і невдачі;

Не виходять в нас задачі,

Й на диктанті, як на зло,

Нам, бувало, й не везло.

26-й учень.

Де беруться помилки?

То секрет великий,

Проте нам учителі

Не поставлять «двійки».

27-й учень.

Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

 

Козачата (разом).
Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю,
За народну чесну долю!

28-й учень.
Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
Скажіть, чи готові ви жити по правді?

 ( Всі.)
Готові, так . І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем.

29-й учень.

Славна наша Україна,

А ми її діти,

Поки живі на цім світі -

Будемо радіти.

 

30-й учень.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу,

Хай вороженьки здригнуться…

Бо «Козацькому роду - нема переводу!» -(разом)

 

31-й учень.

Від Січі ведемо родовід свій,

Козаків звитягу поважаєм,

Відродивши чистоту традицій,

Єдність із минулим відчуваєм.

Діти виконують пісню«Сім шляхів». Танок-  (6 хлопчиків з шаблями танцюють).

(Текст пісні)

За горою дзвони дзвонять, Дінь-дінь-дінь, Серце б'ється, Серце рветься в далечінь, Сонце сяє, місяць сяє угорі, Козак коника сідлає на зорі. Його мати - гостра шабля на боці, Його батько - лук зі стрілами в руці, А сестриця, то зірниця молода, А, що милої немає - не біда! Приспів: Гей, гей, гей! Їде вранці, вдень, вночі, Козак Запорізької Січі! Гей, гей, гей! Степом, полем, через гай, Отамане, прощавай!   За порогом три дороги, Раз, два, три, А за рогом ще чотири, чотири. Сім доріг моєї долі, сім шляхів, А за ними в дикім полі сім вітрів. Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати, Порятують від раптової біди, В чистім небі чорні хмари розженуть, І покажуть козакові вірний путь! Приспів. Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати, Порятують від раптової біди, В чистім небі чорні хмари розженуть, І покажуть козакові вірний путь!   Приспів.

32-й учень.
Козак - чесна, смілива людина.
Найдорожча  йому - Батьківщина.

33-й учень.
Козак - слабкому захисник!
Цінити побратимство звик!

34-й учень.
Козак - усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

35-й учень.
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту.

 Вручимо же галстуки орлятам.

1. Козачат усіх щиро вітаємо,

2. Завжди цінуйте братство і згоду,

 

36-й учень.

Дітей, гостей, всіх присутніх.

Зі святом вітаємо.

Всім здоров’я і щастя бажаємо.

Нехай у кожній хаті,

Сум не ховається,

Завжди ясне сонце усміхається.

 

Діти виконують гуморески про козаків.

              

 НЕВМИРУЩИЙ ОВЕРКО

      37-й учень.

Прощайте, брати! Для Оверка Опари Настала хвилина тяжка: Зненацька схопили його яничари Й на страту ведуть козака. Ведуть і глузують із нього бандити: - Скажи що з тобою робить? - Скарати на горло? За гак почепити? Чи, може, в Дніпрі утопить? А той: - Зачекайте, подумаю трошки. В цім ділі спішити не слід. Я вам розповім, що сказала ворожка, Коли вирушав я в похід. Сказала: „Живим ти повернешся з бою І житимеш цілих сто літ. Якщо ж ти загинеш, то разом з тобою Сто турків піде на той світ!” - Сто турків? – засмикались враз яничари. – Та це ж не козак, а шайтан! – Оглянувся він, а довкола Опари – Нікого. А де ж бусурман? Той шаснув у хащі, той гулькнув у воду, Той в землю зарився, мов кріт. … Оверко живим повернувся з походу І жив іще, кажуть, сто літ.

                           

 

                

 ХТО БАГАТИЙ   

38-й учень.

Семен побачив Гната
І кличе його в тінь:
– Я бачу, ти багатий,
Бо є у тебе кінь!
Той глянув на Семена:
– Аж дивно чуть сіє.
Це кінь багатий в мене,
Бо я у нього

 

 39-й учень                                         

ПРИКМЕТА

Бій відгримів. Терешко Сало
Зітха, зіпершись на мушкета:
– Я, братці, загубив кресало,
Ой, дуже кепська це прикмета!
Старий козак почув сірому
І спалахнув, неначе сірка:
– Прикмета, дурню, ні при чому,
Якщо в кишені в тебе дірка

    

 

 

 

 

 40-й учень                               

 УНІВЕРСАЛ ПРО СМІХ
Друже, вдар об землю лихом
Чи жбурни його за пліт!
Ми своїм козацьким сміхом
Полонили цілий світ.

Здавна істина відома
(Нумо спробуй спростувать):
В того теє... не всі дома,
Хто не вміє жартувать!

І султана не одного
Пам’ятатимуть віки
Лиш тому, що добре з нього
Кепкували козаки.

Линув регіт аж до неба,
Що цвіло, мов корогов.
Гріх журитись, якщо в тебе
В жилах грає їхня кров.

Сміх звеличує і гріє,
Надихає у політ.
Хто жартує, той хворіє
Тільки раз у сотню літ.

Сміх віншує нашу волю,
Осіняє плин Дніпра.
Має той завидну долю,
Хто від сміху помира.

Зичу ж хліба, зичу сала –
На здоров’я, на добро!
Склав цього універсала
Кошовий Ламайребро.

     

Нащо вуса козакові

41-й учень.

До козака присікалась бабуся:

- Чи бачили? Під носом - дві коси!

Нащо тобі такі здорові вуса?

Ні користі від них, ані краси!

- Вони мене, - він каже, - виручають

(Це може вам засвідчити мій кінь):

Зимою – наче ковдра, зігрівають,

А влітку – холодять, даючи тінь!

 

42-й учень

Нумо дружно, козаки,

Всі візьмемося в боки,

Заспіваєм залюбки

Пісню без мороки.

Козак без пісні, що юшка без м’яса.

Діти виконують пісню «Вуса»

(Текст пісні)

Дорікає мене мати, мене мати,

Що я досі нежонатий, нежонатий.

А все собі гуляю, все гуляю,

Бо козацькі вуса маю, вуса маю.

 

Я маю вуса, чорні вуса,

Чом же мені не гулять.

Я маю вуса, гарні вуса,

Чом же не козакувать.

Я маю вуса, чорні вуса,

Чом же мені не гулять.

Я маю вуса, гарні вуса,

Чом же не козакувать.

 

Я не винний, що поробиш, що поробиш,

Мої вуса довподоби, довподоби

І жінкам, і молодицям, молодицям,

Чорнобровим, білолицим, білолицим.

 

Я маю вуса, чорні вуса,

Чом же мені не гулять.

Я маю вуса, гарні вуса,

Чом же не козакувать.

 

43-й учень

 Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята, а грішні  - ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине тяжка пора.

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

42-й учень

Ми землі і сонця вірні діти,

І навчатись прагнемо щомить,

Разом з Україною мужніти,

Совістю і серцем їй служить.

Клятву вірності народу,

За любов і за свободу,

Будуть наші козаченьки

Через все життя нести.

44-й учень

Ми на славу веселились,

Грали і співали.

Ми на славу України

Нашу Січ збирали.

А усім вам побажати

Хочеться добра,

Щоб жила і процвітала

Козацька сім’я.

Щоб усі ви не хворіли.

З любов’ю жили.

Щоб навіки Україну

В серці зберегли.

 

Діти виконують заключну пісню

(текст пісні)

Я бажаю вам добра

 

Одна земля, одна надія І сонечко на всіх одне, Воно усіх теплом зігріє, Воно нікого не мине. І буде знов весна на світі Надію людям дарувать, І будем ми на світі жити, І про добро пісні співать.   Приспів: А ми бажаєм  вам добра, А ми бажаєм вам тепла, Любові завтра і сьогодні. А ми бажаєм  вам добра, Щоб, наче сад, душа цвіла, Щоб зорі падали в долоні.   Коли біда простягне руки, Прийдуть печалі і жалі, Згадай крізь терени розлуки, Що є кохання на землі. І буде знов весна на світі Надію людям дарувать, І будем ми на світі жити, І про добро пісні співать.   Приспів. (3)

 

Під пісню П. Зіброва «У нас все є»,козачата парами  під бурхливі оплески залишають актову залу.