2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Сценарій свята "Прощавай Букварику - наш найперший друже!"

Про матеріал

Мета: Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам'ять, вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати зв'язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати. Виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.

Обладнання: Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».

Перегляд файлу

1

 

 Управління освіти і науки виконавчого комітету

              Івано-Франківської міської ради

              Інформаційно-методичний центр

          Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10

 

 

 

 

Сценарій свята «Прощавай,Букварику - наш найперший друже»

 

 

 

 

                                                                     Підготувала :

 вчитель

 початкових класів

 Денисенко З. В.

 

 

     Івано-Франківськ

                                                                       2018

Мета: Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати. Виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.

Обладнання: Малюнок країни Букварії, різнокольорові букви, повітряні кульки, напис на плакаті «Прощавай, Букварику!».

 

Учитель. Шановні друзі! Сьогодні ми прощаємося з нашою найпершою книжкою—«Букварем». Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти! Я пропоную усім присутнім у нашому залі переглянути відео і згадати все ,що відбувалося за навчальний рік у першому класі.

 Ведучий. Зібрались дружно ми на свято

 Сьогодні тут в весняний час,

 Щоб наших учнів привітати

 І провести у другий клас.

 На веснянім видноколі

 Зайнялась зоря

 Свято в школі! Свято в школі!

 Свято Букваря!

–Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Заходять учні 1-Б класу

Пісня «Цьом-цьом, мамо»  (Сл.і муз. Н.Май)

 

І Цьом, цьом, мамо,

   Цьом, цьом, тато,

   Цьом, бабусенько моя.

   Ви прийшли сюди на свято,

   Вас вітаю щиро я.

 

ІІ.Цьом, цьом, братик і сестричка,

    Цьом, уся моя рідня!

    Ви прийшли сюди на свято,

    Вас вітаю щиро я.

 

ІІІ.Цьом, цьом, сонечко і небо,

     Цьом, дорослі і малі,

     Цьом усім, бо так чудово

     Жити на оцій Землі!

 

Зараз ми спробуємо відтворити частинку того, чого навчилися у класі. Давайте послухаємо наших учнів.

Учень 1.Любі гості, мами й тати,

 В нас - букварикове свято

 Добре, що прийшли до нас

 Привітати з святом нас.

 

Разом. У наш найкращий перший клас.

Учень 2

 В нашім класі — урочистий

 День прощання з «Букварем».

 Пригадай-но, як колись ти

 Був маленьким школярем.

Учень 3

 Ми усіх гостей вітаємо

 І дуже вам радіємо,

 Усі вже букви знаємо,

 Книжки читати вміємо.

Учень 4

 Є книг багато: радісних, печальних,

 Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

 Але одна — усім книжкам начальник,

 І звуть її по-простому — «Буквар»!

Учень 5

 Цю найпершу в школі книжку

 Знає будь-який школяр.

 До усіх книжок доріжку

 Прокладає нам буквар.

Учень 6

 Буквар взяли ми в перший раз,

 Коли зайшли у перший клас.

 І як нам радісно сказати:

 Тепер ми вміємо читати!

Учень 7

 Хай кожен гість перевіря,

 Чи знають учні «Букваря»,

 Чи можна нам, школярикам,

 Прощатися з «Буквариком»?

 

Учень 8. Букви старанно вивчали,

 Знаєм їх від А до Я.

 І сторіночку останню

 Прочитали букваря!

 

 Учень 9 З нами клопоту зазнали

 Наші мами, вчителі,

 Поки ми читати вчились

 У новому Букварі.

 

Учень 10 Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Учитель

 Свято наше вже триває,

 А Букварика немає.

 Тож давайте погукаєм

 Та зі святом привітаєм.

Учні разом,

  Букварику! Букварику!

 У цей святковий час

 Ми дуже тебе просимо:

 Приходь, приходь до нас!

Буквар

 Я — Букварик, вам відомий

 Дуже гарний, малюнковий.

 Залюбки всіх вчу читати.

 Нема часу спочивати!

 Кожен рік мене гортають

 Ніжні пальчики нові...

 Хай же розум здобувають

 Любі дітоньки малі.

Вчитель–Шановний Букварику! Тобі рапортуєм:

На свято прощання зібралися всі першокласники, їхні батьки та гості!

В такому разі до здачі урочистого рапорту Букварю стояти струнко!

 

Учень 1 – Букварику! На свято прощання з тобою зібралися 15 учнів. До проведення свята готові! /всі разом/

Учень 2 – За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту.

Учень 3 Оволодівши грамотою, всі стали справжніми учнями!

Учень 4Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок

сто художніх книжок!

Учень 5–Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок!

Учень 6 – Загублено 10 поганих звичок, 17 авторучок, 25 олівців, 3 лінійки,

з десяток гумок і 15 гудзиків.

Учень 7– Над важкими задачами «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 7 замків у портфелях і ранцях!

 Учень 8–На території школи розбито 6 носів, наші коліна і дві шибки.

Учень 9–Клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому!

–Рапорт зданий! /всі разом/

 / Під час зачитування останніх пунктів рапорту Буквар починає розгублено кліпати очима, потім опускається на стілець.

Хапається за голову/

Буквар:

–Ой! ой! ой! Оце навчив! Оце дожився!

Учень 10– Букварику, не журися, це ми навмисне тебе насмішили!

 

Буквар:

–Так це не правда?

 

Учень 11 – Звичайно! А коли й правда, то тільки трішечки.

Головна правда в тому, що ти нас читати й писати навчив.

Хіба цього мало? Усміхнися!

 

 

Учитель. Букварику, діти добре пам'ятають тебе і твою науку. А зараз, Букварику, сідай на почесне місце і подивися, чого навчились наші діти, як добре вони знають букви.

Учень    Букварику та гості! Зараз для вас

               Наш маленький  дружний клас

               Про літери відомі і кожному знайомі

               Розкаже і навчить, як з буквами дружить!

 Перекличка 1,2,3 – перша буква говори!

«А»  «А» - в алфавіті – найперша!

          «А» - в алфавіті – найлегша!

          А іще ця буква «А» і дзвінка і голосна,

          А ще хоче буква «А»

           Щоби Алла букви знала,

          А тоді до школи йшла.

«Б» Бідолашний бегемотик

        Вчив буквар, роззявив ротик.

        Добре вимучив себе,

        Та завчив лиш букву: бе-е-е!

«В» Буква «В» така цікава-

        Стовпчик тут дужки справа,

        Так в алфавіті живе,

        Всім потрібна буква «В».

«Г» Гриб у лісі заблудився,

       Бо від мух листком накрився.

       Глянув вліво, глянув вправо,

       І подумав – кепські справи!

      А горобчик пролітав,

      Він листок з грибочка зняв.

«Ґ» Гуси гучно ґелготали-

       Горобці зерно клювали.

       Гонять гуси горобців-

       Голубок на ґанок сів.

 «Д» Дубові дрова дід рубає

         В дворі під деревом старим.

         А дітвора допомагає

         Носити дрова з двору в дім.

«Е» Здивувалася дитина:

        Від стовпця аж три жердини!

        Здогадалася: «Еге!»

        Це, напевно, буква «Е».

«Є» Місяць, наче буква «С»,

        Придивляється з небес,

         Посміхнувся до Славка.

         Показавши язика.

         Хлопчик крейду дістає

         І малює букву «Є».

Пісня «БУКВАРИК»

Сл. А Орел, муз. С. Антоник

 

 1. Беру до рук букварик я,

 Там букви всі – від А до Я.

 Від звуків перших до складів

 Букварик стежечку провів. (двічі)

       Приспів:

       Букварику, букварику

       Про все розкажеш ти,

       Про зоряні ліхтарики,

       Про ріки і мости.

       Про кізку з козенятами,

       Про вовка і сову,

       А я усе шукатиму

       Відповідь просту.

 2. Склади збираються в слова,

 Аж закрутилась голова.

 Слова у речення біжать

 За ними треба поспішать. (двічі)

      Приспів, програш.

 3. Читаю речення малі

 Про ліс і квіти на землі.

 І про швидкого колобка,

 Що від бабусі утіка. (двічі)

      Приспів.

 

 

«Ж» Жив жучок між бурянами,

          Жив без тата і без мами,

           Жовтим листям ворушив,

           Жив і жив , і не тужив.

            Жаба квакнула: «Попався!»

             Жук завмер – так налякався.

«З» Збоку, знизу і згори –

        Схожа «З» на цифру «три».

        Є три зуба в букви «зе».

         Ними все вона гризе.

«И» И - ця літера цікава!

        Зліва дивиться на право.

  •         Ич ,- дивується сама,-

        Я у дружбі з усіма.

        Гарно мовлюсь, голос маю.

        Але слів не починаю!

«І» Буква «І» - неначе свічка,

       З ясним вогником вгорі.

        А погасне – чорний гномик

        Стане крапкою над «і».

«Ї» Їжачок давно не їв,

       Чистив голочки свої,

        Їхав віз по дорозі,

        Їздовий заснув на возі.

        Раптом він заїхав в ліс –

        Їжу їжачку привіз.

Вчитель: Ей малий ти хто такий?

«Й» Я не хто, а буква «ІЙ»,

        Щоб мене не слутать з «И»,

        Я купив берет новий.

        Не великий ,не малий.

        Подивіться, ось який!

«К» Котик скочив на курник,

        В курнику здійнявся крик.

        Тільки квочка не кричала,

        А крилом курчат вкривала.

        Котик сам  собі сказав:

        Ох, як я їх налякав!

«Л» То не ляпка – закаляпка,

        Не карлючка на листку,

        Буква «ел» зігнула лапку,

         Наче кішечка, мяку.

«М» Мила милом тигра мила

          Мила мило упустила.

          Упустила Мила мило,

          Тигра милом не домила

«Н» Норці в нірці не сидиться,

         Непогоди не боїться.

         Норка нишком нирк у хащу,

         Не знайти її нізащо.

«О»  Буква «О» така-от кругла,

          Хто її не бачив – подивись:

          Наче сонце, наче бублик,

          Мов обручик, - хоч котись!

«П» Півдня працював павучок,

        Наткав павутинок пучок.

        Почав помаленьку привчати

        Панчішки плести павучаток.

«Р» Рак рубав з горіха дрова,

        Аж розчервонівся.

        Риби з річки виглядали:

        Думали – зварився.

«С» Буква «ес», буква «ес» ,-

         Посміхається Олесь .-

         Мов пів бублика смачного -

         І чого це він не весь?

«Т» Тук-тук-тук,

        Ток-ток-ток -

         Вибиває молоток.

        Ним ви цвяхи забєте,

        Схожий він на букву «Т».

«У» Уранці йдуть учитись учні,

        Учителька у школі жде.

        Улянці нашій аж незручно,

      Чому ж вона туди не йде?

«Ф» На ялинці дві сороки,

         Видно хатки між дерев,

         Я стою, узявшись в боки,

        Наче в книжці буква «еф».

«Х» Ховрашки хотіли хліба -

        Ховрашкам давали рибу.

        Ховрашки халви хотіли,

       Та просити не уміли.

«Ц» Цап до цапа в гості йшов,

        Цап дороги не знайшов.

       Цапеня його догнало

       І дорогу показало.

       Цілий день в гостях сиділи,

      Цілий віз капусти зїли.

«Ч» Буква «че»-

       Немов стілець,

       Догори лиш ніжки.

      Навіть з цифрою чотири

      Буква схожа трішки.

«Ш» В горішнику горішина

        Горішками обвішана.

       Оришка і Тимішко

       Струшують горішки.

«Щ» -Розкажу про букву «ща»!

  •           А вона така ж, як «ша»,

          Тільки в неї, - каже Костик,

          Унизу праворуч хвостик.

 «Ь» Я – не шість!

        Я – мякий знак!

        Це повинен знати всяк.

       Я – не літера нова,

       Я помякшую слова.

       А у слові « олівець»

       Забігаю аж в кінець.

«Ю» В Юри є сестричка Юля,

         Невеличка вередуля.

          Любить Юля утікати,

         Бо не хоче йти до хати.

         Доганяв Юрасик Юлю

          І набив на лобі гулю.

«Я» Я вивчив з Букваря

        Цікаву букву Я.

        Тепер шкодую я,

        Що вивчив букву я.

        Бо всюди я та я.

        Поганий – тільки я,

        Лінивий також я! Все я!

 

 Вчитель Приготуйтеся, малята,

 Слухати мої загадки.

 А коли хто не вгадає,

 Хай лоб для щигля підставляє.

 

 Хто ж навчатись не лінився,

 З буквами всіма здружився,

 Всі він літери назве

 Та оплески отримує.

(Учитель читає загадки. Діти називають букви та прикріплюють картки з літерами до магнітної дошки.)

 

 Стали букви у рядок

 Та й побігли в дитсадок.

 Хто ж у них за ватажка?

 Ну, звичайно, буква... (А.)

 

 Я ось літера така:

 Дуже схожа на жука.

 Тільки-но жука згадаєш,

 Вмить мене ти пригадаєш. (Ж.)

 

 Що за літера така —

 Гарно мовить, голос має,

 Але слів не починає? (И.)

 

 Буква ця — неначе свічка,

 З ясним вогником вгорі.

 Це не свічка, любі дітки,

 А звичайна буква... (І.)

 

 Буква ця чарівна.

 Відгадайте, хто така.

 Стовпчик, зверху крапок дві.

  Це звичайна буква... (ї.)

 

 Он до хати перелаз,

 Хоч обходь, хоч перелазь.

 Він видніється ген-ген —

 Перелаз, як буква... (Н.)

 

 Буква ця, неначе бублик,

 Мов обручка — хоч котись! Здогадався:— усміхнись,

 Називай, не помились!.. (О.)

 

 Гарні хлопці-молодці

 Закопали два стовпці,

 Третій їм допомагав —

 Перекладину поклав. (П.)

 

 Сіла Мишка на пеньочок,

 З'їла бубличка шматочок.

 І тоді від бубличка

 Залишилась буквочка. (С.)

 

 Молоточок! Молоточок!

 Поможи забить гвіздочок!

 Мною ви не заб'єте,

 Я звичайна буква... (Т.)

 

 На рогатку дуже схожа,

 Голосиста і пригожа. (У.)

 

 Три стовпці, внизу межа —

 От і вийшла буква... (Ш.)

 

 А буква ця тому

 Вважається останньою,

 Що ти себе самого

 Не ставиш в перший ряд. (Я.)

 

 Буква ця усім відома,

 Перед Я вона стоїть.

 В ній — дві палички і коло — Здогадаєтесь умить. (Ю.)

 

 Хто абетку з вас вивчав,

 Різні букви зустрічав.

 Кожна з них від А до Я

 Промовля своє ім'я.

 Лиш одна із них німа —

 В неї голосу нема.

 Здогадався, певно, всяк!

 Звуть цю букву... (М'який знак.)

Пісня «Абеткова пісенька»

Абеткову пісеньку, весело співать.

Абеткову пісеньку треба добре знать.

А, Бе, Ве коник у траві живе.

Ге, Ґе, Де, Е мама донечку веде,

Є, Же, Зе по стежині жук повзе,

И, І, Ї, Й гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ лисенятко під кущем,

еН, О, Пе песик носиком сопе,

еР, еС, Те в полі житечко росте,

У, еФ, Ха я сміюся ха – ха – ха.

Це, Ча, Ша кіт в дорогу вируша,

Ща, Ю, Я гарна пісенька моя,

Знак м’який помічник наш мовчазний,

На мовчи, а абеточку учи.

 

Учитель

 Бачу, букви вам відомі,

 З ними добре ви знайомі.

 Ви любили працювати,

 Все робили залюбки.

 Щоб нам всім не сумувати,

 Будем, друзі, танцювати!

(Діти виконують танець.)

Учитель. До нас сьогодні мали також завітати герої казок,але вони не змогли до нас прийти,зате прислали телеграми.Давайте, діти, відгадаємо, хто прислав нам святкові телеграми.

(Учитель читає телеграми, Букварик виставляє малюнки героїв казок на магнітну дошку.)

 1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свято і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

 3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні! (Попелюшка.)

 4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

Учитель. Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання. Продовжуємо наше свято.

 А давай, Букварику, подивимось, чи уважні наші гості. Пограємо з ними у гру «Плескай у долоні — тупоти ніжками». Ми ставитимемо запитання: якщо хочете відповісти «так» — плескайте в долоні, «ні» — тупотіть ніжками.

 — Сьогодні п'ятниця?

 — Зараз зима?

 — Місяць — червень?

 — Зараз 2015 рік?

 — Усі учні вашого класу добре вчаться?

 — Столиця України — Київ?

 — Вам подобається свято?

 

Учитель. Зараз ми перевіримо,чи всі учні вміють читати. Пограємо у гру під назвою «Ква».

 У мене є знайомі жабенята

 Вони теж вчаться голосно читати.

 І не дивно, що слова

 Обов'язково містять «ква».

 От і спробуйте відгадати,

 Що читали жабенята.

(На дошці картки зі словами, в яких відсутні деякі літери.)

Учитель

 1.  КВА _ (Квас). Цей «ква» влітку від спраги п'єте.

 2.  КВА_______(Квадрат.) Цей «ква» учень на дошці малює.

 3._____КВА (морква), КВА______(квасоля).

 Ці «ква» на городі зростають і разом у борщ потрапляють.

 4.___КВА _ (Буквар.) Цей «ква» вас читати навчить.

 

 5.__КВА (Буква.) Цей звук означає і мовчить.

 6.  КВА_______(Квартира.) Родина велика у «ква» цьому живе.

 7. _ КВА_____(Акваріум.) А в цьому — рибка - красуня пливе.

Молодці, діти! Бачу, що ви старалися, гарно вчилися.

Учитель. А тепер давайте відпочинемо та пограємо у гру «Це все ми, це все ми: я і друзі всі мої».

 Хто до школи чимчикує,

 Вранці весело крокує?

 Пролунав давно дзвінок.

 Хто спізнився на урок?

 Любить хто із вас погратись,

 З гірки на санчатах мчатись?

 Хто із вас, скажіть, малята,

 Помагає мамі й тату?

 Хто уміє посуд мити,

 Щоб на друзки все побити?

 З фізкультурою хто дружить,

 Виростає сильним, дужим?

 А яке, скажіть, дитятко

 З вас брудне, як поросятко?

 Хто, скажіть мені, малята,

 Любить з вас пісень співати?

- Хто із вас хоч раз хворів через те, що зошит з’їв?

 - Чи багато серед вас невмивах приходить в клас?

 - Хто пройти ладен півсвіту, щоб Букварика зустріти?

Учень Беру буквар в останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: „Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя,

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є

Я серце їм віддам своє”

Учень Добрий букварику!

Ти – перша книжка!

Хочеться, навіть  поплакати трішки

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

Букварик.

Дякую за слова гарні,

 Та сумуєте ви марно!

 Вам дарую, першачки,

 Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови».

Читанка.

 Я — Читанка, щоб всі читали

 Й казок, легенд багато знали.

 Тут вірші є, оповідання

 І різні для дітей завдання.

 Про дивний світ і про культуру

 Вмістила я літературу.

 Щоб виучились і читали,

 Цікавого багато знали.

 Тепер продовжувати буду

Я твою справу нелегку.

Та обіцяю – не забудуть

Ці діти казку чарівну!

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо ти навчив дітей читати!

Рідна мова         

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Діти разом

 Прощавай, Букварику,

 Наш найперший друже,

 Ми тобі, Букварику,

 Дякуємо дуже.

Вчитель А зараз Букварик вручить сертифікати про те, що учні вже добре знають букви та вміють читати

Учитель

 Ось і закінчилося наше свято.

 Всім присутнім хочемо побажати

 Щастя, здоров'я, статків і миру, Здійснення мрій і веселого співу.

 

 

1

 

doc
Додано
7 серпня 2018
Переглядів
320
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку