Сценарій свята "Стрітення"

Про матеріал


Мета заходу:

розказати про історію виникнення свята Стрітення і традиції, пов'язані з ним;

дати поняття про те, що свічка – це світло Боже, символ життя;

ознайомити з легендою, народними звичаями;
довести можливість зустрічі людини з Богом і вказати на умови такої зустрічі;
виховувати в учнів повагу до християнських звичаїв і традицій, почуття любові, людяності, доброти.

Перегляд файлу

                            Сценарій свята Стрітення

 

                                  На столі свічки, хліб, звучить пісня.

 

Господар.  Доброго дня усім. Поспішайте, поспішайте на наше свято.

У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці,

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити.

 

Господиня.  Не баріться, не спізніться, не сумуйте! Заходьте, дівчата і хлопята!

 

                                    Заходять діти

 

Діти . Доброго дня господарям і всьому товариству.

Дівчинка.  А яке сьогодні свято?

Господар. Свято за столом сидить, на гостей чекає. Все у віконце зазирає, пісню

виглядає.

Господиня.  Справді, дуже хочеться, щоб пісня залунала, сніг пухнастий розтопила, з квіточок вінок сплела.

Господар.  А ось послухайте, про що співають наші ліцейні соловейки.

 

                         Пісня «Зимове сонечко».

ВЧИТЕЛЬ.  Діти, сьогодні незвичайний день. На третій  місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят —Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Якщо бабуся Зима  переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

 

Господар.  Назва свята походила від стародавнього звичаю освячення громничних свічок, яким приписувалась велика сила. Їх запалюють під час грози, щоб вберегти людей від грому. Тому це свято в давнину називали „Громниця” .

 

Вчитель.  Зараз я запалю Стрітенську свічку і ви зможете побажати те , чого вам найбільше хочеться.

 

 

Господиня.Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!

  Від біди оберігай наш майбутній урожай!

  Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

   Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!

  В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

 

Вчитель.  Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.

Вчитель. Про це свято ми знаємо із Святого Письма, із Біблії. Ось наші дітки розкажуть Вам історію цього свята у віршами.

 

Учень.  Марія, Діва, найніжніша з мам,

              Яких лиш тільки бачила земля,

               Принесла у Єрусалимський храм

               Своє дитятко, миле немовля.

Учень.  Там Симеон був, праведний старий,

              Який давно усе в житті збагнув,

              Зненацька голос  він почув згори,

              А то ж йому сам Дух Святий шепнув:

Учень.  « Тут Божий Син, провісник майбуття,

              І, Симоне, це для тебе знак…»

              А Симеон на руки взяв дитя,

              Помилувався ним і мовить так:

Учень.  «Щасливий дуже тим, що з волі Бога

              Відчув я несказанну благодать

              Побачив я Спасителя самого -

              Тепер спокійно можу помирать».

Учень.  Про цю знаменну зустріч у народі

              Рознеслась миттю звістка там і тут.

              І кожен  рік день Стрітення відтоді

              Святкує радо християнський люд.

Учень.  Святом цим зігріті ми

              З давнини й донині.

              Відзначають Стрітення

              Так по Україні.

              Свята кращого нема,

              Стрілися  Весна й Зима.   

 

ВЧИТЕЛЬ.

Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет. А чи знаєте ви такі прикмети?

Діти.    Знаємо!

  1.   Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була  Весна, а Весна — де була Зима.
  2.   Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не                                                                                                                                                  капає – весна буде рання і суха.
  3.   Якщо капає зі стріх, так капатиме і з вуликів мед.
  4.   Як на Стрітення мете, дорогу перемітає, то корм —відмітає.
  5.   Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі .
  6.   Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.

 

Вчитель. Діти, я бачу  ви знаєте багато народних прикмет. А чи хочете зустрітися із красною Весною? Щоб з нею  зустрітися треба веснянки заспівати.

                                   Хоровод – гра «Подоляночка»

 

 Учениця    Благослови, Божа Мати,  Весну-красну зустрічати!

                     Весну красну вітати,  Та віночки сплітати.

                     А віночки сплетемо,   Хороводом підемо!

 

Вчитель.     Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла.

 

                                            Хоровод «Вийди, вийди сонечко». 

 


Учениця

Скоріш, люба Весно, до

нас прибувай,        

Щоб знову озвавсь

соловейками гай.

 Щоб знов зеленіли

срібнокосі  лани.

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у

садках,

А ми всі дівчатка, були у вінках.


 

                                              Входить Зима

Зима  Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.

                 Насуплю я брови,

                 І вітер з морозом повіє:

                 Усе скрізь загине – рятунку нема!

                 Під снігом замре, заніміє.


 

Учень.

Не мети, не мети,

Зимонько, снігами.

А приходь ти до нас

З танцями й піснями.

 

 

 

Учениця.

Зимонько, Зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он звірятка сидять

І від холоду тремтять.


                                                   Сценка

                             Музика. Зима Мишенятко снігом посипає.

                    Виходять звірята: Зайчик, Їжачок, Лисичка, , Білочка.

          Зайчик. На землі сніжок лежить,

                 Зайчик по сніжку біжить.

                 Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,

                 Чобітків нема і шапки.

          Їжачок.  Ой, як холодно, біда,

                 Не  лишає нас зима.

                 Все лютує, все страхає,

                 Снігом землю накриває,

                 Зі сну Їжачка піднімає.

          Лисичка. Тихо, тихо хоч на мить,

                 Між снігами хтось пищить!

                 Мишенятко тут маленьке

                 Перелякане бідненьке.

          Мишенятко. Вушка мерзнуть, лапки мерзнуть,

                 І сховатись ніде,

                 Бо мороз знайде усюди,

                 Ой, рятуйте, добрі люди.

          Лисичка.  А де ти, Білочко, живеш ?

                 Що ти, Білочко, гризеш?

          Білочка.  У зимовому ліску,

                  У дуплі, у сосняку

                  Я гризу горішки,

                  І  гриби, і шишки.

                  Та і там мороз знайшов,

                  Став щипати, дошкуляти,

                  Змусив із дупла втікати.

          Зайчик.  Що ж робити нам, звірята ?

                 Лютий місяць надворі.

                 В кожного вже змерзла хата,

                 А кінця нема зимі.

                 Хоче лютий, щоб на світі

                 Панувала вік зима,

                 Та поволі сонце гріти

                 Починає крадькома.

          Всі разом. 

                 Правильно, правильно!

                 Треба Весну кликати. 

Вчитель  Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми Вам допоможемо Весну кликати. 

Діти хором.  Веснонько-голубонько прийди до нас!

Вчитель.  Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько.

Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а ось пролісок прокинувся

від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю?

                                   Звучить весняна мелодія

Учениця.

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні вам принесе,

Вінки, чудові квіти!

                           До залу з букетом пролісків входить Весна

Весна.  Добрий день, любі діти

Добрий день всім гостям свята

Знаю, ви мене чекали

І пісні мені співали

Зла Зима мене не пускала

Холодними снігами замітала

Але ви її прогнали

І мене, свою весну

Дружно врятували

Вийшла я з лісу, лугові вклонилась

Від вітру і сонця луг зазелинився

А до мене трави у полях вигинались

А за ними в лузі заквітали квіти

Починаю, друзі, по Землі ходити.

Входить Зима

Зима.

Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз  я снігу натрушу, морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

 

Весна. Яка ж ти люта, сестро! Не лютуй, час твій пройшов. Людям ти добряче набридла холодами та віхолами. Он як потягнулись до мене діти, щоб хоч трішки себе зігріти.


Учень.

Утікай, утікай,

Біла Зимонько!

Вже нема, вже нема

В тебе силоньки.

Вже весна, йде весна —

чарівниченька,

Потемніє, почорніє

Твоє личенько.

 

 

Учень.

Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить - з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця.

 Як лівицю підведе -

  Всюди листя молоде.


Учениця  Гріє землю сонечко,

Ніжно примовляє:

Прокидайтесь, квіточки,

День весну стрічає!

Просинайся, річечко,

Посміхнись, струмочку

Затанцюй нам гопака,

Дощику - дзвіночку!

Розливайся радісно

По землі, проміння,

Покривай сади й луги,

Весняне цвітіння!.


 


Зима.   Ой, щось  я, мабуть, втомилась з вами сперечатись, але без бою я не віддам свою владу. Хай першокласники нас розсудять. Чия команда перетягне канат той і буде ще три місяці володарювати на землі.

.

 Гра-змагання.   Перетягування канату. Команда Зими та Весни.

 

Зима.    Бачу, нема мені тут місця. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь! Я багато почула,  побачила і переконалась, що настав час мені поступитись місцем.

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Я чую, як дзвенить струмок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож, хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене.

 

                                Зима виходить із залу

Учениця.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали.

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай.

 

 

 

Весняні дарунки

Весна дарує кожному,
що треба і що хочеться.

Полям — сніги поталі,
лісам — траву і листя,
птахам, які вертають,
дарує рідні гнізда.

По жмені ластовиння
весна дарує дітям,
а мамам — ранки сині
та перші ніжні квіти.

Річкам дарує воду,
зернинам — теплу землю,
а сіячам — роботу,
почесну і веселу

 

Встала весна

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.

 

 

Чекання

Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.

Ми подвір'я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.

І розчистили струмок,
Що тече з діброви...
До прильоту ластівок
Все у нас готово.

 

 

Весна.

Я тепло вам принесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

А я піду далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію

І здоров'я вам навію.

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам'ятали.

Хай вам щастить!

 

Вчитель.    Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання.  До зустрічі.  Як не злилась зима, прийшла пора і їй відступити. Адже птахи принесли весну. Діти, яка пташка є першим вісником весни?  Звичайно, жайворонок. 

  • Ой, жайворонку, ранняя пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Жайворонок.

Не сам я вийшов —

Бог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Весну  відмикати.

З лівої рученьки

Зиму замикати.

                    Діти виконують  «Ой, минула вже зима.» 

Вчитель.   Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.  Матері в цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши печиво, бігали по вулицях, вибігали за околицю і закликали птахів.

          Дітей пригощають обрядовими жайворонками.

Птахів викликаю з далекого краю:

 — Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Тож бажаємо нашим дітям вирости міцними й добрими, любити працю й батьків своїх, які навчили шанувати святу землю й нелегку хліборобську працю.

Пам'ятайте, наші дорогі діти, що «весняний день рік годує!». Зі святом Весни всіх вас, любі!

 

 

doc
Додано
11 квітня 2018
Переглядів
6485
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку