Сценарій свята "Усе починається з родини.Щаслива родина - щаслива дитина"

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій родинного свята

 « Усе починається з родини. Щаслива родина - щаслива дитина»

 

  (1 клас)

 

 

 

 

 

Підготувала і провела:

                                                    вчитель початкових класів

                                                                             Денисенко З.В.

 

« Усе починається з родини. Щаслива родина - щаслива дитина»

Мета: поглибити знання учнів про роль батьків у житті людини, формувати в школярів культуру почуттів; розвивати бажання радувати батьків своїми успіхами та увагою; виховувати шанобливе ставлення, любов та повагу до батьків
Обладнання: святково прибрана кульками зала, картки, комп’ютер, грамзапис пісень обереги, коровай

Вчитель:

Сьогодні у нас зібрались разом уся велика родина. А в житті родини, як відомо, буває всяке: і сміх, і сльози, і любов.

Скрізь і завжди для наших дітей найрідніші і наймиліші тато, мама, бабуся, дідусь.

Сім’я, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті. Якщо зміцніє хоч одна родина-

Міцніша стане наша Україна.

Учитель: Дорогі гості! Радо вітаємо Вас на нашому родинному святі.

Я хочу, щоб саме сьогодні у душу кожного з нас лягла зернина, яка проросте добротою, щедрістю, любов’ю одне до одного. Хочеться, щоб наше свято ви не сприймали як концерт. А щоб саме зараз кожен подумав: чи все ми робимо для того, щоб у нашій сім'ї панували довіра, розуміння і злагода?

Чи віддаємо ми своїм батькам ту теплоту, увагу і повагу, на яку вони заслуговують?

Можливо на нашому святі прозвучать і не дуже веселі нотки, але в житті так часто межують радість і сльози, злагода і негаразди. Мені дуже хочеться, щоб у нашому родинному колі панували щирість і добро. То ж зберемо тепло своїх сердець і послухаймо наших діток.

Учень 1

Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

Учень 2

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

Учень 3

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

Учень 4

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

Учень 5

Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

Учень 6

Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

(Виконують пісню «Одна калина» Софії Ротару)

 

Учень 7

Бачу, тут сидять із нами

Наші татусі і мами

Бабусі й дідусі -

Всі прийшли на свято, всі!

Рідна мамо, рідний тато,

Я вітаю вас із святом!

Я люблю вас щиро - щиро,

Вам бажаю щастя й миру.

Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви такий же гожий.

Учень 8

Знаю я слово, у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію.

Слово лягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду й до роду,

І освітило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом

Будемо маму свою шанувати.

Учитель: У ваших батьків завжди вдома  багато турбот. Тому потрібно їм допомагати. Пропонуємо інсценізацію вірша А. Костецького «Домашній твір». Можливо, хтось із вас впізнає себе?

Автор: Вітько - бідак  страждає так, аж дригає ногами.

Він за столом, він пише твір: «Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе, та супить брови грізно,

Але нічого, - хоч умри! – до голови не лізе.

Та ось тихесенько зайшла  в його кімнату мама.

Мама:   Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син:     Ідея!

Автор: Вигукнув синок, а мамі:

Син:   Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу, роблю важкі уроки.

Автор: І мама вийшла, а Вітько швиденько пише в зошит:

Син:    Я в магазин  завжди ходжу, коли мене попросять…

Автор: Хвилин  за десять мама знов  з’являється  у дверях.

Мама:  Вітюнь,  картопельки  начисть,  а я зварю вечерю.

Син:    Сама  начисть!

Автор: Кричить Вітько, та так, що ледь не лопне.

Син:     Я твір пишу, я зайнятий! Сама вари картоплю!

Автор:  Виходить мама, а синок писати знов сідає:

Син (пише): Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок.

Автор:    Радіє син.

Син:        Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна.

Автор:     І геть не думає про те,

Що він радіє марно

 

Учитель: Старі люди кажуть, що все на білому світі має свій початок. Якщо хочеться пізнати людину, то завжди питають, якого ти роду і хто батьки твої. Звичайно, початок роду дає мама. Мати - берегиня, турботлива і ласкава. Вона на свої тендітні плечі завжди бере найважчу ношу.

Учень 9

В радості і в смутку, завжди з діточками,

Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка

Матуся придбала, бо я її дочка.

Учень 10

Та не тільки одяг і ці черевички -

Від мами ось коси та ще рум’яні щічки.

І носик курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та оченьки чорні.

Учень 11

І навіть ці губки, щоб їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько

Те серце дала нам мама дорогенька.

Учень 12

Перше слово сказали ми - мама,

І вона посміхнулась ласкаво,

Колискову тихенько співала

Коли спати мене вкладала.

Учень 13

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало,

Спасибі тобі...

Всі: Моя Мамо!

Учень 14

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі...

Всі: Моя ненько!

Учень 15

До школи мене проводжала,

Портфель залюбки ти збирала,

В житті ти мене виручала,

Спасибі тобі...

Всі: Моя мамо!

Учень 16

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі...

Всі: Люба матусю!

Учень 17

Ой, яка ж бо ти , матусю,

Дорога та мила!

Того словечком сказати

Не моя ще сила.

Мов те сонечко на небі,

В лузі квітка красна,

Так матуся в нашій хаті

Добра все та ясна.

Учень 18

Спасибі, рідні й любі мами,

Що ви сьогодні тут із нами.

До вас наше перше слово.

Матусі, будьте здорові!

Учень 19

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся.

Вчитель: Діти! А чи не траплялося вам конфліктувати зі своїми батьками? А як ви з положення виходили? Ось як це вдалося зробити героєві вірша Анатолія Костецького «Батьки  - « Чомучки»…

Син

- Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають                                                                                                            Смішно і  сказать  комусь! -                                                                                                    Бо щодня мене питають                                                                                                           Лиш одне: «Чому? й «Чому?» …                                                                                     Тато:

   - Ти чому образив Вітю?                                                                                                        - А чому отримав двійку?                                                                                                      - А чому прийшов так пізно?                                                                                                 - Ти  чому  в  шкарпетках  різних?                                                                                       - Ти чому такий непослух?

Мама:

- А  чому  не  стелиш  постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

-  І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Син:

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх  віддать  до школи –

Хай питають вчителів!

 

Учитель. Чи нам -5ть, чи- 25ть, чи- 45ть. У будь-якому віці ми хочемо мати батьків, прийти до них за порадою, прийти за сповіддю, прийти з радощами і турботами.

А тепер послухайте таку історію: У натовпі великого міста загубилася маленька дівчинка. Вона ходила поміж людей і голосно плакала.

Чого ж ти плачеш, дівчинко?

Я маму загубила.

А яка твоя мама?

Моя мама та, що найдобріша і найкраща в світі.

І мама дуже скоро знайшлася.

Учитель: Дітки, уважно подивіться на усіх наших мам. Чия ж мама найкраща?

Гарна мама у Христинки, ще гарніша у Сашка,

Та з усіх мамів найкраща й наймиліша - це моя!

Учитель: Звичайно, для кожної дитини її мама найкраща. І для матерів також їхні діти - це найкраще, найдорожче, що є на Землі.

Дітям завжди хочеться, щоб батьки більше вільного часу проводили з ними. Але не завжди так виходить…

Співають пісню «Щастя»

Послухайте вірш А. Костецького «Новий Закон»

Учень 20

Коли б начальником я став

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру.

Ще й всюди входи спорядив

Словами охоронними:

«Вхід без дітей для всіх батьків

Суворо заборонено!»

Учитель: На нашому родинному святі присутні також і наші любі татусі. Батько! Татусь. Це слово для кожної дитини означає: сильний, рішучий, надійний, ласкавий. І тому роль батька у вихованні дитини особлива і дуже важлива.

Справді, батько – господар у домі. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!

Учень 21

Мій любий татусь. Він найкращій у світі.

Ось погляд ласкавий ловлю.

І щиро признаюсь, хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

Учень 22

Мій добрий татусь і задачку розв’яже,

І намалює кумедних звірят,

Ще й найкращі слова для матусеньки скаже,

Коли ідемо ми гуляти у сад.

Учень 23

Мій сильний татусь,

Він і лікар і шофер,

І найкращій у світі спортсмен,

Любить маму, машину, газету,

Та найбільше він любить мене.

Учень 24 Тече вода каламутна,

Наш Сергій сьогодні смутний.

Я не смутний, а сердитий,

Бо учора був я битий.

Учень 25 Била мамка мене з ночі,

Що уроки вчить не хочу,

Що бігаю і гасаю,

За уроки не сідаю.

Учень 26 Ой , мамо, не треба бити,

Що урок не хочу вчити,

А бігати швидко треба,
Бо солдатом буду в тебе.

Учень 27 Тато лаявся, що на гілці

Я штанами завісився.

Потім впав ще й у калюжу

І прийшов увесь у жужі.

Учень 28  Тату, тату, ти не лайся, бо порвав штани на гілці.

Я ж до служби готувався, як десантник я спускався.

Всі. Тече вода каламутна, всі буваємо ми смутні,

І сердиті, й неслухняні. Вибачайте, тати й мами.

Учень 29 Батько розуму навчає, мати приголубить,

Ніхто мене так на світі як вони не любить.

Дай же Боже, щоб я виріс, в школі гарно вчився,

Щоб і таткові і ненці добре пригодився.

Учень 30

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

Учень 31

Цей дарунок- тепле слово,

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ.

Не зазнав страждання.

Учень 32

Щоб усе тобі вдалося,

Щастя не минало.

Щоб твоє велике серце

Смутку не зазнало.

Учень 33

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

Учень 34

Ми вам даруєм посмішки і ласку

І щоб повірили іще словам,

Для серця вашого від серця нашого

Цю пісню ми даруєм вам.

Пісня «Тата і мами»

Учитель: Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи. Бабуся, бабусечка. Ніжне і красиве слово. Запитаєте, чому?Та тому, що бабуся - то мамина або татова мама. Біля неї добре, тепло, затишно і дуже надійно.

Учень

Бабуся моя дорогенька, матуся моєї матусі,

Присядь біля мене близенько, я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі хустину тепленьку пухову

Як гарно з тобою малечі, бабуся, завжди будь здорова.

Учень

Згадав! Це було тоді, коли я забруднив чоботята,

І щоб сховатись від тата, - до бабусі утікав.

А вона помовчить, поцілує, та й мовить:

Чи сюди, чи туди, чи то хліба, чи води

Чи сорочку, чи штанята - все до бабці, не до тата –

Там безпечно від біди.

Учень

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

Учитель: Дітки уважно подивіться в очі своїх бабусь. Скільки у них ласки, тепла і радості! Бабуся не має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей, онуків. ЇЇ руки завжди у роботі і пахнуть ці натруджені руки...

Учень

Пахнуть руки її паляницями, кропом, борщиком і пшеницею.

Пахнуть рученьки м'ятою-рутою, пахнуть хатою незабутою.

Пахнуть руки огірочками, свіжовипраними сорочками,

Пахнуть руки ніжною ласкою, онучаток маленьких колискою.

Учень

Бабуся рідненька, ти моя квіточка,

Ти ніжна і тепла, неначе літечко,

Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.

Я - твоя внучка, а мама донечка.

Учень

Для тебе, бабусю, ходжу я до школи,

Для тебе не плакатиму вже ніколи.

Для тебе я пишу, для тебе читаю,

Для тебе, рідненька, задачки рішаю.

І точно я знаю й усім тут скажу,

Що дуже і дуже тебе я люблю.

 

Із святом тебе бабцю і всіх бабусь ми вітаєм.

Для всіх вас ми гумореску веселу зіграєм.

 

ГУМОРЕСКА 2. (Дідусь, бабуся).
 

Автор:Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесенько чита:
Дід:- Пліз, гет май шюз, мендід, бабо! –
Автор:Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: Баба: що це значить?
Дід:- Постав валянки у піч.
Автор:Вранці баба діда будить:
Баба:- Гей, о’кей! Шурлей-мурлів!
Автор:Дід питає: Дід:- Що то значить?
Баба:- Правий валянок згорів.

Учень

Матусі і бабусі,

Ми для вас

Ліпили, майстрували, фарбували,

Прийміть сьогодні

Подарунки ці,

Ми їх зробили власними руками.

(Вручення подарунків) під музику.

Частівки для бабусь

Учень  А моя бабуся мила,

Це вона мене зростила.

Вчить мене усе робити,

Щоб на світі легше жити.

Учень   Ми бабусі помагаєм,

Посуд миємо під краном,

Витираєм тарілки

І … збираєм черепки.

Учень  Хай тебе в своїй опіці

Бог не покидає,

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає.

Учень  Я своїй бабусі милій

Завжди помагаю,

Усі чашки перебила,

Миски починаю.

Учень  Помагала я бабусі –

Поливала квіти,

Довелося потім їй

Всю підлогу мити.

Учень  Ми концерт підготували,

В нього душу свою вклали,

Як сподобалось вам,

Плескайте завзято нам!

Учень

Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним,

А й дідусенькам своїм.

Пісня «Бабуся»

Вчитель:Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

Учень

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

Учень

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

Учень

Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

Учень

Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче, поклоніться!

Пісня «Дідусь»

Вчитель : Шановні батьки, дорогі діти! Дуже швидко промайнув час нашої зустрічі. дозвольте побажати вашим родинам щастя, миру і злагоди! Хай будуть ваші руки сильними, а душі - зрячими.

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.

Учень

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

Учень

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

Учень

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

 

Вчитель: Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.