|
Дійові особи:
Вчитель
Дівчина 1
Дівчина 2 — в українських національних костюмах
Дівчина 3 — з вінками на головах.
Дівчина 4 — в українському вбранні, на наголовнику писанка.
Дівчина 5 — в українському вбранні, на наголовнику зображена писанка з сонцем.
Дівчина 6 — в українському вбранні, на наголовнику намальована писанка з хрестом.
Дівчина 7 — в українському вбранні, на наголовнику — писанка з деревом життя.
Дівчина 8 — в українському вбранні, на наголовнику — писанка з зорею.
Дівчина 9 — на наголовнику — писанка з гілкою.
Дівчина 10 — на наголовнику — писанка з рибою.
Дівчина 11 — на наголовнику — писанка з півнем.
Селянин
Селянка у відповідних костюмах.
Весна — у зеленому костюмі, прикрашеному квітами.
Сцена прикрашена зеленню. Представлена виставка писанок. На сцені Вчитель, Дівчата.
Вчитель
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов'язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна — бажаний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками.
Заходять заквітчані дівчата.
Дівчина 1
Прийди до нас, весно,
Із радістю, із великою до нас милістю,
Із житом зернистим,
Із пшеничкою золотою
І вівсом кучерявим,
Із ячменем вусатим,
Із просом і гречкою.
Дівчина 2
Із калиною-малиною,
Із чорною смородиною,
Із грушами, із яблучками,
Із усілякою садовиною,
Із квітами лазуровими,
Із травою-муравою!
Діти водять хоровод і співають веснянку
«Ой минула вже зима».
Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.
Прилетіли журавлі
Й соловеєчки малі.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.
В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.
Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.
Вчитель
Головним святом весняного циклу є Великдень — найбільше християнське свято й нарешті «Зільник» — чарівна казка нашої старовини. Все це — українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.
Заходять Селянин і Селянка.
Селянин
Спасибі тобі, Боже,
Що з зимою попрощались,
Що весни діждались.
Поможи нам, Боже,
В добрий час почати
Весну закликати!
Селянка
Прийди, прийди, весно,
Принеси нам жита,
Принеси нам цвіту,
Ще й рясних квіточок,
Щоб сплести віночок!
Дівчата (разом)
Везе, везе весна,
Везе, красна
Ясні дні, чисті дощі,
Зелені трави,
Красні квіточки
Нам на віночки.
Дівчата співають «Веснянку».
Весела веснянка
Далеко лунає, далеко лунає.
Бурхлива річка вже кригу ламає,
Вже кригу ламає.
Сніги розтопились,
Злилися струмками.
Земля молодіє,
Укрилась квітами.
З чужої чужини,
З далекого краю
Пташки прилетіли
До рідного краю.
Гаї всі і луки
Піснями озвались.
Веселі проміння
З небес засміялись.
Заходить Весна.
Дівчата (разом)
Ой, весна, весна, днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
Весна
Принесла я вам світле
Свято довгождане —
Воскресіння із давніх давен величаве.
Дівчина 3 (найменша зростом)
Що ж це за свято?
Всі (разом)
Великдень.
Вчитель
Великдень — день Воскресіння Ісуса Христа. «Воскрес Христос, і життя панує»,— так писав святий Іван Золотоустий. Коли б сучасна людина спроможна була відчути всю безмежну радість цього світлого дня, то вона зрозуміла б той невидимий зв'язок поєднання її душі з душею далеких пращурів.
Селянин
Великий день! Великий день!
Весняне свято.
Радіють діти на землі,
І неня, і тато.
Селянка
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі.
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.
Дівчина 1
Веснянку діти хороводять:
«Христос воскрес! Христос воскрес!
Сьогодні й сонце не заходить,
А сяє й сяє із небес».
Вчитель
Готувались до Великодня протягом усього посту. Жінки розписували писанки. Яйце — це символ життя, весни, сонця, символ Воскресіння Христа. У момент воскресіння Христа каміння на Голгофі перетворилося на червоні яйця.
Дівчина 2
Українська писанка —
Як дитяча пісенька,
Як бабусина казка,
Як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку
І розмалюю яєчко:
Хрестик, зоря, віконце —
Встане воно, мов сонце.
Дівчина З
Яєчко — розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.
Селянка
Творіння Божої краси у мить натхнення,
Весна... Великдень... Боже Воскресіння...
І писанка — як серця одкровення,
Як Боже й людське трепетне творення.
Селянин
Вкраїнська писанка проміниться життям,
Великдень славить перед цілим світом,
Співзвучного весни серцебиття
В ній оживають трави, птахи, квіти.
Дівчата співають українську народну пісню
«Одарочка співає»,
Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні
Приспів:
Кожне просить на писанці
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнє свято.
Кожне каже: «На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!».
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В велику Суботу.
Ведучий
Але писанки розмальовували не простими візерунками, у кожен символ наші предки вкладали певний зміст.
Заходять дівчата у наголовниках, на яких зображені писанки, розказують про символіку розпису.
Дівчина 4
Колесо — знак безперервного відродження життя.
Дівчина 5
Сонце — символ світла й життя.
Дівчина 6
Хрест — символ Всесвіту.
Дівчина 7
Дерево життя — символ природи.
Дівчина 8
Зоря — знак неба.
Дівчина 9
Гілка — охорона проти хвороб.
Дівчина 10
Риба — символ води.
Дівчина 11
Півень — охоронець добра.
Вчитель
У нас в Україні найчастіше розписували писанки дівчата. Кожне яйце вони купали у трав'яних фарбах, після цього їх розмальовували.
Дівчина 4
Йде Великдень. Гей, дівчата,
Будем писанки писати.
Писанок-крашаночок
Напишемо аж сім коробочок.
Дівчата в наголовниках беруть писанки в руки,
стають в коло та ведуть хоровод з писанками.
Обнови свята таємниця —
Говорить Великодня зірниця.
Славимо Ісуса довічно.
Лунай, наша пісня велична!
З Господньої ласки у храмі
Ми з паскою і писанками.
Славимо Ісуса довічно,
Лунай, наша пісня велична!
У праведній вірі Христовій
Ми будемо жити в любові.
Славимо Ісуса довічно,
Лунай, наша пісня велична.
Дівчина 5
Якщо дівчина дарувала парубкові писанку — це означало, Що вона його вибрала. Дівчата малювали писанки й несли на плай, пускали з гори. Куди вона скотилася, звідти буде суджений.
Дівчина 6
Спекла мама на Великдень
Білесенькі паски
А я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Дівчина 7
Гарна писанка у мене —
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Дівчина 8 (показує писанку)
Змалювала дрібно квітки,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнесеньку ялинку,
Й поясочок поміж них...
Дівчина 9
Я ту писанку для себе
Для зразочка залишу,
А для тата і для мами
Дві ще краще напишу.
Дівчина 10
Розмалюю ці писанки
Квітами й яличками
І роздам їх на Великдень
Поміж діточками.
Вчитель
А чи знаєте ви, які ігри існували в наших бабусь і дідусів з писанками?
«Навбитки»
Ось як грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос Воскрес» цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося — той виграв і забирає собі яйце того, хто програв. (Проводиться гра)
Вчитель
А зараз послухаємо легенду про злого Духа. Живе у гірському проваллі злий дух, прикутий ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі. Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити, тоді' ланцюги самі розкриються, та й випустять його на волю.
Та весь час і досі чує «Розписують люди писанки та живуть у мирі». І доки будуть розписувати писанки, доти й буде світ, буде жити ненька-Україна.
Селянин
Христос Воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.
Селянка
Прозора річечка леліє —
І пролісок тремтить увесь.
Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливалися —
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Лунає церковний дзвін.
|
