Сценарій свята "Вклонюся низько вчителю своєму..."

 

 

Вклонімось низько вчителю своєму…

(Загальногімназійне  свято)

                                                         Підготувала

                                                          класний керівник

                                                        Костинюк О.М.

 

 

Сценарій свята

                                                    День учителя

Мета: формувати пошану і повагу до педагогів;

            розвивати творчі здібності, вміння та нахили;

            виховувати інтерес до творчої акторської  діяльності.

Обладнання: святкові кульки, стінгазети, фонограми  пісень та  музичний центр, мікрофони.

Хід свята

Святково прикрашена зала, звучить музична заставка теленовин, у студії двоє ведучих.

Ведучий 1: В ефірі найсвіжіші новини на каналі «Думка-Тічер-ТV». У студії для Вас працюють_____________________ та______________________ . Вітаємо. 

Ведучий 2: У сьогоднішньому випуску: День учителя: червоний день календаря або «Чому це я обрала недоспані ночі?»

   Пряме включення із головної площі міста, де проходить зустріч з відомим італійським актором Адріано Челентано.

   Рекомендації косметолога та дієтолога  у рамках програми «Краса без целюліту!»

   І головна новина сьогоднішнього випуску: день без реклами.

Ведучий 1: Наш кореспондент перебуває зараз на головній площі міста Заліщики, де відбувається зустріч із Адріано Челентано, який отримав велику честь побувати в Україні  і привітати наших вчителів із професійним святом.

Ведучий 2: На зв‘язку наш кореспондент ... . Доброго дня ... , то ж яка головна мета візиту Челентано до міста Заліщики?  

1-й кореспондент: Доброго дня, студіє. В зв‘язку із святкуванням Дня вчителя до нас у місто прибув почесний гість – сам Адріано Челентано.  І зараз ми маємо унікальну можливість почути його вітальну промову.

Челентано: Буенос діас, міо амігос!

Перекладач: Доброго дня, шановні пані та панове!

Челентано: Бон джорно, мучачос!

Перекладач: Здоровенькі були!

Челентано: Аморе профессоре...

Перекладач: Дорогі вчителі!

Челентано: Мафія коза ностра...

Перекладач: Представники профспілки працівників освіти...

Челентано: Мама мія...

Перекладач: Шановна пані директор!

Челентано: Салюто ваша портрето...

Перекладач: Вітаю у вашій особі...

Челентано: Університето, педрадо й падре комітето.

Перекладач: Усі органи шкільного самоврядування.

Челентано: Міо фанато Віталій Кличко!

Перекладач: Я безумно люблю Україну!

Челентано: Беліссімо поздоровіссімо карнавало де педагого!

Перекладач: Хочу привітати усіх вчителів з їхнім святом.

Челентано: Карнавало-фестивало ля капуто.

Перекладач: На жаль, канікули закінчилися.

Челентано: Бандітто, садисто, барбосо, терористо кам бек університетто!
Перекладач: І всі учні знову повернулися до школи...

Челентано: Кошмаро на уроко, бедламо на перерво!

Перекладач: Щоби знову взяти участь у навчально-виховному процесі.
Челентано: Профессоро-маозохісто!
Перекладач: Закохані у свою роботу вчителі...

Челентано: Арбайтен Папа Карло!

Перекладач: З радістю їм у цьому допомагають.

Челентано: Запрета проблема целюліто...

Перекладач: Бажаю вам зберігати молодість і стрункість.

Челентано: Гривня, баксо, міліоно...

Перекладач: Підвищення заробітної плати...

Челентано:  Прогібанто перед ля адміністранто...

Перекладач: Мати добру репутацію у начальства.

Челентано: Канікуляро бєспрєдєло...

Перекладач: Якнайдовшої відпустки.

Челентано: Фініта ля комєдія!

Перекладач: І якнайшвидшого закінчення навчального року.

Челентано: Аморе Казанова...

Перекладач: Щастя вам в особистому...

Челентано: Бастарді-дармоїді! 
Перекладач: І сімейному житті.

Кореспондент: Це все. Студіє. 

Ведучий 2: Дякуємо нашому високоповажному гостю. А на каналі «Думка-Тічер-ТV» звучить музичне привітання.

 

(Виконання музичної композиції )

Ведучий 1: І щойно мені повідомили, що на полицях книгарень незабаром з‘явиться педагогічний блокбастер педагогічних термінів і понять. Назву блокбастера поки-що не розголошують, а от кілька сторінок ексклюзиву із нього нам все-таки вдалося вивідати! Унікальний спецрепортаж від нашого кореспондента!

2-й кореспондент:  Доброго дня, студіє! Вашій увазі пропонуються уривки з унікального педагогічного словника за редакцією воєнрука  Ярослава Рибака старшого. Добірка цих термінів поширюється поміж вчителів із швидкістю світла. Вчителі користуються ними у своїх підпільних лабораторіях.

(показ слайдів на мультимедійні дошці)

Учень – це сукупність ліні, дурниць і дарма витрачених зусиль, які переміщуються школою за допомогою стандартного набору інстинктів, голоду чи стусана.

Прибирання шкільної території – комплекс заходів із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника, шляхом систематичного тріпання нервів учнем. Примітка: визначення учня див. вище. 

Класний журнал – сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення балів. Примітка: занесення до журналу балів нижчої якості сприяє кращому і швидшому засвоєнню шкільної премудрості учнем. Примітка 2: термін «учень» варто визубрити для попередження  постійного перелистування сторінок словника з метою пошуку визначення  даного терміна.

Останній дзвінок – звук, який видається зменшеною копією церковного дзвону, що сповіщає шкільних парафіян про грядуще пришестя Спасительного Царства (у просторіччі - відпустка). Такий дзвін має чудотворну силу виганяти зі школи бісів на канікули! Примітка: визначення «біс» тотожне з визначенням «учень», тлумачення якого ви вже мали визубрити!

2-й кореспондент: Це лише невелика частина книги. З питань придбання повного видання блокбастера звертатись за телефоном: 21-21-25, або для отримання книги в усній формі відвідайте приміщення студії «Думка» -  перший поверх, біля кафедри математики. Студіє!

Ведучий 2: Дякуємо, а в ефірі теленовин для всіх педагогів довгоочікувана зустріч з відомим косметологом  та кухарем- дієтологом  у рамках програми «Краса без целюліту». Не перемикайте!

К- Доброго дня! Я розкажу, як зробити маску для обличчя, щоб воно стало кращим.

 

Д- Зі святом Вас! А я розкажу, як приготувати яловичу печену по-козацьки.

 

Ведучий1. А оскільки в нас обмежений час, то поважні гості будуть ділитись секретами по черзі одночасно. Отож, приготуйте ручки, папір і записуйте.

 

К-  Якщо у Вас жирна шкіра, то треба легенько…

 

Д-    М’ясо відділити від шкіри та кісток і нарізати невеликими шматками.

 

К-  Змоченою в туалетній воді ваткою протерти кожну його частинку…

 

Д-  І добре відбити кухонним молотком.

 

К-   Змішати три столові ложки меду, п’ять столових ложок вівсяного борошна і одну чайну ложку 10%-ного розчину аміаку.

 

Д-   Залити все яйцями, збитими з часником і майонезом.

 

К-   Густо накласти одержану масу на зволожену шкіру обличчя.

 

Д-   Посипати зверху сіллю, притрусити перцем, додати лаврового листу і трохи селери.

 

К-   Накрити розпареним рушником і легко покласти голову на м’яку подушечку.

 

Д-   Засунути все в гарячу духовку і випікати до готовності.

 

К-  Через 15хв. Залишки маски зняти вологою серветкою.

 

Д-  Готову печеню можна полити томатним соусом або кетчупом.

 

К-  Зверху нанести модний грим або макіяж.

 

Д-   Обкласти навкруг квашеними огірками і помідорами.

 

К-   Легко скропити приємним дезодорантом.

 

Д-   Аромат і смак неперевершені – пальчики оближете!

 

К-    Чудовий вигляд і настрій Вам гарантовано.

 

Д-   Ваші гості будуть у захваті!

 

К-   Веселих Вам свят!

 

Ведучий 1: А в нас фантастичне повідомлення: прямо зараз, без перерви на рекламу у нас буде пряме включення із Заліщицької  гімназії! Не пропустіть!

(Звучить мелодія дитячої пісні. На сцену виходять учні)

Учень  1. Дорогі вчителі! Вітаємо вас з вашим найулюбленішим  святом - з днем вас!

Учень  2. Тобто з Днем учителя!

Учень  3. Нехай ми ще недовго тут навчаємося, але ми вже багато про вас знаємо.

Учень  4. Ми навіть  чітко запам’ятали, що Олександра Дмитрівна Войчишин – це наш директор (тихо).

Учень  5. Ми знаємо, що колись давно ви теж були маленькими, як ми.

Учень  6. Ось, наприклад, Наталя Михайлівна та Ліля Іванівна, коли їх вкладали спати, потай під ковдрою читали книжки.

Учень 7. Але одного разу, коли їм потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вони вирішили  вилізти з-під неї і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках.

Учень 8. Щоб Надія Михайлівна  могла контролювати процесс і надавати їм методичну допомогу.

Учень 9. А поки діти у дитсадку спали, маленькі Ольга Панасівна і Марія Мар’янівна, потай від виховательки, перевіряли по черзі їхні зошитки. У цьому найсправніше їм допомагала Маленька Наталочка Ярославівна. І коли вони виросли, вони стали вчителями української мови, бо вже дуже люблять шукати помилки у чужих зошитах.

Учень 10.  Але у виховательки в садочку була ще одна вправна помічниця – це маленька Леся Михайлівна. Вона навіть могла заміняти вихователя, коли та хворіла. Мабуть і тому вихователем у дорослому житті стала.

Учень 11. А Іванна Василівна із Марією Василівною вивчили   англійську мову раніше, ніж українську.

Учень 12. Перших слів  їх навчила Ірина Зенонівна разом із Ольгою Павлівною у дворі, і тільки набагато пізніше  з допомогою Ольги Миколаївни вони  дізналася, що ці слова були не англійськими.

Учень 13. А Галина Іванівна та Ольга Степанівна, будучи маленькими, полюбляли дивитися блок бастри про другу світову. І такою вже цікавою для малих дівчат була та «шпрех  ін  дойч», що коли вони виросли – вирішили стати вчителями німецької мови.

Учень 14. Ще маленькою дівчинкою Іринка Степанівна почала розмовляти дивною для матусі мовою. Все бурмотіла собі «вшиско добже», «дзень добрий». Лише згодом батьки зрозуміли, що це їх донечка по-польськи намагалася розмовляти. Так і стала Ірина Степанівна вчителем польської мови.

Учень 15.  А маленькі Наталя Ярославівна та Галина Володимирівна, озброївшись лопатками, разом ходили до пісочниці на свої перші археологічні розкопки.

Учень 16. А коли починався дощ, вони сідали під грибком і розказували один одному страшні історії. Їх історії дуже подобалися маленькому Васі Дякову.

Учень 17. Тому, коли вони всі троє виросли, то стали страшними істориками.

Учень 18. Ще малим хлопчиком Тарасу Степановичу подобалося складати вірші, які він читав своїм друзям. До хлопчика з розумінням ставилася маленька Ірочка Генадіївна. Їхні захоплення збереглися і до нині. Ірина Генадіївна – психолог-порадник, а Тарас Степанович – завжди молодий вчитель-поет.

Учень 19. Олена Мирославівна та Надія Іванівна ще дітьми бувало назривають на шкільній клумбі квіточок, розберуть їх на суцвіття і вивчають, вивчають… Мабуть, тому і вчителями біології стали.

Учень  20. А Галина Михайлівна  любила в дитинстві  малювати вуса на портреті Менделєєва.

Учень 21. Та  дорослі думали, що то дід Бабай, і від жаху розбігалися.  Маленьку дівчинку розуміла тільки її подружка Надія Іванівна

Учень 22. Їм обом це так подобалося , що вони  вирішила стати вчителями  хімії.

Учень 23. А Наталя Петрівна, коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят.

Учень  24. Побачить, бувало, на вулиці бездомне кошеня - приголубить, обігріє, напоїть молоком і починає йому  разом із Ярославом Ярославовичем фізику пояснювати.

Учень  25. Молоко кошенята пили добре, а ось фізику засвоювали погано, особливо в березні.

Учень 26. Зате вони дуже жалісно нявчали, і вони удвох ставила їм за це відмінні оцінки.

Учень 27. А маленька Світлана Михайлівна та Ольга Михайлівна в дитинстві любили рахувати слоненят разом із Петриком П’яточкіним. Їм це добре вдавалося, вони підросли і стали вчителями математики

Учень 28. Маленькі Наталя Анатоліївна та Олена Юріївна дуже любили гратися у Тетріс,  навіть змагання влаштовували –« Хто кращий?». І в майбутньому обидві стали кращими інформатиками

Учень 29. Коли вчителі були маленьким, вони часто демонстрували  свій характер.

Учень 30. Приміром, маленький  Борис Володимирович любив шикувати дітей і командувати: «Налі-во!». Спочатку він командував Світланою Василівною, а згодом і вона керувала ним

Учень 31. Усі діти поверталися наліво. Тільки маленька Наталія Ярославівна  - направо.

Учень 32. Тому Наталя Ярославівна стала учителем права, а Борис Володимирович та Світлана Василівна – учителями фізвихо-вання.

Учень 33. Маленьких Оксану Михайлівну та Ромчика Петровича ще з дитинства об’єднувала одна ідея: «Дізнатися, що ж знаходиться за обрієм?». Бувало вини разом утікали з дитсадка і мандрували аж до самого вечора.

Учень 34. Щоб вони не заблудилися, вихователька подарувала їм глобус та компас. Вони й по нині ходять обоє з компасом по глобусу, бо стали вчителями географії.

Учень 35. У дитинстві в Сергія Володимировича серед дитячих іграшок улюбленими були молоток, пилка, цвяхи, пласкогубці. Хлопчик грався, а його батько приговорював: «Теши, теши, синку, вчителем замість мене станеш»

Учень 36.  Наталя Анатоліївна з дитинства дуже любила читати книжки. Вона збирали їх повсюди й приносила додому. Це захоплення не полишає її і сьогодні – вона стала великим бібліотекарем в малій бібліотеці

Учень 37. Дуже подобалося маленькими  хлопчакам,  Мирославу Михайловичу та Олегу Михайловичу,  на баяні грати. Баян Мирослав Михайлович брав крадькома із таткового «кабінету».  Діти на вулиці  із захопленням їх слухали, а артистична дівчинка  Лариса Василівна влаштовувала під їхню музику міні концертні програми. Вони троє «льогонько спелісь» , що й до нині вчать дітей співати і танцювати разом.

Учень 38. А маленька Зоя Володимирівна почала швидше співати ніж розмовляти. Це дуже дивувало її батьків. А Сьогодні Зоя Володимирівна дивує усіх нас своїм вмінням брати високі ноти та вчити  цьому інших

Учень 39. Про маленьку Надію Іванівну у дитсадочку казали, що вона із сопілкою народилася, бо дуже гарно на ній грала і ніколи з сопілкою не розлучалася. Недивно, що й діток залюбки вчить на сопілці грати.

Учень 40. Бувало зустріне на вулиці бездомну собаку маленька Наталочка Степанівна, принесе її додому, відігріє, нагодує, температуру поміряє, таблетку дасть, -  і собака «як на світ народилася». Дуже вже любила дівчинка усіх лікувати, так і стала лікувати діток, бо медсестрою працює.

Учень 41. А маленький Василь Григорович  з дитинства відзначався відповідальністю і принциповістю. Він дуже любив перевіряти журнали .

Учень 42 . Спочатку він перевіряв тільки журнали «Малятко» і «Барвінок», а коли він подорослішав, йому почали довіряти перевірку інших журналів - «Космополітен» і «Наталі». І щоб не позбутися цієї звички, йому довелося стати завучем.

Учень  43. А геть усі вчителі з дитинства так полюбили чистоту, так що відповідні рейди з прибирання проводили ще на території ясельної групи. Тому їм довелося стати класними керівниками.

Учень 44. Щоб Зоряна Миронівна мала ким керувати та у кого виховні плани перевіряти.

Учень 45. У дитсадочку одна маленька дівчинка дуже любила наводити порядки. То дитячі іграшки і книжечки поскладає і навіть папери і папки виховательки до ладу приводила, у журналі відсутніх діток відзначала, їм обід замовляла. А в майбутньому і нашому директору у цьому помагати стала. Хто ж це? Відгадали?

Учень 46. Але ми все одно раді, що ви нарешті виросли.

Учень 47. І прийшли послухати наші жарти та поздоровлення.

Кореспондент.  Знову студія…Дякуємо Заліщицькій гімназії.

 

Ведучий1. Любі друзі, а чи не задумувалися ви, що таке справжній учитель? Вашій увазі пропонуються результати дослідження екзіт-полів, щодо розуміння поняття «справжній вчитель».

Ведучий 2. Справжній учитель - той, на кого при зануренні у клас не діє виштовхувальна сила.

Ведучий 1. Справжній учитель - ідеальний у всьому: одягнений з голочки, в руках усе горить - прямо не вчитель, а їжачок на пожежі!

Ведучий 2. Напередодні професійного свята справжній учитель весь завалений квітами  - просто не вчитель, а ювілейний портрет директора бізнес-центру.

(Показ слайдів із веселими фото вчителів під музичний  супровід – Тік «Вчителько, моя»)

Ведучий 1. Нагадуємо! Ми знову в студії «Думка-Тічер-ТV». В нас просто унікальний випуск новин, адже прямо зараз в нашій студії  з‘являться випускники із привітальними словами для Вас, любі наші вчителі.

Учень 1. Дорогі наші педагоги! Сьогодні ми зібралися в цьму залі неспроста. За дорученням учнів школи, наших батьків ми щиро вітаємо Вас з чудовим святом – Днем вчителя!

Учень 2. Вклонiться, люди, вчителю своєму,Володаревi слова i пера,Крiзь бiль i радiсть, роздуми i втомулюбов його безсмертна проросла.

Учень 3. Любов учителя не зна кiнця нi краю, Не рветься нi на мить гаряча нить, Любов учителя нiколи не вмирає, Вона у серцi учня пломенить.

Учень 4. Хай творчий вогонь в вашiм серцi не згасне, Хай сили невичерпнi вашi цвiтуть, Гордiться по праву за свiтлий, прекрасний, Великий, почесний учительський труд.

Учень 5.Сьогоднi  зі слова ми  щирої шани і  сердечної вдячностi  ми хочемо звернутися до тих учителів, які багато років нас навчали і зараз перебувають на заслуженому відпочинку.  Ваша праця мудра i благородна. Розум, серце, душу, здоров'я  впродовж багатьох рокiв ви вiддавали своїм вихованцям.  

Учень 6. Як мама, проводжаючи дiтей в дорогу, вiддає з рушником частинку свого серця, щоб зiгрiвало воно на життєвих перехрестях, так i ви передавали  з частинкою  свого серця знання. Мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стiльки вистачає його...

I сьогоднi для вас пролунає, як наш дарунок, пiсня «Спасибі , вчителю»

Учень 7. 3 усіх усюд я все ж тебе знайду,

З далеких піль твій голос я почую,

Учителю, з-за моря примандрую

Й тобі обітницю у вірності складу.

 

Учень 8. Впіймаю серцем, наче між долонь,

Моя душа любов'ю запульсує,

Бо вчителем запалений вогонь

Через життєві терни пронесу я.

 

Учень 9. Бо вчитель- професія особлива.

Учень 10. Вчитель несе любов туди, де була неприязнь.

Учень 11. Він прощає там, де ображають.

Учень 12. Він мирить там, де були непорозуміння.

Учень 13. Він відновлює віру там, де були сумніви.

Учень 14. Він дарує надію замість відчаю.

Учень 15. А я, коли виросту, то теж стану вчителем. Але квіти і цукерки ви можете дарувати мені вже тепер.

Учень 16. Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості.

Учень 17. Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

Учень 18. У них є принципи.

Учень 19. Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.

Учень 20. Вони віддають нам свої найцікавіші книги.

Учень 21. Вони відгадують наші мрії.

Учень 22. Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.

Учень 23. Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.

Учень 24. Коли вони кажуть: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.

Учень 25. Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися.

Учень 26. Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.

Учень 27. Вони кладуть нам руки на плечі.

Учень 28. Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.

Учень 29. У них з очей течуть сльози, коли дме вітер.

Учень 30. Вони хочуть мати наші фотографії.

Учень 31. Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.

Учень 32. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.

Учень 33. Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до них повернемося.

Учень 34. Вони не помічають наших підфарбованих губта очей.

Учень 35. Вони роблять вигляд, що їм подобається свято «Першого дзвоника».

Учень 36. Вони думають не тільки про школу.

Учень 37. У глибині душі вони вміють прогулювати уроки.

Учень 38. Вони відрізняють Мадонну від Марадони.

Учень 39. Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті - навчати нас.

Учень 40. Вони розповідають нам казки.

Учень 41. Вони думають, що наші домашні завдання бувають складними тільки тоді, коли вони поруч.

Учень 42. Вони не хочуть бути подібними на нас, а ми на них - хочемо.

Учень 43. Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»

Учень 44. Вони мовчать, коли ми кричимо.

Учень 45. Коли ми йдемо, вони залишаються.

Учень 46. Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.

Учень 47. Вони роблять усе, щоб ми ними гордилися.

Учень 48. Вони хороші.

(Виконання пісні «Вчителі»)I.

1. Дорогі вчителі!

Скільки сонячних літ

Ви вели нас до храму науки!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І цілуєм святі ваші руки!

 

2. Дорогі вчителі!

До небес від Землі

Ви уміли серця піднімати!

Дорогі вчителі!

Шлем земний вам уклін

І бажаєм щасливого свята!

 

3. Дорогі вчителі!

На пташинім крилі

Ви несли нас у казку крізь будень!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І безмежно, довірливо любим!

 

4. Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

Мить, коли учитель-математик

Каже: «Піднімайсь! До дошки йди!»

 

5. Мить, коли окрилений філолог

Прорікає: «Пишемо диктант!»

А рішучий завуч б'є на сполох;

«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!»

 

6. Мить, коли усміхнений директор

На контрольну радісно спішить,

А галантний дядечко-інспектор

Документи в папках потрошить!

Учень 7. Коли тести пропонує фізик,

Учень 8. Музикант настроює рояль,

Учень 9. Як біолог марно сушить мізок,

Учень 10. А географ дує, як містраль.

Учень 11. Як історик датами морочить,

Учень 12. Фізкультурник біга, як Пеле.

Учень 13. Зарубіжник серенади строчить,

Учень 14. Трудовик монтує «Шевроле»,

Учень 15. Як завгосп комп'ютерами марить,

Учень 16. Бібліограф книги роздає,

Учень 17. Як психолог лине поза хмари

Щастячко шукать своє й моє.

Учень 18. Скільки не судилося б ходити

В перший клас, читати «Букваря»,

Учень 19. Школу рідну будемо любити

Ту, де кожна вчителька - зоря!

(Діти співають на мотив пісні «Вчителько моя, зоре світова...»)

Сонечко встає, тільки спить вона,

Голову схиливши на журнал.

Зошити лежать в неї край вікна,

Як її єдиний справжній капітал!

 

Може, сниться їй зоряний Париж

Чи багамська казка золота!

Ой, дзвінок, дзвінок, нащо ти дзвениш?

Нащо розриваєш молоді літа?

 

Сонечко встає і шумить трава,

Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.

Вчителько моя, зоре світова,

Звідки виглядати, де тебе знайти?

На столі лежать зошитки малі,

Дітвора щебече золота, золота.

І летять-летять в небі журавлі,

Дзвоник ніби кличе молоді літа.

Учень 20. Любі наші наставники! У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.

Учень 21. Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.

Учень 22. Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

Учень 23. Недовченими і заученими!

Учень 24. Веселими і засмученими!

Учень 25. Окриленими і замученими!

Учень 26. Ледачкуватими і непередбачуваними!

Учень 27. Непрощеними і пробаченими!

Учень 28. Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Усі разом. Ми вас любимо!

(Звучить «Учительський вальс»)