Сценарій свята з напряму " Календарно-обрядові свята та звичаї українського народу у зимовий період"

 

 

Розробка сценарію свята з напряму

«Календарно-обрядові звичаї та свята

українського народу

в зимовий період» 

 

Підготувала:

вчитель поч.класів Петрівського НВК,

керівник гуртка КПНЗ « Рай СЮН»

« Юні фітодизайнери»

Покровської райради

Тещинська В.М.

 

 

2018 р

 

ПІБ: Тещинська  Вікторія Миколаївна. 

Місце та досвід роботи: Петрівський НВК вчитель початкових класів, КПНЗ « Рай СЮН» керівник гуртка « Юні фітодизайнери», Покровської райради,    досвід роботи 14 років; 

Контактні дані: 85364, Донецька область, Покровький район, с. Петрівка.

050 98 91 777

Назва роботи:  Розробка сценарія свята з напряму

 «Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу» 

Коротка анотація: Свято розраховане на дітей молодшого,  середнього шкільного віку. Має на меті формувати початкове уявлення про календар народних свят, формувати поняттєву базу народознавства, поглибити знання учнів про окремі народні свята; розвивати в учнів інтерес до традицій українського народу, потребу у збереженні національної пам’яті. Актуальність роботи полягає в необхідності національної самоідентифікації молодого покоління українців, нерозривного духовного зв’язку з попередніми поколіннями. Сценарій побудовано на основі інтерактивних та інформаційно-комунікаційних методів навчання. Розробка може бути корисною для керівників гуртків, а також для вчителів початкових та середніх  класів для проведення народознавчої позакласної роботи. 

 

 

 

 

 

 

Тема заняття: «Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу в зимовий період» 

Мета: формувати початкове уявлення про календар народних свят, з’ясувати поняття «народна традиція», «звичай», шляхом інтерактивних вправ навчити створювати річну циклограму календарної обрядовості, поглибити знання учнів про народні свята різних циклів календарного року;

викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят;

розвивати пам’ять, аналітичне мислення, творчу уяву, виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу; виховувати почуття гордості за свій народ, любов до рідної мови; сприяти формуванню духовно багатої особистості

 

 

 

 

( Під веселу українську мелодію виходять ведучі)

Ведучий 1. Доброго дня, вельмишановні пані і панове!

Ведучий 2 . Ми раді вітати Вас на нашому святі!

Ведучий 1.  У кожного з нас є своє родинне вогнище, є дім, в якому ми живемо.  А от коли скласти наші маленькі батьківщини, вийде велика держава – Україна.

Ведучий 2.  Це наша земля, наш рідний край, наша країна з мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ, з мальовничою природою, багатющими народними традиціями.

( Звучить гімн)

Виходять під музику учні

1. Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабі у нас ще руки

 Та душа завзята.

2. Бо козацького ми роду,

 Славних предків діти,

І у школі всі вчимося

Рідний край любити.

3. Ми малі, та всі ми друзі,

Ми – одна родина,

А найбільша наша мати –

 Рідна Україна

Ведучий 1. У різні пори року приваблива українська земля.

Ведучий 2. Адже вона  вона найквітучіша і запашна, красива і чиста.

Ведучий 1.  З давніх-давен у нашого народу було багато свят.

Ведучий  2. І сьогодні ми поговоримо саме про зимові свята, які наші предки святкували з давніх-давен.

( Хлопчик та дівчинка декламують в особах вірш Н.Забіли « Випав сніг»)

Вдягнувшись тепліше,

Морозяним ранком

Мариночка вийшла

 І стала на ґанку.

— Як гарно навколо!

Все вкрилось кругом

Пухнастим та чистим

 Блискучим сніжком.

У білому вбранні

Зелені ялини.

Під сніг, як під ковдру,

 Сховались рослини,

Щоб їх не дістали

Морози страшні,

 Щоб взимку заснути

Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,

Сідаймо в санчата,

 Берімо коньки,

Щоб стрілою помчати!

Хай щоки щипає

Мороз жартома!

 Хороша погода! Весела зима!

Ведучий 1.  А зараз відгадайте загадку.

Ведучий 2. Холод нам несе,  мороку, у турботах лине будень.

Цей останній місяць року зветься як? Вгадали? ….( Грудень)

Ведучий 1. Так уже склалося в  нашій Україні, що на останній місяць року, грудень, припадає чи не найбільше різноманітних свят.

Ведучий 2. Люди говорять: « Грудень святами багатий!» Можна сказати, що майже щодня святкується те чи інше свято.

Ведучий 1. І зараз ми повідомимо про зимові, календарно-обрядові свята, що святкували ще з давнини наші пращури..

Ведучий 2 . Останнім святом, яке завершує осінній цикл празників, здавна вважалося Введення. Що має багато похідних назв: Видення, Введення в храм пресвятої Богородиці, третя Пречиста.

Ведучий 1. Цим днем, що припадає на 4 грудня, ознаменували закінчення хліборобського циклу та обробітку технічних культур.

 

 

Ведучий 2. Вважалося за великий гріх після Введення копати або зрушувати землю, бо вона спочиває  та на літо сил набирається. Саме в такий спосіб допомагали землі-годувальниці відпочити до весни.

Ведучий 1 . А ще, казали, що назва свята Видення – пішла від того, що люди вірили, ніби  в цей день Бог відпускає праведні душі, щоб вони могли видіти своє тіло.

Ведучий 2. За цим святом прогнозували погоду.

( Виходить три дитини)

1. Скільки на Введення води, стільки на Юрія ( 6 травня) трави.

2. Як на Введення вода, то буде в мисці молоко.

3. Як Введення мостить мости, а Микола( 19 грудня) забиває гвіздки, то люта зима буде.

Ведучий 1. Хоч і казали, що « Введенські морози ще зими не роблять», але в цю пору стає холодніше й холодніше.

Ведучий. 2. Наступного дня після Ведіння, а саме 5 грудня святкували Прокопа.

Ведучий 1. Колись давно в цей день на шляхах і дорогах виставляли віхи, щоб подорожні не збивалися з путі.

Ведучий 2. 7 грудня – найзнаменніше жіноче свято святої великомучениці – Катерини. Цей день вважався днем дівочої долі.

Ведучий 1. У ці дні дівчата ворожили. Вранці до схід сонця дівчата йшли в садок і зрізали гілочку вишні. Коли гілочка зацвіте на Меланку ( 13 грудня), то й дівоча доля так само квітнутиме…

Ведучий 2. В цей день влаштовували різноманітні ігри та забави, але без танців, бо піст.

Ведучий 1. Найвідомішою грою була гра « Ловець». Ми зараз пограємо у цю гру.

( Проводиться гра. Правила гри: Хлопцю зав’язують хустиною очі, а кілька дівчат подають голос з різних кутів. Парубок біжить на голос, а дівчата в цей час переходять в інше місце. « Ловець мусить упіймати свою долю. Гра проводиться під веселу музику).

Ведучий 2. 13 грудня святкують Андрія Первозданного.

Ведучий 1. Серед осінньо-зимових свят це свято вважалося поетичністю і неповторністю.

Ведучий 2. А ще його називали – Калита. Це свято вважалося парубоцьким.

Ведучий 1. В цей день не можна пекти хліб, шити й прясти. Пекли тільки обрядовий корж – калету.

Ведучий 2.  Удосвіта дівчата йшли до криниці, щоб набрати до рота води і замісити нею борошно. За ними слідкували хлопці й намагалися  насмішити дівчат. А дівчата вблагали не заважати їм – за це обіцяли макітру вареників. Зараз ми теж спробуємо, чи зможуть наші дівчата не засміятися, а зберегти водичку.

( Проводиться гра. Дівчата тримають в роті воду. а хлопці намагається їх звеселити. Гра проводиться під веселу музику)

Ведучий 1. В давні часи навчання починалося в день Наума, тобто 14 грудня, тож батьки відводячи дітлахів до школи промовляли

Ведучий 2. Пророк Наум наведе на ….. ( глядачі додають) ум.  Це день пророка Наума, який вважався покровителем освіти й науки.

Ведучий 1. На вечерю в цей день приходили хрещені батьки із подарунками – книжками.

Ведучий 2. А вранці учень зодягав білу сорочку, молився і разом з татом, горщиком кашки йшов до школи. Доки батько домовлявся з вчителем, дитина стояла в кутку біля пучка різок. Вони нагадували йому: якщо погано вчитиметься, скуштуєш їх.

Ведучий 1 . А зараз ми послухаємо гуморески про шкільне життя.

( Інсценізація гуморесок)

ДИВНИЙ ШКОЛЯР
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки,
Слухають онуки.

Раптом менший запитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки 
Сміхом залилися,
— Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
 

НАЙКРАЩА МОВА
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
- Якій мові ми синочка
Будемо навчати -

Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.

МУЧЕНИК НАУКИ
Повернувся першокласник
Із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули
Квачиком по ньому.
— Що з тобою, мій синочку?
— Засміялась мати. —
Та невже ти в школі носом
Учишся писати?
— Смійся, смійся, —
каже хлопчик.
Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму
Зошиті побачиш.
БУЙНІ ПРЕДКИ
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.

Ведучий 2. Як ми вже завважили, що на останній місяць року припадає найбільше свят. Особливо від Варвари ( 17 грудня), Сави ( 18 грудня), Миколи

( 19 грудня), Андросія ( 20 грудня), Ганни ( 22 грудня).

Ведучий 1. На Варвари, Сави та Миколи у давнину варили кутю та узвар – щоб хліб родив і садовина рясніла.

Ведучий 2 Як ви здогадуєтеся, цей атрибут нагадує різдвяні свята. І це не випадково, оскільки від Варвари день уже повертає на весну, про що мовить прислів’я – Варвари ночі урвали і день доточили на макове зерно.

Ведучий 1. Кажуть,  що відтоді почали дівчата готувати вареники з маком. Ось послухайте, як готували ці вареники раніше.

( Виходить дівчинка-україночка із тарілкою вареників у руках й доповідає, а потім проводить гру).

- Дівчата, раніше , коли готували такі вареники з маком, то в деякі замість маку насипали муку. Такі вареники називалися пирхунами – бо мука з них пирхала, розлітаючись. Це визивало сміх, а невдаху, що скуштував цей вареник – пирхуном.

( Проводиться гра. Правила гри :  На столі тарілки із варениками, хлопці по черзі беруть по одному й з’їдають.  Серед вареників є вареник-пирхунець. Цікаво та весело, кому він дістанеться!?).

Ведучий 2. 19 грудня - Свято Миколая. Це свято, якого з нетерпінням чекали всі діти. Воно відзначалося особливо урочисто. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених.

Ведучий 1. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем. В Україні, особливо в західних областях, до цього дня готувалися за встановленими звичаями. Увечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Ведучий 2. Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити святого Миколая, який знає про все.

Ведучий 1.  Чи приходить до вас святий Миколай?

(Виходять учні й декламують вірш Р. Завадовича « Миколаїв дарунок)

 

1. Довго в ніч я ждав на Миколая, 
   слухав, чи санки вже не риплять, 
   чи не тупає весела зграя білих, 
   мов сніжинки, ангелят.
2.  Ждав я довго, ждав і не діждався, 
   і не знаю сам, коли заснув, 
   аж до ранку спав,не прокидався, 
   хоч, здається, кожний шелест чув.
3. Аж оце уранці прокидаюсь
   і очам не вірю я своїм...
   О, спасибі, добрий Миколаю,
   що з дарунком Ти зайшов в наш дім!
4. Не санками,видно,Ти приїхав, 
   оленів лишивши у раю, 
   а в ракеті безшелесно, тихо 
   у кімнату прилетів мою.
5. І в дарунок Ти поклав на ліжку 
   не багато нам березових різок, 
   а барвисту українську книжку,
   повну найчудовіших казок.

( Виконується пісня « Ой хто, хто Миколая любить»)

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить,

Тому Святий Миколай       |

На всякий час помагай,    | (2)

Миколаю! (2)              |

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,

Ой глянь, глянь на знищену, бідну.

Ми тебе всі люди молим -  |

Проси в Бога ти їй долі,  | (2)

Миколаю! (2)              |

Та проси долі для Вкраїни -

Ой нехай встане із руїни,

Доля щастя хай вітає,     |

В славі й волі хай сіяє,  | (2)Миколаю! (3)              |

Ведучий 2. День святого Спиридона – 25 грудня вважалося найхолоднішим днем.

Ведучий 1. З наступного дня люди починали спостерігати за погодою: яким був кожний наступний день , такою була погода чергового місяця – 26 грудня прогнозувало січень, 27 – лютий і так аж до Різдва;  7 січня – завбачувало погоду на грудень.

Ведучий 2. І ось ми наблизилися до місяця –  …. ( глядачі додають) січень!

( Учень декламує вірш)

Січень –року перший син. 

Носить одяг він з перлин.

Всіх морозами страхає

Путь –доріжки замітає.

Але люблять його діти. 

 Як же січню не радіти?

Новий рік,Різдво Христове,

 Водохреща-ці чудові свята

 Січень нам дарує,

Всіх гостинцями частує.

Ведучий 1. 2 січня -  Гната. В цей день заборонялося прясти. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно- новорічні прикраси – « павуки» та « їжаки». Павуки виготовляли із соломяних себел, оздоблюючи кольоровим папером. Для «їжаків» брали шмат глини чи борошняного тіста виліплювали. Ці прикраси вивішували на конячій волосині до сволока ,які висіли до Водохреща.
Ведучий 2. 4 січня – Анастасії. В народі казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості». Цього дня намагалися запастися відповідними припасами – наколоти дров,нарізати січки тощо.Тому й мовилося: «До Насті точи снасті, а після Насті поховай в одвірок снасті!».

Ведучий 1. Щойно відсвяткували Новий рік – настало Різдво. Різдво Христове здавна святкується на Україні, як одне з найрадісніших свят – свято народження Ісуса Христа.

Ведучий 2. Різдво починається свят-вечором. До сята готуються весь попередній тиждень. Але особливо – останній день. Послухайте деякі традиції, обряди. Що виконували в Різдвяні свята.

 

 

( Виходить хлопець в руках тримає дідух)

Надвечір найстарший чоловік у родині зав’язує снопик із обжинкового або зажинкового снопа. Кожен пучечок снопика обв’язував кольоровою стрічкою, складав докупи й виходив – Дідух. Потім його ставлять на покуті під образами.  Присутність Дідуха у хаті приносила в родину святочність, затишок, врочистість. Саме  через нього відбувався духовний  зв’язок між предками та нащадками.

( Поруч вихидить дівчинка-господиня, тримаючи святкову кутю)

Що ж таке кутя? Кутя – це головна страва на свят-вечір у вигляді густої каші з цілого ячменю чи пшениці. Аби вона була м’якша, пшеницю чи ячмінь трохи обтовкують, щоб збити тільки поверхню шкурку,але не побити самого зерна. До куті варять узвар, у який додають меду, тоді ним розводять кутю та їдять.  Їдять кутю повільно, не кваплячись. Наш народ вірить, що на Свят-вечір усі померлі приходять  на землю до своїх хат. І разом із своїми нащадками їдять кутю. Тому, кожен, хто їсть кутю, з’їдає кілька ложок, а потім кладе ложку знову в свою миску, щоб дати змогу поїсти померлим родичам. Такого звичаю немає в жодного іншого народу.

( Виходить ще одна дівчинка )

На свят-вечірмає бути на столі дванадцять страв, бо в Христа було дванадцять учнів-апостолів. Крім куті варять борщ з рибою чи сушеними грибами, вареники з капустою, кашею, грушками, маком. Подекуди готують свіжу або солону рибу, холодець із риби та інші пісні страви. Вечеряють одразу після заходу сонця, коли на небі з’являється одна зірка. Ніхто не розмовляє голосно, е вигукує, не пустує. Після вечері вся родина колядує.

( Виходять переодягнені колядники й колядують)

1. Ой дай, Боже, святок діждати, 
   Підем до діда колядувати. 
   А в нашого діда є багато хліба: 
   Два стіжки жита, а третя пшениця 
   На палянці, 
   А четвертий гречки на гречаники. 
   А пятий - вівса. Та й колядка вся.
2. Коляд, коляд, колядниця, 
   Добра з медом паляниця, 

 

А пісна не така, 
Дай, діду, п'ятака. 

А ти, бабо, гривню, 
Бо всю воду вип'ю

3. Коляд, коляд ,коляда
   У віконце загляда.
   У різдвяну світлу нічку
   Запали на радість свічку.
   Коляду поклич до хати,
   Щоб Ісуса привітати.
   Люди добрі, колядуйте,
   Сина Божого шануйте!
4. Коляду для вас співаю,
   I з Різдвом всiх вас вітаю.
   Ваша хата гарна,тепла..
   То сховайте вашi метла,
   В дом ваш радiсть вже прийшла,
   Добру звiстку принесла..
   Будьте ви усi здоровi,
   Заробляйте грошi новi..
   I за те що я спiвала,
   Дайте п'ятака на сало.
5. З Святим Різдвом вітаю,
   Всім здоров'я бажаю: 
   Господарю на воли, 
   Господині на квочки,
   Хлопцям-дівчатам на гуляння,
   Малим дітям забавляння... 
   Христу-Богу вихваляння.

Ведучий 1. З Різдвом пов’язано чимало прислів’їв.

( Виходять діти й зачитують прислів’я).

1. Зелене Різдво — білий Великдень.
2. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.
3. Як по Різдвові, так і по Петрові.

4. Сонячний день на Різдво — дорід на хліб.
5. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.
6. На деревах рясний іній — защедрить озимина.

Ведучий 2. За Різдвом Наступав другий праздник – Новий рік.

Ведучий 1.  А ще його називали  Маланкою ( 13 грудня). У цей вечір прощають Коляду й вечір уже не Святий, а Щедрий. Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці.

Ведучий 2. Завітали й вони до нас.

( Виходять дівчатка й щедрують)

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, УКРАЇНЦІ!
Тільки вигулькнув на небо
Місяць-зорепас,
Щедрий вечір, добрий вечір
Завітав до нас.

Йшов він лісом, йшов він степом,
Містом і селом,
Щоб велику Україну
Обгорнуть теплом

У родину нашу дружню 
Тихо увійшов 
І до кожного серденька 
Світлий шлях знайшов.

Залунали скрізь щедрівки, 
Сміх і тут і там. 
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Українці, вам!
Л. Антонова

3 НОВИМ РОКОМ!
Щедрий вечір, добрий вечір — 
І дорослим, і малечі!

Щастя, радості, любові, 
Щоб завжди були здорові

І багаті, і веселі 
І надворі, і в оселі.

Щоб Господь оберігав,
Вам усе потрібне дав,  
 Щоб ви квітли з кожним кроком, 
Отже, всіх вас з Новим роком!
А. Майданюк

ЩЕДРО!
Щедро-щедро стіл накритий! 
Буде рік багатий, ситий,

Буде щастя і здоров'я, 
Жити будете з любов'ю,

Чесні будуть справи й дії, 
Всі здійсняться ваші мрії!

Щедро-щедро вам бажаю! 
З Новим роком вас вітаю!
Л. Антонова

ДОЗВОЛЬТЕ ЩЕДРУВАТИ
Як ходили ми бродили, 
То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати, 
Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку, 
В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі 
Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові. 
Щоб усі були здорові!
Л. Пінчук

( Інсценування « Щедрівочка» А М’ястківського)

Дійові особи:

Дідусь

Дмитрик

Мама

Автор

ЩЕДРІВОЧКА

Перед Новим роком дідусь Демид навчав Дмитрика щедрувати:
Щедрий вечір, хато-світлице,

Сійся-родися, житечку й пшенице...

 

Дмитрик співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме, як йому дякуватимуть, пригощатимуть цукерками, горіхами. Він ще й посіватиме з правої руки:

Сію-сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

— Щедрування — це дуже давній народний звичай,— сказала мама.
— Хто давнє забуває, той теперішнього не знає,— щиро зауважив дідусь.
— Жито, пшениця — теж давнє, але щороку нове родить,— додав тато.
А Дмитрик, щоб не забути, пошепки повторював:

Щедрий вечір, хато-світлице...

Ведучий 1. 14 січня – Новий старий рік або  Василя.  В цей  день намагалися нічого не різати.

Ведучий 2. На Новий рік припадає свято Василя,який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі.

Ведучий 1.  Здебільшого це робили підлітки промовляючи: «На щастя,на здоров’я! Роди,Боже, жито,пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!» 

( Виходить хлопець із торбиною, всих обсипає зерном, примовляючи)

Сію, сію, посіваю з Новим роком Вас вітаю. 

На щастя, на здоров'я, на цей Новий рік,

Я ледве торбинку до Вас приволік.

А в тій торбинці місяць ясненький,

Щоб на Вашому столі був хлібець біленький.

А в тій торбинці яснії зорі,

Щоб гарно родилось на Вашому полі.

А в тій торбинці листячко з дуба,

Щоб була здорова родинонька люба.

А в тій торбинці - вітер-вітрило, 

Щоб Вашій худібці добре ся жило. 

З тії торбинки все викладаю,

Але в торбинку покласти прохаю,

Кільце ковбаски, кавальчик сала, 

Пампух, горішки, яблучок пару. 

Можна покласти й меду горнятко,

Щоб віншування Йшло весь рік гладко! 

Будьте здорові, дідусю й бабусю, 

На другий рік знову приволочуся. 

Христос ся рождає!

 

Ведучий 2. 17 січня – Богоявлення,або бабин вечір.
Ведучий 1. В цей день кроплять хати свяченою водою і на одвірках ставили хрести за допомогою крейди.

Ведучий 2. 18 січня – Голодня кутя,голодний свят вечір.
Ведучий 1. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною» від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, тобто не їли. Власне це і був останній день колядок.

Ведучий 2. 19 січня – Водохреща, Водощі, Йордана Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах,де були церкви,святили воду. В народі посвячену на воду Водохреща вважали своєрідною панацеєю од багатьох недуг;нею також святили будівлі,тварин,збіжжя тощо. До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизну, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». 

 Ведучий 1. Цього дня люди йшли до річки або ставка. Там вони вирізали великого хреста з льоду. Приходив священик і освячував воду.

Ведучий 2. Люди набирали собі у глечики тієї водиці й берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносить здоров’я і красу.

Ведучий 1. Потім найсміливіші юнаки купалися в ополонці.

Ведучий 2. 20 січня – день Івана Предтечі, Хрестителя. 

Ведучий 1. У цей день виносили з хати хліб і сіль, що лежала на покуті від багатої куті,і, розламували на шматочки годуючи тварин. Це саме робили із сіном. Жінкам дозволялося шити і прясти. Не випадково мовиться : «Прийшов Іван предтеча та забрав свята на плечі». Справді цим днем закінчувалися зимові святки.

Ведучий 2. А зараз дослідники навчать вас, як необхідно вітатися зимовими святами.

( Виходіть хлопчики у костюмах, розучують вітання з глядачами)

• У Свят-вечір

— Христос рождається!

— Славимо його!

• На Різдво Христове

— Христос народився!

— Славимо його!

• На Йордан

— Христос хрестився!

У річці Йордан!

Ведучий 1.  І ось ми завершили свята у січні, переходимо до лютого.

Ведучий 2. Як нестримно летить час! Здається, ще недавно ми тішилися новорічними обрядами, а вже почався відлік лютого — останнього місяця зими. Ведучий 1. Хоч за своїм характером він і найконозистіший, та все ж сонце повертає на весну — день уже збільшується майже на три години; мудро підмічено в народному прислів’ї: «Лютневий сніг весною пахне».
Ведучий 2. У багатьох народів, зокрема і в нас, до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл свят.

Ведучий 1. І в перший день відзначали  – Макара. У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». Якщо погода ясна, стверджує інше прислів’я, то і весна буде красна, рання й тепла.

Ведучий 2. А 4 лютого – Напівзимника.«Якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете». Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж о півдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.
Ведучий 1. 6 лютого – день Оксани-Дороти. За цим днем прогнозували весну. 

Яка Оксана, така й весна. В лютім Дорота заповідає сніги та болота.
Ведучий 2. Коли день ясний і тихий, то весна буде гожою; якщо в обід сонце, то рання весна, а коли хурделиця, то затягнеться надовго.
Ведучий 1. 8 лютого – Напівхлібниці. З нею пов’язували перелом зими, тому казали: «Який день, така й весна».

( Проводиться гра « Пускайте нас». Записала її Леся Українка. Правила Гри: діти стають так, що половина береться за руки, а друга половина стає так собі гуртом тримається і співає:

•    Пускайте нас, пускайте нас, з-за гір погуляти!

Той гурт, що тримається з руки, одспівує:

•    Не пустимо, не пустимо, бо близький Дунай!

Незчеплений гурт співає:

•    А ми мости помостимо за синій Дунай!

Той гурт, що за руки тримався, одспівує:

•    А ми мости поломимо, самі собі поїдемо за синій Дунай!

( Діти, що незчеплені біжать і пробиваються кріз тих. Що тримаються за руки. Намагаючись їх розірвати)

Ведучий  2. 10 лютого – Юхима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим, бо «Юхим приніс вітер на сире літо».

Ведучий 1.12 лютого – Трьох святих. У цей день не можна прясти, щоб протягом року не було наривів.

Ведучий 2. 15 лютого – Стрітення, громниці, зимобор. Зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казвали: «Прийшла громниця — зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав».
Ведучий 1. На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив», а токож давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну.

Ведучий 2. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, а також волів і мажару, приказуючи: «Боже, тобі поможи!»

( Розігрується невеличка сценка-розмова зими і літа(весни)).

Автор

Зима

Літо( Весна)

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. При зустрічі літо казало:
– Помагай тобі Бог, зимо!

– Дай, Боже, здоров’я…— відказувала вона.

– Бач, зимо, – що я наробило і напрацювало, ти все поїла і попила!

Ведучий  2. 20 лютого – Парфенія. На цей день припадали «зимові діди», хоч починаються вони на другому тижні перед Великим постом. Переважно відзначали їх у п’ятницю, яку називали «поминальною» або «дідовою».
Ведучий 1. Це давні й високогуманні обряди поклоніння (вшанування) пращурів. До кожного дня готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, «щоб діди повечеряли».

Ведучий 2. 23 лютого – Прохора і Харлампія. До Прохора баба охала: «Ой, холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Вже весна у нас!» 
Ведучий 1. 24 лютого – Власа. Святий Улас, як і Юрій, вважається захисником і покровителем свійських тварин. Літні люди подейкували, що Влас у цей день пильно наглядає за тваринами, а тому чоловіки нагадували своїм жінкам:

Ведучий 2.  Дивіться, молодиці, щоб завтра принесли раненько водиці з криниці! Нею наповнювали пляшечки, вкидали туди шматочок воску зі страсної свічки і ставили на покуть, де вона мала стояти три дні.

Ведучий 1. В цей час Улас освячував її. Потім частину води вливали в криницю, а рештою скроплювали тварин.

Ведучий 2. Крім того, ті господарі, в яких було чимало худоби, спеціально наймали молитву, після цього з іконою і святводою ішли до стайні, щоб благословити тварин. Під час молебня освячували і свічку, якою лікували хворе горло.
Ведучий 1. А ще в цей день відзначали так званий «Бабський празник». Жінки намагалися не працювати; винятком було — намикати три мички з клоччя, щоб ними «підкурити корову й теля». Під обід молодиці йшли до шинку і «замочували корови, щоб були лагідними». Потім, повернувшись додому, днищами (пристроєм, в який застромлювали гребеня) «били своїх чоловіків, аби вони були ласкавими до своїх дружин».

Ведучий 2. Після Власа невдовзі наступав піст, а отже, і закінчувалися весілля. З цього приводу казали: «Оляся, на заміж не ласься».

Ведучий 1. З Власом пов’язували і закінчення зими: «Прийшов Влас,-з печі

злазь» чи «Пролив Улас олії на дороги – пора зимі вбирати ноги».
Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. 

Ведучий 2. 27 лютого – Мелатія. Погожий день — літо буде гарне, але морози триватимуть.
Ведучий 1. 29 лютого – день  Касяна. Він випадає один раз на чотири роки, тобто на високосний, і вважається нещасливим днем.  З цього приводу в народі побутує така легенда.

( Інсценування легенди)

Дійові особи :

Касьян

Миколай

Бабця

Бог

Автор
Якось Касян та Микола йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в багнюці. Миколай і каже:

– Давай, Касяне, допоможемо старенькій.

– Я не можу, – відповів попутник.Мої білі ризи забрудняться…

Миколай тим часом допоміг бабусі вибратися з болота, але при цьому замастив свою одіж. Йдуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає: – Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи?

– Там, дорогою, загрузла бабуся,— відповів,— то я рятував її.

– А в тебе чому чисті? — звернувся до Касяна.

– А я не побажав бруднити.

– Гаразд,— відповів Бог,— якщо ти злегковажив святу заповідь – допомагати людям у біді, то пам’ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!

Ведучий 2. Справді-бо, якщо Касянів день припадає тільки на високосний рік, то Миколая святкують щороку два рази — весною і взимку. Відтак вважається, що Касян спонукає на нестачу кормів і падіж худоби.

Ведучий 1 . Останній тиждень місяця – українська Масляна. Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем в календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

 Ведучий 2. За структурою поділялася на три основні частини: зустрічний понеділок,  широкий четвер та прощальна неділя.

Ведучий 1. Основною обрядовою стравою Масляною були вареники із сиром та гречані млинці, якими частували протягом всього тижня.

Ведучий 2. У неділю було дуже пошаним вживати вареники з сиром, але було повір’я, що в неділю треба полоскати рота, щоб чорт не витяг сиру із зубів разом із зубами.

Ведучий 1. Масляна – час ігор і розваг. На масляному тижні по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Опудало потім спалювали.

Ведучий 2. Проведемо гру. Назва гри «  Попади в кошик».

( Правила гри. Дві команди по 4 учні. Повинні кинути у кошик м’ячик так, щоб він влучив у середину кошика. Перемагає та команда, яка більше разів  влучить у кошик).
Ведучий 1.  Були такі розваги у дівчат. Притримані з понеділка кісточки від холодцю виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долітала до воріт – то дівчина буде здоровою протягом року, якщо перелетить через ворота – неодмінно вийде заміж.

( Проводиться така тематична гра із дівчатками. Кісточки  зроблен із пенопласту, ворота – сплетений тин)

Ведучий 2. Були розваги й у хлопців. Найулюбленіша – перетягування канату.

( Визиваються юнаки, які перетягують канат)

Ведучий 1. Масляна завершувалася «прощальною неділею», коли всі прощалися з масляним, смачним тижнем і водночас просили у близьких вибачення за всі образи.

Ведучий 2. За різноманітними забавами та обрядами завершувався останній день Масляної. Люди готувалися до Великого посту.Цей піст є найдовшим й найсуворішим. Вщихали всі розваги та забави.

Ведучий 1 .А чи запам’ятали ви свята, про які ми вам сьогодні повідали? Зараз перевіримо!

( Проводиться гра «Чарівний м’яч». Правила гри: діти утворюють коло, ведучий із м’ячем стоїть у центрі й каже: «М’яча лови та зимове свято назви!» Діти називають зимове свято)

Ведучий 2 .Одшуміли, наче весняні повені , зимові святки.

Ведучий 1. Були вони цікавими та неповторними і для молоді, і для дорослих.

Ведучий 2. Але всьому, як мовить народне прислів’я, є початок і кінець.

Ведучий 1. Отже, ми завершуємо зимовий цикл сят.

Ведучий 2. Але всі обряди, традиції, які тут прозвучали свідчать про те, що наш народ умів не тільки працювати, а й влаштовувати своє дозвілля.

Ведучий 1 . До нової зустрічі вже на весняному циклі народних свят!!!!

( Після свята великий ярмарок різноманітних солодких виробів та виробів ДПМ)
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література.

1. Джерело: http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-sichen/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
2. Скуратівський В.Т Дідух: Свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
3. Цимбалюк В.І. , Жайворонок В.В., Соколовська А.П. Світлиця: Навч.посібник з українознавства для 1 класу. – К.: Педагогічна думка, 2001 – 208 с.
4. Іватьо Н.С. Дивосвіт : Навч.посібник для 3 класу чотириріч. Та 2 класу триріч.початк.шк./ Н.С. Іватьо, О.Д. Жовнір, Т.М. Коструба. – К.: Арка, 2000. – 168 с.

 

 

 

 

 

Додатки

 

Прислів’я та приказки
 

Новий рік- до весни відлік

На Новий рік прибавилося дня, на заячий скік

Сонце блищить, а мороз тріщить

Хлолд не брат, а завірюха не сестра

Мороз як вітчим, а холод як мачуха

Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день

Якби не зима,то й літо було б довше

Сичи не сичи,коли я на печі

Синиця пищить – зиму віщить

Сніг, завірюха –то зима біля вуха

На Михайла зима саньми приїхала

Січень снігом січе ,а мороз вогнем пече

Січень січе та морозить, а газда з лісу дрова возить

Січень без снігу – літо без хліба

У січні вночі панують сови та сичі

У січневу холодну добу пам’ятай про худобу

В січні сніг січе з вітрами,а пияк трісе зубами

Січень наступає – мороз людей обнімає

Січень не так січе,як у вуха пече

Січень січися,а ти до печі тулися

Січень з груднем прощається ,а на лютий очі косує

Січню морози , а лютому хурделиці

Січень стрибнув на поріг курячим скоком

Хвали січень сніговий,травень дощовий,а серпень на хліб рясний

Сніг, а не лід,заячий лишає слід

 Дми не дми – не до Різдва йде, а до Великодня

Дуй не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць іде

Краще Різдво тріскуче, а ніж пекуче

Не дивниця ,що на Різдво метелиця

Якщо сонячний день на Різдво – дорід на хліб

Зелене Різдво – білий Великдень

На деревах рясний іній – защедрить озимина

В який день тижня Різдво, в такий треба починати жнива

В який день Різдво, в такий Новий рік і Петра

Щоб вродили коноплі, жінкам негоже спати у ночі

На Василя вечір відьми крадуть місяць

На новий рік погода – буде в полі урода

Старий рік у ноги – Новий у пороги

На Водохрещі день теплий – буде хліб темний

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди

Удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері –пізньої.

Вечір зоряний – ніч морозна

Кільце навколо місяця – на сильний мороз

Якщо вночі зявиться іній – вдень сніг не падатиме

Сорока під стріху лізе – на хуртовину

Яскраві присмерки – до холоднечі

Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо

Якщо січень холодний, липень буде жаркий і грибів не жди до осені

Вовки виють неподалік жител – до морозу

Вечірній зіркопад на нічний мороз

Сніг сильно рипить під ногами – на мороз

Сніг заспівав – на хуртовину

Багато снігу – багато хліба

Дми не дми — не до Різдва йде, а до Великодня.

Дуй не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць іде.

Не дивниця, що на Різдво метелиця.

Зелене Різдво — білий Великдень.

Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

Не однаково задалеко від Різдва до Великодня, як від Великодня до Різдва.

На Різдво обійдеться без паски, а про мак буде й так, а без олії не зомлію.

Обійдеться на Різдво без свяченого, а на Великдень без куті.

На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.

Як по Різдвові, так і по Петрові.

Сонячний день на Різдво — дорід на хліб.

На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.

На деревах рясний іній — защедрить озимина.

Як на дві неділі перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.

В який день тижня Різдво, в такий треба починати жнива.

В який день Різдво, в такий Новий рік і Петра.

 На Новий рік прибавляється дня на заячий скік; ...прибуває дня на барана скік.

Василів вечір додає дня на курячу ніжку.

На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.

На Василя вечір відьми крадуть місяць.    

На Новий рік погода — буде в полі урода.

Якщо під вечір потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». 

Якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.
На громницю маєш зимі половицю.
На громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.
Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває.
Як сонце ясне на громницю буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди.
Як на громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
Як на громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.
Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи.
Дуй не дуй, не к Різдву йде, а к Великодню.
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
Ясний і тихий день—на хороший врожай і рійбу бджіл.
Коли на Стрітення відлига — пропаде ще весна надовго.
Якщо на деревах іній — зародить добре гречка і бульба.
Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а у вечері — недорід.
На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
Стрічаються на Стрітення зима з літом, щоб поборотися — кому йти вперед, а кому назад.
На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна. (Додаток 12)

равославне свято Масляна Російська, цьому веселому святу присвячено багато народні прислів'я та приказки, існують так само і прикмети.

Без млинців - НЕ Масляна.

Масло не на століття дається.

Бенкетуй баба на Масниці і гуляй, а про пост згадуй.

Не життя, а Масляна.

Не все котові Масляна, буде і Великий піст.

Масляна сім днів гуляє.

Гуляючи, все-таки треба згадувати про майбутній пост.

Кому Масляна, да суцільна, а нам Вербна да Страсна!

Масляна об'едуха, грошима приберуха.

Це Масляна йде, блін да мед несе.

Млинці, млинці, млинці, як колеса у весни.

На горах покататися, в млинцях повалятися

Хоч все з себе закласти, а масницю проводити

Як на масляному тижні в стелю млинці летіли.

Масляну проводжаємо, світла сонця очікуємо.

Млинець не клин - черева НЕ розколе.

Млинець не сніп - на вила НЕ наколеш.

Тітонька Варвара,

Мене матінка послала:

Дай сковороди да сковороднічка,

Мучки да подмазочкі.

Вода в печі,

Хоче млинці печі.

Де млинці, тут і ми.

А самий холоднокровна людина любить гарячі млинці.

Млинці і поцілунки рахунку не люблять.

Після Масляної - Великий піст, а за страстною - Великдень.

Бенкетуй і гуляй, баба, на Масниці, а про пост згадуй без маслечка.

На Масленої повеселися, та Блінко пригостити.

Масленница сім днів гуляє.

Ласкаво просимо до нас на Масляну зі своїм добром, з чесним животом.

Щоб вам візництвом по лікті, а наїстися по горло.

Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи.

Масляна йде, блін да мед несе.

Була у двору Масляна, а в будинок не зайшла.

Масляна без млинців, іменини без пирогів не буває.

Тридцяти братів сестра, сорока бабусь внучка, трьох матерів дочка Масляна.

Млинці - сонця родичі.

У прощений день, як на Великдень, всі цілуються.

Прощай, Масляна!

Прощай, голубонько!

Пересмішник!

Прощай, Дунюшка!

Старий рік у ноги — Новий у пороги.

 

 

 

 

 

 

 

Щедрівки,  колядки, традиційні посівалки на Новий рік

 

В НАШІЙ УКРАЇНІ
В нашій Україні
Свято гарне є!     
Це Щедрівка з сином 
Щедриком іде!     

Віхола танцює 
З Щедриком вгорі, 
І Щедрівку чути 
В кожному дворі!

Весь народ радіє, 
Пісеньки співа. 
В тих піснях лунають 
Чарівні слова.

На добро, достаток, 
Щастя та любов 
Шле благословіння 
Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб 
В Україні мир, 
Землю нашу рідну 
Бог благословив!     
Л. Пінчук

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР
Щедрий вечір, добрий вечір 
Вас вітає радо!

Щоб було у вас в родині 
Діточок багато!

Щоб були усі здорові 
І не знали горя!

Вишиванкою стелилась 
Щоби ваша доля!

Щоб в родині дружній вашій 
Сміх лунав усюди!

Щедрий вечір, добрий вечір 
Вас вітає, люди!
Л. Антонова

Щедрик добрий,

Я не згірший,

Дайте млинця,

Котрий більший!

Що щедрушка,

То пампушка,

Що й щедреник,

То й вареник

 ***

 Сію,сію,засіваю,

Вашу хату не минаю.

З Новим Роком йду до хати,

Щось Вам маю віншувати.

Щоб в достатку було сала

І свиня Вас не кусала.

Щоб мали маму і доброго тата,

Щоб була Ваша хата на гроші багата.

Щоб чехи хати мурували,

Італійці самотніх доглядали,

Щоб поляки в Вас трави косили,

Німці загрібали,

А москалі зі стайні гній викидали.

Хай все це збувається, з Новим Роком!

Христос Рождається !!!!

 

 ***

Ой у полі-полі

Там Господь ходив,

Діву Марію за руку водив.

Діва Марія Бога просила:

"Ой Боже, Боже поможи

Хай росте жито, пшениця,

Різна пашниця.

Добрим людям на щастя, на здоров'я".

Сію, вію, посіваю

Зі святами Вас вітаю!

***

Сію пшеницею,сію зерном

Сію з душею і щирим добром.

Сію у хаті,сію для всіх

Щоб не минав Вас радісний сміх.

Щастя, здоров'я бажаю для Вас

Щоб життя в Вас було,наче скриня прикрас!

***

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю,

Не на рік, не на два,

А на многії літа!

Віншую вам нині

Усі добрі люди;

Хай в кожній родині

Завжди радість буде.

Хай кожної днини

Вам Бог помагає,

Біда хай загине,

А сонце сіяє.

І щиро бажаю,

Щоб в році Новому

Добро прибувало

До вашого дому!

І будьте щасливі

Разом з діточками,

Хай смутку і кривди

Не буде між вами.

 ***

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, 

На щастя, на здоров'я та на Новий рік, 

Щоб уродило краще, як торік, -

Коноплі в городі, члена по коліна, 

Щоб у вашої дружини, голова не боліла.

Будьте здорові. З новим роком.

Дай, Боже!

  ***

Сію, сію,

Посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Зичу щастя, гаразди,

Щоб не було в вас біди!

Ані вітру на загаті,

Ані сварки в вашій хаті!

Щоби каші все готові

Їли діти все здорові!

Щоби вам була з них втіха,

А на мені - грошей півміха!

***

Сійся, родися

Жито-пшениця,

Та всяка пашниця!

Знизу коріниста,

Зверху колосиста,

А полі - мед з житом,

А у домі - все з добром!

Христос ся рождає!

**

Сію, сію, засіваю,

Що дасте, заховаю.

Що не дасте,

То самі з'їсте.

Сію сію посіваю

З Новим Роком Вас вітаю

А три Царі несуть дарі

Христос ся рождає.

 ***

Сійся, родися, жито, пшениця,

Всяка пашниця:

Зісподу корениста,зверху колосиста.

Будьте зі святом здорові,

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, ніж торік, -

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Дай, Боже!

 ***

Аби сіялось-родилось,

На гаразд усе робилось,

У садочку, в полі, в хаті

Щоб добра було багато,

Щоб росли здорові діти

Аби мир був в цілім світі.

Сію, сію, посіваю

Щастя, радості бажаю.

Аби вам весь Новий рік

Було краще ніж той рік!

   ***

Ми прийшли вас посівати,

Щоб усіх пошанувати.

Сієм, сіємо зерном,

Новий рік щоб був з вином.

Від їди щоб стіл ломився,

Щоб і хліб не перевівся.

Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя й радості бажаєм.

Щоб і дома, і на полі

Вам всього було доволі.

Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим роком Вас вітаєм!

  ***

Прилетіла ластівочка,

Сіла, пала на віконечко.

Щедрий вечір,

Добрий вечір,

Добрим людям

На здоров’я...

  ***

Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя-долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті,

Щоб ви всі були багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці немалі,

Щоб були у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м'ясо,

і млинці, і пиріжки,

і пухнасті пампушки.

Щоб були ви в цій оселі

і щасливі, і веселі!

  ***

Сійся родися жито пшениця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.

У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом і вином,

Хорошими пирогами та щасливими піснями,

І хай сіяє Вам невступно

Христова зірка шестикутна,

І хай сіяє Вам щоднини

Наша славна Україна!

ХРИСТОСЯ РОЖДАЄ!

 ***

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.

Щедрий вечір, хато-світлице,

Сійся-родися, житечко, пшениця!

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.

***

Го-го, коза, го-го, сіра,

Ой розходилася, розвеселилася,

При свому двору, при господару!

Де коза ходить, там жито родить,

Де не буває, там вилягає;

Де коза туп-туп,

Там життя сім куп,

Де коза рогом,

Там жито стогом,

Де коза хвостом,

Там жито кустом

 ***

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік, -

Коноплі під стелю, а льон до коліна,

Щоб у вас, онуків Дажбожих, голова не боліла.

Будьте здорові. З новим роком.

Дай, Боже!

 ***

Сію, вію, посіваю - з Новим роком поздоровляю.

Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця.

З Новим роком будьте здорові!

 ***

На щастя, на здоров'я, та нове літо

Роди, Боже, жито, пшеницю i всяку пашницю

Добридень, будьте здорові з Новим роком

 

 

 

 

Вікторина « Різдво»

1) Скільки страв повинно бути на різдвяному столі? Назвіть їх. (12: кутя, борщ, пиріжки, вареники з капустою, риба, узвар, гриби, голубці, квасоля, горох, )

2) Як називають пісні, які виконують на Різдво Христове? (Колядки)

3) Коли і де народився Син Божий Ісус Христос? (7 січня, у Вифлеємі в стайні)

4) Коли сім’я сідає до святої вечері? (Тоді, коли з’явиться на небі перша зірка)

5) Кого побачили пастухи у яслах? (Ісуса Христа)

6) Коли святкують Старий Новий рік в Україні і як його називають? (14 січня, Василя)

7) Які пісні виконують під Новий рік? (Щедрівки)

8) Коли святкують Стрітення Господнє? (15 лютого)

9) Яке народне свято називають Ордан (Ардан)? Коли його святкують? (Хрещення Ісуса Христа (Йордан), 19 січня)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назви місяців їх походження

 

Грудень

         Зима розпочинається в грудні, і в народі цей місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року».

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

           Цікаве тлумачення походження назви цього місяця знаходимо в корисній для вивчення народного календаря книзі В.Скуратівського «Місяцелік. Український народний календар» (Київ, 1993. — С.149-150).

Автор твердить, що груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ» (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень». Цю назву місяця використовували поляки — «грудзєнь», білоруси — «грудзень», сербохорвати — «грудан», словени — «груден». Слово «грудень» зустрічається вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118 р.).

            У наш час грудень — останній місяць календарного року і перший місяць календарної зими. Астрономічна зима починається 22 грудня, у день зимового сонцестояння, коли сонце стоїть найнижче над горизонтом (довжина дня в Полтаві становить лише 8 годин 8 хвилин). Після цього день збільшиться до кінця місяця на 7 хвилин.

Середньомісячна температура повітря у порівнянні з попереднім місяцем знижується і стає мінусовою (-3... -5 градусів). Мінімальні температури можуть бути -27... -32 градуси, а максимальні — +9...+12. За багаторічними даними, Ворскла в Полтаві замерзає приблизно 9 грудня, а озера й ставки значно раніше, частіше — в другій половині листопада. Земля часто замерзає ще до випадання постійного снігового покриву, і тоді на ґрунтових дорогах з’являються великі мерзлі грудки землі. Звідси і походить назва місяця.

          Місячна кількість опадів залишається майже такою, як і в попередньому місяці (27-42 мм). Випадають вони протягом 14-15 днів, уже майже всі у вигляді снігу. Бувають хуртовини (в середньому 2-4 дні на місяць), а також ожеледі (в середньому 1-6 днів). Постійний сніговий покрив у Полтаві з’являється з 16 грудня, на півночі області — трохи раніше (з 11 грудня), а на півдні — пізніше (з 22 грудня). З часу замерзання води і встановлення стійкого снігового покриву починається фенологічна зима.

Січень
 

      Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Січень — середина календарної зими, її верхівка, місяць найкоротших днів і найдовших ночей. Правда, найкоротший день — 22 грудня — день зимового сонцестояння, початку астрономічної зими. Його довжина в Полтаві становить лише 8 годин 8 хвилин. До 1 січня день уже подовжується на 8 хвилин, а до кінця місяця збільшується ще на півгодини.

          За багаторічними метеорологічними спостереженнями сніговий покрив у Полтаві встановлюється в середині грудня. Відсутність снігового покриву явище рідке. Середня кількість опадів за січень місяць — 20-35 мм, вони випадають протягом 12-14 днів, за місяць у середньому буває 3-6 днів з ожеледдю, 3-7 днів з хуртовиною.

У найхолодніший місяць року середньомісячна температура повітря становить -5,5... -7,6 градуса, абсолютний мінімум температур досягав -33...-38 градусів. Але бувають тривалі відлиги, коли ртутний стовпчик піднімається до +7...+10 градусів, по кілька днів стоять густі тумани. За народними прикметами, якщо в січні буває тепло, то в лютому слід чекати великих тривалих морозів. Часті іноді сильні вітри.

Січень — до всього року заспів.

У народі говорять: грудень старий рік завершує, а січень новому двері відчиняє.

Етимологія назви січня місяця

        Свою назву місяць дістав, мабуть, за тріскучі морози і люті хуртовини, характерні для цієї пори. У давнину казали: у січні і снігом лице, і морозом вуха пече.

Стверджують: січень весні дідусь, а зимі цар.

В.Скуратівський цікаво пояснює назву цього місяця другого місяця зими. Вважається, що він в Україні чи не найхолодніший. У народі така думка виражена в прислів’ях та приказках: «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече». Загальновизнано, що це місяць дивних контрастів: «Сонце хоч і блищить, проте і мороз тріщить». Саме на січень, що пересікає зиму, припадають водохрещенські морози, які стали символом зимового холоду. Деякі мовознавці вважають, що саме це (січень ділить — січе — зиму навпіл) і дало назву місяцеві.

        Існують і інші тлумачення назви: в пору найсуворішого місяця зими січуть колючі сніги. Таку думку поділяє Яків Головацький: «Січень, здається, від того так названий, що в той час звичайно сніги, інеї з вітром січуть, або ще — від «січа» — гілки, суччя, котрі дають взимі маржині».

Не викликає заперечення думка: назва місяця «січень» пов’язана з тим, що в давнину в цей час розчищали (сікли) деревину, щоб навесні на лісосіках посіяти збіжжя. Найкраще корчувати деревину і спалювати її взимку. Попелом удобрювали ґрунт. Розкорчовані ділянки називаються «просіками», або «пасіками».

         Є ще і таке твердження: дерево, заготовлене для будівлі взимку, коли воно «спало», найбільш придатне для цієї мети: зберігає тепло, його не точить шашіль, не влучають блискавки. Тому сезон лісосік, який припав на другий зимовий місяць, і дав йому назву «сєчень».

У народі відомі й інші назви, переважно регіональні: «студень», «просинь», «просинець», «сніговик», «тріскун», «вогневик», «льодовик» (західноукраїнські), «щипун», «сніжень», «лютовій» (північнополіські). В давньоруській мові остання назва вживалась для номінації третього місяця зими — лютого. Потім вони помінялись місцями.

            У інших слов’янських народів зустрічаємо: у білорусів січень називають «студзенем», у сербохорватів — «сечане», у чехів — «лєдєнем», у поляків — «стичнем», у болгар — «великий січко». В європейських мовах побутує латинський термін «януаріус». Так древні римляни увічнили місяць на честь дволикого Януса. Міфічний бог тримав ключі, якими відчиняв вхід до майбутнього і замикав вихід з минулого: оскільки січень ділив рік на дві частини — новий і старий, то його і назвали ім’ям дволикого божества.

 

Лютий.

       Лютий (межень) — другий місяць року в григоріанському календарі, він має 29 днів в високосні і 28 в звичайні роки.

        Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці XIX століття. Місяць, що має люту вдачу. В лютому характерні пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
      Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Вірші про зимові місяці

 

Січень 
Січе сніговій, заметілі гудуть? 
То січень прийшов у кожусі з крижини. 
А діти давно його кличуть і ждуть: 
Мерщій на санчата погожої днини! 
У дерев сьогодні срібне свято:

Сонце, синь, січнева білизна.

Цілий сад прийшов пощедрувати до вікна.

А вікно вмуроване у іній,

У гірлянди яблуневих віт,

В голоси пташині, сині тіні,

У іскристо-сяйний сонцесвіт.

Микола Луків

Лютий 
Не печи, мороз, не лютуй, 
Білу стежку нам подаруй. 
Буде весело у парку 
Бігти лижами по сніжку. 

 

Грудень 
Сніжинки білі на опалім листі, 
Земля грудками узялась давно –
Усе заснуло. В інеї іскристім 
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.

Грудень рік кінчає, зиму починає.

Ой місяць грудень, на радість людям,

Сніжком присипле замерзле груддя.

А місяць січень кличе мороза,

Морозить личко, щипає носа!

А місяць лютий вітрами дує,

На водах з льоду мости будує.

 

 

 

 

Лютий 
Другий місяць зветься Лютий,
а лютує він тому,
що на світі довго бути
не доводиться йому

Хоче Лютий, щоб на світі
панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі.
гульк — уже й струмок тече!

Лютий враз як зарегоче,
знов морозом припече,
та як здійме враз хуртечу,
як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
щоб не змерзнути в хатах.
Та здаля вже крок по кроку

йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас…
 Жупанин С.

Загадка
Аж тріщить мороз, лютує.
Сніжна віхола танцює.
А ставок у лід закутий.
Що за місць, діти?
Ленок А.

Лютий
Мерзне в лютому вода 
Навіть у криниці,
І лісничий підклада
Сіно в годівниці.
А забавок у зими – 
Годі рахувати:
Нас чекають ковзани,
Лижі та санчата.