Сценарій свята "Зимова казка"

       1. Надійшли морози,                          2. Снігами вкрилася земля

          Ріки закували                                      Метелиця гуляє,

          І березам коси                                     Малює вікна морозець

          Інеєм прибрали.                                  Та носики щипає.

          Пухова перина                            3. Ох, яка ж краса!

          Очі убирає,                                     Сад увесь убрався в іній

          Біла скатертина –                           Проти сонця він – як синій

          Ні кінця, ні краю.                           Гілля до землі звиса –

                                                                   Ох, яка ж краса!

 4. Дорога біла стелиться

                І краю їй нема.

               Сніжок мете. Метелиця

               Прийшла до нас зима.

 

5. Випав перший пухкий сніг             6. Природа спить…І все навколо

    Чарівна зима настала.                          В зимових білих чарах

             Льодові мости звела,                           Це – королева. Це – Зима.

    В білий одяг одягла –                          З півночі до нас примчала!

    Королева снігова!

 

(Заходить королева Зима)

         Зима: Вітаю вас! Вітаю всіх!

           Мене усі чекають,

           І хоч бояться морозів, все ж весело стрічають.

           Ви чули казку, ніби я жорстока і презлюча?

           Та це неправда, скажу вам, душа моя співуча.

           Співають в ній вітри, сніги, співають хуртовини.

           Щоб ви повірили мені, я подарую казку,

           Усім, навколо всім, на довгу, добру згадку.

 

       Сніговик     : Ми веселі хлопчаки,

                              Хлопчаки – сніговики.

                              Хоч і зліплені із снігу,

                              Крутимось як дзиги.

 

     Сніговик      : Підемо  в ліс ми прогулятись,

                             Що там діється – дізнатись.

                             Себе  також ми покажем,

                             Про пригоди всім розкажем.

 

 

 

 

    Сніговик     : Йшли ми дружно по кучугурах,

                           Дерева й кущі змійкою обійшли.

                           І до зеленої  ялинки,

                           Притомившись підійшли.

                           Раптом у лісі на стежинці,

                           Рукавичку знайшли.

 

     Сніговик     :Ось у лісі на стежинці

                           Рукавичка лежить.

                           Вона тепла і велика,

                           Всіх до себе манить.

 

    Сніговик     :Бігла лісом тим мишка маленька,

                          Бачить, лежить рукавичка старенька.

                          А вже настала холодна зима,

                          А в мишки ні хатки, ні нірки нема.

 

      Мишка      :Вже прийшли зимові дні –

                          Треба щось робити.

                          Хатка буде тут мені,

                          В ній я буду жити.

 

     Мишка      : Може хтось прийде сьогодні

                          В гості до моєї хати.

                          Дуже хочу для усіх

                          Млинців приготувати.

                          Але що це? Ой біда!

                          В мене нічого нема!?

                          Ні зерняток, ні горішків,

                          Ні медку смачного,

                          Ні маківочок маленьких,

                          Немає нічого!

 

     Сніговик     :  Раптом до рукавички жабка прибігає

                             І у двері, у віконце

                             Стукає, гукає.

 

     Жабка       : Ну й хатинка! Ну й дивинка!

                          Змерзла я, дуже-дуже

                          Впусти в хату друже!

 

 

 

     Сніговик     :Жити тут не всім

                           Пропуск треба мати в дім,

                           Заспівати чи заграти,

                           Вправно нам затанцювати.

 

 

     Жабка     :   Невеличка я на зріст,

                          Звуся жабка – скрекотушка.

                          До роботи я завзята,

                          Витру пил, зіб’ю подушки,

                          Я спечу млинців до юшки!

                          Колосочок принесла я

                          Жовтенький, як сонце,

                         Ще й затанцюю дітворі,

                          Зарахується чи ні?

 

 Мишка   :Ну заходь, будемо разом хазяйнувати!

                  Заходь скоріше, буде нам веселіше!

 

Сніговик     : А тим часом бігли лісом

                      Зайчики маленькі.

                     Дуже – дуже в них померзли

                    Лапоньки біленькі.

 

 Зайчик      :Я – зайчик – побігайчик

                    Я сховався під ялинку,

                    Маю там свою хатинку.

                    Там я голосно сміюся

                    І нікого не боюся!

                    Я вухатий ваш дружок,

                    В мене сірий кожушок,

                    Там живеться мені добре.

                    Там характер мій хоробрий!

                    Скорий я побігайчик,

                    А зовуся – зайчик.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зайчик      :І я зайчик – стрибунець.

                   Біг я полем на простець,

                   Загубив свою шапчину,

                   Може тут я відпочину.

                   І холодна ж ця зима.

                   Дуже – дуже мерзну я!

                  Де б це лапоньки погріти?

                  Де б тепло тепер зустріти?

 

Зайчик      :  Мишко, жабко,

                      Впустіть до хатки,

                      Бо  у лісі завірюха

                      Змерзли вушка й лапки.

                      Принесли ми вам морквину,

                      Ще й червону горобину

                      Будем вам допомагати,

                      І піснями звеселяти.

 

   Жабка     :   Заходьте  в рукавичку скоріше, вам буде тепліше.

 

 

Сніговик     : До хатинки завітала

                      Лисичка руденька,

                      Для млинців з собою взяла

                      Борошна дві жменьки.

 

 

 Лисичка     :Подивіться яка я руденька

                      Подивіться яка я гарненька!

                      Своїм хвостиком ліс підмітаю,

                      І за братика вовчика маю

                      Хитра – мудра я лисичка

                      Маю дуже гарну звичку:

                     Лінуватись не люблю,

                     І за це себе хвалю!

                    Ось і тепла рукавичка

                    Тож зимою в рукавичці можна жить.

                    Хтось неначе там шепоче,

                   Мене в рукавичку впустити не хоче?

 

 

 

 

                -   Лисичко, а хіба гарно себе вихваляти?

                -  Лінуватись не люблю.

                -  То що ти робити любиш?

                -   І працювати люблю і співати люблю.

                -   То може й нам заспіваєш.

                -  Заспіваю. ( пісня лисички)

 

       Заходь і ти до нас скоріше, нам всім буде веселіше.

 

    Сніговик     : А зима все сніжку підсипає,

                          До теплої рукавички

                          Вовчиків – братиків підганяє.

 

   Вовк     : Сніг пухнастий проліта

                    Всі дороги заміта.

                    Привила нас до хатинки,

                    Ця веселая стежинка.

 

Вовк     :Ох і змерз я дуже, дуже!

               Ну потри по спинці друже!

 

Вовк     : Хоч і шубки теплі маєм,

                Та мороз цей відчуваєм!

 

Вовк     : Пада сніг, у кризі річка.

               Що я бачу - рукавичку!

               Пахне смачно, до нестями

               Мов пиріг моєї мами.

               Пустіть нас в рукавичку!

 

            -    В рукавичці тіснувато.

 

Вовк       :Ми сидіти будем тихо,

                 І не зробимо нікому лиха.

 

Вовк     :І не заважатимемо,

              На млинці чекатимемо

 

          -  Заходьте скоріше, всім буде веселіше.

 

Сніговик     : Ось вже лапками пересуває,

                       Ведмежатко до хатинки ступає.

 

Ведмідь    :Я ведмідь – набрід,

                   Натоптав за літо ноги

                   Та й забрався до барлоги.

                   Там так хороше мені.

                   Раптом бачу уві сні:

                   Що за диво? Звідкіля це?

                   Підійшли якісь звірята,

                   Заглядають у хатинку.

                   Чую – голосно хтось кличе:

                   Хто живе в цій рукавичці?

                   Я на радощах устав, та й сюди завітав.

 

Ведмідь   :Я маленьке ведмежатко маю шубку волохату,

                  Полюбляю взимку спати, влітку медом ласувати.

                  І я теж погрітись хочу, бо морозець дошкуляє.

                  Моя молоденька кожушина, чомусь мене не зігріває.

                  Впустіть й мне до хати, я на мед дуже багатий,

                  До млинців бочку меду можу дати.

 

Ведмідь     :Ой, ой, ой, як вас багато

                   Упустіть і нас до хати.

 

            -   Звісно трохи тіснувато, та заходьте й ви до хати.

 

  Кабан    :Хто б сказав чому,

                  Сумно друзі одному

                  Ох, як тяжко мені дуже.

                  Сам ходжу  по лісі, друже.

                  Сумно, сумно одному в лісі темному.

                  Ой, а що це? – Рукавичка.

                   Хто, хто в рукавичці живе?

 

  -   Я мишка – шкряботушка, я жабка – скрекотушка, я зайчик – побігайчик,

      я лисичка – сестричка, я вовчик – братик, я ведмідь – набрід.

   -  А ти хто?

 

     Кабан   :Я кабан – іклан.

                    Упустіть мене до хати.

                    Будем разом ми дружити і по ягоди ходити.

 

             - Звісно трохи тіснувато, та заходь і ти до хати.

 

 

 Сніговик     : Наносили звірі всі

                        І пшеничку, і медок,

                        І горішків кулачок.

                        Приготували смачних млинців,

                        Дружно сіли всі за стіл

                        Зустрічать веселе свято!

 

Сніговик   :Сонце мружиться зимове,

                       Сніг блищить пухнастий,

                       Захотілося всім друзям

                       У сніжки пограти.

 

(пісня «Гра в сніжки»)                                                                                                                                     

 

Сніговик    :Танцювали, дріботіли

                     Навіть лапки поболіли.

                     Рукавичка невеличка

                     Подружила звірів всіх.

 

     Зима     :Хмарка сніжна набігає,

                     Вітер снігом повіває,

                     Наче у вальсі танцюють сніжинки.

                     Чи раді їм звірятка з хатинки?

 

       -   Заходьте і ви до нас в гості.

 

 Зима     :  Дівчаточка – сніжиночки,

                  Легесенькі пушиночки!

                  Таночок подаруйте,

                  Кружляйте і танцюйте!

 

 

Сніжинка      :Ми народились в високості,

                         Нас вітер запросив у землю гості.

                         Кружляли ми на ній в чарівнім танці

                         І в білий оксамит убралась вона вранці.

 

Сніжинка     :Біленькі ми сніжиночки,

                         Злетіли до землі.

                        Де прибрана ялиночка

                        У злоті і сріблі.

 

 

 

Сніжинка    :Летять, летять сніжинки

                       Білесенькі, легкі.

                       Сніжинки – холодинки

                        Блискучі мов зірки.

 

Сніжинка     :А вітерець кружляє

                       Сніжиноньки малі.

                        У гору підіймає

                       Вертає до землі.

 

Сніжинка    :Спустилися  сніжинки

                       В засніжений лісок.

                       І от біля хатинки

                       Ведуть вони танок.

 

                       (Пісня або танець сніжинок)

 

Песик         :Гав, гав, гав, гав!

                     Стало біле все навкруг

                     Сніг і ворог,

                     Сніг і друг.

 

Котик       :Рівно все він засипає,

                    Пухкою ковдрою вкриває.

                    Замітає всі сліди,

                    Тут не довго до біди…

 

Сніговик     :А чому ви песики нас лякаєте?

                      Чому ви з усіма не потанцюєте і не поспіваєте?

 

Песик       :Чути голоси птахів,

                    цих лісових балакунів!

 

Котик      :Бо вони навколо тут літають

                   І якусь новинку повідомляють.

 

                   (Пісня снігурів)

 

Снігур     :Ходила казочка у білім кожушку ,

                  І забіліла стежечка від білого сніжку,

                  Гілля заквітло інеєм і заіскрився лід,

                  Ходила казка в білому, лишився білий слід.

 

Сніговик    :Що це ти нащебетав?

                     Сам себе не зрозумів?

 

Снігур      :Біда! Біда! Біда!

                  Йде до нас Курка Ряба!

                  Плаче вона дуже сильно.

                  Їй  жити  в хаті вже невільно.

 

Курка Ряба:Баба прогнала мене із хати,

                     Щоб мені не дармувати.

                     Не хоче вона моє яєчко просте,

                     А просить, щоб знесла я золоте.

                     Де ж його взяти? Де ж його взяти?

                     Без нього мені до хати вже не вертати.

 

Снігур       :Не сумуй ти, Курко Рябо!

                    Вередлива в тебе баба.

                    Та у ніч оцю незвичну,

                    Чудеса будуть величні.

 

Песик      :Ми тобі поможемо усі,

                    Наша сила є  у пісні!

 

 Котик       :То ж не будем сумувати.

                    А будем сонечка гукати.

 

Мишка      : Ой дивіться тут щось є!

                     Не велике й не мале.

                     Я знайшла! Воно моє!

                    Ой, так глибоко лежить!

                    Мурко, Жучко, допоможіть!

 

Песик      : Ми не можемо дістати!

                   Лапи в нас, а не лопати!

                   Сніг нам важко розгрібати.

 

Котик       : Але щось же там лежить!

                     Дуже хочеться узнати!

                    Є у мене думка, Жучко!

                     Попросити  треба внучку!

 

 

Песик      : Внучко, внучко, підійди

                   На хвилиночку сюди!

                   Нам допоможи!

 

Внучка    : Як же сніг той розгрібати!

                   Манікюр тоді зламаю,

                   Зачіску собі зімну!

                   Вся ця справа не для мене,

                   Заболить ще голова …

                   Я не хочу працювати!

 

Котик   : Треба справу цю завершить!

                Досить балачкам пустим!

                Баба пенсію одержить,

                Стане спонсором твоїм!

 

Песик  :  Сніг допоможи розгрібати,

                Те, що там лежить, дістати!

 

Внучка   : Добре, я допоможу,

                  Але ось, що вам скажу:

                  Всі, хто буде тут трудитись,

                  Треба буде поділитись.

                  Розгребем глибокий сніг –

                  Скарб розділимо на всіх!

 

(розгрібають сніг усі дійові особи)

 

Внучка   : Хух!

                 Ні, ми так не розгребемо,

                 І нічого не знайдемо!

                 Так я дуже натомлюся!

 

Котик   : Треба викликать бабусю!

 

Песик   : Гей бабусю! Вийди з хати!

               Сніг поможеш розгрібати.

 

(виходить бабуся і починає мітлою розгрібати кучугуру).

 

 

 

 

 

 Бабуся   :  (Втомлено) Хух!

                    Кучугура наче хата!

                    Тут роботи забагато.

                    Так її нам не здолати –

                    Треба діда викликати!

                    Діду! Де твоя лопата?

                    Йди сюди, сніг розгрібати!

 

(Дід виходить і лопатою відкидає сніг).

 

Дід   : Ой, дивіться – но! Що це?

           Дуже схоже на яйце.

 

(Із кучугури з’являється кін дер – сюрприз).

 

• Це я, Кіндер – Сюрприз!

 

Кіндер    :Всім, хто працював, старався,

                 В подарунок я дістався.

 

(Дістає подарунки і вручає кожній дійовій особі).

 

Дідові.

• Ці валянки – для вас Від фірми «Адідас».

 

Бабі.

• А для вас – «Бленд-а-мед»

     Досхочу вживайте мед!

 

Внучці.

• А тобі ось – «Панадолу»,

     Щоб ходила завжди в школу.

 

 

Жучці.

• Підставляй-но свої лапи.

Я тобі насиплю «Чаппі».

 

 

 

 

 

Мурчику.

• Цей подарунок особливий

І ти дивись, не з’їж його

Ця мишка зовсім не їстинва

А для комп’ютера твого.

 

Мишці.

• Ти усе гризеш, гризеш,

А зубів не бережеш

Я «Дірол» тобі дарую,

І нехай тобі смакує!

Тут ксиліт і карбамід,

Знімуть із зубів наліт.

 

Кіндер  : Ось тобі курочко яйце чарівне.

                Воно від променів золоте.

                Та хто доторкнеться до нього хоч раз,

                То стане добрішим враз.

 

  (Всі по черзі передають яйце один одному.

                                                      Так воно переходить до Курки Ряби)

 

 

Дід       :Як добре що казка  усіх  нас зібрала,

              Дорослих і діток разом поєднала,

              Гукайте іще нас з собою в мандрівку –

              Ми знову прийдемо до вас на підтримку.

 

Всі    :От і казочці кінець,

           А хто слухав молодець!

 

Зима  : Гей, звірята лісові!

             І великі і малі.

             Дружно пісню заспіваємо

             Новорічка закликаймо!

 

            Лиш взимку буває ця казка чудова,

            А зараз – стрічайте,

            Цей рік – найновіший!

            Він лагідним словом усіх вас потішить!

 

 

 

Новорічко  : Всім добрий день, в добрий час

                      Я прийшов уже до вас!

                      Зустрічі я дуже радий,

                      Тож послухайте пораду.

                      Щоб весь рік щасливим бути

                      Треба сили вам здобути.

                      І нітрішки не лінитись,

                      А щодня, щодня трудитись!

 

                      А щоб успіхи здобути

                      Наполегливим слід бути.

                      Тітко лінь не смійте брати,

                      Краще в сніг її сховати!

 

                      Кожна донечка і син

                      Досягне тоді вершин,

                      Якщо буде працювати

                      І про власну долю дбати!

 

                      Тож працюйте всі, трудіться,
                      Лінь женіть і не сваріться.

                      Щастя щиро всім бажаю,
                      З Новим роком всіх вітаю!!

 

 

 

 

 

Вітаємо всіх ми

Із радісними святами зими.

З Новим роком і Різдвом Христовим

Всіх вітаєм,

Щастя, добра і радості всім бажаєм!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Підготувала:

                                                                  вчитель початкових класів

                                                                  CЗШ №40 м. Львова

                                                                  Бернацька З.Б.