Виховний захід до дня української писемності  та мови

в 1 класі

Тема: Наша мова – мова українська

Мета: Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  наш  скарб. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання: плакати "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", "Пісня - душа народу", "Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна", комп'ютерна презентація, дитячі малюнки, вишивані  рушники.

(Учні в українських костюмах)

Хід заходу

  І   Організація класу

ІІ Ознайомлення з темою і  метою  заходу

 Слово вчителя :   9 листопада відзначають День української писемності та мови  (слайд 1) Це свято було встановлене указом президента України  в 1997 році і відзначається   щороку на честь Літописця Нестора, послідовника  творців слов’янської писемності Кирила(827-869р.) та Мефодія(815-885р.). (Слайд2) Дослідники вважають ,що саме з Нестора Літописця(1056-1114рр.) –першого українського історика, видатного   

 

письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври, починається писемна українська мова.(Слайд 3)

      Першим до нас приходить слово...  З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, дід, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші і слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...   Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається

струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

1-й учень.

Мій друже , брате ,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї ,

Мовою матері твоєї ,

Народу твого мовою.

 

2-й учень.

Вся історія народу – в мові ,

Мова – душа народу.

Позбавити народ рідної  мови –

Це означає вбити народ.

 3-й учень.

Мова кожного народу,

Неповторна  і — своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В житі — трелі солов'я.

4-й учень.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

5-й учень

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

6-й учень

Берегти її, плекати

Будем всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати —

Мова в кожного із нас.

 7-й учень.

О, не губи свого народу ,

Безсмертна  мово, рідна і терпка ,

Ти є душа співучого народу

Що був і є, і буде у віках

Звучить пісня "Рідна мова" (Сл. В. Сосюри, муз. М.Катричко)

( https://www.youtube.com/watch?v=Y4wlmp-YFJU)

Слово вчителя

 Писемність є найважливішою складовою частиною культури будь – якого народу. Існує дві слов’янські азбуки: кирилиця та глаголиця.(Слайд 4)

Кирилиця – писемність , що відома за книжковими пам’ятками ХІ - ХІІ ст. її азбука складається з 43 літер .(Слайд 5) Кирилиця – складна творча переробка грецького алфавіту.   На відміну від кирилиці , глаголиця має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек , з’єднаних між

собою , що дуже утруднює оволодіння цією системою слов’янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер.(Слайд 4) Досліджуючи минуле, ми творимо майбутнє. Все надбане людством за тисячоліття ми можемо осягнути завдяки книзі. Перша українська абетка надрукована Іваном Федоровим у Львові.( Слайд 6) Подивіться, діти, на сучасні абетки, на свої малюнки , які ви намалювали і також зробили свою власну абетку на букву свого імені або прізвища. (слайд 7-8).

     Збирали і примножили перлинки українського слова для нас відомі поети та письменники минулого. Основоположником сучасної української мови є Тарас Григорович Шевченко. (Слайд 9)

8-й  учень

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!..
(Т.Шевченко)

Учениця

Буду я навчатись мови

золотої...

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане

річкою,

В пагінця зеленого, що зросте

смерічкою.

 

9-й учень

Щоб людському щастю

дбанок свій надбати;

Щоб раділа з мене

Україна-мати…

(А.Малишко)

Учениця

О мова моя!

О місячне сяйво і спів солов'я,

півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це мова моя,

це — мова моєї Вкраїни.

(В.Сосюра)

Учитель: Мова—показник культури народу. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». 28 червня 1996 року Верховна Рада  нашої незалежної держави прийняла Конституцію України—наш Основний Закон. Стаття 10 Конституції проголошує: «Державною мовою України є українська мова».

Учень

В землі віків лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

Учениця

Мово рідна, слово рідне! 

Хто нас забуває.  

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Учень

Як ту мову тож забути

        Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

Учениця

От тому плекайте, діти,

Рідненькую  мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

Учень

Мово рідна, слово рідне, -

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має! (М. Рильський)

 

  Учениця

                  Будем рідну мову      

Дружно ми вивчати     

Розберемо кожне слово    

                   Щоб її нам краще знати.

     Учень

                    Бо вона така чарівна,    

Мелодійно так звучить.    .

                   Поміж мовами – царівна     

Як без неї в світі жить?!    

Учениця

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ,

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.

Учень

Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна

                          Поетична, найсвятіша

          І чарівна, як весна.

Вчитель

Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а  їй немає ні кінця, ні краю.

Учень

Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.

Учениця

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.

Звучить українська пісня  « Це моя Україна» Музика: Віктора Торчика. Слова: Світлани Бояркевича. (https://www.youtube.com/watch?v=K3AYpNQ2W8I)

ІІІ. Підсумок  заходу

Вчитель

От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом