Свято Букварика
Принцеса: Не хочу я вчитись Вашої грамоти! Мені все це набридло. Та й , зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?
Вчитель: Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.
Принцеса: Ну знову Ви за своє! Навіщо ви мене мучите?
(Лунає музика. З обох боків сцени входять два хлопчики-глашатаї)
День прощання з Букварем.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів!
І дорослих, і малих!
Принцеса: Вчителю, Ви чули? Що це таке: Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовувати свято?
Вчитель: Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.
Принцеса: Я теж хочу потрапити на це свято.
Вчитель: Але ви не знаєте жодної букви!
Принцеса: А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо Ви нікому не розкажете.
Вчитель: Ну що ж , ходімо, запрошували ж усіх.
(Заходять учні, вчитель та принцеса залишаються на святі)
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
Доки склад числа той вчили.
Та зате тепер усі ми
Обчислюємо на високий рівень.
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.
А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Разом: Тепер ми вміємо читати!
Пісня «Вчаться риби, вчаться раки…»
Вчитель
Свято наше вже триває,
А Букварика немає.
Тож давайте погукаєм
Та зі святом привітаєм.
Разом:
Букварику! Букварику!
У цей святковий час
Ми дуже тебе просимо:
Приходь, приходь до нас!
Буквар
Я — Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий.
Залюбки всіх вчу читати.
Нема часу спочивати!
Кожен рік мене гортають
Ніжні пальчики нові...
Хай же розум здобувають
Любі дітоньки малі.
Я мандрую по країнах,
Я з Абеткою дружу,
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
Щиро зі всіма ділюся —
Не шкодую своїх знань,
Безліч хитрих і цікавих
Маю для малят завдань.
Вчитель: Відгадайте загадки, які підготував вам Букварик.
- Не дерево, а з листочками,
Не сорочка, а зшита
Не поле, а засіяне.
- Мовчить, а сто нерозумних навчить.
- Знає цю найпершу книжку
Будь-який школяр;
Бо до всіх книжок доріжку
Прокладе …(Буквар).
- Утрьох їдуть братці верхом на конячці. (Ручка і пальці.)
- Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає. (Олівець.)
Принцеса: Вчителю, я бачу на святі і хлопчики і дівчатка. Цікаво, чи дружать вони між собою.
Вчитель: Думаю, вони дуже здружились. Зараз вони розкажуть.
Пісня «А у неї очі сині»
Заходить Абетка, плаче.
Абетка:
Ой — ой — ой! Я на свято поспішала,
Послизнулася і впала.
Із рук випав кошик мій –
З букв здійнявся буревій.
Зараз прийдуть діти милі
Що ці букви рік учили.
Ой - ой - ой! Хто може знати,
Як ці букви позбирати?!
Разом: Не плач, Абетко, ми допоможемо тобі зібрати всі букви.
Абетка сідає в центр зали на стільчик (діти по черзі збирають квіти- букви і кладуть у кошик Абетки )
А Айстри - кожна у віночку
Закружляли у таночку.
Б Барвінок - неба братик –
Бешкетує біля хати.
В Всі волошки у обнові –
В них пелюстки волошкові!
Г Гіацинт гукнув: « Гвоздико!
Ти чого така велика?»
Ґ Ґогузник між трав снується
(він ще брусницею зветься).
Д Два Дзвіночки - дзень та дзень –
Дзвонять діткам: « Добрий день»
Е Еспарцет- молодець, виправка козацька,
Сам стрункий, спис легкий, китиця на шапці.
Є Є - євшан. Та в казці він,
А в житті – трава- полин.
Ж Жаром жевріють жоржини
У садочку вздовж стежини.
З Застрибали невеличкі
Зозулині черевички.
Зозулині сльози
Плачуть при дорозі.
И КвітИ, квітИ - буква И
Серед листя і трави.
І Ірис, ірис, ти ростеш?
Я росту з тобою теж.
Ї Їжачник, іди до нас танцювати, друже.
- Я не можу йти до вас.
Я отруйний дуже.
Й Похвалився деревій
В мене в назві - буква «ій»
К У Конвалій личка білі –
Їх дощі квітневі вмили.
Л Лілія в білім платті,
А у жовтому - латаття.
М Мак вродливий. Мак багатий:
Маченят он скільки в хаті.
Н Незабудочки низенькі
Квітнуть рясно і дрібненько!
О Орхідея, де ти? Де?
На городі не росте,
А ні в полі, а ні в лісі.
Орхідеє, озовися!
П Первоцвіти стали в ряд:
Подивіться, в нас парад!
Р Радісну, рясну ромашку
Хтось образив грубо й тяжко.
С Срібні вії в Сон - травиці
Спить і сонечко їй сниться.
Т Три троянди, три сестриці
Горді, пишні - як цариці.
У Усаня - маленька - айстри подружка
( ще називається «мишачі вушка»)
Ф Фіолетові фіалки так цвітуть –
Торкати жалко.
Х Хризантема хвилюється.
Хризантема хитається –
Чи не буде їй холодно,
Коли сонце сховається?
Ц Ці цікаві цикламени
На вікні цвітуть у мене.
Ч Чорнобривці - парубки
На бакир вдягли шапки.
Ш «Ш-Ш-Ш , - шепоче шавлія, -
Лікувати вмію я.»
Щ Що щавель росте на лузі
Всі про те ми знаєм, друзі.
А як звариш його горщик
Будеш їсти смачний борщик.
Ь 3 м’яким знаком ясенець.
Скоро Азбуці – кінець
Я Як побачиш квіти ці,
Знай: їх звати - якірці.
Разом: І вся Азбука твоя - це вінок від А до Я.
Азбука: Як добре, що багато друзів мала
І букви швидко позбирала.
Танець з квітами
1. Добрий Букварику! Перша книжко!
Навіть поплакати хочеться трішки.
Жаль розлучатись, хоч треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
2. Спасибі тобі за добру науку
За паличку першу і першу букву.
За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
3. Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Принцеса: Вчителю, а мені ось цікаво, учні постійно тільки вчаться і ніколи не граються і не відпочивають?
Вчитель: А про це вони зараз розкажуть.
Пісня «Живуть собі звірята…»
Буквар
Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
Всі літери прочитані.
Усіх їх – 33.
Тепер вже вас учитимуть
Підручники нові.
Читанка
Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися і читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.
Вчитель: Ми запрошували героїв деяких казок на свято. Вони не змогли приїхати, але прислали нам телеграми, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюсь, ви відгадаєте хто їх прислав.
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен хоче в хатці жить.
Так вже тісно їм усім-
Ось-ось- ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться й дрижить?
( „ Рукавичка”)
На голову глечик лисиця наділа,
Мерщій до річки поспішила,
Скоріше глечика сварити,
У річці жартуна втопити.
І не подумала лисиця,
Що і сама може втопиться.
( „Лисиця та глечик”)
Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лисиці півника забрати.
( „ Котик і півник”)
Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав.
( „Колосок”)
Я – бичок-третячок,
Смляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(„Солом’яний бичок”)
Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув-
Зайцю хатку повернув.
( „Коза – Дереза”)
Що втікло від баби з дідом,-
Не сиділось на вікні.
А зустрілось з зайченятком –
Й ну співать йому пісні.
(„Колобок”)
Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміюку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало-
На крилечка свої узяло.
Принесло до тата і мами
Частуватись пирогами.
(„Івасик-Телесик”)
Рідна мова
Я не з лісу, і не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика
1, 2, 3, 4, 5 –
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Хай в науці кожен привчиться
Покуштувати і хрону, й гірчиці
Завжди треба намагаться,
Знати уроки на „12”.
Станьте, цифри, у танок,
Зараз в вас вже не урок, а святковий день.
Танець на стільцях
Я у світі
І я прилину в світ ваш неодмінно,
Цікава книжка — Я у світі!
Я розкажу історію народу,
Цікаве все про матінку-природу.
А ще про те, як в цьому світі жити,
Все про культуру, як людей любити.
І про Вітчизну, що для всіх одна
Й що зветься Україною вона.
А всі ми — українці — її діти,
Й свою Вітчизну будемо любити.
Пісня «Дівчинка русява»
Разом: Вклоняємося низько до землі!
Вчитель:
А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте обіцянку:
Буду я в школі вчитись читати,
гарно писати і рахувати.
Буду в альбомі своїм малювати
Твори писати, вірші вивчати.
Учні: Обіцяємо!
Вчитель
Обіцяю не лінитись,
добросовісно трудитись.
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні мати.
Учні: Обіцяємо!
Вчитель
Книги й зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Учні: Обіцяємо!
Вчитель
Буду вчитись я сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти.
Учні: Обіцяємо!
Пісня «Перший клас, перший клас…»
1