Сценарій "Свято до Дня Матері"

День матері

Дорогі наші, шановні присутні, рідненькі наші матусі і бабусі, всі, хто носить величне ймення МАМА.

Жінку порівнюють із весною. Тож недарма у час, коли земля заквітчалась різнобарвними кольорами, а пташиний спів переливається з ніжністю весняних ароматів і сонця, до нас приходить одне із найкращих свят – ДЕНЬ МАТЕРІ.

У цей святковий день, дорогі матері, прийміть слова вдячності, любові і поваги від мене та своїх улюблених діточок. Від усієї душі бажаю миру, здоров'я, щастя, надійної чоловічої підтримки, домашнього затишку, родинного благополуччя. Взаєморозуміння і відповідного тепла від своїх дітей.

 

День Матері – величне свято!

Ми хочемо щиро привітати

Бабусь і мам в цей світлий день:

Привіт усім! Всім: добрий день!

 

Про це і пташечка співала

Коли в садочку пролітала.

І вітер з листям шепотів

Теж привітати всіх хотів.

 

І ми, малі сини і дочки,

Рідненькі привітати хочем

Із хлібом, сіллю стрінем їх

Найкращих в світі, дорогих!

 

Пісня.

 

Ось і знову травень, все навкруг зелене.

Чути спів пташиний й квіти розцвіта.

А у тебе свято, моя люба нене:

Хочу  тебе рідна щиро привітать.

 

Скільки слів для неньки сказано віршами

І про рідних пісню чуємо ми знов.

А які б мені то підібрать для мами,

Щоби передати всю свою любов?

 

Що ж мені для тебе, матінко, зробити

Щоб не рвалось серце твоє від журби?

Певно треба в світі всім нам чесно жити

І тоді не буде горя і біди.

 

І тоді не буде серденько боліти.

І не буде в косах мами сивини.

Коли будуть чемні і слухняні діти

Коли будуть мудрі дочки і сини.

 

Бабусю рідненька, ти також матуся

Ти пізно лягаєш і рано встаєш.

Я знаю, що любиш  мене ти , бабусю,

Всю душу і серце мені віддаєш.

 

В кожної дитини – матінка єдина

Від біди і горя нас оберіга.

Хай для тебе, мамо, гарно пісня лине

Нехай душу й серце твоє зігріва.

 

 

Пісня.

 

Казка «Як курчатко шукало матусю»

 

Автор. Розкажу вам, дітки, казку,
             Казочку маленьку.
             Як шукало курчаточко
             Свою любу неньку…

                    В мами-квочки навесні
                    Народилися курчатка
                    Жовтороті, голосні.
                    Лиш одне, одне яєчко
                    Випало собі з гніздечка,
                    Закотилось і лежало,
                    Поки сонечко не встало.
           А як стало дуже жарко,
          То шкарлупка хрусь та хрусь,
           І з’явилося курчатко.

Курчатко.      —  Хто такий я? Як я звусь?

Автор.  Звідки йому було знати,
             Що воно мале курчатко
             І у нього є матуся.

Курчатко.    — Як я звуся?

Автор .  Лиш його ніхто не чув —
               Голос дуже тихий був.
               Десь взялось мале дівчатко.

Дівчатко.  — Ой, яке гарненьке курчатко!
                    Жовтеньке, м’якеньке,
                    Ще зовсім, зовсім маленьке.

Курчатко.    — Як мене, скажи, назвали?

Дівчатко      — Ти — курчатко, я сказала,
                     Чом одне мені скажи?
                     Свою маму покажи!

Курчатко .   — Мама? А хто така? Не знаю.
                      Може я її не маю?

Дівчатко     — Хіба можна таке чути?
                     Мама мусить в тебе бути,
                    А ще — братики, сестрички,
                    Як ти — невеличкі.

Курчатко   — А яка вона, та мама?

Дівчатко     — Сама ніжна, ніжна сама.
                    Йди, шукай свою матусю,
                   Я ж присплю свою Настусю.

Автор.      І пішло мале курчатко
                 Через двір, садок і грядку,
                 Знай, шукає свою маму,
                 Саму ніжну, ніжну саму! 

Курчатко.  — Ой, яка ніжна! Ти моя мама?

Квітка.       — Ні, я квітка, а не мама.
                    Навесні нас багато, щоб усюди було свято!

Курчатко.   —  А яка же моя мама?

Квітка.       — Сама тепла, тепла сама.

Автор.         І пішло мале курчатко
                     Через двір, садок і грядку,
                     Знай, шукає свою маму,
                     Саму теплу, теплу саму!

                     Раптом, де не взявся дощик,
                    Такий неслухняний,
                    Намочив курчатко наше
                    Цей пустун весняний! 

З переляку курчатко заплющило очиці,
Ой, щоб знали, як злякалось маленьке водиці.
А тим часом із-за хмарки сонце ясне встало
І промінчики тепленькі на курча послало.
Ой, як тепло йому стало!

Курчатко.    — Та це ж моя мама! Сама тепла, тепла сама!

Сонечко.      — Ні, не мама тебе гріла, а сонячне проміння,
                    Це від нашого тепла на землі цвітіння!

 

   Курчатко.    — А яка ж моя матуся? Яка моя мама?

Сонце.       — Сама добра, добра сама.

Автор.         І пішло мале курчатко
                    Через двір, садок і грядку,
                    Знай, шукає свою маму,
                   Саму добру, добру саму!
                   Йшло, йшло і заблукало.
                   І так страшно йому стало.

Курчатко.  — Пі-пі-пі, куди піти? Невже маму не знайти? 

Лелека.      — Чого плачеш? Не журися,
                  Йди зі мною, не барися.

Курчатко.   — Яка добра! Ти мама моя?

Лелека.       — Мама, тільки не твоя. Я лелека, я лелека,
                   Прилетіла я здалека, тут твоя й моя рідня,
                  Наймиліша тут земля!

 Курчатко.  — Може, скажеш ти мені, яка моя мама?

Лелека.       — Сама лагідна, ласкава твоя, синку, мама.

Автор.          І пішло мале курчатко
                     Через двір, садок і грядку,
                     Знай, шукає свою маму,
                     Саму лагідну, ласкаву саму!
                               А тим часом серед двору кіт собі дрімав,
                              Як побачив він курчатко, аж одразу встав!

Кіт.         — Мур-мур-мур, моє маленьке,
                Мур-мур-мур, моє м’якеньке.

Автор.               Пісеньку співає

                           і своє злодійське
                          Діло дуже добре знає.
                                     А курчаточко маленьке,
                                     Ще зовсім, зовсім дурненьке,
                                     Вірить, що це — лагідна ненька
                                    Та й тулиться близенько.
                       А кіт смачно облизується.
                      І знаєте чого?

                      Бо він хоче з’їсти, хитрий, його.

А скажіть мені, малята, вам шкода курча чи ні?
Допоможемо гукати маму-курочку сюди?
                                 Всі. Мамо-квочко, мамо-квочко,
                                        Поспішай, поспішай,
                                        Порятуй своє курчатко,
                                        Швидше визволяй!!!

Квочка.      — Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
                   Всі сюди, всі сюди.
                  Треба маленького сина
                  Визволити із біди, із біди!
                                  Геть, злодюго! Розбишако!
                                  Звідси забирайся, –
                                  І на очі мені більше
                                  Ти не попадайся!
               Йди сюди, моє малятко,
               Нерозумне ти дитятко.

Курчатко.      — Мамо, мамочко, матусю,
                       Я до тебе притулюся.
                       Ти найкраща, наймиліша,
                       Найтепліша, найдобріша,
                      Сама ніжна і ласкава,
                      Сама рідна, моя мама!

 

 

Пісня.

 

 

 

Сценка «Мама зробить»

 

Син.         Тату, допоможи розв’язати задачу.

 

Тато.         Прийде мама, та й допоможе.

 

Син.           Тату, там на кухні кран прорвало.

 

Тато.          Прийде мама, відремонтує.

 

Тато.         Сину, чимось смаленим пахне.

 

Син.          А, то скатертина горить.

 

Тато.         А чому ж ти мовчиш?!

 

Син.         Прийде мама, та й потушить…

 

 

Милі наші матусі! Ми вам шану складаєм

І признатися мусим, що без вас нас немає

 

Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували.

І безмежно любили, від біди захищали.

 

Тож сьогодні ми хочем вам спасибі сказати

За недоспані ночі, на тривоги багаті.

 

За натруджені руки. Що не знають утоми.

За хвилини розлуки, як не ладиться в домі.

 

Спасибі вам говорим знов,

За вашу ласку і любов.

І вся наша дітвора

Вам зичить щастя і добра!

 

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я

На многії літа, назавжди!

 

Дорогі бабусі й мами

Ми вас любим до безтями.

І як всі порядні діти

Ми даруємо вам квіти!

 

Сьогодні щасливі діти

Вручають дарунки і квіти.

І кажуть вам щире слово:

Матусі, бабусі, будьте здорові!

 

Танець.

 

 

Шановні наші мами і бабусі! Наше свято наближається до завершення. Я вас також щиро вітаю зі святом весни. Бажаю насамперед всім МИРУ, ПЕРЕМОГИ, щастя, здоров'я, достатку, сонячної долі. Хай ваші діти і онуки зростають під мирним небом, завжди приносять тільки радість.

 

Хай щастя поселиться в Вашій родині,

Хай діти сміються у Вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій усюди панує!