Сценарій "Свято осені"
Свято осені
Підготувала і провела
вчитель початкових класів
Корнетова С.М.
Мета. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи, розвивати спостереження, естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій українського народу.
Обладнання: костюми осінніх місяців, овочів, птахів, виставка дарів природи.
Хід заходу
Вчитель читає вірш Наталі Забілої
День за днем, за тижнем тижні
Непомітно лине час,
Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
Осінь, потім знов зима.
Сивий час летить над світом,
І кінця йому нема.
Кожен місяць кожну пору,
На землі нове вбрання.
Й ми самі не те , що вчора, -
Дітвора зроста щодня.
Глянь навколо оком пильним
І побачиш зміни ці.
Ось повільно, неухильно
Йдуть по черзі місяці.
- Так , лине час і на зміну одній порі року приходить інша. Кожна пора року чудова і людям до вподоби .Ось линуть останні дні осені. Сьогодні ми будемо прощатися із загадковою, щоразу неповторною у своїй красі – осінню.
Яка вона не постійна. То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна. То весела,то життєрадісна, то мрійлива, то плаксива. Давайте ж згадаємо цю пору року.
1. Осінь, осінь, осінь,
Медом пахнуть роси,
Журавлі курличуть в небі
Та вітри голосять.
Рідко сонце світить,
А на голих вітах
В’яже осінь рукавички
З бабиного літа.
2. Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.
3. Вітер з пожовклим листком
Грається в Котика-Мишки,
То поженеться біжком,
То підкрадається тишком.
Ну, а коли спійма, -
Буде, дітки, зима.
4. Кажуть, хмурнем звали осінь
У далекій-давнині.
В нас вона - золотокоса
В нашій рідній стороні.
5. Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград.
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.
6. Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Дерева стануть золоті.
І ми її уклінно просим:
- Заходь у гості, щедра осінь!
Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь.
Осінь.
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, приходжу вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!
7. Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто,
Є у осені талант Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов
Журавлі курличуть, певно,
Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно Осінь щедрою зовуть
.
Осінь:
Я не сама до вас прийшла
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати?
Відгадайте.
Дозріває горобина,
І калина вже рясна,
Перший лист обпадає,
Коли це буває? (У вересні)
Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць… (Жовтень)
Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі… (Листопад)
Осінь
Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.
Вчитель : А тепер давайте розкажемо вірш про вересень і запросимо його до нас на свято.
8. Ходять хмари в небі синім
Місяць вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І польоту в вирій жде.
У ворота літа дзвонить
Юний вересень – школяр,
Золоте калини гроно
Осінь хилить на буквар.
Діти кличуть: - Вересень.
Вересень:
Перший місяць – вересень, я смачний.
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для всіх малят.
А я до вас не сам прийшов, а привів своїх друзів. Тільки чарівною паличкою змахну, вони і з'являться.
У супроводі мелодії «Ходить гарбуз по городу» виходять «Овочі».
Вчитель Діти, а чи впізнали ви гостей?
Морква. Кожен знає, що морквиця
На городі — мов цариця.
Коси довгі, кучеряві,
Та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна,
I не гірше апельсина.
Той, хто моркву поважає,
До ста років доживає!
Буряк. Ой, розхвасталась, дивітъся!
Ти не схожа на царицю.
Я від тебе красивіший:
Червоніщий і товстіший.
Український борщ чудовий
По усіх краях відомий.
У борщі я головний,
Борщ без мене — не смачний.
Огірок. А зелені огірки
Всі вживають залюбки.
Нас шанують недаремно:
Дух наш свіжий і приємний,
На канапці і в салаті
Ми і в будень, і на святі.
Помідор Що ж то огірок – вода.
Як немає – не біда.
Помідор – смачний, кругленький,
Має щічки червоненькі.
До смаку я в кожній страві.
Роблять соки і приправи.
Соус, борщик і салат
Люди з радістю їдять.
Цибуля. На цибулю нарікають,
Що до сліз я допікаю.
Вибачте, та я не винна,
Бо я — лікарська рослина.
Соком з медом почастую
I здоров'я подарую.
Часник Часничок я білозубий.
Ви мене не бійтесь люди.
Хоч гіркий я – та корисний.
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло,
Буде мати зуби білі.
Диня. Знаменита жовта диня
На городі господиня.
Я — солодка, соковита,
Покуштуй — не схочеш пити.
А як їстимеш саму—
Всі хвороби прожену!
Гарбуз. Не сваріться, любі! Годі!
Я найстарший на городі.
Я — веселий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я – чудовий дар осінній
З гарним і смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову –
Буде сильним і здоровим!
(Звучить пісня «Збирай урожай»)
Осінь. Спасибі, Вересню, тобі та твоїм друзям. Пора передавати чарівну паличку другому брату, він теж хоче розповісти по себе.
Вересень. А й справді! Мені так цікаво було з вами, що не помітив, як і час пролетів. Жовтню, візьми, будь ласка, паличку
Жовтень.
Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.
9. Дощик сиплеться з кленочка,
Дощик жовтий, золотий,
А зелені ще дубочки
Хочуть осінь обійти.
Дощик сиплеться і пада
По стежині дріботить
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві іще зеленій
Листопад по парку йде.
Вчитель: А який гарний осінній ліс, немов золотий. І іноді в ньому відбуваються чудеса. Навіть можлива зустріч із чарівним дощиком.
Діти виконують пісню « Дощик»
( З'являються листочки.)
10. Мов розгорнута долоня,
Ліг спочити на осоння
Між зелених їжаків
Найтемніший із листків.
Я землі приніс вітання
Від старезного ...(каштана).
11.Я вальсую та кружляю,
Барви осені збираю.
Я і жовтий, і зелений,
І оранжево-вогненний,
Золотавий, пурпуровий,
Я, звичайно, лист ... (кленовий).
12. Я, немов крило за вітром,
В небо мріяв полетіти.
Тільки золотом налився
І в траву звалився.
Пораділи жолудята:
Це листочок ...(з дуба) - тата.
13. Я ховав від злого ока
Намистини круглобокі,
Та від цих гарячих барв
Я і сам червоним став.
«Буду гріти землю нині, -
Я шепочу... (горобині).
(Звучить пісня « Листопад», осінь кружляє навколо листочків.)
Жовтень. Листочки, а тепер встеляйте землю теплим килимом, щоб їй не холодно було спати взимку. А чарівну паличку я передаю листопаду-місяцю.
«Листочки», кружляючи, виходять.
Листопад
Виснуть хмари нижче й нижче,
Заволік туман кущі,
листопад на стернище
Сіє мряку та дощі.
Я - останній місяць осені. Урожай із ланів і садів зібрав Вересень, дерева позолотив і обтрусив Жовтень, а я на дощі та перші заморозки багатий. Я щойно з лісу повернувся, перевіряв, чи з усіх дерев листя опало, чи готові лісові мешканці до зими, чи всі птахи відлетіли в теплий край?
-Що це за галас такий? (Заходять птахи.)
Горобець. Здрастуйте, любі друзі. Ми до вас у гості на всю зиму завітали.
Ведуча: Діти, а хто ж це до нас прилетів? Які пташки?
Снігур
Горобець
В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
А ви знаєте, чому нас снігурами назвали?
Подивіться, угорі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить, сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Нас тепер і ви звете.
Сорока
І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.
Строката сорока
Веселої вдачі.
В саду білобока
Навприсядки скаче. ( Вбігає ворона, видно, що дуже поспішала.)
СорокаДе, вороно-каркароно, ти була?
Що, вороно-каркароно, принесла?
Ворона. Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.
На воронячий зібралась я базар.
Рано-рано прилетіла до струмка,
На городі проковтнула черв'яка.
Покружляла-покружляла я вгорі,
Горобців порозганяла у дворі.
Сорока
Стріла півня-розбишаку, пісняра
І чкурнула-дременула із двора!
Ворона. Неправда, сороко, зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я на свято хотіла встигнути, діток побачити, себе показати!
Листопад. Дякую вам, милі пташки, що прилетіли до нас на свято. Не сумуйте, що скінчилась осінь і скоро зима. Діти допоможуть вам, зроблять годівнички й насипатимуть в них вашу улюблену їжу. Правда, діти?
Сорока. А ми, пташки, подаруємо вам пісню.
Вчитель: -А що полюбляють пташки? Чому немає ластівок, лелек, журавлів, шпаків?
Виконується пісня « Шпачок прощається ».
Ведуча: Нерозлучні з Осінню , її вірні друзі ––осінні дощі. Тому часто осінь називають вередливою плаксою.
14. Йдуть і йдуть, і йдуть дощі.
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі
І калинонька в намисті.
Вчитель. Коли восени ідуть дощі – в лісі ростуть гриби. Отож і вони сьогодні завітали до нас на свято. Але серед них є їстівні та отруйний гриб. Послухайте вони розкажуть про себе.
Мухомор.
Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та отруйний я, пам’ятай,
Мене побачиш – обминай!
Опеньки.
Ми опеньки , ніжки тоненькі,
Шиї, мов цівки, круглі голівки.
А як більш підростаєм,
Парасольки розкриваєм
Білий гриб.
Я – гриб-боровик.
Маскуватися звик.
Мусиш ліс обійти,
Щоб мене знайти.
А кому знайти удасться,
Знай, тому всміхнулось щастя.
Бо смачнішого нема
Між грибами усіма.
( Гра « Збери горішки у кошик»)
15. Дощик капає сильніше,
Грай музико, дужче грай,
Буде веселіше.
Дощик, дощик
Крапельки не сидять
Веселенько пішли в танець,
Аж ногами тупотять.
( Дівчатка виконують танок з парасольками)
Вчитель: Люди здавна спостерігали за змінами у природі і вміли прогнозувати погоду. Діти, а чи знаєте ви народні прикмети про осінь?
- Грім у жовтні — малосніжна осінь.
- Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.
- Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.
- Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.
- Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.
- Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.
- Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.
- Грім у вересні — тепла і довга осінь.
Ведуча . Промайнули перед нами три місяці осені, зачарували кожен своєю красою.
Вересень. Уже час прощатися з вами. Працювали ми цієї осені, натомилися.
Жовтень. Тепер і відпочити можна.
Листопад. А мине рік - ми знову до вас завітаємо.
Осінь. Ось такі мої сини, мої місяці. Дякуємо вам, любі друзі, що завітали на наше свято, до зустрічі через рік.
Ведуча. Гарно попрацював наш народ, зібрані всі врожаї, але сумно на душі, адже відходить у минуле осінь і на зміну їй прийде холодна зима. Але ми не будемо сумувати, бо через рік ми знову милуватимемося справжньою осінньою красою.
16. Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли.
Далеко за моря їх шлях проліг —
Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає.
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.
17. Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
Втомилися, звичайно, від турбот,
Та радість від достатку серце гріє.
Трудолюбивий, добрий наш народ,
Він потрудитися і відпочити вміє
про публікацію авторської розробки
Додати розробку