Діти заходять до зали по одному, підстрибуючи, роблять півколо
Виходять хлопчик і дівчинка
Дівчинка Добрий день вам, люди добрі!
Раді з святом вас вітати!
Хлопчик Хай вам щастя-доля буде
Не на день і не на рік,
А на довгий, довгий вік!
Дівчинка Гостей дорогих ми вітаємо щиро!
Хлопчик Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Дівчинка Дивіться, осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла.
Хлопчик Ще синє небо радісно цвіте
І хори коників лунають стоголосо
А в день і не подумаєш про те,
Що у дворі стоїть красуня-осінь.
Всі хором: Осінь, осінь, в гості тебе просим!
З щедрими хлібами,
З високими снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем!
Пісня-інсценізація «Ходить осінь по діброві…»
(діти сідають півколом на стільчики)
Осінь Добрий день! В добрий час!
Рада дітки бачить вас!
Мене напевне не чекали?
Та вже прийшла моя пора.
І ви мене усі впізнали –
Я – щедра осінь золота!
Я ходила по місту, у лісі блукала,
Золотом все навкруги фарбувала.
Стало листя гарне, барвисте,
Небо синє-синє та чисте.
Сини мої вправні трударі завзяті
Разом зі мною прийшли на свято
Виводить трьох хлопчиків
Вересень Земля зробилась наче у раю
Ще усміхаються привітно квіти.
Вона їм віддає красу свою
Та вже недовго їм палахкотіти.
Бо над віконцем ластівок нема,
Лелеки в вирій зібрались летіти…
Діброва сповнилась привітним шелестом,
Бо це настав мій місяць …..ВЕРЕСЕНЬ (хором)
Жовтень Груші, яблука зібрали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки,
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне.
В двері стука місяць…ЖОВТЕНЬ (хором)
Листопад Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем!
По траві іще зеленій
Між дерев в саду ідем.
Йдем по листу золотому,
Мов по килиму м’якому,
Що на весь послався сад –
Здрастуй місяць - ЛИСТОПАД (хором)
Осінь Дощик теж мій помічник.
Лінуватися не звик.
Стукотить вночі і вдень
Він мелодію пісень…
Пісня-танок «Дощик, дощик капає дрібненько…»
Діти сідають на стільчики
Солісти читають вірші
Неба ясна просінь, пісня журавлина,
Бабиного літа довгі білі коси..
І дорослі й діти люблять тебе, осінь!
Урожай із давна ти несеш народу.
Щедра і багата, пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний зерном і плодами.
Всі вставали рано до зорі.
Люди дуже довго працювали,
Українці – справжні трударі!
Хоровод «Ми корзиночки несем…»
Осінь: А тепер вже можна відпочити,
Як зібрали гарний урожай.
Є пшениця, гречка, просо, жито,
Овочів і фруктів через край!
Ось зійшлись на гарне наше свято
Гарбузові дружні свояки:
Морква, огірки, часник зубатий,
Цибуля, редька й буряки.
Сценка «Сперечались овочі»
Морква Кожний знає, що морквиця на городі мов цариця.
Коси довгі, кучеряві та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна, і не гірше апельсина.
Той, хто моркву поважає, до ста років проживає!
Буряк Ой! Розхвасталась, дивіться! Ти не схожа на царицю!
Я від тебе красивіший, червоніший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний!
Огірок А зелені огірки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно,
Дух наш свіжий і приємний!
На канапці і в салаті,
Ми і в будній день й на святі!
Помідор Що ж то огірок – вода. Як немає – не біда!
Помідор – смачний, кругленький,
має щічки червоненькі.
До смаку я в кожній страві, роблять соки і приправи.
Соус, борщик і салат люди з радістю їдять.
Цибуля На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю.
Вибачте, та я не винна,
Бо я - лікарська рослина.
Соком з медом почастую і здоров’я подарую.
Часник Часничок я білозубий. Ви мене не бійтесь люди.
Хоч гіркий я – та корисний. Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
В того будуть зуби білі.
Диня Кожний знає – жовта диня на городі господиня.
Я солодка, соковита, покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму – всі хвороби прожену!
Гарбуз Не сваріться ви, та й годі! Я – найстарший на городі!
Я – великий і бокастий, жовтогрудий і смугастий.
Я – чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Морква Ми з гарбузової родини,
А виростаєм для людини.
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують.
Огірок Який салат без огірка?
Буряк А що за борщ без буряка?
Гарбуз Чи то без моркви, без капусти?
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда хлопчики й дівчатка:
Хором Ми є і всі живуть в достатку!
Пісня «Що нам осінь принесе…»
1. Ось і урожай зібрали в полі,
Вітер з листям закружляв танок.
А у нас перша осінь у школі –
Це буквар, друзі, клас і урок.
2. Ми сьогодні зійшлися на свято,
Щоб здружитись як добра сім’я.
Свят нам кажуть, ще буде багато,
Як пісень навесні солов’я.
3. Але осінь у жовтому листі
В цьому році найкраща у нас.
Глянь, калина в червонім намисті
Завітала сьогодні у клас!
Пісня-гра «Калина і джмелик»
Калина У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Заглядаюсь я у воду
На свою чудову вроду.
Я – справжня українка,
А звуть мене – КАЛИНКА (хором).
Джмелик Калинко-малинко, чого в лузі стоїш,
чом не процвітаєш ?
Чи сонця боїшся, дощу не бажаєш?
Калина Сонця не боюся, дощу я бажаю,
Зацвіту біленько – всі люди узнають!
Джмелик Червона калино, чого в лузі гнешся,
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
Калина Я вгору не пнуся, бо сили не маю,
Ягідки червоні додолу схиляю!
Джмелик Калино-дівчино, давай танцювати,
Малих українців у грі звеселяти!
Діти стають у коло, джмелик по середині, калина ховається за дітками
Діти співають: Джмелик з ляку очманів
Це куди я залетів?
У вогні уся долина
Та почув: - Це я, калина!
Діти говорять Джмелик, джмелик, не зівай!
Калиноньку відшукай!
Діти беруться за руки, Джмелик заглядає, діти йому заважають
Діти співають Джмелик з ляку очманів
Це куди я залетів?
Ці червоні намистинки
Так палають, мов жаринки.
Діти говорять Джмелик, джмелик, не зівай,
Калиноньку здоганяй.
Калинка хвилькою оббігає дітей, джмелик біжить за нею, в кінці вони виходять на центр крутяться у колі, діти плескають в долоні.
Осінь Чарівність і казка живе тут у всьому:
І в моркві, і в огірочку.
І радість, і сум – у повітрі самому,
І диво – в калині і й листочку.
Багато бачила країн я на землі.
Є в них озера, річки і долини.
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди – Україна!
Без хвиль могутнього Дніпра,
Як українця – без калини,
Без солов’я і рушника!
І мова наша солов’їна,
Люби, шануй, оберігай
Наш край, що зветься Україна!
В рідній, милій стороні,
Ніжне сонце в небі синім
Усміхається мені.
Я – не просто українець!
Я – великий патріот!
Я люблю як маму й тата
Український весь народ!
Україна – моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу,
Бо козацького я роду.
Щиро я свій край кохаю,
Краю кращого не знаю!
Український танок під пісню «Україночка»
(Осінь бере коровай, діти підходять ближче до гостей)
Ми українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх – Україна!
В народі хліб, мов матір, поважають.
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
З хлібиною в барвистих рушниках.
На рушник святковий
хліб поклали з сіллю,
щоб легкі дороги славили країну,
щоб у нашій праці і гучнім весіллі
шанували в світі над усе людину!
1