Ведучий:
Усміхається весело травень,
Бо скінчилась навчальна пора,
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.
Ведуча:
Розкриває школа двері гостинно,
Бо сьогодні родинне в нас свято,
Будем ми твою гордість ,Вкраїнo,
У доросле життя проводжати.
Ведучий :
Добрий ранок,шкільна родино !
Ведуча:
Вітаємо Вас, дорогі вчителі і поважні гості !
Ведучий:
Шановні батьки і галасливе школярство!
Ведуча:
Сьогодні з рідною школою прощаються її найстарші діти.
Ведучий:
Сьогодні в доросле життя на крилах надії і любові вирyшають наші одинадцятикласники.
Ведуча:
Тож дозвольте розпочати неповторне свято юності .
Ведучий:
І запросити на лінійку наших випускників .
Ведуча:
На лінійку запрошуються учні 11 класу і класний керівник Іванчак Руслана Іванівна
Ведучий:
Школо ,шикуйсь ,струнко! Під державний прапор України стояти струнко Внести прапор.
(Звучить марш, вносять прапор)
Директор школи:
Увага! .Свято останнього дзвоника оголошується відкритим
(Звучить гімн України)
Учениця
О,Мати Божа, Мати єдина,
До Тебе лине вся Україна!
Тобі у жертву серця складає,
Про кращу долю Тебе благає
Тебе ми просим , Тебе взиваєм,
В Тобі надію всю покладаєм.
За Україну попроси в Сина ,
О, Мати Божа, Мати єдина
Матінко Божа Заступнице наша !
Щирі молитви прийми.
Ведуча:
Слово для благословення надається отцю Миколаю
Ведучий:
Цю мить величну ,дорогі випускники ,
Ви не забудете ніколи ;
І ці слова ,напутні та прості ,
Які говорить Вам директор школи .
Ведуча :
Перше слово для привітання наших випускників надаємо директору школи.
__________________________________________________________.
Ведучий:
Сьогодні на нашій лінійці присутні____________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Ведуча :
Як мить, минув цей рік навчання.
Були і успіхи, були й розчарування.
Завершились великі перегони.
Підводить підсумки завуч школи.
Ведучий: Для зачитання наказу по школі надається слово заступнику директора з навчально-виховної роботи Політило Марії Федорівні
Ведуча. Дорогі одинадцятикласники ! Сьогодні прозвучить для вас останній шкільний дзвінок. Сьогодні, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – ваш рідний дім, адже ви тут виросли, подорослішали. І сьогодні, у травневому подиху весни, школа сумує прощаючись із вами.
Ведучий.:Дорогі наші одинадцятикласники. Здається, тільки вчора ви прийшли до школи маленькими, несміливими пташенятами з допитливими очима. А сьогодні, подивіться: перед нами змужнілі красені-соколи і ніжні, чарівні лебідки, котрі збираються відлітати у вирій такого складного дорослого життя.
Ведуча:
Давайте пригадаєм разом,
Як вперше тут ви всі стояли:
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Ведучий:Вас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче вас всього навчала…
Як швидко пролітає час!
Ведуча:Слово надається першій учительці наших одинадцятикласників Бугері Валентині Федосіївні
Ведучий: Шановні випускники у кожного із вас був класний керівник,
Найкращий із усіх і справді «класний».
Він зустрічав вас, як дітей своїх,
Щоб кожен день вам видавався найкращим!
Випускник::
Кожен з нас до того звик,
Що є класний керівник.
Хто похвалить, хто посварить?
Хто заступиться не зрадить?
Хто нам буде говорити,
Що не хочемо ми вчити?
Як без нього далі бути?
Навіть важко це збагнути.
Як добре, що ми з вами подружили.
І хоч робота ваша не легка,
Ми вам бажаємо учительської сили.
Ви кожного уміли розуміти
Вислухати і дати пораду дитині,
Уміли вимагати і жаліти,
Тож щиро вітаєм вас нині.
І доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
Ведуча. Слово надається классному керівникові випускного класу Іванчак Руслані Іванівні
Ведучий. Дорогі наші вчителі! Прийміть сьогодні щиру подяку від усіх ваших учнів за те, що в будні і свята ви були поруч з нами.
Ведуча. За те, що терпляче вчили нас мудрого, доброго, вічного.
Ведучий. Вам, тим, хто так довго був поряд, допомагав, переконував, підтримував.
Ведуча. Вам, тим, хто вчив відрізняти гарне від поганого, добре від злого.
Ведучий. Ось і настала хвилююча мить: до слова запрошуються винуватці нашого свята – випускники.
(Пісня)
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник я прийшов до школи.
2.От і збігли непомітно роки,
Наче й не було їх, пролетіли.
Робимо в життя нове ми кроки,
До якого прагнули й хотіли.
3.Дорослі стали ми, вчорашні діти.
Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.
І можна з цього й справді порадіти,
Але чомусь сумною стала мить.
4.Останній раз ми сядемо за парти.
І більше не прийдем сюди дітьми.
Відразу стало якось не до жартів.
Враз подорослішали й просвітліли ми.
5.Затихнуть пісні – і почнеться урок,
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парту не сядемо так, як завжди
Учитель з журналом не зайде туди.
Учитель наш рідний не буде вже там,
Десяток і двійок ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.
6.Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути і літо, й зима.
Не сорок він зовсім триває хвилин,
А довгі роки не вгава його плин.
7.Дитинство й юність в школі пролетіли.
Ми вчились тут, співали і жили.
Дорослими всі стати так хотіли
Й сьогодні ми до цього підійшли.
8.І ось поріг. За ним нові дороги.
Розлетимось по них, немов пташки.
А в серці сумніви, непевність і тривоги,
Й мереживом — незвідані стежки.
9.Нас не покличедзвоник в рідні класи
Й лінійка вереснева буде не для нас.
Ще свіжі спогади. Й задумаєшся часом,
Як швидко у житті спливає час.
10.Та зустрічай усіх нас, доле світла,
Не дай зігнутися від нелегких проблем.
Веди до успіху, до перемог, до світла,
Не дай упасти під житейським тягарем.
11.Ми віримо, що буде все, як треба,
Щасливі зорі усміхнуться нам.
Нас кличе до польоту синє небо.
Ми летимо назустріч всім вітрам!
10.Зустрічай нас, небо синьооке,
Зустрічай нас, майбуття щасливо.
І не будь, життя, до нас жорстоке,
Подаруй нам радість, світле диво!
Ведуча: Урочистий і особливий день сьогодні не тільки для учнів одинадцятого класу, а і для їх батьків. Аджеце вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвихуспіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме Вам завжди і усюди.
Ведучий:
Слово батьківське здавна цінилось,
Мало велику вагу у родині,
Час настає, і мусить давати
Батько пораду дорослій дитині.
(Виступи батьків).
Мати:
Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя — не стежинка у полі,
А життя — це дороги тернисті не раз,
А життя — це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час!
Світ чарівний, і жити в нім варто.
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.
Батько:
Благословляєм вас, діти, в добрий час,
Хай щастя і достаток буде з вами,
Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,
Сміливо по землі ідіть шляхами.
Лунає мелодія
Батько й мати вручають дітям хліб-сіль на вишитому рушникові. Хліб передають з рук у руки, і кожен випускник цілує його).)
Спасибі,тато дорогий,
За те, що всі сімнадцять років
Ти вів мене за руку в світ.
Такий незнаний і широкий
2) Вклоняємося низько до землі
Усім батькам ,які прийшли на свято.
Прийміть уклін, шановні, дорогі,
І найдорожчі в світі мама й тато.
3) Мамо, я додав сивини у волосся твоє,
І не раз спричиняв тобі болі,
Ти сьогодні прийми покаяння моє
Й побажай мені доброї долі.
4) Батько рідний, ти сильний і мужній завжди,
Про цезнають всі близькі нам люди,
Ти маму мою від біди бережи,
Як мене поруч з вами не буде.
5) Пробачте нас, шановні батьки
Ви найдорожчі своїм дітям
Як кажуть діти, радість у житті
А ви для нас – опора в світі
(Пісня для батьків)
Ведучий:
Дорогі випускники
Є в кожного з вас своя мрія,
Яка веде вас у життя,
І поки живе в вас надія,
Сміливо ідіть в майбуття.
Ведуча:
Хай хвилі невдач і горя повік не зламають вас!
Хай завжди про рідну школу
Нагадує шкільний вальс.
( випускники виконують вальс)
Ведучий:
Нехай майбутнє кольоровим буде,
Таким, як кульки, що тримаєте в руках,
А ниточку, що з’єднуе з минулим ,
Ви відпустіть- нехай летить
В небесну височінь крилатий птах
( Випускники виходять в центр, утворюють коло під пісню випускають кульки)
Ведуча:
У прощальне коло запрошуються одинадцятикласники
Випускник:
Ми випускаємо в небо жовті кульки,
Це кульки сонця, світла, золота
Хай життя наше буде світле, повне достатку і багатства.
Випускник:
Ми випускаємо в небо кульки червонного кольору.
Кольору любові, кохання.
Хай по життєвих шляхах завжди поруч із нами іде кохання.
Випускник:
Ми випускаємо кульки зеленого кольору.
Це колір життя, оновлення.
Залишаймося завжди молодими, повними сил, прагнень до кращого.
Класний керівник:
Випускаємо блакитні кульки,
Кольору мрій, надії.
Тож мрійте, кохайте, прямуйте до кращого
Хай все буде як у мрії, як у казці.
Ведуча:
Рушник – український оберіг. З рушниками пов’язано багато подій в житті людини.Виряджаючи своїх дітей в далеку дорогу батьки давали їм вишитий рушник. Цей оберіг мав захистити їхніх дітей від усього лихого і поганого.Наші випускники виходять зі стін рідної школи. Нехай їхнє життя буде барвисте, яскраве як вишитий рушник.
І сьогодні цей вишитий рушник вони передають десятикласникам, які незабаром стануть також випускниками.
Ведучий:
Ми віримо, що ви оберете правильний шлях,
Зумієте подолати усі перешкоди,
А згадка про школу залишитися у вас на все життя
Тож хай завжди для вас небо буде високим, а путь світлою.
Ведуча:
Настала довгожданна мить,
Ви закінчили вже навчання.
Дзвінок останній зараз продзвенить,
Сумує школа – мить прощання.
Ведучий:
Право дати останній дзвоник надається учням ____________________________
______________________________________________________
Ведучий:
Традиція у нас існує здавна
В хвилини щастя й урочистих свят
Покласти квіти до підніжжя обеліска
Згадати про полеглих за нашу Україну.
Право покласти квіти надається учням 5 – 10 класів.
Ведуча:
Школо! До винесення державного прапора стояти струнко! Винести прапор!
Директор:
Свято останнього дзвоника оголошується закритим
(Звучить гімн України)
Ведучий: у народі існує така прикмета: якщо хтось вирушаючи в далеку дорогу, стане на підкову, то йому обов’язково пощастить. То й ми сьогодні надаємо вам таку можливість
Ведуча: коли ви вирушатимете на свій останній урок у стінах рідної школи, загадайте бажання і станьте на підкову. Отож першими зайти до школи надається право нашим випускникам.
1