Сценарій театралізованої постановки "Як Загадка за відгадку боролася".

 

 

 

Мета: ознайомити із загадкою як видом усної народної творчості, розповісти про різновиди загадок; вчити складати загадки;

             розвивати уважність, спостережливість, кмітливість, уяву, логічне мислення; збагачувати словниковий запас, розширювати мовний кругозір;

             прищеплювати інтерес дітей до української мови, підвищувати загальну мовну культуру.

Обладнання: відповідні до п`єси декорації, костюми, таблиці, малюнки.

 

Хід вистави

(На сцені Чаклунка, Загадка і Домовичок)

ЗАГАДКА. (плаче) Віддайте! Віддайте її мені, будь ласка! Вам вона ні до чого. А мені без неї ніяк!

ЧАКЛУНКА. Не віддам я відгадку! Не віддам!

ДОМОВИЧОК. Але ж як загадку загадувати, коли у неї відгадки немає?

ЧАКЛУНКА. Правильно! Тепер вона не буде чіплятися із загадками до поважних людей і ставити їх у незручне становище. Я, як дурна, думала, думала – і не змогла відгадати.

ЗАГАДКА.  Так ми, загадки, для того і потрібні, щоб розвивати кмітливість.

ЧАКЛУНКА. Ага, розвивати! Та кому ти потрібна!

ДОМОВИЧОК. А ось діточки образяться, коли у них загадку відібрати!

ЧАКЛУНКА. Та невже? Ви, діти, любите загадки відгадувати?

                         Може ще й напам’ять їх знаєте?

                         Ану загадайте!

(Діти загадують загадки. Чаклунка не може жодної відгадати. Махає руками і кричить)

ЧАКЛУНКА Досить, досить! Дійсно знають загадки і такі складні, що годі й відгадати. Щоб таке складне у них запитати? ( Думає) О, знаю!

• А що таке загадка?

(Діти відповідають)

• Це опис головних ознак предмета.
• У загадці предмет чи явище описуються у прихованому вигляді.
• Це завдання що потрібно розв’язати.

ДОМОВИЧОК. Діти все правильно сказали.

ЗАГАДКИ – це стислий умовний опис когось або чогось, за яким треба відгадувати хто це або що це.

ЧАКЛУНКА. А слово загадка від якого слова походить? (Від слова гадати, тобто думати).

ЧАКЛУНКА. А як загадка виникла?

ЗАГАДКА. Як же діти зможуть відповісти на це питання, коли вони такі ще маленькі? А я виникла багато століть тому назад, коли ще не вміли ні читати, ні писати.

ЧАКЛУНКА. А ну ти! Сиди тихо і підказуй!

( Діти говорять різні версії)

ДОМОВИЧОК. Все правильно. В прадавні часи, коли люди жили в печерах і полювали на мамонтів, не існувало читання і письма. Їх ще просто не вигадали. Але люди спілкувалися між собою. І іноді їм потрібно було передати інформацію, якою стежкою йти, щоб знайти смачні ягоди чи якою не можна ходити, бо там живе злий вепр. Люди залишали на доріжках малюнки або вказівники з паличок. Так виникли перші згадки, які ми сьогодні назвали ребусами. Хто відгадував правильно, той уникав небезпеки, знаходив ягоди. .А  хто не міг розтлумачити, попадав прямо у гості до вепра.

          Люди поклонялися богам Сонця, Вітру, Лісу і іншим. Приносили їм пожертви і прохали про допомогу. А щоб злі духи не змогли почути і зашкодити, свої прохання до богів люди говорили іншомовно, зашифровано (як сказали би ми сьогодні). І це теж були загадки.

          З часом люди стали використовувати загадки, як своєрідний екзамен на перевірку мудрості, кмітливості.  Пам’ятаєте як у казці «Мудра дівчина» або «Коник-горбоконик».

           Пізніше стали вигадувати загадки і для розваг. І тут народ проявив свою дотепність, вміння робити цікаві, незвичайні порівняння, фантазію.

ЧАКЛУНКА. Якщо ви такі розумні,  то скажіть з чого загадка складається?

ДІТИ. Із тексту – запитання, розповіді про ознаки предмета чи явища і відгадки.

            І кожна загадка має три таємниці:

* предмет, про який йдеться в загадці, прямо не називається;

* є порівняння із схожим на нього предметом;

* називаються ознаки предмета, за якими його можна визначити.

ДОМОВИЧОК. Он як багато ми розповіли тобі про загадку. Вже час віддавати відгадку.

ЗАГАДКА. Будь ласка!

ЧАКЛУНКА.  Віддати відгадку?! (Хитро мружиться). А і віддам. Виконайте тільки дев’ять моїх завдань. І беріть свою відгадку. Але якщо хоч одне моє завдання не виконаєте, заховаю відгадку так далеко, що і не знайдете.

(Чаклунка аж пританцьовує на місці)

ЧАКЛУНКА. Ну що? Злякалися? Чи вам відгадка не потрібна?

ЗАГАДКА. Потрібна відгадка! Дуже потрібна!

ДОМОВИЧОК. Загадка – до мудрості кладка. Перевіримо мою кмітливість. Недарма ж я стільки років жив у бібліотеці.

ДІТИ. І зовсім ми тебе не боїмося. Ми у школі вже багато чого навчилися і всі труднощі подолаємо. Ти тільки своє слово стримай!

ЧАКЛУНКА. Так, так, так! (Потирає руки)  Де моя чарівна книга?

 

ЗАВДАННЯ 1  

ЧАКЛУНКА. Просто швиденько відгадайте загадки, ті що я приготувала.

ДОМОВИЧОК. Ми пам’ятаємо, що загадка – це розповідь із вказівкою різних ознак предмета, вислів, який має порівняння,  або дотепне запитання, які потребують знаходження відгадки.

ЗАГАДКА. Щоб не помилитися при відгадуванні:

• послухайте уважно текст загадки;
• співставте порівняння;
• проаналізуйте всі ознаки предмета;
•  все ретельно зважте;
•  не поспішайте.

ЧАКЛУНКА. Досить час тягти. Відгадувати вже потрібно. А то ваші настанови слухати вже нудно.

 

1. Солоне, а не сіль.

Біжить, а не річка.

Коли б угадати

Та менш його знати. (Сльози)

 

2) Шумить, гуде

     І все горою йде. (Завірюха)

 

3)  Хоч буваю часто битий,

     Але зовсім не сердитий,

     Я стрибаю, веселюся.

     Чи вгадаєте, як звуся? (М’яч)

 

4)  Хоч зубів багато маю,

     Та нікого не кусаю,

     Сама свиням та коровам

     Я на зуби попадаю.  (Кукурудза)

 

5)  Росте весною тільки вниз

      Любить крівлю і карниз. (Бурулька)

 

6)  У кімнаті, у куточку,

      Біля ліжка на стінні

      Сіра скринька на шнурочку

      Все розказує мені. (Радіо)

 

7)  Все життя один одного обганяють,

      А випередити не можуть. (Ноги)

 

ЗАГАДКА. Молодці, діти! Недарма в школі вчилися!

 

ЗАВДАННЯ 2

ЧАКЛУНКА. Перше завдання – найпростіше. А ось відгадайте буриме.

ДОМОВИЧОК. Буриме – це такі віршовані або римовані загадки, де відгадкою є останнє римоване слово.

ЗАГАДКА. Ви з вчителькою називаєте їх ще загадки-добавлянки.  

 

1. Вітя вірш прочитав,

Я з Іванком заспівав.

Слово в слово, тон у тон

           Повторив …(магнітофон).

 

2. Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти.

Рявкне – ох, і любий рев.

Відгадали? Так, це …(лев)

 

3. Не гаряча, а пече –

Хто торкнеться – утече.

По дорозі не скубнеш –

Стороною обійдеш.

Дуже злюча ця трава.

А зоветься … (кропива)

 

     4) Дивний ключ у небі лине,

          Не залізний, а пташиний.

          Цим ключем в осінній млі

          Відлітають …(журавлі).

 

5. Дуже люблять всі діти його,

Бо смачне і слідкує воно.

І у ротику тане само.

Здогадалися? Це …(Ескімо)

 

6. Металевий в неї носик

І льняний у неї хвостик.

Із шиття не буде толку,

Якщо ми не візьмем …(голку)

 

7. Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски

Звуть подружок … (берізки).

ЧАКЛУНКА. Ти диви! Із цим завданням впоралися!

ЗАГАДКА. Так тримати, діти!

 

ЗАВДАННЯ 3

ЧАКЛУНКА.  А ось подивимося як ви із … ( заглядає у свою чарівну книгу) із акровіршами впораєтеся.

ЗАГАДКА. Акровірші – це мої рідні брати.

ДОМОВИЧОК. А якщо  сказати по-науковому, то акровірші – це такі віршовані загадки, де перші літери кожного рядка, прочитані зверху донизу, і є відгадкою.

ЗАГАДКА. Наприклад,

 Що тут казати, - хижа вкрай,

 У неї апетити найкращий.

 Карасику, ти не дрімай,

 А то в її потрапиш пащу. Хто це?

ДОМОВИЧОК. Перші літери рядків

   Зверху вниз я разом звів,

   Ось і вийшло слово з них,

   Діточки, це – акростих.

До речі, відгадка акровірша, якого ви загадали, слово Щука.

ЧАКЛУНКА. Досить, досить підказувати. Нехай діти самі відгадують.

1. Гостинець гарний для дітей.

Однак твердий дарунок цей.

Раптово з’їсти не вдається,

І зернятко тому дається,

Хто вилупить його візьметься. (Горіх)

 

2. Жовтіють на дубовім вітті,

Осінній час – трусить пора.

Летять вони додому миттю,

У торбу їх лісник збира.

Ділянку знайде залюбки,

І там з них виростуть дубки. (Жолуді)

 

3. Зранку, вдень і в надвечір’я

Облітаю ліс уздовж і вшир я

Занесу своє яєчко.

У чуже якесь гніздечко.

Легко всівшись на суку,

Я роки лічу: ку-ку!    ( Зозуля)

 

4. Його зловив я на гачок,

     Оглянув зблизька переможно.

     Рибина з гострих колючок,

     Жаль, доторкнутися не можна. (Йорж)

 

5. Хвалить його кожен,

Любить його кожен.

І дня ми прожити

Без нього не можем. (Хліб)

 

ЗАГАДКА. Діти, ви такі вправні! Всі акровірші розгадали.

 

ЗАВДАННЯ 4

ЧАКЛУНКА. Подумаєш - акровірш! Ви ось ребуси розгадайте!

ДОМОВИЧОК, Ребус – це така загадка, у якій слово або речення зашифровані за допомогою малюнків, літер або знаків.

ЗАГАДКА. Є декілька «хитрощів» у відгадуванні ребусів:

1.                коми зліва від малюнка означають, що від назви малюнка потрібно відкинути стільки ж букв, скільки ком;
2.                букви зліва від малюнків є початком слова – відповіді, справа – його – закінченням;
3.                якщо малюнок виконаний «догори ногами», - слово потрібно прочитати у зворотному порядку;
4.                якщо малюнок або букви зображені усередині іншої букви, - це означає, що в основі-відповіді є літера «в»;
5.                розташування букв або складів над рискою і під нею говорить про те, що в слові-відповіді є один з складів: «на», «над», «під»;
6.                крапка поряд з буквами означає, що частина слова читається як «точка»;
7.                так само читаються цифри;
8.                при наявності зображення двох предметів (малюнків) без додаткових знаків або вказівок, відповідь складають послідовно називаючи ті малюнки;
9.                коли над літерами у слові розташований ряд цифр, порядок читання букв слова-відповіді відповідає поставленим цифрам;
10.           якщо на фоні однієї букви зображені інші, значить у складі слова-відповіді є склад «по»;
11.           Якщо ребус представляє собою розташування букв одна за одною, у слово-відповідь  включається як його частина прийменник «за» або « перед»;
12.           Якщо над малюнком закреслена літера, а над нею написана інша, значить у слові-назві малюнка букву потрібно замінити на вказану.

(Домовичок допомагає загадці наводити приклади)

ДОМОВИЧОК. Ох! Скільки таємниць у ребусів. Я навіть трохи втомився!

ЧАКЛУНКА. Дарма, все дарма! Все одно вони не відгадають. Отож ребуси, що підказала мені моя чарівна книга. Розгадуйте!

 

                      4  5   1  2  3

                                         

                            

ша                                    ло

та           га

 

   руч                 ко           став  

     ник           ва             ка  

(Ворона, насос, вобла, Наташа, сім`я, підлога, підручник, підкова, підставка)

ЗАГАДКА. Все правильно, діти!

ДОМОВИЧОК. Ви нас не підвели!

ЧАКЛУНКА. Нічого с особливого. Де моя чарівна книга? Зараз вигадаю щось цікавіше!

 

ЗАВДАННЯ 5

ЧАКЛУНКА. О! слово «метаграма». Сама не знаю, що це таке і з чим його їдять. Будемо розгадувати метаграми.

ЗАГАДКА. От і добре. Метаграми – мої сестри рідні.

ДОМОВИЧОК. Метаграма – це загадка, в якій задані слова відгадують за ознаками, сформульованими у зжатому римованому тексті, у змісті такого завдання обов’язково вказані букви, заміна яких змінює значення слова.

ЗАГАДКА. Наприклад,

                     Я з «П» - кругла, жовта, на смак приємна

                     Й ховаюсь під поверхню землі.

                     А з «К» я – то мала, а то безмежна,

                      І піднімаю часто кораблі.

У першому випадку кругла, жовта, то ріпка. А замінимо П на К, що вийде? Ріка.

ЧАКЛУНКА. О! навіть я зрозуміла, як відгадується метаграма. Ой, про що це я ?1 Все, дебати закінчили. Відгадуємо такі метаграми.

      1) Гуде собі, літає,

           З квіток нектар збирає,

           А якщо «дж» зітерти –

           Вмить одяг стане жерти. (Джміль – міль)

 

2. Коли  я з Д – росту на гілці,

Коли ж із Т – пливу по річці. (Плід – пліт)

 

3. З Е бульвари прикрашаю,

     З И сокирі помагаю (Клен – клин)

 

4. Він у бурю, в хуртовину

      Виростає біля тину,

      Коли ж букву замінити, -

      В ньому можна буде жити. (Замет – намет)

 

5. З К дає нам молоко густе,

     З Л над річкою росте. (Коза – лоза)

 

6. З П на лобі виступає,

З К він мишу враз піймає. (Піт – кіт)

 

7. У затінку моїм

Мене ти в спеку вихваляєш,

     А літери лиш перестав, -

     І цілий ліс спиляєш. (Липа – пила)

ЗАГАДКА. Дуже добре, діти! Ви такі кмітливі.

ЧАКЛУНКА. (Перекривляє) Такі кмітливі!! Подивимось як ви із слідуючим завданням справитеся!

 

ЗАВДАННЯ 6

ЧАКЛУНКА. Щоб таке складне знайти?! (Гортає свою чарівну книгу) Не те! Не те! І це не те! О! загадки з омонімами! Хм! Напевно складне!

ДОМОВИЧОК. Омоніми – це такі слова, які пишуться однаково, хоч іноді мають різні наголоси, а значення завжди мають різне. Наприклад, ключ (від дверей) і ключ птахів, що відлітають у вирій.

ЗАГАДКА. Якщо у загадці з омонімами відгадаєш одне слово, то друга відповідь так само пишеться, тільки наголос потрібно поставити на інший склад. Наприклад, кружки – кружки. Бачите, наголос перемістився і значення слова змінилося.

ЧАКЛУНКА. Досить теревенити! Загадки треба відгадувати. Такі чудові, що і не відгадаєш. Отож, загадки з омонімами.

 

1. Споруда, знана з давнини,

Що лиш вельможі там жили.

З гострими зубцями стін

Він в лісі височив один.

А тільки наголос ти зміниш,

Ним вхідні двері зачиниш.   (Замок – замок)

 

2. Знайома з словом цим кравчиня:

Як шити плаття – це тканина.

А наголос – на другий склад –

Це збірник географічних карт. (Атлас – атлас)

 

3. Це слово простір позначає,

Густа трава там виростає,

З квіток віночок ти сплетеш,

А от дерев там не знайдеш.

А другий слюда наголоси –

Ім’ям хлопчину ним назви. (Лука – лука)

 

4. Сніг змерзлу землю покрива –

Наш погляд вабить білизна.

Коли ж бо спідній одяг взяти,

Інакше треба вимовляти. (Білизна – білизна)

 

5. Знаки з цифрами зв’язати –

      Приклад можна записати.

      А наголосиш другий склад –

      Це слово входить в автомат. (Приклад – приклад)

 

ЗАГАДКА. Бачите, діти, якщо подумати, ці завдання не такі вже і складні.

ДОМОВИЧОК. Просто діточки старанні і розумні. Тому із загадками впоралися.

ЧАКЛУНКА.  Нічого, нічого! Я зараз щось таке складане вигадаю, що вам довіку не відгадати!

 

ЗАВДАННЯ 7

ЧАКЛУНКА. Ось анаграми! Нехай спробують відгадати!

ЗАГАДКА. Не хвилюйтеся, діти. Анаграми – це мої сестри.

ДОМОВИЧОК. Анаграма – це загадка, що має дві відгадки з одних тих самих букв, які означають назви різних предметів.

ЗАГАДКА. Якщо ви відгадали одне слово анаграми, то для відгадування другого треба переставляти букви або склади, можна прочитати слово з кінця. Ось дивіться!

 

В океані він живе

І мала йому ріка.

Постав букви навпаки,

Буде сіпатись щока.     (кит – тик)

 

ЧАКЛУНКА.  Все! Показали і підказали все, що можна, і чого не можна. Нехай відгадують, якщо такі старанні і розумні!

 

1. У воді я проживаю,

Кого схочу – всіх щипаю.

А коли з кінця читати –

Стану птахом я кричати. (Рак – «кар»)

 

2. Хоч росту я із землі,

Дам зерно лише тоді,

Коли вдосталь є води,

А якщо з кінця мене читати.

Продуктом харчовим молочним можу стати. (Рим – сир)

 

3) Лежу я на землі,

      Прибита до заліза.

      Та букви перестав,

      В каструлю я полізу. (Шпала – лапша)

 

ЧАКЛУНКА. Ну що з цим робити?! І анаграми відгадали.

ЗАГАДКА. Діти – ви розумники.

 

ЗАВДАННЯ 8

ЧАКЛУНКА. Нумо, книго моя чарівна, не підведи мене і підкажи щось складне –складане. Так, так, так! Ось! Шаради! Їх діти ніколи не відгадають!

(Звертається до дітей солоденьким голосочком) Пропоную відгадати шаради. Це так цікаво!

ЗАГАДКА. Не переймайтеся, діти! Шарада – моя кузина. І для розумників вона не перешкода.

ДОМОВИЧОК. Шарада – це така загадка, у якій загадане слово ділиться на декілька частин, які представляють у свою чергу, окремі слова.

ЗАГАДКА. Наприклад, така шарада.

  Перше – це нота.

  Друге – це гра.

  Ціле зустрінеш

  У столяра.

Нота – до. А гра – це ваше улюблене лото. А разом виходить слово долото. Зрозуміло?

ЧАКЛУНКА. (потираючи руки) Мені не зрозуміло. Значить діти не відгадають. Все! Відгадуємо цікавенькі шаради. Я їх так люблю!

 

1. Потачок – голос птаха.

Кінець – в ставку на дні.

А ціле у музеї

Ти бачиш на стіні. (Кар – тина)

 

2. Перший склад мій – прийменник.

Другий – заміський дім.

І розв’яже тільки відмінник

Те, що вийде разом.  (За – дача)

 

3. Початок в танцях ви знайдете,

Кінець – в напоях доберете.

В цілому відповідь проста,

Бо він замінює моста.         (Па – ром)

 

 

ЗАГАДКА. Справилися! Відгадали!

ЧАКЛУНКА. Почекайте, почекайте! Завдань було тільки вісім. Ви з останнім не впораєтеся, бо я припасла щось особливо складне!

 

ЗАВДАННЯ 9

ЧАКЛУНКА. (погортала свою чарівну книгу, захлопнула, поміркувала) О! А ви вигадайте загадки самі і загадайте їх мені. Та щоб цікаві були і не дуже складні!

ДІТИ (загадують загадки, які вдома самостійно склали)

ДОМОВИЧОК. Які розумні і гарні діти! Навіть я так би не зміг, хоч багато років прожив у бібліотеці.

ЗАГАДКА. Все, чаклунко! Діти твої завдання виконали. Віддавай мою відгадку!

ЧАКЛУНКА. Отак одразу і віддай! А нехай ці розумні діточки твою загадку і відгадають.

ЗАГАДКА. Але ж вона без відгадки?!

ЧАКЛУНКА. Але ж діточки такі гарні, такі розумні! Що боїшся, що вони не відгадають?!  Не відгадають – не віддам відгадки!

ЗАГАДКА. Тебе? Не боюся! Слухайте, діти.

                     Хто заходить, хто виходить –

  Всі її за ручку водять. Що це?

ДОМОВИЧОК. І що воно таке? (Чеше в потилиці)

 ДІТИ. Це двері.

ЗАГАДКА. Ура-а-а!!! Відгадали!!!

ЧАКЛУНКА. Ну і тримай свою відгадку. Не дуже і потрібна була.

(Всі радіють, обіймаються, сміються)

ЗАГАДКА. Дякую, вам діти, і тобі, Домовичку. Без вас би я загинула, мене б забули і не розгадали.

ДОМОВИЧОК. Мені нема за що дякувати. Це діти всі завдання виконали.

ЧАКЛУНКА. Слухайте, діти! Ви всі такі розумні! Може хто з вас хоче піти до мене працювати секретарем – референтом? Буде допомагати мені загадки відгадувати. Ні? Ну то пішла самостійно вчитися загадки відгадувати. А то відстала від часу.

(Звучить весела пісня, всі танцюють. Завіса)