Сценарій театралізованої вистави: «Первоцвітам лісу – жити!»

 

Екологічний  театр «Дивосвіт» Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Полтавської міської ради Полтавської області

 

 

Міський

  етап Всеукраїнського

 конкурсу - огляду екологічних

 агітбригад та екологічних

 театрів(шоу) загальноосвітніх

 та позашкільних навчальних

 закладів м. Полтави

 

 

 

Сценарій театралізованої вистави:

«Первоцвітам лісу – жити!»

 

 

  Керівник:

Галушко Марина Григорівна

 

 

 

 

 

Цілі: формування екологічної культури особистості, бережливого ставлення до природи рідного краю, до перших весняних квітів; ознайомлення дітей із проблемою продажу первоцвітів, біологічними особливостями рослин ефемероїдів та їх значенням в житті людини; виховання в дітей почуття прекрасного, розвиток артистичних здібностей, усвідомлення того, що дії із збереження природи сьогодні матимуть результати в майбутньому.

Я квітку не можу зірвати.

Бо їй, як людині, болить.

Як нам, моє серце крилате

Під сонцем їй хочеться жить.

В. Сосюра

Дійові особи:

 

• Ведуча
• Юнак
• Флора
• Весна
• Березень
• Квітень
• Лісові первоцвіти: підсніжник, білоцвіт весняний,  проліска, фіалка, конвалія.
• Баба зимова
• Браконьєр (заготівельник первоцвітів)
• Реалізатор первоцвітів

 

Декорації:

З одного боку сцени міський пейзаж, з  іншого  - куточок березневого лісу: голе віття дерева на блакитному фоні (на ньому  біла тканина, що символізує зиму).

 

 

 

 

 

 

 

Хід свята

Звучить музика, на сцену виходить ведуча.

Ведуча:

Ми вас кличемо у світ дивовижної природи. Не пропустіть чарівних подій весни. Вона кожен день відкриває нам двері у широкий і різнокольоровий світ дива, тільки придивіться, тільки прислухайтесь і ви відкриєте для себе чарівний світ весняної казки.

Весна була весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки,

Все ожило, усе загомоніло,

Зелений шум, веселая луна,

Співало все, сміялося, бриніло

Й підсніжник виткнувся з снігового полотна.

Ми ж потрапимо туди,

Якщо будемо довкілля берегти!!!

 

(Міське життя вирує. На перехресті браконьєр обмінює  у реалізатора  первоцвіти на гроші. Одразу ж до бабусі підходять покупці, купують  квіти. Юнакові  не вистачило первоцвітів,  на корзинці лише табличка  з надписом «Первоцвіти скоро будуть»)

Юнак (здивовано): А що первоцвітів уже немає?

(Реалізатор первоцвітів хитає головою: «Ні!», розводить руками. Браконьєр тим часом перераховує гроші,  збирається і мчить в сторону лісу, зникає за кулісами, юнак спрямовується за ним, зникає за кулісами).

Юнак: А коли будуть?

Реалізатор квітів: Та звідки ж я знаю. Будуть. Весна ж іде!

Юнак: А де ж їх можна знайти?

Реалізатор: Дивак! У лісі. Дендропарк же поряд! Так он же він знає! (вказує в бік браконьєра).

Ведуча: Непоправної шкоди завдають природі ті, хто з метою особистого збагачення продає букетики первоцвітів. До цього злочину також причетні й ті, хто їх купує, заохочуючи цим пограбування природи.

(Музичний супровід. Виходить юнак на лісову галявину і шукає первоцвіти).

Юнак: Де ті квіточки ростуть?  Їх нема ні там, ні тут! Я вже декілька годин мандрую лісом, але не зустрів жодного первоцвіта, жодної комахи!

Березень: Спинись, людино!  І послухай мову квіткових трав, перлисту і шовкову. Бо ж квіти - як і ти, всі дихають, цвітуть, вмиваються ранковою росою...  Позбавиш їх життя - сльозиною стечуть, застигнуть у душі провиною гіркою...

Юнак: Вибачте, а ви хто, що?

Березень: Хто я, що я? – хочеш знати? Я перший місяць весни. Я пережив зимові сни,   струмками землю напоїв, щоб Квітень квіти розстелив (імітує вилив води).

 (Хтось кричить: "Не пущу, не пущу!"; тупотить. Вбігає баба зимова — замітає снігом все навкруг. Звучить музика грізного характеру).

Баба зимова: Ух, ух, замету, завію, все накрию снігом, І залишу сніг холодний і сад, ліси одіну в іній, й діброву. Ух, ух, замету сліди (обходить навколо березня, посипає його снігом, а березень кропить її дощем. Зимова баба  втікає).

Ведуча:

Неохоче зима відступає,

Ясне сонечко вдень пригріває,

Хоче зимоньку швидше прогнать.

Ось, нарешті, старенька втікає,

Сніжні дзвоники скрізь розсипає.

Це підсніжники — символ надії,

Квіти радості, щастя і мрії.

 

Звучить музика ( музичний супровід: «Прийшла весна»).

 (Діти - первоцвіти імітують струмок та  зелень з допомогою тканини, звучить музика, пускаються у танок; з’являється Весна — гарна дівчина в смарагдовій сукні: на голові вінок-корона з ніжно-фіолетових квітів сну звичайного, а між ними малесенькі підсніжники; від вінка спадають різнобарвні  стрічки — вони вкривають кольоровим серпанком постать; кружляє в танку).

(Співають разом)

Після зими море квітів

Галявини вкрили лісів

Після зими білим цвітом

Перший підсніжник зацвів

Разом фіалки блакитні

Кольором неба цвітуть

Певно ті квіти тендітні

Лиш для коханих ростуть.

Приспів (2 р):

А вже прийшла весна

Заквітчана, ясна

Кохання принесла

Для нас с тобою

І квітами весни

Будемо тільки ми

У мріях завжди будемо з весною.

 

(Первоцвіти розходяться по галявині).

 

Весна:

 Я – Весна-чарівниця, неначе цариця,

 Наказ свій посилаю:

 Вставай, красо весняна,

 І проліски, і трава, і зелена мурава,

 І кульбабка рясна, і фіалочка ясна –

 Всі квіти весняні, веселі, кохані.

 З-під листя виходять, голівки підводять

 Од сну зимового до сонця ясного!

 

Ведуча:

У березні, у березні
         Верба цвіте на березі.
         Осика від граків рясна
         Бо це весна, весна, весна!
         І сонця тепле колесо
         Зігріло ніжний пролісок,
         І дзюркотять потічки
         До голубої річки.

 

(Березень скидає  з дерева біле покривало, підходить до Весни і подає їй руку).

Березень : Я, Весно, перший місяць твій, тобі даю я старт...

Березень (гарний хлопець у  рожевій накидці та блакитній сорочці).

Весна: Так, Березню, ти ранок року. На більшій частині України ти означаєш передвесіння, перехід до справжнього тепла, що викличе буяння цвіту і юної зелені.

Ведуча: Якщо у березні весна – це гостя, то у квітні – повноправна господиня, що зодягає землю у зелень і прикрашає першими квітками.

 

Березень: Весно!  Ми з Квітнем  приготували розкішні шати, в які ти, Весно, одягнеш землю. А зараз черга вже твоя,молодший брате — Квітню!

 (Квітень підходить до Весни, передає їй дзвіночок).

 Квітень (гарний хлопець у рожевій накидці та бузковій сорочці, в руках — сопілка).

Музичний супровід «Звуки сопілки».

Весна:

Квітню мій заквітчаний,

         Місяць - квітничок,

Виший мені, квітне,

 Цвітом рушничок!

 

Весна (звертається до дітей квітів, які присіли і вдають, що сплять):

 Годі діточки вам спати

 Час давно вже вам вставати.

 

( Весна дзвонить в дзвіночки. Квітень грає на сопілці. Діти-квіти пробуджуються, відкривають личка, солодко позіхають, прислухаються. Вони поволі випростовуються, кружляють по колу навколо Весни,  залишаються на сцені).

Весна (до весняних місяців): Я бачила, деякі люди рвуть у лісі підсніжники цілими кошиками і кудись везуть. А в лісі їх стає все менше і менше.

 

Весна (до залу): А мені боляче — люди, не виривайте з мого вінка квітку надії — білосніжний Підсніжник!

 

(Звучить музика таємничого характеру. З’являється горе-заготівельник первоцвітів (браконьєр). В руках тримає сумку.

 

Браконьєр:

Ну і що це за природа? Серед лісу, серед льоду? Зима ще не встигла піти, а вони взялись цвісти. Квітів я нарву  в пакети, дома пороблю букети.

Ось і підсніжничок біленький!

 

1-ший первоцвіт (підсніжник):

Ні! Не рви нас, ми живі,

Хоч і квіточки малі.

Хочемо жити, не губи!

 

Браконьєр: А ось пролісок синенький!!!

 

2-гий первоцвіт (проліска):

Ти не топчися по мені,

Я теж живий, такий  як ти,

Я є прекрасна квіточка,

Я вісничок весни.

 

Браконьєр: Притомився, поки крав оцей товар.

Природа щедра! Не полінуйся – і візьми.

 

3-тій первоцвіт (білоцвіт весняний):

Мене зривають, мнуть, кидають,

Але підняти забувають.

Сестрички мої, нам біда,

Інші недобрі  люди прийдуть у лісок,

Щоби нарвати наших квіточок.

 

На сцені зявляється юнак.

 

Юнак (до браконьєра): Навіщо тобі скільки квітів?

Браконьєр. Дивак! Таку красу куплять! Скільки ж грошей! Гривні, гривні, гривночки мої. Ох і добрячий нині, бач, навар! Побіжу чимдуж до міста, бо ж вирує вже базар.

 

(Дивиться на годинник, збирається й біжить. На сцені зявляється Квітень, звертається до залу).

 

Квітень (вказує в той бік, де за кулісами зник браконьєр) :

Нащо йому розбійнику весна крилата,

Яку він підло обікрав?

Хіба душа в нього багата,

Коли красу усю забрав?

 

Музичний супровід.

 

 (Юнак нахиляється до первоцвітів. Богиня квітів Флора, кидається і хапає його за руку).

 

Флора:

Не руш! Не руш! Не убивай!

Постривай лишень, чекай!

Жодну квітку не чіпай!

Як посмів тебе питаю,

Рвати цвіт, що розцвітає?

Не для тебе тут у лісі

Квітнуть проліски взялися.

Та яке ж ти право маєш,

Що красу таку зриваєш?

 

Юнак: Та що ж ти, дівчино, хіба я розбійник! Я лиш хотів зірвать собі підсніжник!

Флора: Не рви! Це брат мій!

Юнак: Первоцвіт ти братом називаєш? Хто ж ти така?Куди це я потрапив?

Флора:

Я Флора – зелен - роду берегиня,

Розсіваю квіти всюди

Аби радість мали люди.

Я прокинулася, бо вже весна, сонечко зігріло все навкруги. Щор оку навесні є один такий день, коли на цій галявині відбуваються дива. А ти саме в цей день і прийшов сюди, тому потрапив  в казку. Це означає, що ти добрий, і в серці твоєму є любов до природи і до краси навколишнього світу.

Юнак: А, от ти хто! Я від старих людей про тебе чув не раз, але ще зроду не бачив сам.

Флора: А бачити хотів?

Юнак: Чому ж би ні?!. Що ж, ти зовсім така, як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи… А чом же в тебе очі не зелені? (Придивляється). Та ні, тепер зелені…а були, як небо, сині…О! Тепер вже сиві, як та хмара…Ні, здається чорні. Чи, може, карі…ти така дивна!

Флора: Чи гарна ж я тобі?

Юнак (соромлячись): Хіба я знаю?

Флора: А хто ж те знає?

Юнак: Ет, таке питаєш!..

Флора: Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа : «Чи я хороша?». Тюльпан дібровний промовляє: «Найкраща в світі!

Юнак: Що це за квіти?

Флора: Що це за квіти? Хочеш ти  спитати? Їх колір квітки, листя та стебла? Я розповім. Чи знаєш ти, людино, що квіти мають душу. Але не кожен може почути їхню мову, бо для цього треба мати чуйне серце. Та ще  хочу сказати, що потребують всі вони тепла. Тепла та сонця – бо воно їх гріє. І пестить першими проміннями  весни. Тепла людського…

Музичний супровід.

Первоцвіти ( перешіптуються, звертаються до юнака):

1-ший первоцвіт (підсніжник): Заходь у наше квіткове царство. Ми познайомимо тебе зі своїми таємницями.

2-гий первоцвіт (проліска): Тільки обережно, не затопчи, не зруйнуй нас. Сподіваємося, що ти станеш нашим другом.

 

3-тій первоцвіт (білоцвіт весняний): А друзів шанують, люблять і бережуть!

 

4-тий первоцвіт (фіалка): Отож, дивися, слухай, запам’ятовуй!

 

Підсніжник:

Із-під снігу я пробився

І на сонце подивився,

Подивився й зажурився:

Всіх братів моїх зірвали

І стебельця потоптали,

Відвезли на продаж в місто,

Щоб в букеті ми два дні

Простояли на столі.

Не купуй ти нас, людино,

Не губи красу єдину!

Розкажи братам своїм, як нам боляче усім!

 

Проліска: Я квітну коли вже тепло, коли в наше королівство приходе Весна. Мої квітки дуже люблять бджоли. Але коли мене зривають, то я швидко в'яну. Тому не рви мене!

Флора: Пахнуть ніжно проліски тендітні і ніби дивляться нам у вічі. Невже  наважишся  їх зірвати? Не руйнуй  цієї краси. Краще помилуйтесь ними, хай ще інші зможуть це зробити! Адже їх так мало залишилося в наших лісах! Підсніжники та проліски вже занесені до Червоної книги природи. Вони можуть зовсім зникнути, якщо ми всі разом не оберігатимемо їх!!!

Білоцвіт весняний:

Як тільки в лісі затепліє,
         З горбків побігли ручаї.
         Немов дзвіночок забіліє —
         Це гарні квіточки мої.
         Я білоцвіт весняний — диво!
         Дзвоню, щоб розбудити світ.
         Бо йде до нас весна красива,
         Дарує людям перший цвіт.
         І я дзвоню, щоб люди знали,
         Що розмерзається земля.
         Щоб всі до праці приступали,
         Та йшли трудитись на поля.

Фіалка:

Молю людину: квітку не зірви, в руках бездушних вмить вона зів'яне! В мені краса, мільйон цілющих сил, я сотні раз в пригоді людям стану! Аптеку не в містах, а на полях, в лісах, на луках слід тобі шукати. Зцілю хвороби, звеселю в свята, та треба лиш не камінь, серце мати.

 

Первоцвіти (разом):

Ми б завжди були щасливі,

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі,

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

А на клумбах вдома, в школі

Висівали нас доволі,

Доглядали, поливали.

Ми б красу їм дарували!

 

Юнак: А я й не знав, що в них така розмова. Я думав – дерево, квіти – німі, та й годі.

Флора:

Нічого в нас нема німого.

І квіти, і зорі, й зеленії віти

Провадять розмови кохані

Про вічную силу весни на сім світі.

Про чари потужні весняні.

Взагалі квіти не співають, як птахи і не розмовляють.

 Але ми зараз в казці, а в ній завжди є чудо.

 

Музичний супровід.

 

Флора: Заходить сонце… Бач, уже встає на озері туман…

Юнак: Та ні, ще рано!

Флора: Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

(Юнак хитає головою «Ні»).

Флора: Чому?

Юнак: Бо справи затягнуть мене.

Флора: А ти тут зостатись хочеш разом з нами?

(Юнак киває «Так»).

Флора: Бачиш, і ти, немов ті квіти, розмовляєш.

Юнак (сміючись): Та треба по-тутешньому навчитись, бо маю я змінитись. Не залишила мене байдужим доля квітів – первоцвітів (опускається на коліна). Ти прости мене, богине, я віднині безупинно берегтиму пильно ліс, щоб він квітами заріс, і допоки жити буду, берегтиму квіти всюди.

 

Звучить музика ( музичний супровід: «Прийшла весна»).На сцені зявляються лісові мешканці. Флора пускається у танок. Юнак заворожено спостерігає за нею.

Співають разом.

Підемо в ліс  споглядати

 чудо весняних квіток

Так навкруги пахне гаєм

Співом весняних пташок

Пахне березовим соком

Шумом рясного дощу

І все сильніше з кожним кроком тебе я кохаю одну.

Приспів:

А вже прийшла весна

Заквітчана, ясна

Кохання принесла

Для нас с тобою

І квітами весни

Будемо тільки ми

У мріях завжди будемо з весною.

 

ФЛОРА: Стривайте, я чую срібний дзвін! Що це?

 

Музичний супровід.

 

Ведуча:

В гомоні зеленім ліс залопотів

Під яскравим сонцем весь позолотів

Горда і цнотлива,

До княжни подібна,

Вийшла на узлісся

Конвалія срібна.

 

(На сцені зявляється конвалія, в руках тримає букетик конвалій, підходить до Флори і юнака).

Флора: Давайте ж спільно оточимо любов'ю квітку надії. Нехай в кожному серці, в кожних чесних грудях квітне лише радість.

(Учасники театру, стають у коло, беруться за руки, обличчям назовні, в центрі залишаються Флора і юнак).