Сценарій "Тихі мемуари про війну"

Музично-поетичний вечір «Тихі мемуари про війну…»

 

Звучить сумна мелодія

 

Учень 1

Тихі мемуари про війну

Рядові розказують солдати,

Як окопи поміж полину

Залишали на віки, як дати,

Тільки, жаль, не кожен розповість

Правнукові, внукові і сину

І про те, як у бою загинув,

І про перемоги ждану вість.

Піснею зітхнули товариші,

Що з вогню вони прийшли живими,

Про солдатські спогади душі,

Що навіки стали грозовими,

Що розкаже мармур-мемуар.

Обеліск воєнної години,

Все тримає небо для людини.
 

Пісня «Ніч, яка місячна…» у виконанні Олега Винника

 

Учень1

Сіяла даль у горах тишини,

Уся земля, здавалось, ніжно снила

Хто знав, що вже од миру до війни

Лиш п’ять хвилин нам доля залишила.

 

Учень 2

Був гарний вечір, вдалий над усе.

Біліли плаття, танцювали пари.

І у майбутнє юнь замріяну несе,

Але усе це кулі перервали.

 

Учень 3

Крізь сльози і плач ви прощались,

З сльозами зривались слова:

«Вертайся, коханий, додому.

Будь проклята світом війна.»

Звуки війни

 

Дівчина-українка

Все починалося з грому небесного

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле, закрили чорні хрести!

Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці… І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом…

І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: «Війна…»

 

Звуки війни.

 

Учень 1

Благослови, небес Владико,

Пожертву чесну і велику

Народних лицарів, що в бій

Відважно йдуть за народ свій!

 

Учень 2

Благослови, Ісусе Христе,

Любов до волі, серце чисте –

Вони ж ідуть на ворогів

За милих, друзів і братів.

 

Учень 3

Благослови, Пречиста Мати,

Зусилля їх тверде, завзяте,

Благослови їх рани, біль

І краплі крові серед піль.

 

Учень 4

Благослови на чесний бій

Героїв, Юрію Святий,

І перемогу їм подай

За народ свій, за Рідний Край!

 

Пісня «Кленова балада» О. Білозір

 

Сценка «Розмова солдат»

 

Солдат 1

Ой, хлопці, як мені хочеться полинути у рідний край. Побачити рідну домівку… Там у нас така природа, кругом луги зелені, річка змійкою в’ється поміж села.

 

Солдат 2

А мені хотіло би зараз побачити свого синочка. Він тільки народився, як я пішов на фронт. Мабуть, вже сказав перше слово, зробив перші кроки.

 

Солдат 3

А я, хлопці, не можу забути свою дівчину. Ми з нею навіть не попрощались. І я досі не знаю, де вона, та що з нею.

 

Солдат 4

Так, але для всіх нас є одна єдина дорога, дорога до перемоги.

 

Солдат 5

Відпочили?

В колону по два шикуйсь!

Кроком руш!

 

Оповідач

Так!

Вони не марно віддали життя,

Десятки, сотні касок спопелили

І свій обов’язок солдата виконали з честю,

Йдучи у небуття.

 

Мелодія «Журавлі»

 

Учень 1

Розпустила чорні крила

Хмара вдалині…

Пам’ятай про мене, мила,

Усміхнись мені.

 

Учень 2

Спалахнули вже ракети,

Надійшла пора,

Скоро вдарять кулемети,

Загримить «Ура» -

І застелить хуртовина небо голубе.

Я забуду в ту хвилину

І тебе, й себе.

 

Учень 3

Тільки мчати, і гранати

Кидати ривком.

І добігти, і догнати, і добить штиком,

І вриватись ураганом в коло вогняне…

Пригадай тоді, кохана,

Пригадай мене!

Пригадай, і так жагуче,

Щоб твоя любов,

Мов ракета серед тучі,

Спалахнула знов!

 

Учень 4

Щоб дорогу освітила грозову мою,

Щоб подвоїлася сила у тяжкім бою.

І просвищуть вражі кулі десь на стороні.

Накують іще зозулі сотні літ мені.

І як радісне стрічання

Сповнить душу вщерть, -

Я скажу: твоє кохання відвернуло смерть.

 

Звучить пісня Океану Ельзи «Обійми»

 

Учень

…Горів, гримів і розвивався обрій,

Лишив позаду батьківський поріг,

І вітер грав сумних, сумних мелодій

В понівечених вербах, край доріг.

Ішли солдати днями і ночами,

Похмурії, гвинтівки не в усіх,

І біль ламав надбрів’я, скроні їх

Де друзі падали, там ми ховали їх,

І, як могли, могили їм копали,

Прощались мовчки, залпів не давали.

Патрони берегли і крем’яні чуття,

Щоб вибороть і сонце, і життя.

 

Звучить пісня «Плине кача», стишується і на її фоні звучать слова

 

Учень

Як ви умирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами,

Лиш в чистому полі ревіли гармати,

І зорі вмивались сльозами.

Як вас хоронили у темну могилу,

Від крові земля червоніла,

Ви хмарами крику по небі летіли,

І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести покосились,

Калина нагнулась додолу.

Спіть, орли-соколи, вкраїнські герої,

Гармати розбудять вас знову.

 

Зачитування списків загиблих на війні.

 

Виходить хлопчик і дівчинка у простом одязі.

 

Хлопчик

Про батька мого незабудки в скорботі

Шепочуть і росу, наче сльози, ховають у лист.

В мемуари обеліска напис вкарбований –

До мене батьків останній лист.

 

Дівчинка

Ці написи на солдатських обелісках

Як останні батькові листи.

А в тих листах – материнська туга,

А в тих листах – материнська надія.

 

Пісня Наталії Цар «А мати жде…» у виконанні учениці.

 

Виходить дівчина у чорному вбранні. Під мелодію з пісні «Журавлі» звучать слова

 

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята,

Тепер уже були б із них орли!

Схилися ж над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

 

Учень

Хвилина мовчання, хвилина мовчання

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза.

За подвиг полеглих.

Священна хвилина мовчання.

 

Хвилина мовчання

 

Учень 1

Дай Боже, не чути нам грому гармат,

Нехай не приходиться юним вмирати.

Щоб мирно й щасливо служив наш солдат.

Хай в тузі не плаче зажурена мати.

 

Учень 2

І в наш неспокійний знедолений час

Проходять і будні, і свята.

Дай Боже, щоб добре жилося у нас,

Щоб щастя й добро тільки знати

 

Учень 3

І як нам не тяжко на рідній землі,

Долаючи всі перешкоди й тривоги,

Упевнено й чітко вперед нам іти,

Як тому солдату до ПЕРЕМОГИ.

 

Виходить хлопчик, одягнений в солдата.

 

Перестали снитися ночами

Битва і пожарища мені.

Дні і ночі, січені мечами,

Зникли, як примари навесні.

Думалось – доволі ними жити,

Краять серце тим, що отгуло, -

Я хотів забути пережите,

А воно ізнову ожило.

Не зникають уві сні ці муки,

Не стихають шквали вогняні,

Простягає мати білі руки

І ридає знову вдалині.

У димах-пожежах видноколи,

Хмари одягають виднокрай…

Мабуть, не судилось нам ніколи

Забувати про передній край.

 

Учень 1

Були убиті всі, хто мав явитись потім,

Були убиті всі, хто ще не народився,

Хто кров’ю до крові, хто плоттю до плоті,

І душами вони навік переплелися…

 

Учень 2

… Була така межа на ціле покоління –

Її робила смерть, а не життя – мости,

Ще не було життя, а смерть руйнівне

Тління – точила згубно те, що мало ще прийти.

 

Пісня гурту «Струни серця» «Над землею тумати»

 

Дівчинка-українка

Десь там, в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва…

Солдаток плач, й скорбота сироти,

І матерів свята молитва.

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Львовом чи під Лозовою

Й навіки падали в траву…

Десь там в історії…

Та кров холоне й нині,

В зажурі вічній наші матері…

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі.

 

Пісня С. Тарабарової «Ніколи знову»

 

Учениця 1

Упав Берлін. Іще боями

Була розвихрена земля

А вже з барвистими квітками

Вступила тиша на поля.

 

Учениця 2

І сходив мир на доли й води,

І в гарячковий стук сердець

Удари з заходу і сходу

Сказали ворогу: «Кінець!»

 

Учениця 3

Кінець! Незборна правди сила,

Замовк гармат охриплий спів.

Кінець. І тиша оглушила

Людей, що звикли до громів.

 

Учениця 4

І всі звели до сонця чоло,

Що довго снилось їм у млі.

І стало тихо так навколо,

Мов не було іще ніколи

Такої тиші на землі!

 

Пісня «Мальви»

 

… історії ж бо пишуть  на столі,

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми ж пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невольницьким плачем,

Могилами у полі без імен,

Дорогою до Києва з Лубен!..»

 

Історія стоїть біля дороги

Та й дивиться, хто йде по соші…»

 

Пісня С. Вакарчука «Не твоя війна»

 

Учень 1

Ми – армія воскреслого народу,

Що тристолітнє розламав ярмо,

Наш прапор, Україну і свободу

Покласти в домовину не дамо.

 

Учень 2

Нас проводить правда, а не меч,

Нас веде любов, а не покута.

Сяє наша зброя золота,

Долею козацькою обкута.

 

Учень 3

Встала мати-Україна,

Сонце засвітила,

Пробудилася народна,

Незнищенна сила.

 

Учень 4

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна,

І не вмре ніколи.

 

Учень 5

Слава тобі, Україно,

Невмируща слава!

Да святиться твоя воля

І твоя держава!

 

Учень 6

Слава тобі, Україно!

Від роду до роду,

Як накажеш – ми поляжем

За твою свободу

 

Учень 7

Українське військо,

Мов з могили встало.

Розгорнуло прапор

Сонячно-блакитний

Прапор України! Рідний, заповітний.

 

Учень 8

Вільну Україну не скують кайдани:

В обороні волі наше військо встане,

Заревуть гармати, закричать шаблі, -

Не дадуть в наругу рідної землі.

 

 

Учень 9

Сини України! Вставаймо в ряди,

Утворим незламную лаву;

Стяг Волі та Правди ми будем нести

Рідній Вкраїні на славу.

Нехай же від Дону до сивих Карпат

Живе нероздільна родина:

Без рабства, без панства,

Насильства та грат
вільна, єдина Вкраїна.

 

Хлопчик-українець

Народ мій є! народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд.

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! в його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

 

Виходять дівчатка-українки.

 

Дівчинка 1

Задивляюсь у твої зіниці,

Голубі, тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

 

Дівчинка 2

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

 

Дівчинка 3

Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю.

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

 

Дівчинка 4

Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

 

Дівчинка 5

Рідко, нене, згадую про тебе,

Дні занадто куці та малі.

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса по землі.

 

Дівчинка 6

Бачиш, з ними щогодини б’юся,

Чуєш – битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?

 

Дівчинка 7

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Громотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

 

Дівчинка 8

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно.

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено!

 

Пісня Тіни Кароль «Україна – це я»