Сценарій "Українські вечорниці на Андрія"

 

Українські вечорниці на Андрія

Матеріали та обладнання: Калита,віник,  пампушки, вареники в керамічних тарілках, серветки, рушники, нитки, голки, пиріжок з клоччям(нитками чи ватою), квачик для сажі, кропильце, дрова, рушник, гарбуз, в’язка бубликів, стрічка, нитки, свічка, сірники, перстні (4), віночок, тарілки (4) , вода, папір, ручки, плакати.

Вед. 2. З давніх-давен славилася Україна  звичаєм, ворожити у ніч на Андрія. Ця давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії, призабутої сьогодні. Ми хочемо повернути їй  життя. Нехай оживе одна із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

Вед. 1. За християнськими переказами Андрій Первозванний був одним із 12 апостолів Ісуса Христа. Він проповідував християнство серед слов’ян. Кажуть Андрій передбачав, що з волі Божої на дніпровських пагорбах буде збудовано місто.

 

Вед. 2. Серед осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія. Воно вважається парубоцьким, оскільки дівчата відзначають свято своєї покровительки Катерини. Святкування є продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх суджених.

 

Вед. 1. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорб1в поставив хрест i сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

 

Вед. 2. День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

 

Вед. 1. Узимку, коли завершувалися роботи у полі частішали парубоцькі гуляння. У різних місцевостях їх проводили по-різному, бо з цим святом пов’язана значна кількість звичаїв, обрядів, повір’їв, проповідувань майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від цього віє чарівною язичницькою стихією.

 

Вед.2. Ось і ми зазирнемо у звичайну селянську хату й довідаємося, як проходило це свято багато-багато років тому. Запрошуємо всіх на вечорниці.

 

Інтер’єр української хати з піччю, коцюбою, рогачем, образами,  рушниками, свічками. На столі Калита, прикрашена калиною.

 

Учасники: (учні в українському одязі)

- господиня ;

- писар із сажею;

- циганка;

- хлопці та дівчата.

 

На стінах плакати (прикмети, приказки про день Андрія)

1. Іній на Андрія — буде добрий урожай на гречку.

2. Сніг на Андрія не впаде — зима буде тепла, малосніжна; сніг впаде — холодна, довга.

3. На Андрія треба кожуха добродія.

4. На Андрія робиться дівчатам надія.

Господиня.. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер… Ось незабаром вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ змінився…Куди все  поділося?

Дочка (вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть… Зараз буде весело нам усім!

 Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату.

Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!

Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинцями, яблуками, дерунами, горіхами.

1 дівчина (кланяється господині).
                    Добрий вечір у вашій хаті!Уклін господині !

 2  дівчина  Ой веселі вечорниці в нас на Україні,

                   Добрий вечір, господине, славна молодице.

                  Чули, що в оцій хатині  будуть вечорниці .

Господиня.  Добрий вечір!
                     Добрий вечір, любі гості!  Щиро просимо у хату,  і привітну, і багату. .
                     Від зірниці до зірниці   хай лунають вечорниці!

2  дівчина. Гей, на наших вечорницях   і  сумний розвеселиться!

Господиня:   Поспішайте, дівчатонька,

 Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці   

Всім нам починати.

Зваримо вареників    

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості, 

 Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами  

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці 

 Піснею стрічали.

 

(Дівчата співають пісню)

1 дівчина : Я оце сиджу на вечорницях, вишиваю і думаю, що поки ми дівуємо, то і горя не знаємо. А як тільки вийдемо заміж так і почнуться клопоти та негаразди. Свекруха буде гризти, діти спати не даватимуть... Непорозуміння та колотнеча в сім’ї. Особливо коли під однією стріхою збереться декілька невісток. Як ото в “Кайдашевій сім’ї”.

Господиня: Не  хвилюйтесь , мої любі. Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. У сьогоднішній вечір, можуть  здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня: Бач, які швидкі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.

    Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану, дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся!

( Дівчата, сміючись, міряють чобітьми підлогу. Поки вітають першу і другу "відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).

  Дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).

 Дівчина: Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

 Хлопець: Може, ще й взути?

Дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

 Хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

Дівчата: Ходіть, ходіть ворожити будемо.

( Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!»

Відчиняються двері і на порозі стоїть парубок  з великим гарбузом в руках

В’язанка бубликів у нього на шиї )

Парубок : От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть,  багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

Дівчина: Не сумуй,

Парубок: Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився. Чи я, тату, не доріс, Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата, Чом не люблять дівчата?

  Дівчина: Ой , хлопче,  любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

 Дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

Хлопці. ( заходять до хати ) Добрий вечір, дівчата-голуб’ята!

Дівчата (разом). Добрий вечір, хлопці-молодці!                   

Господиня. Як добре, хлопці, що ви прийшли. Мої дівчата аж повеселішали. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

1 хлопець: Ми так стомилися, зголодніли, може пригостите нас?

Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

 2 дівчина З’їж ,  Андрійку, пиріжок,  Він дуже смачненький,

                  А у нього всередині  сирочок  дрібненький.

 

 2 хлопець: (кусає пиріг і кривиться)

Чи ти,  дівча, з роду-віку   пирогів не їла,

Що ти свої пироги   Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає   З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.

Господиня Скажіть-но, а хто з вас старший, чи маєте свій устав?

3 хлопець. Аякже, оце мене і старшим вибрали. А устав наш такий: «Будемо гуляти чесно, тихо, смирно, як слід поважному парубоцтву. Господиню на вечорницях шануватимемо, як матір».

Господиня. Добре говориш, хлопче. Коли ви до нас з добром прийшли, то прошу, сідайте, дівчат звеселяйте.

4 хлопець.Дівчата, а чого це ви зажурились, Аж брівоньки іскривились? Галю, Галю чорнобрива, Чого в тебе брови криво?

3 дівчина. На козака задивилась, Та й брівоньки іскривились.

1 хлопець.Ой чия ж то дівчинонька 

                     Така русокоса?
  Що до неї хлопці липнуть,

                      Як кури до проса.

1 дівчина.  Полюбила коваля,— Така доля моя.
Я ж думала кучерявий, В нього чуба нема.

2 дівчина. Постій, хлопче, до суботи,
Справлять мати сукню, ще й чоботи,
Червоную плахту, зелену запаску
— Люби мене, козаченьку, коли твоя ласка.

3 дівчина.А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
А я Якова з хати прогнала.

4 дівчина. Кину кужіль на полицю, Сама піду на вулицю.
Я нікого не любила, Тільки Петра та Данила, Грицька,
Стецька та Степана, Кучерявого Івана.

2 хлопець.Дівчиноньку я любив,Подарунки їй носив.
Носив сала, носив свічки, Кукурудзу, черевички.
Носив просо, носив мак. Он було як.

1 дівчина. Але ж ти, Петре, дурний!

 

2 хлопець. Зате я високий.

 

1 дівчина. Ти, напевно, ще й сліпий?

 

2 хлопець. Ні-і-і!  Тільки косоокий

3 хлопець. Та годі вам, давайте я краще загадку загадаю: «Чотири чотиринки, п’ятий кавунник, несуть кривулицю через тин на вулицю».

 

2 дівчина. Так це ж дірки у решеті!

 

3 дівчина. Ану, я загадаю! Що буде, як козі сім літ мине?

 

4 хлопець. Ото загадала — восьмий піде.

Господиня. Ану, хлопці, мою загадку відгадайте: «Що хочеш купити — не купиш, що хочеш продати не продаси?»

 

1 хлопець. Такого не буває. За гроші все можна купити.

 

Господиня. Е ні, всього не купиш, молодість не купиш ні за які гроші, а старість нікому не продаси.

                               Чути стук у двері. До господи поволі заходить циганка.

Господиня. Заходь, заходь, сусідонько, до нас на гостину.

Циганка. Дякую, що запрошуєте, а не проганяєте.

1 дівчина. Та що ви, бабусю?

                        Дівчата звільняють місце між собою на лаві.

Сідайте-но біля нас та про нашу долю нам розкажіть. Ви ж вмієте ворожити?

Циганка. Вмію. Але навіщо вам наперед знати, що буде? Комусь може сумно стане, а у вас тепер так весело і затишно. Ну , добре. Натягуйте  стрічку. Кожна  із дівчат  прив'яже до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.

(Ворожать)

Циганка : А зараз ворожба для хлопців. Оце вам миски , оце вам і перстні. Наливайте воду і губами дістаньте перстень з макітри. Хто швидше! Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

Циганка  Тепер  треба  взяти   віночок і підкинути  в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.

Циганка.  На  підлогу кладіть аркуші  з написаними іменами  хлопців. Тепер киньте  перстень  до  них. До якого аркуша перстень покотиться, так буде зватися суджений).

2 дівчина Котись, котись, перстеньок, до милого на ганок.
Скажи мені, Андрійку, бо скоро прийде ранок,
хто судженимй мій буде :Руслан , Микола чи Вадим,
Петро, Антон чи Никодим?

(Дівчата по черзі пускають колечко. Сміються і підштовхують одна другу).

Господиня  А які ж то вечорниці без дерунів та вареників? Ось зараз ми всіх вас почастуємо.

                              Лунає мелодія пісні «А мій милий вареничків хоче».

Але спочатку скуштують дівчата вареників чарівних, з загадками і передбаченнями.

 

1 Дівчина  (Бере перша вареник з макітри, надкушує його). Вареник із сиром! Буду з чоловіком жити в злагоді і з миром.

 

2 Дівчина (Підходить друга дівчина, бере вареник, кусає його) А мій вареник із сіллю. Буду жити в достатку.

 

3 дівчина: А мій вареник з монетою! Буду багатою.!

 

4 дівчина: А мій вареник з обручкою. Заміж скоро вийду.

                Дівчата беруть миски із пампушками, пиріжками, дерунами і частують ними гостей.

1 хлопець: А тепер давайте паляницю ділити.

                        (підвішують калиту на зріст людини)

1 хлопець: А хто ж буде Калитинський ?

2 хлопець: Хай Андрій буде вартовий, а Василь – писар .

3 хлопець: Добрий вечір пане Калитинський !

4 хлопець: Добрий вечір пане Коцюбинський !

3 хлопець: Я приїхав калиту їсти !

4 хлопець: Їж.

3 хлопець: Я кусну.

4 хлопець: А я мазну.

(Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх хто засміється мажуть сажею. Дівчата смішать хлопців, щоб вимазати їх сажею.)

1 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий.

2 хлопець:  Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

 

1 дівчина: Ми гуляли, веселились,  Усім весело було.

 

2 дівчина:  Вечорниці завершились  І здається все пройшло.

 

 1 хлопець: Ні, так  просто не проходить,  В серці струночка бринить.

 

2 хлопець: Про веселі  вечорниці  Спомин в серці буде жить.

Вед. 1.  Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер  головне, щоб вони  не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

 Вед. 2.  На все добре ! До нових зустрічей!