Сценарій урочистої лінійки

Про матеріал

Сценарій урочистої лінійки, присвяченої Дню української писемності та мови метою якого є формувати розуміння того, що українська мова - скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою

Перегляд файлу

Сценарій урочистої лінійки, присвяченої

Дню української писемності та мови

Вчитель: «Найбільше і найдорожче  добро в кожного народу – це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування», - писав Панас Мирний.

У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна: як не існує веселки без різнобарв’я  кольорів, так не існує людства без барвистого вікна мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова – державна мова України.

Вчора, 9 листопада, Україна відзначала державне свято – день української писемності та мови. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента №1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця -  письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Українська мова упродовж століть зазнавала утисків з боку тих держав, які поневолювали Україну. Сьогодні ми живемо в незалежній країні, проте і сьогодні над українською мовою нависла чергова небезпека. І лише від згуртованої позиції свідомого українства залежить, чи не поповнить законопроект Колесніченка-Ківалова сумний список заборон, який наводимо далі.

Учень 1: У 1720 році російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

У 1769 році видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та текстів церковних книг.

У 1775 році зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

У 1862 році закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

Учень 2: У 1863 році вийшов указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

У 1876 році видано указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

У 1884 році закрито всі українські театри.

У 1908 році вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей звать последствия, угрожающе спокойствию й безопасности Российской империи».

Учень 3: У 1914 році російський цар Микола ІІ ліквідовує українську пресу – газети і журнали.

У 1938 році сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим відтинає коріння мові українській.

У 1983 році видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах, поділ класів на 2 групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідної мови навіть багатьма українцями.

У 1989 році видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, цим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Вчитель: Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків материнської лагідності й доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

У пророчому посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам  моїм» український Мойсей – Тарас Григорович Шевченко писав:

Все розберіть…та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї ми? Яких батьків?

Ким? За що закуті?

Поставмо ці питання й собі. Відчуймо себе не «рабами, подножками, гряззю Москви» і не «варшавським сміттям», не «перевертнями», що «з матері полатану сорочку знімають, помагають недолюдкам матір катувати», ні, згадаймо, що…

Ми є нащадки гнівного Тараса, 
Його терни торкнулись наших тіл.
Народ возвести в націю – не в расу,
Огненним словом Велетень хотів…
Встеляймо кручу пам’яті щоденно
Освяченими вітами верби:
Держава наша буде суверенна,
Коли відчуємо себе народом ми!

Учениця : Молитва

Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

Вчитель: Ми сподіваємося, що ви не забудете вислів Кирила, який сказав: «Душа, що не знає літер, то – мертва душа!». Перефразовуючи його думку,  хочемо вам побажати, щоб ви ніколи не забули про безцінний скарб, джерело вікової мудрості. Про вірних помічників у вирішенні багатьох проблем, про книгу та рідну мову. Не забувайте про них у часи негоди чи щастя – і вони завжди допоможуть вам!

 

docx
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку