Сценарій урочистої лінійки до Дня Соборності України

                             МОЯ СУВЕРЕННА УКРАЇНО

                              (До Дня Соборності України)

Мета : виховання національної свідомості учнів і людської гідності, відродження  паростків духовності , формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження інтересу до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини.

Обладнання : проектор, на дошці великими літерами    надпис «22 січня День Соборності України», мапа України, учні у вишиванках, музичний супровід.

З одного боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Дівчина: Я- Західна Україна!

Горджуся й радію,

 що рідною мовою я володію,

умію писати слова мелодійні

і вірші складати .

З другого боку виходить дівчина Східна Україна

Дівчина: Я – Східна Україна!

Де все для мене в радість:

Ліси і садки.

Озера і річки, і глибокі ставки,

Лани неосяжні, і гори, й долини,

Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка,

Бо я з україни, бо я-  українка!

Західна Україна  ( з гордістю)

Бо – я Українка!

(До українок підходить дівчинка)

 Учениця : Одна Батьківщина , і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

 Той долі не знайде в житті.

Обніміться ж, сестри , мої ,

Молю вас , благаю!

І не дайте Чорній силі вас роз’єднати!

Пісня « Про Україну»

Ведуча:Ніхто не збудує держави,

Коли ми самі її не збудуємо,

І ніхто з нас не зробить нації,

Коли ми самі нацією не схочемо бути.

Ведучий: Моя Україна – зоря світанкова,

Пшеничні лани, голубі небеса,

ЇЇ солов’їна калинова мова

Світиться наче на сонці роса.

Ведуча: О рідна матусю, за правду і волю

Справіку моляться твої вуста.

Моя Україна народжена з болю,

Любові та віри Ісуса Христа.

Ведучий: Ні,  немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки землі. Подивимось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на трепетну Землю і тоді відкриється нам на зелено- блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце, Україна!

Ні , як нема кращого неба, ніж небо України, так і нема кращої землі, ніж наша Україна!

Ведуча: День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря , як велике державне свято день Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Ведучий: Урочиста лінійка, присвячена Дню Соборності України , оголошується відкритою.

Ведуча : Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної держави!

Ведуча: Школо! Шикуйсь ! Рівняйсь ! Струнко! До внесення державного прапора України стояти струнко ! Внести прапор!

 Все, що мріялось віками,

Сповнилось настало!

Ще не вмерла Україна!

Гордо прозвучало!

Звучить гімн України.

Ведучий: Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ведуча: Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Українка: Народилась Україна нова,

Небувала , чиста , як дитя,

Україна зоряної мови,

Україна Божого буття!

Україна казки і кохання.

Та держава , де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець: Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку – Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Ведучий : Життя іде . Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя.

Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча: Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведучий: Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті , хто живе в Україні, і ті , кого доля закинула на чужину.

Українець: Не вір у те щастя,

Що десь в чужині,

Хоч і зове , і кличе,

На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

Українка: Я україночка від роду і до роду

Землі цієї я краплинка

Я – доля рідного народу

Його дитина – українка.

Ведуча: І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

Пісня « Україна – ти моя родина»

На сцені з’являється мати- Україна і троє синів

Диктор: Давно-давно жила жінка і було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї життя.

Син 1.: Мамо, піду межи люди, подивлюся світ.

Україна: Ну, що ж, сину, іди , та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе.

Диктор: Минув час, син став князем  і дали йому ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

Син 2: Пустіть , мамо, мене  світ подивитися.

Україна: візьми сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.

Диктор : Одержав син імення – Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.

Україна: Подарую , я тобі , сину, соловейків голос.

Диктор: І одержав син за свій голос і величний спів ім’я – Гімн.

Син 1: Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце внебі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово воля,

Що рятує від недолі.

Син 2 : Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний , і щасливий.

Син 3 : Лине пісня незабутня,

Горда величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі державним Гімном.

Учень: Ой ти ненька України , я тебе кохаю

У світі кращої країни я не знаю

Чорне море, степ широкий , зелені Карпати,

І під небом синьооким стежина до хати.

Ось чому сьогодні треба нам і нашим дітям

Під блакитним мирним небом за неньку радіти.

Відео про Україну .

Учень 1 : Любі друзі!

 Хоч маленькі ми вже добре знаєм,

Що звемося українці

Й українських предків маєм.

Учениця: Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду, всі належать до одного

Українського народу.

Учень: Родитись українцем-

Це велика чнсть і слава.

Рідний край свій полюбити

Найважливіша справа

В нім пливуть глибокі ріки,

І шумлять степи безкраї,

Стрункі гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

Буйне збіжжя колосисте

На врожайних росте гіллях.

Учениця: Але, щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Добре вивчити пізнати.

Треба знати те, як предки

На землі цій колись жили,

 Як грудьми своїми

Заступали, боронили,

Як невпинно працювали,

І боролися завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата.

Учениця: Хай не буде ні одної

 української дитини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

Учень: Як спитають мене люди,

Хто я , тоді скажу їм:

Що я українець щирий,

Український в мене дім!

І для України в мене

Серце із любові б’є,

Я за Україну віддам все життя своє.

Учень: Ми всі діти українські,

Український у нас рід,

Дбаєм , щоб про нас малих ще

Добра слава йшла у світ.

Учениця: Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе.

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

Щоб про це ми не забули

Ні на хвилю, ні на мить,

Хай Господь святий із неба

Нас малих благословить.

Пісня « Українка я маленька»

Ведуча: Україна … Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава!

 Ведучий: А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

Тож слово для привітання з нагоди свята Дня соборності надається : директору школи Самолюк С.М. та заступнику з навчально-виховної роботи Шумило Н.Є.

( музика під час нагородження кращої десятки).

Ведучий: У тяжкій тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі , так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Учень: Україно, п’ю твої зіниці.

Голубі й тривожні , ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду , мамо гордий і вродливий,

З тебе дивуватися повік.

Учениця: Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю –

Хай мовчать Америка й Росія ,

Коли я з тобою говорю.

Україно, ти  моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Пісня « Україна краю».

Ведучий: Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча : Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки Виголошення поборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий: Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День соборності України.

Учень: Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

Широка душа – від безмежжя степів.

Хто серцем тебе, Придніпров’я , торкався,

Той душу твою осягнути зумів.

Учениця:

Де волю плекали Це тут україни моєї початок,твої козаки.

Про тебе сьогодні ми будем співати

І славу твою пронесем крізь віки!

Любіть Україну , як сонце любіть,

Як вітер , і трави, і води…

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Учениця: Любіть Україну у сні й наяву,

 вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову , і мову її солов’їну.

Ведучий: 25 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

Ведуча: Повсякчас пам’ятаймо про незлічені жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий: Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.

Учениця: Він жив надією , що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

Учень: Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

Плекаємо чудову нашу мову.

Учениця: Хай собори на руїні

Стануть там, де ти прорік.

Назалежній Україні –

Слава нині і повік!

Ведучий: Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців , навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведуча: здавалося б , нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й кинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще понад усе прагне до миру, спокою. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам – на – сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Пісня « Змах крила»

Ведуча : Листопад 2013 – лютий 2014 р. – « революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям « Небесна сотня».

Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

(Відео про АТО).

Ведучий: Такими, що виконали свій громадянський обов’язок, які рішуче стали на захист суверенітету нашої держави, є і наші земляки, колишні учні нашої школи:

Божок Артем, Качорець Юрій, Кручок Ігор, Вейчук Ігор, Бондар Михайло, Гупалюк Павло, Голубош Роман, Марчук Микола, Божок Юрій, Френдейфелдс Артур, Ніневський Юрій, Цимбалюк Андрій..

Ведуча:Цими днями наша країна вшановує захисників Донецького Аеропорту , які вразили весь світ своєю мужністю, незламністю і героїзмом. Навіть своєрідне визнання подвигу цих людей зробили ті проти кого воювали ці героїчні люди, назвавши їх кіборгами. Ми повинні пам’ятати їх повиг та бути їм щиро вдячними. Щиро вдячні тим кіборгам які проживають на території нашого району це – Каленюк Роман Миколайович який проживає в смт Гоща та Ткачук Іван  який проживає в селі Воронів.

Відео про аеропорт.

Ведуча: Але  захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять героїв небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам’ять героям, Вічна слава!

Хвилина мовчання.

Учениця: До тебе, господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

 Від бездуховності й зневіри

 Людців, душею зачерствілих ,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна…

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, всевишній нас владико,

Щоб вільним став народ великий!

Учениця: Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,-

Писав в своїх віршах тарас.

Молюсь, казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Учні: Ми не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир- це квіти у сонячних росах.

Мир- це радість малих і дорослих.

Мир- це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Танець « ми за мир».

Ведуча: Школо! Шикуйсь ! рівняйсь ! Струнко ! До виносу державного прапора України стояти струнко . Винести прапор!

Ведучий: Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча : Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Ведуча: Соборність – це символ.

Ведучий: Символ боротьби за волю,

Ведуча: Порозуміння між людьми…

Ведучий: І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча : Так, вірте в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.