1
СЦЕНАРІЙ «В.А.СУХОМЛИНСЬКИЙ: ЖИТЄВИЙ ШЛЯХ І ТВОРЧА СПАДЩИНА»
У сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління.
Велика роль у цьому процесі належить вчителю, адже школа й учителі повинні формувати особистість відповідно до вимог сьогодення: "Учительська професія — це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється".
1 ведучий
Я – вчитель.
Я - любов і відданість,
Віра і терпіння.
Я – радість і спів радість,
Страждання і співчуття.
2 ведучий
Я – істина й серце,
Совість і шляхетність,
Я той, що йде, що дарує,
Жебрак і багатий.
Я вчитель і учень,
Вихователь і вихованець
1 ведучий
Я – той, що прокладає шлях,
І художник життя.
Я притулок дитинства
Й колискова людства.
Я посмішка майбутнього
Й смолоскип сущого.
2 ведучий
Я вчитель від Бога
Й співпрацівник у Бога
1 ведучий
Ця чудова поезія Ш. Амонашвілі ніби спеціально написана про Василя Олександровича Сухомлинського. У кожному слові звучить образ Василя Олександровича.
2 ведучий
Бо Він Учитель з великої букви. Завжди знав як навчати дітей, як зацікавити, що треба знати педагогу, щоб діти розуміли його, ставали розумнішими та мудрішими.
1 ведучий
А тепер давайте поринемо у спогади…
28 вересня 1918 року в с. Василівки, Онуфріївського району, Кіровоградської області в бідній сім'ї народився маленький хлопчик.
Ніколи доля не ходила
До нього з теплим рукавом.
У хаті, біднім колоском,
Його селянка народила.
2 ведучий
Навчався В.О. Сухомлинський у Василівській школі, а коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Коли розпочалася війна, відправився на фронт, де був тяжко поранений. Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя.
1 ведучий
Ось така нелегка доля була у Василя Олександровича. Він працював директором, вчителем сільської школи, а у вільний час писав казки, оповідання, вірші для дітей. Його твори люблять усі.
Ведучий 3
Проблема виховання моральних цінностей засобами слова, на думку В.О.Сухомлинського, — одна з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному, і в практичному планах, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця, нічим не замінити.
Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося. Його педагогічна концепція високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку.
Особливу увагу В.Сухомлинський приділяє школі як осередку культури. Проте цю роль, на його думку, вона може виконати лише за умови, що в її діяльності пануватимуть чотири культи: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова.
Педагогічну спадщину великого педагога пронизує ідея проектування людини. Для того щоб педагогіка виконувала таку функцію, вона має спиратися на психологічні знання, відійти від емпіричних узагальнень, у досягненні цілей навчання й виховання використовувати ціле покладання, моделювання, технологію активного перетворення педагогічної дійсності. Головною метою, якої має прагнути виховання, є всебічний розвиток особистості. Його можна досягти залученням її до різних видів діяльності, постійним і планомірним формуванням пізнавальних здібностей.
В. Сухомлинський — автор низки педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом він написав 41 монографію, понад 600 наукових статей.
Висновки з цього дослідження і перспективи подальших досліджень можуть бути сформульовані так:
1. Теоретичні узагальнення В.О.Сухомлинського містять положення, які можуть розглядатися як принципи особистісно орієнтованого підходу до навчання іі виховання і можуть бути покладені у його фундамент. Вони мають деякі схожі риси з положеннями, які лежать в основі сучасної концепції особистісно орієнтованого підходу, але значною мірою відрізняються від них, що свідчить про невикористані можливості педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського у розробці теорії і методики означеного підходу.
2. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського стосуються лише навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі. Проте вони можуть бути поштовхом для розробки концепції особистісно орієнтованого навчання й виховання у вищій школі, яка має значні відмінності у меті і мотивації навчання порівняно із загальноосвітньою школою. Зараз така концепція відсутня й що, за словами В.О.Сухомлинського, змусить кожного вихованця замислитися над власною поведінкою, над своєю мовою, спонукатиме його до самовдосконалення
Він є пропагандистом особистості, любові і добра, оберегом наших національних святинь.
Думаю, якби Василь Олександрович жив у наш час, то книга „Сто порад учителеві ” збагатилася б на ще одну пораду, на мій погляд, дуже і дуже важливу: „Ділові якості громадянина незалежної держави потрібно виховувати з самого рання. Багатою державу роблять багаті, високоідейні люди. Їх потрібно виховувати спочатку в сім’ї , а потім в школі, жодного дня не забуваючи про це”.
Значної уваги у своїй практичній діяльності і в теоретичних пошуках В. Сухомлинський надавав проблемі дитячого колективу. Новаторським можна вважати його положення про гармонію суспільних та індивідуальних потреб у структурі особистості.
В. Сухомлинський вважав, що професія вчителя є особливою, близькою до науково-дослідної. Педагог має аналізувати факти, передбачати наслідки виховного впливу, інакше він перетвориться на ремісника.
Серце В.О.Сухомлинського несло добро і радість всім дітям, з якими він спілкувався. Тому і сьогодні ми знаходимо в його працях відповіді на найбільш хвилюючі питання, які ставить перед нами життя.
1 ведучий
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі.
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Ведучий 3
Як казав Василь Сухомлинський: „Дорогі мої! Я буду жити і працювати заради вас, доки в моїх грудях б’ється серце. Ніякі високі звання ані титули не зіпсують мене. Я залишуся таким, як був досі. Найвище звання на світі – бути Людиною. Бути Людиною і дбати про щастя інших”.
Василь Сухомлинський –
Для учнів – красиве знайоме ім'я,
А праця його благородна
Мов зіркою в небі сія.
Він серце лишав завжди дітям,
Енергію й силу – роботі.
Виховував учнів в повазі
В пошані до слова Шевченка,
До рідного отчого краю
Й велику турботу про неньку
1 ведучий
Казки Сухомлинського – вічні,
Цікаві, легкі, актуальні.
Листи і поради всебічні,
А постать його геніальна.
2 ведучий
Він по собі залишив вічний сад,
Де яблука лежать в траві торішній,
І абрикоси сиплять сивий снігопад,
І до морозів червоніють вишні.
1 ведучий
Ранкова зірка знову поспіша
Скоріш зігріть і приголубить віти.
Таке життя учителя з Павлиша.
Прекрасне і просте: робота й діти.
Автор: Викладач інформатики, спецдисциплін
О.С.Удодова