Сценарій "Весна іде назустріч нам"

Заступник директора з навчально-виховної роботи,

вчитель української мови та літератури

комунального закладу

«Мельниківський ліцей з дошкільним підрозділом»

Гладун Тетяна Володимирівна

 

 

Сценарій випускного вечора "Весна іде назустріч нам…"

учнів 11 класу Мельниківського ліцею

(Святково прикрашена сцена. Фанфари…

Лине тиха мизука на слова О.Олеся «Чари ночі»)

Ведуча1.

Сміються,  плачуть  солов'ї

І  б'ють  піснями  в  груди:

"Цілуй,  цілуй,  цілуй  її,  —

Знов  молодість  не  буде!

 

Ведуча 2.

Ти  не  дивись,  що  буде  там,

Чи  забуття,  чи  зрада:

Весна  іде  назустріч  вам,

Весна  в  сей  час  вам  рада.

 

Ведуча1.

Лови  летючу  мить  життя!

Чаруйсь,  хмелій,  впивайся

І  серед  мрій  і  забуття

В  розкошах  закохайся.

 

Ведуча 2.

Сміються,  плачуть  солов'ї

І  б'ють  піснями  в  груди:

"Цілуй,  цілуй,  цілуй  її  —

Знов  молодість  не  буде!"

 

Сценка «Шкільний портфель»

На сцену вибігають молодші школярі:

1. Ура! Ура! У  школі під східцями на другий поверх я знайшов клад.

2. Який ще клад? Це ж шкільний портфель, правда, він дуже зношений.

3. Портфель? А давайте відкриємо його і подивимось, що там усередині?

4. Давайте, давайте… Може, тут золото-брильянти! 

1. Що це? (дістає носову хусточку).

2. Та це ж носова хустинка!

3. А це шкарпетка сіренька (дістає шкарпетку). Тут написано, що шкарпетка належить Писанюку Ярославу, а хусточка Давиденко Юлі. І шкарпетка,

і хустинка висіли на батареї.

4. А цей бантики Пристаї Оксани та Лаврук Аліни  з книжкою Чуки Ірини  були знайдені на підвіконні.

1. Є ще тут щоденник з десятками Воропая Віталика і альбом з малюнками Артеменка Ярослава.

2. А ось черевик, який належав Маценку Ярославу, він був втрачений 28 грудня

20..  року на новорічному святі.

3. Тут ще надкушена булочка є, яку почала їсти Макуха Валя 1 вересня на першому дзвінку і недоїла й досі.

4. Друзі, я зрозумів. Це ж портфель з предметами першокласників  20..  року, а сьогодні вони випускники 20..  року.

1. О, подивіться, що я ще знайшов в портфелі. Та це ж листівки, адресовані  випускниками 20.. року  нашим сьогоднішнім випускникам.

2. А де ж це вони? Ой, подивіться! Та це ж,напевно, ми на свято попали.

   Та ще й до всього у нас почесна місія – завести випускників на цю сцену.

То ж до роботи швидше, гайда!  Заразом і знайдену листівку їм віддамо.

 

 

Ведуча1.

  Доброго вечора, шановні батьки, вчителі, гості. Сьогодні наше село знову у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше традиційне свято "Прощання зі школою".

 

Ведуча 2.

  Прощальний вальс.. Випускний вечір... Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі... .Сьогодні, першого літнього вечора, - випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підніматися нашим випускникам.

 

Ведуча1.

Традиція шкільна – прощальний вечір

 І тоне в квітах урочистий зал.

 В очах у кожного і радість, і надія

 У нас – випускний сьогодні бал.

 

Ведуча 2.

Скільки літ ними разом  пережито,

А перерв, занять, шкільних дзвінків,

 І нарешті довгожданий вечір-

Школа проводжа випускників.

 

 

Ведуча1.

  Тож дозвольте запросити на випускний бал тих, кому присвячена ця подія, для кого цей вечір – перша сходинка у самостійне життя, запросити наших випускників.

 

(Музика змінюється. На сцену по черзі заходять випускники, яких заводять молодші школярі. Після того, як випускник зійшов на сцену, школяр каже про нього слова).

 

Ведуча 2.

 Дівоча врода тішить зір,

 І хлопці всі, як на підбір

 Вони вже вирушають в путь широку -

 Випускники дві тисячі тринадцятого року.

 

Ведуча1.

На сцену запрошується Артеменко Ярослав

Всі його тут добре знають

І у школі полюбляють,

Гарний хлопець, хоч куди, до мети своєї йде.

Пройде крізь вогонь і дим,

Тож  дівчата завжди з ним.

В нього радість чи то горе –

 Він завжди сміється.

 Хлопець з гумором росте,

 Біди не боїться.

Він до всього має хист – роботяга і артист,

Хоч уроки і не вчив… та атестат він заробив!

 

Ведуча2.

На сцену запрошується  Воропай Віталій

Гарно знає він комп’ютер,

І у техніці знаток.

Працювати любить дуже,

Та й до дівчаток не байдужий.

Він товариш благородний,

Добрий, чесний, гарний, модний,

Щира посмішка оця завойовує серця.

Має здатність до навчання. Ох, якби ж іще й старання!

 

Ведуча1.

На сцену запрошується Давиденко Юлія

Розумна, врівноважена, спокійна.

 Як правознавець – всі закони знає.

 Співає добре, ерудиція відмінна,

 Для успіху в житті всі риси має!

Талантів в неї, дійсно, не злічити:

 Танцює, і співає, шиє, й в’яже.

 Ну як таку дівчину не любити?

 Про це, звичайно, кожен скаже.

 

Ведуча2.

На сцену запрошується  Лаврук Аліна

Принцеса ця полюбля  красоту

В усьому порядок і чистоту.

Старостою класу вона була.

Дівчина щира й проста.

У майбутнє йде серйозно

Плани в неї огого!

Як закінчить вуз престижний ,

 Так десь років через п’ять,

 Буде менеджер готелю,

 Європейців зустрічать.

 

 

Ведуча1.

На сцену запрошується  Макуха Валентина

Характер має просто бойовий.

 Не ображай – вона дасть здачу!

Заряд енергії і бісики в очах,

  І школа, й дім у неї на плечах.

 Життєвий шлях, він, звісно, нелегкий,

Та Валентину жде в житті лише удача!

 

Ведуча 2.

На сцену запрошується Маценко Владислав

Неговіркий і скромний, але сильний.

 І руки в нього, дійсно, золоті.

 Характер має мужній, стан спортивний –

 Дівчата таких люблять у житті.

Він хорошим господарем дуже хоче стати,

Щоб до школи не ходити, а швидше б працювати,

Бо від Бога дар такий до праці є у нього,

Що задумав те і зробить.

 

Ведуча 1.

На сцену запрошується Писанюк Ярослав

Цей хлопець не простий і загадковий

 Як був малим, то пустував у школі.

 З кожним він довірливий, відвертий ,

 І до мети  іде упевнено і вперто.

У вільний час він ходить на рибалку,

 Напевно хоче упіймать русалку,

І  артист, і футболіст, і  до спорту має  хист,

Загадковий, проворненький,гарний хлопець, хоч куди

Стрункий і симпатичний

До роботи й спорту звичний.

 

Ведуча 2.

На сцену запрошується Пристая Оксана.

Просимо вітати

Шкільну модель нашу.

В дитинстві їй матуся, довгу косу плела

 Свою веселу вдачу доньці передала.

Ніжна, мила і ласкава

Наша дівчина Оксана.

Тендітна, як весняна квітка у садку.

 Завжди помітиш дівчину таку.

 

Ведуча 1.

На сцену запрошується Чука Ірина.

Із лиця хоч водиці напийся, ну а очі - безодня одна.

І куди вже тій Скарлетт рівнятись з нашою Ірою- ось вона яка:

Струнка і граціозна, мов тополинка,

Жити не може без роботи й хвилинки.

Горда і в дружбі надійна і вірна.

      За скромність і щирість їй похвала,

 У школі, як квітка, просто цвіла.

 

Ведуча 2.

Це день дорослості й прощання із дитинством,

 Веселий, радісний і водночас сумний.

 Тож всіх мельниківчан, гостей  з села і міста

 Ласкаво просимо на вечір випускний.

 

(Вальс)

 

Ведуча 1.

  Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів зрілості, оголошується відкритим.

(Звучить  гімн)

 

Ведуча 2.

О мить прекрасна, зупинись,

Годиннику, не йди так швидко,

Бо зараз вручать атестат,-

І що ж тоді?

Прощай дитинство!

 

(Звучить весела музика)

 

Хлопчик. (Вибігає захеканий, витирає піт з чола).

Вибачте, шановні гості і випускники.

Щось у нас такеє сталось, що й не добереш.

Десь директор наш подівся, завуч зовсім розгубився.

Я підслухав там розмову - і вжахнувся з того всього.

Та щоб  краще вам збагнути що до чого, де й коли

Прошу ролик переглянуть, тільки-но ось привезли.

 

(Відеоролик «Операція И, або захоплення  кабінету директора школи» )

 

 

Ведуча 2.

  Завдяки  злагодженим діям адміністрації школи, виявленій кмітливості та стійкості у знешкодженні злочинців, атестати зрілості було врятовано від посягань терористів. Тож свято "Прощання зі школою"  продовжується. 

 

Ведуча 1.

  Для зачитання наказу та вручення атестатів слово надається директору Мельникіавського НВК Анатолію Івановичу Кроту та заступнику директора з навчально-виховної роботи Федоровській Оксані Леонідівні.

 

(Звучать фанфари. Вітання директором випускників школи, вручення атестатів)

 

 

Ведуча 2.

На урочистий вечір з нагоди вручення атестатів прибули  до нас гості.

Запрошуємо на сцену…

1. Сільського голову  …

2. Директора «Агроко» …

 

 

 

Звучать фанфари.

(Під мелодію  пісні виходять випускники із словами):

- От і все!

- Ти навчатимешся у вузі,  потім вийдеш заміж.

- А ти одружишся,  і буде дім, садок, діти.

- А ти підеш працювати, щоб бути ні від кого незалежним.

- А я мрію про гарний будинок  і класну машину.

- Ну що ж, усе  як у людей.

- Але ніколи вже  не буде школи…

- Останній дзвінок – він тому і останній,  що лунає лиш раз у житті.

 

Ведуча 1.

 Почекай, однокласнику, подивись однокласниці в очі.

 Почекай, дівчино,  зупинись хоч трішечки  зі своїм однокласником.

 Ви вдивляйтесь ровесникам в лиця.

 Може, більше ніколи й ніде вам не випаде з ними зустріться.

 

(Пісня «Сонячні вікна») –усі учні

 

На сцену виходять молодші школярі:

1. Ви нас так розчулили, що ми і забули за листа, якого знайшли у старому портфелі і який адресований випускниками 2002 року саме вам.

2. Ви тільки уявіть, цей скарб пролежав одинадцять років! Напевно, там

долари!

1. Та чому ж ти  тільки про гроші думаєш! Може, там путівки до Туреччини  чи

Египту… Треба ж нашим випускникам відпочити після стількох років навчання!

(Далі сперечаються: один каже долари, інший –путівки).

(Передають листівки випускникам)

Випускники зачитують листівки з минулого

- Та не сперечайтеся ви. Зараз відкриємо і подивимося.(Відкриває конверт)

   Ось бачте, ви даремно сперечалися.  Тут немає ні доларів, ні путівок.

   Тут значно цінніше!

Молодші школярі:    - Що там, що там?!

 

- Тут - мудрі побажання.

Випускники зачитують листівки з минулого:

- Якщо погані думки лізтимуть  вам в голову, то женіть їх в шию.

- Виходячи з себе, не заблукайте.

- Не хапайте з неба зірок. Якщо усі хапатимуть зірки з неба, не буде зоряних  ночей.

- Одна голова добре, а двох не буває.

- Май серце, май душу – і будеш людиною в усі часи.

- Не пливи за течією, не пливи проти течії, а пливи туди, куди тобі потрібно.

- Не вдавайся до ліні, смутку, заздрості, скупості, обжерливості,гніву.

- Не вимагай того, чого сам робити не можеш.

- Вік живи – вік учись.

- Порожня бочка дзвінко гримить.

-  Дорога до щастя лежить через працю, іншого шляху до щастя немає.

- Входь в життя без зайвої метушні, бережи у серці добре починання.

- Шукай у житті справжню красу, з посмішкою зустрічай кожен день.

- Люби і будь коханим.

 

 

Випускник: Дякуємо відправникам за цінні поради. Ми обов’язково ними скористаємося. А сьогодні  на згадку про нас  передаємо цей лист майбутнім випускникам 2024 року. Можливо, вони вони внесуть свої корективи в нього, то ми не проти.

 

                           «Пісня випускників» - Ярослав, Юля, Оксана

 

Ведуча 1.

  Дитинство… Маленька, безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній тільки раз. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

 Ведуча 2.

   І скільки б не шукали ми цю країну на карті, - все одно не знайдем. Лише приємні, щемливі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

 

Ведуча 1.

   Шановні випускники, вас вітають теперішні господарі країни дитинства.

 

Вітання молодших школярів:

1. Кажуть, ніби ви були теж колись маленькими,

   І до  школи вас водили татусі із неньками.

   Та не  вірю я цьому ! Ви хіба не бачите?

    Це ж не хлопці – козаки, богатирі-красені!

2. Поряд з ними випускниці,

    Дуже милі, знаєте,

    Кращих, ніж у нашій школі –

    Ви ніде не знайдете.

3.  Випускники, які ви всі красиві,

     Усміхнені, веселі,чепурні!

    Дивлюсь на вас – обличчя всі щасливі,

    Й дорослим стати хочеться й мені!

4. Скільки книг ви прочитали

    І екзаменів здали!

    Скільки зошитів списали,

     Мабуть, мільйонів три.

5.Я не можу уявити,

   Як такі ось дяді й тьоті,

    Можуть так за парту сісти,

    Не зламавши собі ноги?

6. Ви скажіть мені відверто:

    Та невже ніколи

    Вчителька не викликала

    Батька й матір в школу?

7. Ви зізнайтеся відверто, як старим знайомим:

    Чи вас лаяли за двійки в школі та удома?

8. Хочу зачіску я модну, і таку ж спідницю.

    Може, буду трохи схожа я на випускницю?

9. І ще скажіть нам, прошу,

    Такі вже ми цікаві.

    Чи правда,що ми виростем

    І будем рівні з вами?

10. Вже контрольних не писати,

      І  не слухати дзвінка,

       Вам вершини підкоряти,

      Вас чека нове життя.

11.  Сьогодні ваше свято –це незабутня мить.

      Тож хочем побажати: нехай вам всім щастить!

(Танець з молодшими школярами)

 

Ведуча 1.

 Учитель веде учнів у храм знань, а в його руках – вогняне й ніжне, тендітне й вразливе серце дитини. Спілкуючись з вчителем,  дитина бачить у ньому і товариша, і  друга, і однодумця. Тому  довіряє йому  найпотаємніші куточки свого серця.

Ведуча 2.

 Саме такими  наставниками стали для випускників  перші  вчителі, які впевнено вели своїх учнів шляхами добра, любові, надії та віри.

 

Випускник: Аліна

  Ясною зіркою для нас засяяла наша перша вчителька Галина Василівна Калашник. Це була розумна, талановита, наполеглива, добра, уміла вчителька, яка встигла дати нам першіт знання. Разом з нею ми навчалися, мріяли, сумували, обговорювали, раділи…

Годинник

 

Випускник: Аліна

Але трапилося непоправне… Ми , ще малі, тоді ніяк не могли збагнути, що наша вчителька вже ніколи більше не зайде до класу, ніколи не скаже нам «Добрий день, діти».

(Звучить музика. Випускники стають у коло і запалюють свічки)

Випускник: Аліна

Ми завжди будемо  її  пам’ятати. 

                                                      ( Хвилина мовчання)     

 

Випускники- хлопці:

Як ми любимо вас, наші педагоги  перші,

Що вели нас з собою в світлий сонячний клас.

І обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на вас, прислухались до вас.

 

Випускники-  хлопці:

Як вам подякувати за все тепер,

За «двійку» навіть – усього бувало!

Найкращу пісню Вам, та й пісні мало…

 

Випускники -хлопці:

А хто бешкетником найпершим був у класі

І мав цей гріх?

Це я, і він, і ти.

Пробачте нас усіх, терплячі і хороші,

Найперші наші рідні вчителі.

 

Випускники- хлопці:

Надаємо ж слово нині вам - Наталіє Володимрівно та Оксано Леонідівно.

Знаєм, є про що сьогодні вам сказати.

(Виступ перших вчителів)

Пісня «Не забуду вчительки ім’я» -  співають одні хлопці

 

Звучить єврейська музика. На сцену, пританцьовуючи, виходять два «євреї»

Ведуча 1.

 Багато ще  гарних слів почують на свою адресу наші випускники. Ось і зараз до них на свято завітали гості з далекого сонячного Ізраїлю з мудрими порадами .

1-й єврей: Уже давно відомий всім той факт, що пані мудрість просто не приходить,

2-й єврей: Її доводиться роками добувать, а іноді її і не впіймать.

1-й єврей: У кожного народу є свої секрети, щоб мудрість ту без шкоди зрозуміть:

2-й єврей: Як жить на світі, що й коли казать,

1-й єврей: Із ким дружити, а кого боятись –

2-й єврей: Все можуть притчі мудрі передать.

1-й єврей: Ми ж хочем вам цю притчу  прочитать.

Притча

В одне місто прийшов юнак, попив води і запитав у старого, котрий відпочивав біля джерела:

- Які люди живуть у цьому місті?

 Старий і собі запитав у хлопця:

- А які люди живуть там, звідкіля ти прийшов?

- Купа егоїстів  з лихими помислами.

- Таких само знайдеш і тут. 

Того ж  дня другий юнак підійшов до джерела. Втамувавши спрагу, він також запитав у старого:

 - Які люди мешкають у цьому місті?

Старий  поставив те ж саме питання:

- А які люди живуть там, звідки ти прийшов?

- Чудові! Чесні, гостинні, дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.

- Таких самих знайдеш і тут..

Чоловік, який чув обидві розмови,поцікавивсяу старого:

- Чому ви дали однакові відповіді цим подорожнім?

На це дідусь відповів:

- Кожен з нас може бачити тільки те, що несе у своєму серці. Той, хто несе добро, добро і отримає, а хто несе зло – з тим і залишиться.

- Тож пам’ятайте істину просту: Роби добро – і добре тобі буде!

(Виходять також під єврейску музику)

 

Випускник:

Не стане в списках і журналах нас,

Тривог в житті ще випаде чимало.

І вже ніколи нас не буде захищать

Турботливий й суровий класний керівник.

                   

 

Випускник:

До класного керівника звертаємося знову:

Спасибі вам за все, за ваше мудре слово,

За вашу строгість і вашу ласку,

Пройшло дитинство з вами, наче добра казка.

 

(Мелодія пісні «Батяня-комбат»)

 

Випускник:

Шановні Василю Олександровичу та Людмило Дмитрівно!

До вас звертаємось востаннє,

Вам нині слово надаєм,

Ваші поради щирі

Ми вічно в серці пронесем.

 

(Виступ класного керівника)

 

Пісня «Дитинство босоноге»-  дівчата

 

Вітання вчителям

 

Випускник:

Усі ми разом із дитинства

Прийшли колись сюди малі.

Тут нас ростили і навчали

Всі наші добрі вчителі.

 

Випускник:

     Спасибі вам за розуміння,

Підтримку і веселий жарт,

За добре і повчальне слово,

За перший досвід і за гарт.

 

 Випускник про директора:

Директоре ви наш моторний,

Завжди у справах, невгамовний,

В шкільний турботах нескінченних.

І так щороку, день за днем.

Щоранку першим він приходить,

А пізно ввечері –виходить. Такий директора портрет.

Дякуємо вам, шановний Анатолію Івановичу, за підтримку та розуміння наших проблем.

   А щоб полегшити вашу працю, ми склали  пам’ятку, яка нагадуватиме всім, хто господар в школі.

 

Пам’ятка директору школи.

 1. Директор правий.

 2. Директор завжди правий.

 3. Директор не спить – він відпочиває.

 4. Директор не їсть – він набирається сил.

 5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.

 6. Директор не читає в робочий час газет та журналів – він збирає необхідну інформацію.

 7. Директор не залицяється до молодих вчительок – він просто приділяє їм увагу.

 8. Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.

 9. До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету треба з ідеями директора.

 

 

Випускник про завуча: Оксана

Про завуча  сказати слово хочем – у нього завжди стільки справ:

Уроки, розклад, рейтинги, заміни – усе на свої плечі він поклав.

З учителями мову спільну знайде,  з директором вона завжди в ладах,

Тактовна й мила, толерантна й строга – порядок наведе в усіх ділах!

За те, що завуч знає все, її безмірно поважають,

І в коридорах затихають, коли вона з уроку йде.

 Спасибі, Оксано Леонідівно, що не дивлячись на наші недоліки ви бачили в нас ще й багато плюсів, що  не ходили до нас на уроки так часто, як могли б.

 

А про згадку про наш клас та в знак глибокої поваги   даруємо вам

пам’ятку завуча школи:

Пам’ятка завучу школи

1. Кожному вчителю надати можливість самому складати собі розклад.

 2. Прослідкувати, щоб уроків у розкладі було не менше, ніж того вимагає програма.

 3. Заохочувати учнів школи  до впровадження  інноваційних технологій навчання шляхом широкого використання методу  самооцінювання  своїх знань із записом відповідного балу до класного журналу.

4.Налагодити  зв’язок  кабінету завуча  з усіма  класними кабінетами у школі

через  встановлення сигналізації , яка буде реагувати тільки на дотик  пальця завуча.

 5. Коли вчитель, де б він не був, почує сигнал – має кидати все і бігти в учительську, щоб дізнатись про заміну.

 6. Запам’ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.

 7. Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шах» і «мат».

 8. Бути уважним до прохання вчителів і вимог учнів.

 

 

Випускник:

 Шановний Анатоліє Івановичу та Оксано Леонідівно! Дорогі вчителі! Ми приготували для вас невеликий сюрприз – показ моделі одягу «Сезон : осінь-зима-весна»  на навчальний рік від Валентина Юдашкіна»

     З вашої  ласки дозвольте  представити її вам.  Спеціальне замовлення виконали

     для нас працівники будинку моделей.   Отож, ексклюзивний показ тільки 

     сьогодні і тільки для вас, дорогі вчителі!

 

(На  сцену виходять дівчата в коротких сукнях, потім з'являється

власне модель: )

 

 

- У цьому сезоні особливо актуальні моделі, які забезпечать успішне виживання вчителя в сурових умовах шкільного середовища.

- Модель нова, єдина, багатофункціональна.  Ідея моделі належить учням

11 класу.

 

- Костюм моделі включає протигаз, вогнегасник, міліцейський кийок, роликовий захист, сумку з медикаментами, підзорну трубу, розкладачку, каску з лампочкою, пейджер і темні окуляри.

 

(Коментарі читаються під повільну музику)

 

1. Модель особливо стійка в умовах загазованості шкільних туалетів цигарковим димом. (противогаз)

2. Зверніть увагу на деталь, необхідну для встановлення робочої обстановки наиуроках і встановлення свідомої дисципліни. (жезл)

3.  Необхідною деталлю учительського костюму є бронежилет – надійний захист від надмірної уваги зі сторони учнів.

4.  Ще однією пікантною деталлю є підзорна труба, яка дає змогу  учителю роздивитися шпаргалки, яких не можна побачити неозброєним оком.

5.  Сумка з медикаментами – багатофункціональна. Може бути використана учителем для себе чи для доведених ним до відчаю учнів.

6. Відмички -універсальні, необхідні вчителю, який забув про час і його замкнули  у школі на ніч.

7. Мобільний телефон забезпечить учителя інформацією про переповнену чашу терпіння батьків.

8. Окуляри (оптичний пристрій) нічного бачення дозволить вчителю роздивитися знання учнів, які  запали  глибоко в голову.

9. Елегантний головний убір (каска) завершує композицію, філософськи нагадуючи про те, що може впасти вам на голову із вікон улюбленої школи.

 

- Маємо надію, що дані фасони будуть  вами схвалені  до використання та відповідати наказу Міністерства освіти щодо дотримання дрескоду.

 

Випускник

Ми шлем вітання всім учителям.

Сьогодні скажем вам спасибі,

Що підняли, зростили нас,

І просто всіх учили жити,

І хвилювалися весь час.

 

Випускник

     Спасибі щире вам від серця,

Низький, аж до землі уклін

За створене щоденне диво,

Дзвінка шкільного передзвін.

 

Випускник

      Нам хочеться дуже багато сказати

І кожному щастя в житті побажати,

І всі  найпалкіші слова нині  вам  -

Рідним, улюбленим  учителям.

 

Випускник.

 Скільки різноманітних наказів директора та завуча школи чули ви, дорогі вчителі. Буває, як заглянеш до учительської, то диву даєшся: всі десять столів у наказах.

Випускник.

 Так, нелегко вам працюється.

Отож, керуючись нагодою, на розширеному засіданні педагогічного дивану

6-го скликання у 6-му читанні  30 травня 20..  року  в присутності падишаха Мельниківської школи Анатолія Івановича та за його погодженням, ми склали  свій наказ.

 

«Наказ випускників учителям школи»

Всьому педагогічному колективу:

 1. Бути спокійними і врівноваженими, життєрадісними  і привітними.

2. Бути тактовними. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно переведіть

    розмову на іншу тему.

 3. Під час контрольної роботи чи екзамену не дивитися пильно на учня. Він

    може подумати, що ви його підозрюєте у списуванні, й образиться.

 4. Виробляти красивий голос, не сердіться на учнів, коли вони вас виводять із

     себе. Це  все турбота про ваші голосові зв’язки.

 5. Підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу  

    «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.

 6. Не заходити до класу, поки учні вас не запросять.

 7. Одягатися красиво і модно, якщо є можливість- то в салоні Юдашкіна, а

    нема – то хоча б салоні  Версачі.

 8.  Дбати про здоров’я  свої вихованців, дозволяючи їм на уроках  дещо

     перекусити.

 9. Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою

     кави.

 10. Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це

      шкідливо впливає на зір учня.

 11. Не записувати постійно одних і тих же учнів до порушників, бо інші також

      чекають своєї   черги.

 12. Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.

 13. Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас

     люблять і поважають.

 

Випускник.

 Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все, що ви зробили для нас.

 

                                  РАЗОМ : МНОГАЯ  ВАМ  ЛІТА!!!
 

Випускник.

- Обов’зково пригадаємо наших працівників школи… Дорогих наших бібліотекаря, завідуючого господарством, робітника по ремонту,  медичну сестру, технічний персонал, операторів котельні, водія шкільного автобуса, кухарів.

- Ми Вам щиро вдячні за Вашу підтримку та допомогу!

 

(ВРУЧЕННЯ  БУКЕТІВ УЧИТЕЛЯМ  І  ПРАЦІВНИКАМ  ШКОЛИ )

 

 

Ведуча 1.

Як подарунок за вашу працю та в знак вдячності, випускники замовили для вас,дорогі вчителі, танець східних красунь з такими побажаннями:

 

Ведуча 1.

Щоб ви ніколи не хворіли,

Душою й тілом не старіли,

Щоб всі вас люди поважали

І щоліта в Туреччині відпочивали.

(Східний танець) – дівчата 10 класу

 

 

 

(Крик немовля. Звучить мелодія колискової Поля Маріа)

Ведуча 1.

Тихо. Тихіше. Мати дитину колише недремно.

Вона не раз змахне краплини поту.

Що ж, прислів’я мовить недаремно:

Хто не мав дітей, не мав клопоту.

А зростуть ,- то скільки дум у неньки,

І тривог за їхнє кожне діло!

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

(Пісня «Батькам»)- Ярослав, Ярослав

Ведуча 1.

 11 років тому  вас, несміливих і тендітних, привели до школи найрідніші люди - мама й тато. Кожному з вас вони подарували найцінніше - життя. Де б ви не були, вони завжди будуть про вас піклуватися.

 

Ведуча 2.

 Наші батьки… Найдорожчі люди для кожного з нас. Вони - символ любові і ласки, ніжності і строгості, безмежної відданості і безмежної турботи.

Бувають вимогливими, але завжди і в усьому щирими, добрими, сердечними.

Вони – наші перші вчителі і порадники, віддані захисники своїх  дітей.

 

Ведуча 1.

Допоки батько живий, допоки мати жива,

Поспішайте сказати найніжніші слова:

Рідна мати – живи! Рідний тато – живи!

Найдорожчі у світі – це Ви! Тільки – Ви!

 

1.Випускник:

Багато різних див на цьому світі є,

Та найважливіше з них це те,

Що я у мами й тата є.

Найбільша моя цінність – то батьки,

Це неповторне диво на усі віки.

 

2.Випускник: Віталій

Попереду ще іспитів багато,

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ви зажурились, мамо й тато?

Це ж зрілість вже прийшла до нас.

 

3.Випускник: (Артеменко Я.)

Рідна матусю!

Я додав сивини у волосся твоє,

І не раз спричиняв тобі болі.

Ти сьогодні прийми покаяння моє

Й побажай мені доброї долі.

 

4.Випускник: (Аліна)

Батьку рідний, ти мужній і сильний завжди,

Про це знають всі близькі нам люди.

Ти матусю мою від біди бережи,

Як мене поряд з вами не буде.

 

5.Випускник: (Владислав)

 Спасибі матусю, за те, що зростили,

Що ласку й любов віддавали мені,

За те, що дорогу в життя ви відкрили,

Вклоняюся низько тобі до землі.

 

6.Випускник: Валя

Моя опора і надія –мама й тато.

Слів вдячності багато хочу дорогим  сказати.

Пошли їм, Боже, радість щиру,

А у наш дім достатку й миру.

 

7.Випускник: П. Ярослав.

 Рідні наші, дякуємо вам за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

 

8.Випускник: Юля

Спасибі, матусю, за ночі безсонні,

За лагідність серця і мудрість буття.

Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,

Ні радості й  щастя, не було б життя.

 

9.Випускник:  Іра

Рідні наші, не журіться,

На славу й честь благословіть синів.

І будьте певні, весело всміхніться,

І доньок ви своїх благословіть!

Любі наші, доземний вам уклін!

 

(Пісня «Батьківська хатина)- Оксана, Іра, Юля

 

Діти дарують квіти батькам

Ведуча 1.

 Тільки  батьки можуть так любити – до самозречення, до самозабуття. Бо їх любов найвірніша і найсильніша. Вони найближчі для нас, і ми поспішаємо до них, щоб розділити біль в душі, почути слова підтримки та поради.

Кожне слово батьківське – то є оберіг,

Що осяює шлях, де багато доріг.

Що підкаже стежину, якою іти,

Слово батьківське вічно світи!

Ведуча 2.

О прекрасна, благословенна, неповторна мить!

Ви, батьки, до дітей своїх підійдіть,

Слово мовте, ніжне і святе,

Хай воно у життя їх несе.

Запрошуємо на сцену батьків звернутись з напутнім словом до своїх дітей.

 

 

Вітальні слова батьків

1. Воропай Т.М.

    Сину мій. Ти моя опора,

    Надія й радість у житті.

    Сину мій, ти залишаєш школу,

 Став тепер ти вже таким дорослим,

Але для мене – ти ж іще дитя.

Впала сивина мені на коси,

Мчать роки, їх не вернуть назад.

Я тебе, синочку, в радості зростила,

Давала з батьком раду, як могли,

В душі у тебе сонце засвітили,

І для польоту крила надали.

Лети у світ. Широкий і щасливий,

Синочку мій, мій соколе ясний,

Завжди будь щирий, незлобливий,

Будь людяним, мій сину дорогий.

 

2. Доню моя, ти подібна сьогодні

На ніжну троянду, квітку Господню.

Та я уже бачу і серцем знаю:

З квіту такого зла не буває.

Повтори мене, дочко, в синіх щебетах ранніх,

В білотрепетних і замріяних ночах.

Не затримуйся довго на глухих полустанках,

Щоби  серце спокійне у мене було.

І коли я надвечір у безвість полину,

Не схились, не спіткнись у жалобі-журбі.

Повтори мене, дочко, повтори, мене, сину,

І я житиму знову удруге в тобі.

 

3. Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд ми вас благословляєм,

По правді, так як слід, на цій землі живіть.

 

4. Дорогі наші діти, наші квіти! Щасливі б ми були батьки, якби могли прихилити до ваших ніг увесь світ. Та, на жаль, нам це не під силу.

Знайте, що цей світ придуманий не нами, але нам всім у ньому жити, прощатись і знову зустрічатись, таке вже життя.

Знайте: любляче наше серце буде зігрівати вас завжди.

 

5. Шановні вчителі! Висловлюємо вам щиру подяку за навчання та виховання наших дітей. Хай доля вам посміхається на всіх стежках, якими б ви не йшли.

(Танець з мамами)

 

Ведуча 1.

Країна дитинства – країна казкова…

І часто дорослих вона вабить знову,

І часто дорослі літають у мріях, -

Вернутись в дитинство живе в них надія…

 

Ведуча 2.

Із казкою, друзі, не розлучайтесь,

В далеке дитинство щораз повертайтесь,

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди і втіху, й розраду.

 

Ведуча 1.

Дитинство моє,постривай, повернись,

Я ще з тобою не надруживсь…

Дитинство моє, зупинись хоч на мить,

Дай всім нам у казці ще трішки пожить.

 

Сценка «Випускник і школа»

 

Під мелодію «Куда уходит детство»  або з пісні «Я тебя никогда не забуду»  виходить Школа (дівчинка з іграшкою,  в костюмі Школи - звичайна біла тканина поверх одягу, на тканині умовно зображена будівля школи - вікна, напис "школа") та Випускник.

Школа: Ти впізнав мене?

 

Випускник: Здається, так… Ти –  моє дитинство. 

                     Невже настала ця мить, і ми розлучаємося?

 

Школа: Схоже на те. Ти дуже сумуєш?

 

Випускник: Ніхто не будитиме мене так рано лише для того, щоб я цілий день вивчав всілякі логарифми і теореми.

 

Школа: Знання – тож світло! Я пояснювала тобі це усе 11 років!

 

Випускник: Ага! До темряви в очах! Я трохи не осліп, поки перечитав усе, що вимагалося за програмою !

 

Школа: Тільки людина, збагачена знаннями, може стати…

 

Випускник: Висококваліфікованим безробітним!

 

Школа: Так тобі не шкода зі мною розлучатися?

 

Випускник: Ніскілечки! П'ятнадцять тисяч годин,  викреслених з життя, відібраних у футболу, дискотек,  Інтернету та інших цікавих занять!

 

Школа: Зовсім-зовсім? Невже так було важко і не цікаво?

 

Випускник : Та хтозна… (чухає голову)

 

Школа: А пам'ятаєш, як ти, зовсім маленький, прийшов в перший клас? Ти не умів ні читати, ні писати. Я тебе навчила! Хіба без мене ти знав би, чим відрізняється паралель від косинуса? Метафора від епітета?

 

Випускник: Що ж? Жив би собі мирно і весело, ніяких турбот. А тут вчися до того, що чорніє в очах. Ще і за невивчені уроки  перепадало на горіхи.

 

 

Школа: А пам’ятаєш, як вперше ти закохався у русяву дівчинку і  смикав її за кіски?

Випускник: Пам’ятаю.

 

Школа: А пам’ятаєш, як ти  познайомився  зі  своїми друзями, вечори, пікніки…

 

Випускник: Пам’ятаю. Звичайно ж , я все-все пам’ятаю і вдячний тобі, адже ти - моє дитинство.

 

Школа  (сумно) :  Але прийшла пора розставання . Далі ти мусиш іти сам.  

Прощавай!

 

Випускник: Прощавай, моє дитинство!

 

Школа: Я тебе ніколи не побачу! 

 

Випускник: Я тебе ніколи не забуду!

 

Пісня «Останній раз» - хлопці

Випускники стають на фото

Ведуча 1.

Відлунює мелодія печалі

І б’ється крильцями, неначе птах…

Звучать акорди балу випускного

На перехрестях і стежках.

Душа, мов свічечка воскова…

Дитинства відрізок часу згас…

Нехай це фото з випускного

Залишиться у пам’яті у кожного із вас.

 

 

На сцену виходять хлопчик і дівчинка

Хлопчик: І все ж я радію і співчуваю нашим випускникам. Одержавши атестати, вони стали такими дорослими, самостійними.  Вони раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.

Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.

Дівчинка: І не чекати канікул, щоб розважитися.

Хлопчик: Маєте право вчитися далі,або  працювати.

Дівчинка: Або не вчитися і не працювати: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.

Хлопчик: Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка: І носити спіднички бажаної довжини.

Хлопчик: Ви можете одружуватися, фарбувати волосся, нігті, проколювати  не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла.

Дівчинка: Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми - майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:

(Хлопчик і дівчинка, кажучи слова, по черзі підходять до випускників, беруть їх за руку і шикують у півколо)

1.Дівч. -    любити спорт, як Артеменко Ярослав;

2.Хл.- захоплюватися технікою та знати комп’ютер, як Воропай Віталій;

3.Дівч. -   співати, як Давиденко Юля;

4.Хл. – бути старанними, як Лаврук Аліна;

5.Дівч.- бути щирими, як Макуха Валя;

6. Хл. – любити працю, як Маценко Владислав;

7. Дівч. - бути скомними, як Писанюк Ярослав;

8. Хл.- бути доброзичливими, як  Пристая Оксана;

9. Дівч. – бути цілеспрямованими та наполегливими, як Чука Іра. 

Разом: Ми вас не підведемо!

Пісня «Моя шкільна  історія» - Ярослав , Аліна

 

Ведуча 1.

Ось казка про школу підійшла до розв'язки,

Дописано розділи , переглянуто сни.

 Вже, не сподіваючись на  чужі  підказки,

 Життєві завдання  розв´яжете  ви.

 

Ведуча 2.

Закінчилась   казка, й  почнеться  урок,

Урок , на  який  не  задзвонить  дзвінок.

За парту  не  сядете так , як  завжди,

Учитель  з  журналом  не  зайде  сюди.

 

Ведуча 1.

    Учителька  ваша, не  будете вже там

    Оцінок  усяких ставити  вам.

     Із  того  уроку  не  можна  втекти ,

     Й  погану  оцінку  не  виправиш  ти.

 

    Ведуча 2.

    Перерв  і  канікул  у  ньому  нема,

     Хоч  може  минути  там  літо й зима.

І не  45 він  триває  хвилин,

     А довгі  роки  не вгава  його  плин.

 

        Ведуча 1.

      Урок  цей для  себе  ти  твердо  затям –

       Перший  й  останній – він  зветься життям!

 

      Ведуча 2.

         Шановні батьки! Візьміть в свої руки своїх синів та дочок, зробіть разом з

      ними перші кроки в самостійне незвідане доросле життя.

 

  Ведуча 1.

 1. Запрошуємо батьків Артеменка Ярослава

 

  2. Запрошуємо батьків Воропая Віталія

          Тетяну Миколаївну та Юрія

 

  3. Запрошуємо маму   Давиденко Юлії

         Ольгу

 

 4. Запрошуємо батьків  Лаврук Аліни

 

5. Запрошуємо батьків  Макухи  Валентини

 

6. Запрошуємо батьків  Маценка Владислава

 

7. Запрошуємо батьків Писанюка Ярослава

 

8. Запрошуємо батьків  Пристаї Оксани

 

  9. Запрошуємо батьків  Чуки  Іри

  

 

Феєрверк

Лунає пісня «Куда уходит детство». Під час виконання пісні

діти  по черзі беруть за руки випускників і спускають їх в зал