Сценарій відкритого виховного заходу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Сценарій відкритого виховного заходу 

 

 

            Фестиваль українських страв

 

 

 

                                                           Автор

                                                           Клименко Анна Олександрівна

                                                           учитель початкових класів

                                                           Волноваської загальноосвітньої школи

                                                           І – ІІІ ступенів № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація : Відкритий виховний захід  у початковій школі  запрошує батьків , вчителів , учнів та усіх бажаючих відкуштувати українські страви , які приготували учні , розбиті на групи : « Галушечка-душечка», « Варенички маленькі , варенички смачненькі» , «Каша – мати наша» , «Хліб усьому голова».

 

 

Мета : Познайомити з традиційними українськими стравами . Вчити не забувати українські обряди , розвивати світогляд , широту думки , збагачувати словниковий запас дітей .

 

Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій , культури і мови , творчі та артистичні здібності . Прищеплювати любов до української культури та народних традицій .  

 

 Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю .

 

 

Очікувані результати :

1.Всебічний розвиток особистості молодшого школяра .

2. Підвищення дитячого інтересу до пізнання традиційної української кухні .

3.Створення творчої атмосфери в дитячому колективі .

4. Тісна співпраця вчителів з батьками у справі виховання дітей .

5.Збагачення освітнього ,  розвивального середовища .

 

 

Обладнання : вишиті рушники , плакат «Запрошуємо на фестиваль українських страв !» , українські страви , приготовлені учасниками фестивалю .

 

 

 

 

 

 

Ведуча       Добрий день вам , добрі люди !

                    Хай вам щастя-доля буде ,

                    Не на день і не на рік ,

                    А на довгий-довгий вік !

 

Ведучий     Гостей дорогих

                    Ми вітаємо щиро ,

                    Стрічаємо хлібом ,

                    Любов’ю і миром !

Ведуча       Доброго дня , шановні гості ! Ми раді вітати вас на нашому святі – на фестивалі української кухні !

 

Ведучий      Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством . Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господиня не проводить вас . Усе смачно , ситно , а головне – корисно та невибагливо .

 

Ведуча         Давайте пригадаємо , на які страви багате традиційне українське застілля , і не лише пригадаємо , але й скуштуємо і похвалимо наших юних господарочок .

 

Ведучий      Отже , щиро просимо гостей на наш « Фестиваль українських страв» !

 

                                       ( танок маленьких козачат )   

 

Ведуча          Україна здавна славиться своєю гостинністю , багатою і смачною кухнею . Борщі та пампушки , паляниці й галушки , вареники й ковбаси , печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України . Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів .

 

Ведучий         Тож час звернутися до господарів фестивалю . Вони докладніше розкажуть про страви . А потім і почастують .

 

Ведуча            Любі друзі , настав час відвідати господарів столу « Галушечка-душечка».Його підготували учні першого класу .

 

                         Виступ господарів столу «Галушечка-душечка»

1учень

  Гей , збираймось , любі друзі !

   Погуляємо на лузі ,

   Бо вже закінчилась зима ,

   Та іде до нас весна !

 

2учень

   Добрий день , шановні гості ,

   Раді вас вітати !

   Всім бажаємо здоров’я

   Й щастя повну хату !

 

3учень

  Спішіть , громадяни , спишіть !

   І друзів з собою беріть .

   На фестиваль приїжджайте ,

   Будемо всіх пригощати !

 

1учень

А пригощати ми вас будемо смачними , ароматними галушками , бо галушечка – то гостю душечка !

2учень

Вважається , що галушки – страва трударів , які звикли до простої поживної їжі .

3учень

Дивним словом назвали люди шматочок тіста , зварений у воді . Вимовиш «галушка» і ніби в рот покладеш щось м’якеньке , солодкувате , надзвичайно смачне .

1учень

В Україні чимало видів галушок . У Західній Україні маленькі горошинки з тіста називають « стиранкою» , на Волині «клюсками» – дрібні кульки з тертої картоплі , зварені в молоці .

2учень

На галушки йде будь-яке борошно , але частіше використовується пшеничне та гречане .

А як ми приготували наші галушечки , нехай вам розкажуть наші господині.

1господиня

Ми галушечки місили ,

Кілька яєць туди вбили .

Взяли горщик цукру повненький ,

Щоб галушки були солоденькі .

Додали водиці і мукиці

Із пушистої пшениці !

2господиня

Просимо галушки наші скуштувати

Та добрим словом нас згадати !

3господиня

Всім бажаємо здоров’я

 Й успіхів найкращих

У роботі і навчанні ,

У відпочинку і в коханні ,

І в сімейному житті ,

Щоб цвіли і багатіли , любі наші , дорогі !

 

1учень

Гей , дівчата , не зівайте ,

Гостей танцем привітайте !

 

                                      ( танець з рушниками )

Ведуча ( звертається до глядачів ) . Любі друзі , відгадайте загадку :

               Химерний, маленький ,

               Бокастий , товстенький ,

               Чимось смачним напхався ,

               В окропі скупався .

                                                 ( Вареник )

 

 

Ведучий  Правильно , вареник .Тож настала черга показати себе столу           « Варенички маленькі , варенички смачненькі» .Це учні третього класу .

 

       Виступ господарів столу «Варенички маленькі , варенички смачненькі»

1учень
Хтось любить їсти м'ясо, хтось- гриби,
Хтось - голубці, хтось- суп , а хтось - крученики,
А я з дитинства щиро полюбив:
Вареники!

 

2учень
Вареники не просто пироги !
А серед страв людських , немов священники,
І полюбляють навіть вороги
В сметані свіжозварені вареники !

 

3учень
А як вони скипають у воді !
Неначе  зорі в небі обертаються !
І почуття з душевних холодів,
До почуттів весняних повертаються !

 

1учень

Вареники на столі українців – це домашнє урочисте застілля , затишок і тепло домашнього вогнища. Українські господині подавали на стіл                  « шляхетні» вареники – з телячою печінкою , перекрученою з салом , цибулею та перцем .

2учень

Про багату , веселу людину в народі казали : « Живе , як вареник у маслі» . І дійсно , варенички люблять поливку . «Вареник без поливки , що церква без хреста» .

3учень

Жодне свято в Україні не обходилось без вареників . До Святвечора – пісні з картоплею та капустою чи грибами . На щиру Масляну – із сиром та маслом . На веселі молодіжні посиденьки на свято Андрія – з «пшиком» або «пирхуни» .

1учень

Із варениками пов’язано чимало жартів . Ось , наприклад , гумореска « Як куми вареники ліпили» .

                                   ( сценка « Як куми вареники ліпили» )

1кум

Кум поїсти неабиякий мастак .

Йому жінка , що не зварить , все не так .

Вередує :

2 кум

- Як з’їдаю твій обід ,

Наче гирю закладаю у живіт .

1 кум

Раз в неділю ми остались без жінок :

Подались вони раненько на базар .

2 кум

- Не зоставили нам їсти , то й нехай …

А ми зваримо вареники давай !

1 кум

Налили ми в ночви свіжої води .

Півмішка муки засипали туди .

Дріжджів кинули дві пачки – красота !

Потім перцю і лаврового листа .

Тісто витягли на стіл ми та й січем –

Я ножакою , а кум мій сікачем .

В казані кипить , аж піниться вода .

Я ліплю , а кум вареники вкида .

На вусах у мене тісто , в нього сир .

Кум по кухні походжа , як командир .

2 кум

- Хай живіт ,-

1 кум

говорить ,-

2 кум

 лопне , а жінкам

Отакунького вареничка не дам !

1 кум

В казані вода вирує , булькотить .

Сир гарячий нам на голову летить .

Покипіло так не більше двох годин ,

Бачим : збились всі вареники в один .

Ми вареник той штовхаємо до дна ,

А він лізе , випирає з казана .

Кум говорить :

2 кум

- Ну , нехай вже буде так .

Покуштуємо , яке воно на смак .

1 кум

Поділили ми вареник , сидимо .

Кум виделкою , я ложкою – їмо .

Я помалу ремигаю , кум жує .

2 кум

- Ну , -

1 кум

 цікавиться , -

2 кум

як враження твоє ?

1 кум

Я показую на пальцях і стогну :

Зуби злиплись , язика не поверну .

В кума очі лізуть з лоба – не ковтне .

Просить :

2кум

Стукни по потилиці мене !

1 кум

Те , що я не з’їв і кум мій не доїв ,

Потаскали кабанові ми у хлів .

А кабан понюхав тісто , кашлянув ,

Перекинувся в баюру і заснув .

Кум штовха його :

2 кум

- Пардон , мусьє кабан !

Вибачайте , я не знав , що ви – гурман .

Може , й ви вже захотіли в ресторан ? –

1 кум

І надів йому на голову казан …

2учень

Любі гості !

Запрошуємо вареники скуштувати ,

Та добрим словом нас згадати !

 

Ведучий   Аби були пиріжки ,

                  То знайдуться і дружки !

                   Кому книш , а кому й шиш !

                   Козак їсть , п’є та ворога б’є .

                   Пиріжки та вода – то козацька їда !

 

 

Ведуча     Ми пропонуємо вам гру з глядачами .На сцену запрошуються чотири хлопці , чотири козаки . Хто з вас любить пиріжки ? А хто найшвидше з’їсть пиріжок ? От зараз ми і перевіримо !

                                         ( проводиться гра з глядачами )

 

Ведучий   « Де піч та каша – там домівка наша» . Як ви вже здогадалися , наступним ми відвідаємо стіл , на якому представлені різноманітні каші . А називається він «Каша – мати наша». 

 Ведуча       Чому саме так ? Про це нам розкажуть господарі – учні другого класу .

           Виступ господарів столу  « Де піч та каша – там домівка наша»

1учень

Як із крупинок каша , так із днів-зерняток складається життя .Каша – це символ продовження роду . Вона супроводжує людину від самого народження , адже є першою стравою після материнського молока .

2учень

«Вари воду – вода буде , сип крупу – каша буде» , - цим прислів’ям визначається рецепт цієї страви . А головний секрет її - побільше масла , бо «маслом каші не зіпсуєш» .

3учень

Яких лише каш не вигадано ! Косарські ,чумацькі , артільні , кобзарські …А ось які каші полюбляють у наш час .

                                     ( виходять 5 учнів )

 

Жартували колись мама :

• Каша наша , татів борщ ,

Від малого мандрувала

Каша з нами в спеку й дощ .

 

Каша панська з рису біла ,

Ще й з домашнім молоком .

І , звичайно , гречна панна –

Гречка з м’ясом і смаком .

Каша пшонка , каша манна

Для дорослих і старих

Ще й смачнесенька вівсяна

Каша для дітей малих .

 

Гарбузова добра каша :

З дині , тикви , кабачків ,

Не зіпсути маслом каші –

Мудрість з глибини віків .

 

Каша нас держить у силі ,

З кашею наш дружить рід ,

Добре їсти кашу вранці ,

Ввечері і на обід !

 

1учень

Народних обрядів , елементами яких є каша , чимало .З давніх-давен каші присутні на весільному столі поліщуків , нею начиняють весільні вареники і голубці . «Коливом» або «кануном» називають поминальну кашу .

2учень

Особлива символіка і магічна роль каші в різдвяних святах . Головна страва на святвечірньому столі – кутя . Її  розводять медовою ситою , маковим молочком , узваром , посипають горіхами .

3учень

Перед вечерею батько  відчиняє надвір двері й голосно вигукує : « Морозе , морозе ! Іди до нас кутю їсти , а коли не йдеш , то не йди на жито , пшеницю , всяку пашницю !»

1учень

А ми вас кашею пригощаємо ,

Щастя , мира всім бажаємо !

А щоб ви , друзі , не скучали ,

Ми танець вам приготували !

 

                                      ( виконують танець )

 

 

Ведучий   «Без хліба немає обіду» , - кажуть у народі . І це щира правда . Хліб – головна страва на столі , і до нього ставилися з особливою пошаною .

 

Ведуча        Скільки різновидів українського хліба ? Їх неможливо навіть перелічити . Французький письменник  ХІХ століття Оноре де Бальзак , відвідавши Україну , писав на батьківщину , що «запримітив сімдесят сім способів приготування хліба» .

 

 Ведучий  Ми продовжуємо нашу подорож . І зараз , як ви вже здогадалися , завітаємо до столу «Хліб усьому голова» . Організували його учні четвертого класу .

 

                    Виступ господарів столу «Хліб усьому голова»

 

1учень

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде більше в світі нас, братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!

 

                                 ( Виконують пісню « Хліб на рушнику» )

 

 

Стоять хліба достиглі серед поля ,

А полем котить хвиля нешвидка .

В чеканні жнив завзятий день поволі

Схиляється чолом до колоска .

 

Приспів :

Золотим промінням

Світить щедрий сніп ,

Найдорожче серцю

Добре слово «хліб» .

Хліборобській долі

На її віку

Житнім сонцем сходить

Хліб на рушнику .

 

В безмежжі жнив земля озветься звуком ,

Бо пісня й хліб поєднані давно .

Хвала , хвала вам роботящі руки ,

Які добром наповнили зерно .

 

Приспів .

 

З крутих доріг вертаєм в отчу хату ,

Зорить вона віконцем до воріт ,

Щоб мамин хліб святий поцілувати ,

Що нас ростив , благословляв на світ .

 

Приспів .

 

1учень

Хліб шанували й берегли і в багатих , і в бідних родинах .Існувало чимало традицій , пов’язаних з хлібом .Так , коли заходило сонце , намагалися не починати нової хлібини . Не вчиняли тісто проти великих свят . Крихти зі столу ніколи не змахували в сміття , окраєць , що впав на підлогу , обережно піднімали і , поцілувавши , клали на столі .

2учень

Випікали хліб переважно з житнього борошна , а на великі свята – з пшеничного . Українська паляниця , на яку йшло найкраще борошно , стала символом родючої землі , добробуту й гостинності . «Паляниця – як пух , як дух , як миле щастя» .

3учень

А ще українські господині пекли чимало різновидів хлібців нашвидкуруч . У різних районах нашої країни були свої рецепти перепічки , пампушок «плесканів» , «дужиків» , «пундиків» .

4учень

А ми для вас , любі гості , приготували смачну духмяну паляницю !

Тільки-но з печі ,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина

Лежить на столі .

5учень

День розпочався

З цієї хлібини…

В ній наш достаток ,

Могутність країни .

6учень

Наших морів

Не стривожена синь ,

Шлях до зірок

У космічну глибинь .

7учень

Кажуть в народі

Правдиві слова :

Хліб-паляниця –

Всьому голова !

                                   ( Виконують пісню «Паляниця» )

Біла паляничка –

Це вам не дрібничка .

Де немає хліба –

Там нема обіда .

Де хороший пекар –

Не потрібен лікар ,

Кожен день , як свято ,

І пісень багато .

 

Приспів :

Добрі люди , в Україну

Завітайте у гостину !

Всіх запросимо до столу

В добрий день і в добрий час .

А духмяна паляниця

Серед столу , як годиться ,

На квітчастім рушникові ,

Щоби все було гаразд .

 

Де працює пекар –

Навіть взимку спека ,

В тих містах і селах

Дітлахи веселі .

В них рум’яні лиця ,

Наче паляниця .

Голова усьому –

Хліб у кожнім домі !

 

Приспів .

 

Ведучий   Смачна наша українська кухня , щедра , як душа нашого працьовитого народу .

 

Ведуча      Сподіваємось , що вам було цікаво послухати про її страви . Ну а зараз  , гості дорогі , запрошуємо до частування . І на останок хочемо побажати від щирого серця : смачного вам ! Куштуйте на здоров’я та добрим словом господарочкам віддячте .

 

       ( Виховний захід закінчується частуванням усіх учасників та гостей ).