Сценарій відзначення ювілею закладу освіти

Сценарій 80-річного ювілею Варварівської школи

Виходять ведучі:

Ведуча:

Доброго дня, шановні присутні!

Ведучий:

Вас радо вітає Варварівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»! Раді привітати вас і ми: ведучі цього свята – Світлана …

Ведуча:

…та Сергій... До речі, Сергію,чи подобаються тобі свята? Мені – дуже. Особливо - хвилюючі, урочисті.

Ведучий:

Тоді, Світлано, тобі пощастило, бо саме сьогодні ми відзначаємо прекрасне свято - освітянській ювілей - 80 років з дня першого випуску середньої школи  села Варварівка.

 

Ведуча: Ювілей школи - це не тільки свого роду історична віха, але і як би кордон, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій педагогічний талант рідній школі, і, звичайно, накреслити плани на майбутнє.

 

Ведучий: Ювілей - це усмішки і квіти.

 

Ведуча: Ювілей – це музика і вітання, гарний настрій і побажання.

 

Ведучий: І, звичайно ж, гості. Ми раді вітати всіх, хто прийшов на  святковий ювілей Варварівської школи.

 

Ведуча: У нашому залі присутні:

(представлення гостей)

Ведучий: Ветерани педагогічної праці

 

Ведуча: Вчителі, які починали свій творчий шлях у нашій школі

 

Ведучий: Випускники всіх років

 

Ведуча:

Тож ми вітаєм щиро всіх присутніх:

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам’яті майбутніх

Наш вісімдесятирічний ювілей.    ( разом)

 

ПІСНЯ «______________________________________________»

 

Ведучий:

Шановні ювіляри! – Так, ювіляри! Ми всі з вами сьогодні ювіляри!

Ведуча:

Стільки всього сплелось докупи: минуле, сучасне, майбутнє...

Ведучий:

Поважна дата школи  - надихнула нас вирушити у своєрідну мандрівку крізь час...

Ведуча: ... крізь події, дати, імена та долі...

Ведучий: ... крізь минуле...

Ведуча: ... і сучасне...

Ведучий: ... і майбутнє....!

Ведуча:

З історії школи розмову почнемо,
Бо дуже цікаві її сторінки.
Давайте всі разом сьогодні збагнемо,
Якими ж були ті далекі роки…

Звучить тихо музика 

Ведучий:

Зорепадом проносяться наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Та в пам’яті живуть і не тьмяніють сторінки славного минулого Варварівської школи. В 1859 році в селі відкрилося приходське народне училище, пізніше – церковно-приходська школа, двокласне училище, земське народне училище, дві семирічні школи: політехнічна трудова та колгоспної молоді.

Ведуча:

А в 1935 році в селі   відкрито середню школу. Це була одна з двох

перших середніх шкіл у Карлівському районі, в якій здобували  середню освіту не лише місцеві учні, а й молодь з навколишніх сіл – Білухівки, Мар’янівки, Мартинівки, Максимівки, Тарасівки, Володимирівки, Гряково, Вільховатки.

Ведучий:

1938 рік - відбувся перший випуск середньої школи. Із 30-ти випускників 16 обрали професію вчителя.

Ведуча: Буремний 1941рік -  атестати про здобуття середньої освіти отримали 37 випускників, з них п’ять – з Атестатом відмінника. Відразу після випускного вечора юнаки ішли до військкомату для відправлення на фронт. На фронт пішли і директор школи Рудь Костянтин Васильович, завуч Шаповал Микола Юхимович, учитель історії Щербань Дмитро Іванович.

Ведучий: 20 вересня 1943 року - село було визволене від нацистських окупантів. В жовтні цього ж року відновлюється навчання в школі, яке в період окупації було припинене. В школу приходять вчителі – фронтовики: Недяк Андрій Полікарпович, Тичко Едуард Вікентійович, Міщенко Василь Іванович.

Ведуча:  На початку п’ятдесятих років педагогічний колектив  поповнюється цілою плеядою вчителів – випускників Варварівської школи: Білан Тамарою Данилівною, Рохманко Ольгою Іванівною, Чайковською Лідією Олександрівною, Родиком Федором Васильовичем, Недяк Ольгою Луківною, Старостіною Ольгою Василівною, Фисуном Миколою Петровичем, Фисун Марією Андріївною. Колектив школи працює творчо і злагоджено під керівництвом талановитого педагога, людиною з великим серцем Заплавою Іваном Мефодійовичем, який  очолює школу з 1952 по 1974 рік..

Ведучий: 1974 рік - гостинно відкриває двері нове приміщення школи. Учні разом зі своїми наставниками активно долучаються до впорядкування шкільного подвір’я: насаджують дерева, розбивають квітники. Керують  роботами по озелененню шкільного подвір’я завуч виробничого навчання Фисун Микола Петрович та  вчитель біології Коновал Петро Петрович.

Ведуча: В 1978 році Коновал Петро Петрович призначений на посаду директора Варварівської середньої школи. Цій відповідальній роботі він присвятив 27 років свого життя. Велика увага в закладі приділяється трудовому вихованню школярів: так у період 80-х, 90-х років учнівська виробнича бригада Варварівської середньої школи надає значну допомогу місцевому колгоспу «Дружба» у вирощуванні цукрових буряків, зборі урожаю польових та городніх культур. Як нагороду, учні отримують безкоштовні туристичні путівки.

Ведучий: 1984 рік-  відбувається урочисте відкриття меморіальної дошки випускнику школи, відважному льотчику штурмової авіації  Родинці Сергію Лаврентійовичу.

Ведуча: 2010 рік – з метою охоплення дошкільною освітою найменших жителів села у приміщенні школи відкрито дошкільний навчальний заклад «Ромашка».

Ведучий: 2014 рік-  відбувається урочисте відкриття меморіальної дошки випускнику школи, Заслуженому журналісту України, письменнику Анатолію Григоровичу Михайленку. 

Ведуча: 2015 рік - Варварівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів реорганізовано у Варварівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».

Ведучий: За роки свого існування середня  школа дала путівку в життя багатьом видатним особистостям,  життєвий шлях яких, їх бойові та трудові звершення є  прикладом для наслідування сучасної учнівської молоді, багатим матеріалом для формування в них кращих громадянських якостей та виховання почуття патріотизму.

Ведуча: І ми з гордістю можемо сказати: ми пишаємось своєю історією, своїми випускниками, вчителями, тим, що сьогодні святкуємо свій ювілей!

Ведучий :  Запрошуємо до слова директора Варварівського навчально-виховного комплексу ...

Ведуча:  У нашій дружній родині,

що школою зветься,

Присутні гості,

бо так здавна ведеться.

Ведучий: Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова

Наші гості багаті.

Ведуча:

80-річний ювілей нашої школи – це визначна подія не лише для жителів села, а й всієї територіальної громади. На нашому святі ми раді бачити…(представлення). Надаємо слово шановним гостям.

Ведуча: 

Школа – це серце села. Доля сільської школи залежить від місцевої громади. Тому для нас найважливішим завданням є налагодження співпраці, бо саме у ній народжується почуття спільності. Сьогодні ми раді привітати  голову сільської ради ….

Нам приємно буде почути Ваші поздоровлення, шановний …!

Ведучий:

Дружні відносини склалися між навчальним закладом та приватним сільськогосподарським підприємством «Орач», яке впродовж 20 років, з дня його заснування, очолює Бегмат Олег Леонідович – випускник Варварівської середньої школи 1979 року. Господарство ніколи не залишається осторонь від шкільних проблем, а це так важливо у досить нелегкий для освіти час. Про благодійну діяльність керівника псп «Орач» відомо не лише колективу нашого навчального закладу, а й жителям всього села. Шановний Олеже Леонідовичу, запрошуємо Вас до вітального слова.

Ведуча: Усе, що стосується школи і її учнів, пов’язане з батьками дітей. Вони – це частина нашого шкільного колективу. Отож, сьогодні висловлюємо щиру подяку усім батькам, бабусям та дідусям, які приймають активну участь у житті нашого освітнього закладу.

Ведучий:

Шановні гості! Батьки! Дякуємо вам за  теплі слова, за привітання, за постійну турботу та допомогу.  Раді, що сьогодні ви з нами. Прийміть вітання від найменших учнів нашого освітнього закладу.

 

Вітання учнів початкової школи:

 

1. На порозі щедра осінь

Всіх дітей у класи просить, 

В гурт шкільний усіх збирає,

Двері школи відкриває.

2. За таку красу чудову,

Нашу рідну школу нову

Ми безмежно вдячні владі

І усій сільській громаді.

3.Всім за труд уклін доземний

За турботи і проблеми,

Що гуртом ви всі долали,

Про комфорт для нас подбали.

4.І дитячі оченята

Хочуть дядям, тьотям, татам

Щиру вдячність передати,

Всім здоров’я побажати.

5.Зичим всім вам щастя – долі,

Гарно вчитись будем в школі,

Добре будем працювати,

Щоб довіру оправдати.

6. Буде вам за це віддача –

Наша старанність дитяча,

І усмішка добра, мила,

А в дарунок пісня щира.

ПІСНЯ «__________________________________________»

Ведуча: Золотий фонд є в кожної держави – у золоті, валюті, цінних паперах. «Золотий фонд школи» - це її вчителі , які несли дітям від покоління до покоління своє серце, душу і розум. Це ті, чиї імена золотими буквами закарбовані в книзі історії нашої школи.

Ведучий:

Важко переоцінити внесок  учителя  історії, а нині - директора Варварівського народного історичного музею Бегмат Віри Олексіївни у виховання підростаючого покоління, формування активної життєвої позиції учнівської молоді. Запрошуємо Вас, Віро Олексіївно, до вітального слова.

 

Ведуча: Неспокійні серця випускників через усе життя пронесли пам`ять про чудового педагога, вчителя математики Недяка Андрія Полікарповича. Вони давно відштовхнулися від шкільного берега, але не забули того, хто навчав та виховував їх власним прикладом. Його дружина, Недяк Ольга Луківна, випускниця Варварівської середньої школи 1941 року, вчителька німецької мови, найстаріша жителька нашого села,  не змогла за станом здоров’я бути присутньою на нашому святі, але шле всім присутнім у залі відеовітання. (ВІДЕО З ОЛЬГОЮ ЛУКІВНОЮ)

Ведуча: В залі присутня внучка Андрія Полікарповича та Ольги Луківни, випускниця Варварівської школи 1994 року Бегмат Ольга Богданівна, яка продовжує справу своїх легендарних предків, працюючи вчителем початкових класів в Полтавській гімназії №32.

 

Ведучий: Фраза «Варварівська школа» у багатьох випускників асоціюється з прізвищем Коновала Петра Петровича, адже все своє трудове життя він присвятив невтомній праці у стінах нашого навчального закладу. Спочатку – на посаді вчителя біології, а потім – впродовж 27-ми років на посаді директора школи. Разом зі своєю дружиною, Лідією Михайлівною – вчителькою англійської мови, виростили і виховали чудових доньок Ірину та Людмилу, які продовжили справу батьків – обрали професію вчителя. Ось так утворилася династія вчителів.

 

Ведуча:  Тож саме час  запросити на сцену Коновала Петра Петровича.

 

Ведучий :  Учитель – просте, звичайне слово, яке щодня повторюємо і ми,  і наші діти. А скільки воно зберігає  в собі найкращих, незабутніх спогадів!  Скільки пов’язано  з ним вдячних перемог і звершень у кожної людини! Адже він не тільки навчив всіх нас писати й читати перші слова, але допоміг збагнути їх глибинний зміст, прищепив почуття  відповідальності, обов’язку,  допоміг поступово знайти своє місце в житті.

Ведуча:  Іти у бій – то лиш за праве діло,

Без оглядань, страхів, пересторог.

Щоб серце билось часто і раділо

Від назви гордої Учитель, Педагог!

 

Ведучий : Гордістю нашої школи є педагоги, які вибрали саме цю нелегку, але відповідальну стежину в своєму житті – виховання підростаючого покоління, яке у ХХІ столітті творить історію нашої країни. Ці слова в повній мірі стосуються не тільки педагогів, які зараз працюють у школі, а й ветеранів педагогічної праці.

Ведуча: Не тільки наша шкільна родина, а й всі освітяни  Карлівщини пишаються Заслуженим учителем України  Прощенко Зінаїдою Іванівною, випускницею Варварівської середньої школи 1964 року.

 

Ведучий: Шановні ветерани педагогічної праці:

…

 

Ведучий: Ви пішли зі школи на заслужений відпочинок, але назавжди залишилися некоронованими королями та королевами, підкоривши розум та серця своїх учнів.

 

Ведуча:  Ми дякуємо вам за вашу невтомну працю, здоров’я вам, благополуччя, родинного затишку і тепла. Прийміть від нас музичний дарунок                         ______________________________________________________________

Художній номер

 

Ведучий: Не можемо сьогодні не згадати  тих педагогічних працівників  які працювали в нашій школі за час її існування. Вони віддали частину свого серця дітям, зігрівали своєю добротою, посмішкою.

(відео презентація):

 

Ведучий: Прийміть сердечну подяку за вашу невтомну вчительську працю та музичне вітання від ________________________________________________

 

Ведуча:   Кажуть, не ми вибираємо дороги, а вони вибирають нас. Думка гарна, але, мабуть, не на всі випадки вірна. Дорогу вчителя люди вибирають самі. Вибирають, твердо знаючи, що без дітей їх життя просто неможливе,  повною мірою не буде щасливе.

Ведучий : (кількість – числом) випускників Варварівської середньої школи за 80 років її існування повернувся в лоно своєї альма-матер, отримавши професію педагога. У різний час прийшли вони до школи, але усіх їх об`єднує любов до педагогічної праці.

Ведуча:  Багатьох з них   уже немає серед нас. Вшануймо хвилиною мовчання світлу пам’ять всіх директорів, учителів і учнів нашої школи, які в різні роки пішли із життя. (хвилина мовчання)

Ведучий: Школа святкує свій день народження. Звичайно ж, це не просто свято вдома. Школа — цілий величезний світ, і є два центри цього Всесвіту — Учитель і Учень. І саме учні й учителі перетворюють звичайну будівлю на особливий — вируючий, шумний, але добрий будинок, де з кожним роком одні стають розумнішими, інші — мудрішими і всі разом — ближчими й ріднішими один одному.

Ведуча: В школи багато випускників і в них різні професії. Сьогодні вони прийшли на поріг рідної школи, яких вона виряджала щороку в дорогу життя, і які знайшли себе на цій нелегкій і тернистій дорозі.

Ведучий: Багатьма своїми учнями школа може пишатися. Нехай хтось не зривав зірок з неба, але запам'ятався дитячою безпосередністю, дотепністю, добрим відношенням до оточуючих.

Ведуча:    Важко підрахувати, скільки випускників за 80 років вийшло зі стін нашої школи. І сьогодні саме вони - колишні учні школи - головні гості цього свята.

Ведучий: Щоб тут нам всіх знайти,

Вирішили перекличку провести:

З місць піднімайтеся, голосно кричіть,

Рік свого випуску не пропустіть.

 

Ведучі говорять почергово:

Просимо встати випускників першого десятиліття -1938-1948. Вітаємо їх.

Випускники другого десятиліття - 1949 -1958

Випускники третього десятиліття - 1959-1968

Випускники четвертого десятиліття - 1969-1978

Випускники п’ятого десятиліття - 1979-1988

Випускники  шостого десятиліття - 1989-1998

Випускники сьомого десятиліття – 1999 - 2008

І останнє десятиліття – 2008 – 2018 рр.

Ведучий :    Шановні випускники школи! За далекими порогами вашої юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєте, що у вашому рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.

Ведуча:  Вам вчорашнім школярам, тим,  хто вже визначив свій життєвий шлях і впевнено крокує ним, тим, хто привів до школи своїх дітей, онуків чи правнуків ми даруємо _______________________________________________

 

 Ведучий:    Серед випускників нашого навчального закладу є лікарі, учителі, юристи, працівники сільського господарства, працівники правоохоронних органів, підприємці, військові.

 

Ведуча: У цей святковий день не можна не згадати мужніх і відповідальних чоловіків, захисників України, які у різні часи історії за покликом серця і почуттям високого патріотичного обов’язку стояли на захисті миру в державі.

  Ми глибоко вдячні усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, які, не шкодуючи свого здоров’я і життя, виявили героїзм, самовідданість та мужність в тих екстремальних обставинах і працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду, тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

Ведучий:  Зараз, коли в Україні точиться запекла боротьба за незалежність і суверенітет нашої держави,  саме від стійкості, сили духу та бойової майстерності героїв-захисників України залежить те, яким буде наше завтра та майбутнє наших дітей. Саме тому у нас безмірна повага до тих, хто захищає рідну Батьківщину від ворогів.

 

Ведуча :   Щиросердно дякуємо вам, випускники школи, за ваш подвиг.

 

Ведучий: Величезне спасибі вашим матерям, які виховали таких славних синів України.

 

Ведуча: Щиро бажаємо всім вам та вашим рідним і близьким міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра й злагоди. Хай завжди поруч із вами буде людська подяка за ваші добрі справи!

 

Ведучий: Для вас, дорогі захисники, наш музичний дарунок __________________________________________________________________

 

Ведуча: Сьогодні ми  не можемо перерахувати імена всіх випускників школи, ми просто надамо їм слово.

Слово випускникам

 Ведучий : А зараз на нашу сцену ми запрошуємо наймолодших вихованців нашого освітнього закладу. Саме на них ми покладаємо надії на майбутнє, на те, що школа буде продовжувати жити і працювати.

Ведуча:

 Завзяті, окрилені і нелукаві

Сміливі, веселі і трішки смішні,

Ідуть дітлахи у майбутнє держави,

 Бо в ньому вони хазяї головні.

 

Ведучий: 

Майбутнє веселкою грає,

Вабить, кличе, чекає на вас.

Час летить, невблаганно,

Ким же діти стануть у нас?

Виходять діти дошкільної групи з вихователем

1.Ось я стану генералом,
Буду в армії служить,
І ніколи Україна,
Вже не буде так тужить.

 

2.Я – музикантом мрію стати,

І людям радість дарувати.

В душі у кожного хай музика луна,

І серце буде сповнене добра.

 

3.Хочу стать відомою всюди,

 Щоби знали  мене люди.

 На подіумі працювать,

 Високу моду демонструвать.

 

  4.Кого з вас турбує зубний біль –

  До мене ідіть лікуватись,

  Позбавлю я вас від цієї біди –

  І будете ви посміхатись!

 

   5.Буду я перукарем –

   В мене від природи дар.

   Підстрижу і пофарбую,

   Стильну зачіску змайструю.               

             

   6. І в мене мрія є одна-

ніжна, сонячна, ясна.
В вихователі піти…

Чому?, – спитаєте всі ви,
До дитячого садка

ніжна мамина рука
Приведе сюди до мене ,

 і банкіра, й бізнесмена.
Тут вони себе знаходять

 і в широкий світ виходять.

 

Вихователь: Банкір, учитель, чи фотограф,
Художник, бізнесмен, шахтар.
Всі називають головною
Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що треба в ній здобути
В житті не станеш ти ніколи
Тим, ким в дитинстві мріяв бути.

Ведуча: Народна мудрість говорить: «Вогонь, запалений на вершині гори, не зігріє тих, хто біля її підніжжя». І щастя наше, що живуть серед нас ті, хто не говорить про добро, а творить його, хто розводить свій вогонь так, щоб люди могли біля нього зігрітися. Завдяки таким людям народилася і живе наша шкільна сім'я.

Ведучий:    Саме такі люди працюють в нашій школі сьогодні. Запрошуємо на сцену піднятися трудовий колектив Варварівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Всі працівники НВК запрошуються на сцену.

 

Ведуча:  Найбільше свято сьогодні все-таки у працівників НВК. Адже, це вони впродовж всіх років доглядали, леліяли іменинницю.

Ведучий: Чисті коридори, красиві куточки, стенди, цікаві уроки, смачні обіди, впорядковані клумби – це все їхня заслуга.

Ведуча: Отож, велике спасибі усім працівникам НВК за щоденну сумлінну працю.

Виходять учні:

1. Хто славить школу? 

Наші педагоги,

Сьогодні з гордістю говоримо про них.

За вашу ласку і за нас тривогу

Прийміть подяку від дітей своїх.

2. У школі нашій, скаже кожен,

В пошані всякий працівник.

Завгосп, чи кухар, чи то сторож –

У нас найкращий трудівник.

3. Ми з ювілеєм вас вітаєм,

Шановні наші, дорогі,

Ми вашу працю прославляєм,

Уклін вам низький до землі.

4. І сьогодні в день урочистий, святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувати! 

І квіти ці принесені сьогодні,

Від всього серця вам подарувати.

(Діти дарують працівникам школи квіти) 

Ведучий: Шановні випускники різних років!

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь в будь-який час.

Вона вас не забуде ніколи,

Двері завжди відкриє для вас.

Ведуча:  І обійме, як мати дитину,

До своїх пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

І малих, і дорослих дітей.

Ведучий:  Повертайтесь до рідної школи,

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.

Ведуча:  Ось і закінчується наше свято.

Немов на крилах сплинув час.

Ми віримо, що рідна школа

Залишиться в серцях у вас.

Ведучий:

І буде ще дев’яносторічний

Не за горами ювілей.

І школа знов його відмітить,

Зустріне всіх своїх дітей.

Ведуча: Живи ще довго-довго, наша рідна школо!

Разом: З ювілеєм!!!