1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Сценарій виховної години «10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини»

Про матеріал

Тема: 10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини

Мета:

  • -формування людської гідності, свободи особистості, міжособистісних стосунків у дусі толерантності, дружби, миролюбності, доброти;
  • -передача знань про права люди­ни в національному вимірі, про взаємозв'язок прав людини та громадянина;
  • -виховання розуміння зв'язку прав людини та збереження миру на Землі.

Обладнання: написи «10 грудня – Всесвітній день прав людини». На плакатах тексти привітань зі святом, Конституція України, Закон України „Про освіту", витяг із Конвеції прав дитини, інтерактивна дошка, презентація «Права людини».

Перегляд файлу

Криворiзька загальноосвiтня школа I-III cтупенiв №48

 

 

 

Сценарій

виховної години

«10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини»

 

 

 

 

 

Підготувала:

Турко Ю.Р., класний керівник 7-А класу

 

 

 

 

 

Кривий Ріг, 2016

Тема: 10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини

Мета:

  • формування людської гідності, свободи особистості, міжособистісних стосунків у дусі толерантності, дружби, миролюбності, доброти;
  • передача знань про права люди­ни в національному вимірі, про взаємозв'язок прав людини та громадянина;
  • виховання розуміння  зв'язку прав людини та збереження миру на Землі.

Обладнання: написи «10 грудня – Всесвітній день прав людини». На плакатах тексти привітань зі святом, Конституція України, Закон України „Про освіту”, витяг із Конвеції прав дитини, інтерактивна дошка, презентація «Права людини».

Хід роботи:

І. Організаційна частина

Психологічне налаштування до заняття (привітання).

ІІ. Вступна частина

Звертаючись до учнів класу, пропоную поговорити про права людини, підкреслюю важливість знання прав особистості і повідомляю, що їхні однолітки за кордоном вивчають свої права і вміють ними користуватись, та наголошую, що в світі існує окремий день присвячений правам людини - це 10 грудня.

Отже, що ж таке права людини?

ІІІ. Основна частина

Бесіда.

1. Що на вашу думку значить слово „право”, „права”?

2. Чи можна сказати, що кожна людина має права?

3. Чи потрібно підтримувати права людини і громадянина державою?

4. Як ви вважаєте, можливо, щоб не було прав людини?

Слово вчителя

Основні права людини — гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.

Ознаки основних прав людини:

1) можливості (свободи) людини діяти певним чином або утримуватися від певних дій, спрямовані на задоволення потреб, без яких вона не в змозі нормально існувати і розвиватися;

2) можливості, що обумовлені біосоціальною сутністю людини, належать їй від народження і не потребують «дозволу» з боку кого б там не було, у тому числі держави.

3) можливості, які не обмежені територією держави (поза територіальні ) і не залежать від національної належності людини (наднаціональні): вони належать їй вже в силу того, що вона є людиною. Ці можливості походять від природи людини і покликані формувати та підтримувати в людині почуття власної гідності, її індивідуальність;

4) можливості, що є залежними (у плані здійснення) від можливостей суспільства — рівня його економічного, політико-соціального, духовно-культурного розвитку. Зрозуміло, що рівень розвитку суспільства не залишається незмінним, так само, як і потреби самої людини;

5) можливості, що мають правовий характер, оскільки вони внесені до законодавчих актів, які створені в межах держави і на міжнародному рівні. Визнання, дотримання, охорона і захист державами (у результаті угод) основних прав людини, закріплених на міжнародному рівні, є свідченням того, що вони стали не лише об’єктом міжнародного регулювання, але й міжнародними стандартами.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту ООН (1945), стали основою становлення нового інституту права — міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини — визнання людської гідності кожної особи. З 1948 р. 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини.

Права людини набули цінності, яка належить усьому міжнародному співтовариству, і отримали обґрунтування в міжнародному праві як правовий стандарт, до якого повинні прагнути всі народи і держави. З моменту визнання цих прав кожна людина набувала певного правового статусу відповідно до міжнародного гуманітарного і, разом із ним, національного права.

Комплекс міжнародних документів (Загальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийняті ООН у 1966 p., Факультативний протокол до останнього) складають Міжнародний білль прав людини (або Хартію прав людини). Міжнародні пакти про права людини поклали на держави обов’язок забезпечити поступове здійснення в них прав усіма необхідними засобами, включаючи законодавчі.

Права та обов’язки батьків і дітей

 

Батьки

Діти

Права

Мати дітей і піклуватися про них;

давати ім’я дитині;

вибирати навчальний заклад для дитини;

розпоряджатися майном дитини

до її повноліття

Право на життя;

право на ім’я;

право на виховання в колі сім’ї; звертатися до органів піклування в разі порушення прав (з 14 років — до суду)

Обов’язки

Утримувати дітей до повноліття;

виховувати дітей;

захищати їх гідність і піклуватися про здоров’я;

надати можливість здобути середню освіту;

виплачувати аліменти у випадку розлучення

Поважати батьків та допомагати їм;

піклуватися про батьків, коли стануть дорослим

 

Кожен школяр має право:
• отримати якісну освіту;
• навчатися, якщо необхідно, за прискореними програмами, за інсмідуальними навчальними планами або вдома;
• отримувати додаткову допомогу з боку вчителя, якщо виникли труднощі в засвоєнні навчального предмета або заняття були пропущені через хворобу;
• безкоштовно користуватися шкільною бібліотекою;
• отримувати оцінки з навчальних предметів виключно в залежності від своїх знань і умінь;
• вільно висловлювати свою думку;
• брати участь в управлінні школою, вносити пропозиції, що стосуються шкільного життя.

Кожен школяр зобов'язаний:
• діяти на благо рідної школи, піклуватися про її честі, підтримувати її авторитет і традиції;
• суворо дотримуватися режиму роботи школи, відвідувати заняття згідно з розкладом, не спізнюватися на уроки;
• сумлінно вчитися, розширювати свої знання, вміння та навички, систематично і вчасно виконувати домашні завдання;
• у разі пропуску занять пред'явити класному керівнику довідку від лікаря або пояснювальну записку від батьків;
• виконувати розпорядження і вимоги директора, адміністрації, вчителів та інших працівників школи;
• ставитися з повагою до працівників школи і іншим учням, допомагати молодшим школярам;
• пред'являти щоденник на вимогу вчителя;

• записувати в щоденник домашні завдання по всім предметам;
• приносити на заняття всі необхідні приналежності: підручники, зошити, щоденник, ручки, олівці іт. п.;
• виглядати чисто і охайно, дотримуватися вимоги шкільної та обличчястої гігієни, дбати про відповідність свого одягу і зовнішнього вигляду строгому діловому стилю;
• дбати про власне здоров'я і безпеки, про здоров'я та безпеку інших учнів, дотримуватися вимоги техніки безпеки;
• виявивши в школі або на пришкільній ділянці кинуту сумку (пакет, згорток, коробку) або помітивши незнайомого підозрілого чоловіка, негайно повідомити про це вчителя або іншому працівнику школи;
• берегти майно школи, підтримувати чистоту і порядок в приміщенні школи та на її території;
• брати участь в заходах по благоустрою школи та її території.

Кожна країна світу, що взяла на себе зобов’язання виконувати міжнародні конвенції, у тому числі про права людини, повинна керуватися принципами і нормами цих угод у своєму внутрішньому законодавстві. Держави, що взяли на себе зобов’язання виконувати міжнародні документи про права людини, зобов’язані створити умови для здійснення і захисту прав кожної людини. Практично всі сучасні конституції демократичних держав мають норми, які у загальній формі гарантують непорушність основних прав людини.

Україна учасницею практично всіх багатосторонніх конвенцій ООН в галузі прав людини. Однак у зв’язку з теперішніми соціально-економічними умовами вона не в змозі забезпечити виконання низки міжнародних норм.

Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не тотожними поняттями.

 Громадянин — людина, яка законом визнається юридичне належною даній державі. Якщо права людини закріплені в міжнародне-правових актах, то права громадянина — у конституції певної держави.

 Відмінності між правами людини і громадянина:

 Права людини:

 - Поза територіальні -- існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і поза звязком їх носія з конкретною державою;

 - Загально-соціальні — належать людині через факт народження як природні, невідчужувані права, тобто не завжди виступають як юридичні категорії (апатриди, біженці не мають статусу громадянства, але мають права людини);

 - реалізація здійснюється у сфері будь-якого громадянського суспільства, де 6 не знаходилася людина.

Права громадянина:

 - Територіальні — передбачають наявність громадянства, тобто особливий зв’язок людини і держави;

 - Спеціально-соціальні (юридичні) закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа;

 - реалізація охоплює сферу відносин індивіда з певною державою.

 Права людини і права громадянина — близькі поняття, в ідеалі повинні збігатися, оскільки:

 • здійснення прав людини визначається головним чином забезпеченістю з боку держави. Наприклад, апатриди та інші категорії осіб, що не мають громадянства, знаходяться під захистом законів держави проживання та міжнародного права;

• громадянство — основний канал, через який відбувається здійснення прав людини.

Взаємозв’язок прав людини і прав громадянина підкреслюється тим, що вони у ряді випадків закріплювалися в одному нормативно-правовому акті, наприклад, у Декларації прав людини і громадянина 1789 p., що входить до складу конституційного законодавства сучасної Франції, або в розділі II «Права, свободи і обов’язки людини і громадянина» Конституції України 1996 р.

Розгляд прав людини разом із правами громадянина — підстава для:

• визначення її законних, юридичних можливостей (свобод) у державі;

• встановлення відповідності законодавства країни правам людини.

У дійсності збіг прав людини і громадянина має місце далеко не скрізь.

Як би там не було, кожна людина має можливість захистити свої права. Ми з вами не зупинятимусь на загальному праві на захист. Хотілось би наголосити саме на тому, як ви особисто можете захистити свої права.

Iснують позасудові методи захисту прав дитини через звернення (у т. ч. й самих дітей) до опікунських рад при місцевих держадміністраціях, органів і службах у справах дітей з усіх питань захисту прав та інтересів, до відділів освіти - у випадках порушення права дитини на освіту. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства" дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захисту своїх прав, свобод і законних інтересів.

Серйозною проблемою є низький рівень обізнаності не лише юних, але й дорослих громадян України щодо прав людини і прав дитини. Отже, наступним кроком повинно стати доведення змісту міжнародних актів та національного законодавства у галузі прав дитини до відома широких мас громадян: батьків, педагогів, соціальних працівників і головне - самих дітей.”

ІV. Підбиття підсумків

Проведення гри „Мікрофон”.

Метод „Мікрофон” надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

- говорити має тільки той чи та, у кого в руках „мікрофон” (уявним мікрофоном може бути ручка, олівець, тощо);

- відповіді не коментуються і не оцінюються;

- коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця;

Питання запропоновані для обговорення:

Чи вважаєте ви за потрібне вивчати свої права та методи їх захисту? Чому?

Де і як ми можемо дізнатися про свої права та обов’язки?

Заключне слово вчителя.

Сьогодні ми говорили з вами про особистісні права лю­дини і її обов'язки. Безумовно, кожний із нас має зна­ти, на що має право і що зобов'язані виконувати.

 

 

docx
Додано
21 травня 2018
Переглядів
1105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку