Сценарій виховної години "Україна у віночку"

   Україна у віночку

Вчитель:

Вийшли зрання на гуляння
Українські діти,
їх стрічали і вітали
Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Що, не дивлячись на ранок,
їсть солодке на сніданок.

А чиї ж то голосочки?
То видзвонюють дзвіночки.
То вони, як телефон,
Розганяють квітам сон:

"Дзень-дзень! День! 
Вставайте, квіти:
Йдуть до нас веселі діти!"

Чути голосок ромена:
- Не торкайтеся до мене:
Я в недільному вбранні,
Всі пелюстки випрані!

На горбочку мак
В шапці, як козак.
Він яскравий, як вогонь,
А бундючний - Бог боронь!
Вміє задаватись так
Тільки ще будяк!

Там росте холодна м'ята
(Добре пахне, як пом'яти).
Там шовковая трава
Щось шепоче, як жива.

А з травички - ніжні личка:
То вже - "Братік і Сестричка",
У тих самих кольорах,
Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти -
Більші, менші і малі -
Молоді яскраві квіти
Української землі.

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/. Малюнок Катерини Солодкої

Вчитель Немає кращої землі, ніж Україна. Ми любимо її зелені ліси й неозорі ниви,  блакитні озера і річки,  гомінкі міста та села в квітучих вінках садів, українську мову і  солов’їні  пісні, що споконвіку живуть у серці нашого народу.

          Сьогодні ми розглянемо наш український віночок.   В наш час він є не тільки частиною певних ритуалів, але й стильним жіночим аксесуаром який стає все популярнішим.

          В гардеробі кожної дівчини є хоча б один віночок. Він ідеально гармонує з вишитою сорочкою, сукнею чи звичайними джинсами. Вінок український підкреслює природну красу власниці, надає рисам її обличчя ніжності, витонченості та водночас впевненості. В давні часи люди вважали, що вінки здатні захистити дівчат від лихих поглядів та інших напастей. Народ вірив, що ця прикраса наділена магічною силою. Віночки захищали здоров’я власниць: варто було лише правильно підібрати квіти.

               Виходять учениці в українському одязі та віночках:

У віночку нашім

Різнобарвні квіти —

Символ України

І дарунок літа.

Тож усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку  зелену

Узяли у дуба,

Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

У барвінку листя,

Аби довго жили.

Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини —

Для краси й любові.

У вінок вплітають

Колосочки жита,

Щоб могли багато

І в достатку жити.

А в червонім маку,

Що цвіте у полі,

Кров людей, пролита

У боях за волю.

Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

                                Л. Савчук

Сьогодні  ми  з  вами,  діти,  поговоримо   про  деякі  квіти  -  символи  нашого   народу.         Разом з вами  ми сплетемо український віночок. (Діти, коли  протягом заходу згадується їх рослина, встають    та закріплюють на дошці у загальний віночок свою квітку).

Вчитель:   А тепер поговоримо кожну квіточку детальніше.

         Для надання віночку особливої магічної сили, у нього вплітали полин — найголовнішу з трав, буркун зілля — символ вірності та листя дуба — символ хоробрості та сили. Проте найміцнішим оберегом був і лишається…

Перша рослина віночка  

Відгадайте про яку квітку  загадка:  В цієї квітки п'ять пелюсток. В народі говорять: перша пелюстка - то краса, друга - ніжність, третя - незабутність, четверта - злагода, п'ята - вірність. 

Так, це барвінок, що символізує безсмертя людської душі, є зіллям кохання та дівочої вроди.

 Ця квітка, діти росте на всій  території України і тому  Україну  називають  барвінковим краєм. Ця квітка не боїться ні засухи, ні холоду, вона дуже  витривала, хоч і маленька. І, напевно, тому в перекладі з латинської мови барвінок означає «перемагати».

Барвінок - це  символ віри в свої  сили, в усе - переможність природи і людини. Барвінок  - символ вродливого парубка.

У народі живе чудова легенда про походження рослини,  і  я  вам  її  розповім .

Легенда про барвінок 

Діялося це тоді, коли  турки і татари нападали на Україну. Увійшли якось вороги в одне село і винищили усіх людей. Лиш один  парубок та  дівчина сховалися в лісі, але  і їх знайшли бусурмани. Парубка зарізали, а дівчину задушили. Ото з парубоцької крові і виріс барвінок у лісі, а губами   дівчини  полилася чиста вода і зросила  барвінок.

І тому, діти, барвінок ще і символ  кохання  і вірної любові.

Друга рослина віночка  Правду каже українське прислів’я: "Без калини, верби й тополини – нема України".

В українського народу в особливій пошані багато рослин: не можна уявити собі двору, де б не ріс кущ калини; садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикрашали садибу квітами — барвінком, чорнобривцями, соняшниками, мальвами, червоною рутою.

 Учениця

За селом під лісом 
Розцвіла калина, 
Цвіте буйне цвітом, 
І до неба лине.

Підійди, торкнися, 
Просить, заграває, 
За гілки візьмися, 
Знову не пускає.

Любить же калина 
Гратись по весні, 
Як заворожила, 
Сподобалась мені.

Восени калина 
Грона наливає, 
Ягоди червоні 
Листям прикриває.

Отаку калину 
Видно із далека, 
Ягоди червоні
Не взяла і спека.

Ягоди цілющі 
Родить нам калина,
Грона пишнотілі 
Збирає родина.

Як плоди зібрали, 
Забули калину, 
Обходять стороною, 
Ідуть по шипшину.

 

Стоїть одинока 
Під лісом калина, 
Ні вітер, ні спека 
її не змінила.

Ні перші морози 
її не злякали, 
Ні сніг і ні холод 
її не зламали.

Стоїть, манить красотою, 
Мов кличе до себе, 
Чиста, вимита росою, 
Живе не для себе.

Так і хочеться обійняти, 
Пригорнути ніжно, 
Ту калину, що під лісом, 
Що родить так плідно.
 

Ось чому калина наша 
Символ є любові, 
І в вінки дівки вплітають 
Грона ті червоні. 
        (http://svatovo.ws/ Ширков А.А.)

 Вчитель   Найбільше шанували в  Україні калину — символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі кетяги розвішували попід стріхами, і вони червоніли, мов намисто. Калину використовували у весільному обряді: прикрашали коровай, заквітчували вінок молодої. З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.

Вчитель А звідки ж пішла назва "калина"?

Легенда про калину

Учень  Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного воєводу поранено. Тому, хто вилікує його, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Прийшла в табір дівчинка Пелагея — дуже красива і горда. Вона пообіцяла вилікувати грека, але якщо він не прийде більш ніколи на нашу землю. Грек видужав і покохав дівчину, і  забрав у Грецію.

У неї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: "Твоїм ім'ям, сестро, назву рослину, яку найбільше люблю. Коли цвіте вона, то соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні ягоди, налиті ніби самою кров'ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають людині здоров'я. Буде вона зватися калиною...".

Є й інша легенда. Коли на нашу землю напали татари, захопили у  полон дівчат та змусили їх провести  до своїх осель. Дівчата завели   чужинців у непролазні лісові хащі,  подалі від рідних домівок.  Розлючені чужинці порубали дівчат  шаблями. Там, де пролилася кров  бранок, зросли калинові кущі з кетягами яскраво-червоних ягід. Плоди калини — ніби краплини кроні, а кожна її насінина за формою схожа на людське серце.

  Третя  рослина віночка

  Вчитель  Символом України є також верба. Своїм корінням верба скріплює  стрімкі береги та греблі,  красується обабіч доріг. Верби над ставом — традиційна прикмета українського села.

Гляньте на неї ранньої весни, коли ще всі дерева стоять голі -  вона вже вкрита ніжними, моло­денькими листочками. А через кілька днів зацвітає запашним жовтим цвітом.

Красуня-верба —корисна рослина, недарма народ здавна її оспівував, складав про неї легенди,  казки.

Учень

Вербова гілка у мене на столі,

Як символ сонця і тепла,

Ще схованих в імлі,

Як знак зеленої весни.

Котра ще вдалині.

Як знак, що щастя сад рясний

Даровано мені,

Вербова гілка на столі у мене розцвіла...

Прилинуть, серце - журавлі,

а в них на кожному крилі

Дар сонця і тепла.

Легенда про вербу

            Одна жінка вдень жила зі своєю сім'єю, а на ніч віддалялася у вербу. Аж ось про це дізнався чоловік, узяв та й зрубав вербу, -тоді жінка померла, і тільки материнська любов продовжувала жити. Зроблена з неї колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, зробив собі сопілку з пагінців верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком як рідна мати.

Четверта  рослина віночка

Вчитель  Ще одна відома, улюблена і смачна рослина є символом України. Це вишня. Неймовірно красиве дерево, а ще знамените своїми смачними ягодами.

Учень  Вишня, вишневі сади супроводжують наші оселі хтозна й відколи, немов тут і батьківщи­на цього чудового дерева.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

А матері вечерять ждуть...

Тарас Шевченко

Учениця  Наші предки-слов'яни зустрічали Новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, у якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розвивалися бруньки, і дерево рясно вкривалося ніжним біло-рожевим цвітом. Квітуче деревце залишалося в хаті аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю.

Легенда про вишню

 Вчитель   Жила колись в Україні родина. Чоловік козакував на Січі, коли вороги нападали, а в мирний час сіяв хліб на своєму ху­торі. Жінка допомагала йому й наглядала за дітьми. Було в них п’ятеро синів і одна донька. Жили собі та працювали, досягли вже якогось достатку. Обминало їхнє обійстя будь-яке нещастя та лихо. Від татарського й польського розорення оберігав гли­бокий байрак, у якому ховалася невеличка похила хатинка та хліви, а ще гострі шаблі й стріли батька й синів.

Як наслала цариця Катерина на вкраїнські землі своїх воя­ків, то знайшли вони той щасливий хутір і взялися до пограбу­вання. Билися з непрошеними гостями батько й сини, проте не змогли подолати натиску загарбників. Кинулися кати до хати, та на порозі стала зі самострілом мати. Поклала кулею отамана тих розбійників, одначе з іншими вояками не впоралася. Залишилася живою лише донька. Поховала вона матінку в садочку, й на тім місці виросло деревце, що навесні зацвіло пишним білим квітом, а влітку налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалася дівчина квітом дерев­ця, коли скуштувала смачних ягід, відразу заснула. Наснило­ся її те деревце, а з нього наче вийшла постать матері.

-                 Видиш ня, донечко? — шепотіли люблячі вуста.

Відтоді те деревце всі люди називають вишнею.

Вчитель:  Є ще такі квіти-символи, які традиційно вплітають у вінок:

• мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;
• цвіт яблуні — материнська любов та відданість;
• ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;
• соняшник — символ відданості й вірності;
• м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;
• волошки у віночку — символ людяності;
• ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;
• материнка — символ материнської любові;
• калина — краса та дівоча врода;
• лілея — дівочі чари, чистота, цнота;
• дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;
• безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;
• хміль — гнучкість і розум;

польовий дзвіночок — символ вдячності

Вчитель: Кожному вікові  притаманний свій жіночий український вінок:

Етнографи виділяють більше 70 різновидів українського вінка. Їх поділяють на вікові, обрядові, ритуальні та магічні. Вікові віночки плели відповідно до віку дівчинки, дівчини чи жінки.

Український віночок для дівчинки на 3 роки

Коли дівчинці виповнювалося три рочки, мама плела їй перший український віночок з чорнобривців, незабудок, ромашок і барвінку. Кожна з квіток мала лікувальні властивості для діток: чорнобривці захищали від головного болю, барвінок і незабудки розвивали хороший зір, а ромашка заспокоювала серце. А ще ромашка додавалася у вінок для того, щоб донька мала ясний розум, чисті думки і берегла честь.

Український віночок для дівчинки на 4 і 5 років

Коли дівчинці виповнювалося рівно чотири роки, то їй плели інший український вінок, в основі якого були незабудки, ромашки, чорнобривці та барвінок, а ще в нього вплітався безсмертник, листя багульника та яблуні.

Український вінок для дівчинки на 6 років

А коли дівчинці виповнювалося рівно шість років, то в український віночок вже можна було доплітати мак, який забезпечував хороший здоровий сон і зберігав розум. Також у вінок для дівчинки шести років уплітали волошки.

Український вінок для дівчинки на 7 років

Для семирічної дівчинки сплітали український вінок з семи різних квіток: незабудки, волошки, ромашки, чорнобривців, маку, безсмертника та барвінку, додаючи цвіт яблуні.

Український віночок для дівчинки на 8+ років

Для дівчинки, якій є 8 років плели український віночок з волошок і ромашок, і вже можна було вплітати будь-які квіти додатково.

       У сучасному житті українські вінки з квітами і стрічками знову стають модним і стильним головним убором під вишиванку. 

Учні:

У віночку нашім

Різнобарвні квіти —

Символ України

І дарунок літа.

Тож усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку зелену

Узяли у дуба,

Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

У барвінку листя,

Аби довго жили.

Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини —

Для краси й любові.

У вінок вплітають

Колосочки жита,

Щоб могли багато

І в достатку жити.

А в червонім маку,

Що цвіте у полі,

Кров людей, пролита

У боях за волю.

Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

                          Л. Савчук

Вчитель:

      Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки. Для завершення його прикрашання використовували стрічки.

Кожна стрічка кольорова

У віночку має мову.

Кожна стрічка розмовляє,

Нам про те розповідає,

Що вона символізує,

Серце голос стрічки чує.

Учениця:

У середині вінка

Ось коричнева яка!

Тут вона найголовніша,

Подивись на неї лише.

Як до матінки, до неї

Інші приросли душею.

Кожна стрічка щось та значить.

Вмійте серцем це побачить,

Вмійте стрічку розуміти,

Вчіться слухать серцем, діти!

Учень

Коричнева стрічка – земля, наша мати.                                              

Вона в нас єдина, вона найрідніша

Коричнева стрічка – вона найміцніша.

Учениця

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.                                           

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

Учень

Дві стрічки: зелена і темно-зелена –                                                     

Це юність, краса. Це природи знамена.

Зелена трава і зелені листочки –

Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

Учениця

Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –                                          

Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

Нам небо і води здоров’я дають.

Учень

Оранжева стрічка – м’яка паляниця.                                                               

Це й колос достиглого жита, пшениця.

Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

Учениця

А ця, фіолетова, те означає,                                                                     

Що розум людський ще надій не втрачає

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.

Учениця

Малинова стрічка або малинова                                                                 

Про щедрість сказати своє хоче слово,

Про те, що не можна усе тільки брати,

Що траба навчитись і щедро давати.

Учень

Багатство й достаток – рожева ця стрічка.                                           

Багатство пора вже нам мати за звичку.

Достаток з рожевої стрічки всміхатись

Нам буде, як праці не будем боятись.

Учениця

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,                                          

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.

Виходять дівчатка та танцюють  у віночках.

Вчитель

-   Бажаю всім добра, здоров’я  та  миру! Пропоную пройти до фотозони та провести фотосесію у вінку.