Сценарій виховного заходу

(до Дня захисників та захисниць України, Дня українського козацтва)

Тема: «Спадкоємність традицій українського народу»

Епіграф:

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім

Олександр КОБИЛЯКОВ

Мета заходу:

• виховання української молоді в дусі військових традицій Українського народу;
• формування патріотично зрілої особистості;
• акцентування уваги на тяглості військових і обрядово-побутових традицій Українського народу;
• військово-професійна орієнтація молоді;
• розширення і поглиблення національно-громадянських і військовопатріотичних уявлень і знань.

Методичне, дидактичне та технічне забезпечення: презентація «Від княжих дружин до ЗСУ», комп’ютер, екран, відеоролики.

Хід заходу:

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети

Слайд 1. Вступне слово вихователя.

ІІІ. Зміст виховного заняття

Слайд 2. 14 жовтня ми відмічаємо відразу чотири свята. Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, День захисників і захисниць України та день створення УПА. У цьому році виповнюється 80 років зі створення Української повстанської армії.

Слайд 3. Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх на інші дні? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.

Слайд 4. Декламування вірша «Єдина Україна»

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Дмитро Чередниченко

Слайд 5. Україна має унікальну історію воїнства. Кожна її сторінка сповнена звитягами різних поколінь оборонців рідної землі, які сформували особливий характер та образ сучасних захисників і захисниць України. Їхніми провідними рисами є патріотизм і відчайдушність, відвага і честь.

Слайд 6. Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови — захисниці від ворогів має глибоке коріння.

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву — Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони — «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання — сьогодні багато сіл в Україні носять назви «Покровка», «Покровське», «Новопокровка».

Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі — Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов'язане з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи. Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство.

Слайд 7. Вважають, що слово «козак» означає — вільна людина. Українські козаки — славетні лицарі, мужні воїни. Вони залишили вагомий слід в нашій історії, з ними пов’язано і багато цікавих легенд, переказів. Також козаки славилися своїми шароварами, вмінням вправно їздити на конях та співати козацьких пісень.

Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу — кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно, це додавало шансів здобути перемогу.

Слайд 8.

На екрані відеоролик «Український Козацький Марш»

(кадри з фільму «Вогнем і мечем»)

Слайд 9. Козаки об’єднувалися в курені (загони), кожен курінь обирав собі отамана (ватажка).

Запорожці суворо дотримувалися дисципліни, і були вправними мореплавцями. Створили свій флот, що складався з легких і швидких човників (чайок), який козаки використовували для військових походів. Як би дивно це не звучало, але його можна назвати «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж, аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів. Перед початком наступу вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню. Звичайно, це ставало несподіванкою для противника, адже ніхто не очікував, що запорозьке військо може з’явитись з морських глибин.

Слайд 10. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

У творі «Тарас Бульба» М. Гоголь писав: «Ось вона Січ! Ось те гніздо звідки вилітають горді й дужі орли. Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну».

Знаходилася Січ на острові Хортиця. Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя. Хортиця є одним із Семи чудес України.

Запорізька Січ — це дерев’яний замок який оточував глибокий рів і височезний вал, з дозорними баштами і бійницями для гармат, дерев’яний частокіл — все це говорило про те, що тут живуть лицарі. На площі містилася церква, будинки старшини, школа, господарські та військові споруди

Існував у запорожців цікавий звичай. Їхні курені були завжди відкриті. Мандрівник чи перехожий може зайти туди, погостювати, попоїсти і рушити далі в дорогу. І це навіть якщо господаря немає вдома. Однак існувало суворе правило, з куреня нічого не виносити, а інакше — покарання. А як хтось знайде якусь річ на Січі, прив’язує її до високого стовпа. Як за три дні власник не знайдеться, то і річ переходить у володіння того, хто її знайшов.

Слайд 11. Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю — саме ці якості були властиві і українським повстанцям. Тож 80 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії.

На екрані відеоролик «За що боролась УПА?»

(від історика Володимира В’ятровича)

Солдати УПА відзначались надзвичайно сильним патріотичним духом, вірою в ідею української соборності, аж до готовності самопожертви заради неї.

Нині ми продовжуємо ту саму боротьбу, яку вела УПА, – боротьбу за свободу проти того ж ворога – російського імперіалізму.

Слайд 12. Збройні Сили України – достойні нащадки видатних предків.

Українська армія від часу її створення в 1991 році на заміну радянським символам почала активно запроваджувати козацькі. На прапорах українських частин замість червоної зірки з'явилися козацькі хрести і національний герб —- тризуб, а іменами козацьких полководців стали називати військові навчальні заклади і частини.

У 2014 році з початком російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.

Кіборгами почали називати захисників Донецького аеропорту. За надзвичайну витривалість, сміливість та безстрашність. Адже вони, на великий подив усіх, перебуваючи у нерівних позиціях з російськими військовими, тримались до самого кінця, так і не здавши позицій ворогові. Ще одне слово, яким нарекли наших військових росіяни — «укропи». Зневажливе у їхньому розумінні, похідне від «Український Опір», це слово стало сприйматись у нас як позитивне. Українці самі називають себе «укропами», вірячи у добру силу правди, що, наче зелена рослина, відганяє злих духів.

Донецький Аеропорт: Як це було? — це історія оборони Донецького аеропорту в одному відео, розповідь про те, як «кіборги» зруйнували міф, запущений Кремлем, про те, що Україна не спроможна захищатися.

На екрані відеоролик «Донецький Аеропорт: Як це було»

Слайд 13. Сьогодні світ знову зіткнувся з режимом, який прагне поділити кордони й прямує до новітнього тоталітаризму, який отримав назву «рашизм». Для нас він уособлює беззаперечне зло, яке несе вбивства, руйнування, геноцид.

Сучасні українські воїни — у повномасштабній війні, розв’язаній РФ, українці зі зброєю в руках боронять незалежність не лише власної держави, а й країн Європи. Їх називають воїнами світла, бо вони світлі і воюють за правду. Вони сильні, як ніколи. Вони продовжують боротись, бо ми мусимо премогти.

Клип «Повсталий Степ», автор вірша М. Степовий,

текст читає Андрій Середа

(вірш присвячений отаману Кості Блакитному та його Степовій дивізії)

На захід запрошений кадровий військовослужбовець….. із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. І зараз йому надамо слово.

(виступ військовослужбовця ЗСУ)

Слайд 14. Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Українських Січових стрільців існувала Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА.

В сучасній українській армії кожен десятий боєць — жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика.

Слайд 15. Через військову загрозу цілісності своєї держави з боку Російської Федерації українці нині часто згадують приклад звернення жителів Константинополя до Богородиці, самі звертаються з молитвою до Божої Матері з проханням покрити своїм омофором наших воїнів, які героїчно відстоюють незалежність України.

Декламування вірша «Єдина Україна»

Діво Пресвятая – Матір матерів,

Пригорни до серця всіх своїх синів.

Освіти їх душі світлом золотим,

Виповни любов’ю неспокійний дім,

Научи, як землю вберегти від зла,

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоре-зорянице, сонце доброти,

Землю України щастям освіти!

Валентина Полинок

Сьогодні ми складаємо шану всім тим, хто став на захист нашої рідної землі, всім чоловікам і жінкам, що оберігають її кордони, її незалежність, її спокій і добробут!

IV. Підсумок заходу

Слайд 16. Заключне слово вихователя.

Українська земля… Земля, яка полита кров’ю її синів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері — покровительки всього воїнства українського щоб були почуті десь там, в небесній канцелярії. Почуті і втілені в життя.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом. Це день захисника.

І наш з вами святий обов’язок — неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами — України.

На завершення я хочу побажати усім вам справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб усі ви вірили в щастливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися до процвітання рідного краю та всієї України!

Список використаних джерел: