Сценарій виховного заходу "Любіть Україну, всім серцем любіть!"

                                      Сценарій виховного заходу

 «Любіть Україну, всім серцем любіть!»

 

Мета: Розширити і поглибити знання дітей про свій рідний край: своє село, Україну, її символи, традиції, культуру, ремесла; розвивати в учнів творче мислення, пізнавальні інтереси, творчі здібності, уяву; виховувати патріотичні почуття і повагу до Батьківщини.

Під звуки бандури на сцену виходять дівчата із хлібом на вишитому рушнику

Дівчинка 1. Добрий день вам, люди добрі,

Раді тут вас всіх вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

 

Дівчинка 2.За народним звичаєм стрічаєм ,

Як здавен ведеться на віку,

Ми гостей пшеничним короваєм

На чудовім тканім рушнику.

 

Дівчинка 3. Хай рясніють квіти малиново,

 Пахне хай духмяно коровай,

Щоб і дар земний, і щире слово

Ви відчули, завітавши у наш край.

 (Вручають хліб гостям )

Ведучий.  У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

Ведучий. Як не любить той край,
Де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
Що ми звемо життям,
Де вперше став ходить
І квіткою, неначе
В його теплі зростав
І усміхавсь квіткам!

Ведуча. Батьківщина. Для нас – це наша земля, рідна Україна.

Ведучий. Говорять, що діти - то янголи, які зійшли з небес щоб зробити землю кращою, і тільки вони відчувають своїми маленькими та чистими серцями істину у цьому світі. Тож запитаємо, що для них Україна?

Дитина1.

Моя Україна — це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.

Дитина 2.

Моя Україна — то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя...
Я кращої в світі країни не знаю.

Дитина 3.

Тут калина і верба,

Тут і радість, і журба,

Ніжне материнське слово

І така чудова мова.

 

Дитина 4

Ніби птаха легкокрила,

Волелюбна і щаслива,

Краю ніжній і святий,

Я люблю тебе, ти – мій!

 

Під звучання бандури виходе на сцену  Крикуненко Юля, яка читає вірш «Я – українка»

Я — українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я — українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я — українка!

Український танець у виконанні  Левченко Дарини та  Гнатенко Олі

 

Ведуча. Рідний край... Він починається від батьківського порога, маминої ніжної колискової, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелеться по садочку, куща калини біля тину, яскраві грона якої завжди порівнювали із дівочою вродою.

Пісня  «Зацвіла в долині червона калина» у виконанні учениць 1 та 2 класів

Ведучий. Дякуємо дівчаткам за пісню. Так, калина, тополя, барвінок, а які іще дерева та рослини, без яких ми не уявляємо України, стали народними символами нашого народу?

Діти відповідають: верба, мальви, чорнобривці, маки, волошки.

Ведуча. Вірно. Наш народ з трепетом у душі відноситься до них, і, не випадково, оспівав  у своїх піснях, усній творчості, зображує на полотнах художників та вишиваних шедеврах наших майстринь.

Ведучий. До речі. Сьогодні одна із майстринь нашого села люб’язно згодилася розповісти нам про секрети вишивки українського рушника. Тож ми запрошуємо на сцену  вчительку початкових класів Гавриленко Вікторію Василівну, в родині якої вишивка – це мистецтво, яке передається уже не одне покоління від матері до дочки. Їхні рушники та вишиванки неодноразово зачаровували своєю красою наших Байрачан та гостей села.

Виступ Вікторії Василівни.

В українській народній культурі рушник вважається одним з найпомітніших і шанованих виробів. Рушники використовуються у всіх обрядах, які супроводжують українців протягом життя - від народження і хрестин до поховання

Традиційні українські рушники, в залежності від форми, кольору й орнаменту вишивки, мають різне призначення.

•           Весільний (його викладають під ноги молодятам в процесі весільної церемонії). Найчастіше, на ньому зображують пару голубів або жайворонків, які символізують нареченого і наречену, а також є уособленням вірності, любові і сімейного щастя. Наявність квіткового орнаменту позначає захист від злого духа, побажання процвітання молодої сім'ї, здоров'я, багатства, родючості;
•           Вінчальний (його стелять під ноги в церкві),  використовують лише один раз в житті під час вінчання перед Господом Богом у церкві;
•           Союзний (для перев'язування рук молодят). На такому рушничку вишиваються рослинні орнаменти, «злагода та любов» і імена молодих. Він є втіленням любовного союзу, духовного єднання і прихильності подружжя один до одного;
•           Хлібосільний. Після весільної (вінчальної) церемонії молодих зустрічають батьки з короваєм, який розташований на даному рушнику, прикрашеним пташками і квітами;
•           Божник (маленький рушничок для ікон).
• кілковий для оздоблення картин. Ще у дев'яностих у сільських хатах можна було знайти картини-фоторепродукції або картини, вишиті хрестиком, які прикрашались рушниками;
• плечовий. Ним перев’язували сватів після вдалого сватання. Нареченому дівчина пов’язувала на руку хустку, а сватів обдаровувала рушниками;
• утирач — прообраз сучасного бавовняного рушника для рук. Такий текстиль не вишивали ніяк. Хіба краї підрублювали, або декорували обметувальним швом контрастного кольору;
• стирок — вид текстилю для витирання посуду. Також без прикрас та пишного оздоблення;
• для стріхи або будівельний. Такий вишитий рушник разом із букетом із дуба, клену, осики прикрашали останню крокву на хаті. Зараз обряд забувся. Лише подекуди на Галичині останню крокву на хаті перев’язують червоними стрічками;
• хлібники —Їх використовували для зберігання хліба. Такі рушники довжиною були до 1 м і прикрашались двома вузькими смужками орнаменту по краях;
• рушник для благословення в дорогу. Цей виріб згадано у «Пісні про рушник» Андрія Малишка ( “Рідна мати моя”), де згадується, що проводжаючи в дорогу мати давала синові на щастя — долю вишите полотно;
• рушники для церкви. На них вишивались ікони, стилізовані зображення святих, молитва “Отче наш” чи “Вірую”.

Які ж орнаменти можна побачити на рушникові?

Наші українські рушники рясніють різноманітними квітами, які також несуть у собі певний оберіг або магічне значення.

Так, зображення соняха – символізує позитивну сонячну енергію, життя, здоров`я та процвітання;

троянди – обереговий символ життя, благополуччя;

чорнобривці – символ витривалості та краси;

айстри – це кохання і ніжність;

лілії – символ дівочих чарів, чистоти та цноти;

іриси – символ дружби, щирості , поваги, вірності;

Значне місце займають калина, листя дуба, виноградна лоза, древній образ берегині, яку зображують як стилізовану жіночу постать з піднятими руками, як символ захисту та благословення роду.

Ведуча. Подякуємо Вікторії Василівні за цікаву розповідь, а тепер пропонуємо вам взяти участь у вікторині та перевірити, як ви знаєте культуру та історію своєї держави.

Вікторина у вигляді презентації

Ведуча. Українська земля. Це – найбільша цінність нашого народу, адже вона годує, оберігає та просто тішить око. Тут і гірські хребти Карпат і Криму, і сонячно-блакитні моря, і таємничі ліси Полісся, і загадкові терикони Донбасу, і одна з найбільших у Європі пустель. Тож не дивно, що земля ця була здавна ласим шматком, який спокушав не одне плем’я, народ чи диктатора. Хто тільки не посягав на неї матінку – монгольська орда, литовські та польські магнати, німецькі нацисти, російські колонізатори.

Ведучий. В українському повітрі молекула кисню тісно зв’язана з молекулою свободи. Ось чому забрати в українця свободу – те саме, що забрати життя, перекривши кисень. Ось чому українець, мов дикий рисак, намагається скинути з себе кожного, хто хоче накинути на нього вуздечку. Так, загарбникам із українцями важко, бо ми не раби.

Ведуча. Визвольна боротьба українського народу червоною ниткою проходить у наукових роботах наших істориків, літературних творах, художніх полотнах і звичайно ж думах, історичних, козацьких та стрілецьких піснях.

Пісня «Гей, соколи» у виконанні учнів 4-7 класів

Ведучий. Сьогодні наша країна знову у вогні. Почав свій відлік другий рік підступної війни з Росією.

 

Ведуча. Війна місця не вибирає,

Війна іде, війна вбиває,

Війна не спить, війна лютує,

Стріляє, нищить і грабує

Війна тримає у полоні

Війна вже тут, як на долоні

Війна розпочинає битви,

Війна народжує молитви

Ведучий. Війна нівечить школи й храми.

Війна лиша сиріт без мами.

Війна палить пшеницю і просо,

Війна – це де голодні й босі

Війна не просто так – це люди,

Війна –не схід, війна повсюди,

Війна із кожним до загину,

Війна – це зараз Україна…

Ведуча. Наш героїчний народ знову піднявся на захист  своєї держави. У рядах захисників наші батьки, брати, матері, сестри.

Ведуча. Багато родин, які осиротіли за цей рік. Війна забрала тисячі життів. Не обминуло горе і наше село та  територіальну громаду. Прошу вшанувати пам`ять загиблих Героїв хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання (відео із хвилиною мовчання)

Ведучий. Право покласти квіти до меморіальної дошки Анатолію Бузуляку та  надається  учням гімназії:_____________________________________________________________________________________________________________________________

Покладання квітів

Ведуча. Кожен бореться із ворогом як може, і на своєму місці. Наші учні зібрали 1000 гривень на допомогу ЗСУ, взявши участь у акції «Монетки», писали листи та малювали малюнки , робили сувеніри – обереги для воїнів ЗСУ, відправляли на передову продукти та теплі речі, брали участь у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах, кошти від яких перераховувалися на потреби армії, а учні 3 класу написали самі вірші, які присвятили трагічним подіям у нашій країні.

Виступ учениць 3 класу

1.Я україночка маленька,

Зазнала горе я,

В мою країну серед ночі,

Постукала війна,

Та знаю я, та вірю я....

Прийде весна,

Розквітне все,

квіткою калини.

Хай береже Господь усіх,

Героїв України!!!!

2. Ви – у наших думках,

Ви – у наших серцях,

Ви – у наших словах 

При молитві.

На житті полотні

Ми малюємо дні,

Де вас успіх чекає у битві.

Де вас янгольський цвіт

Укриває від бід,

Бог тримає свою парасолю.

Тільки вірте у це!

Захистіть нашу землю і волю!

3. Я хочу, щоб мир був у нашій країні,

Щоб без війни жили люди і діти.

Я хочу, щоб татко мій повернувся.

Мене і сестричку обійняв дуже – дуже.

І тихо сказав нам : « Ура!

Слава героям, Перемога прийшла.»

4. Я хочу любити, мріяти, жити.

Я хочу, щоб мама й тато

Були в мене і в тебе.

Я хочу, щоб всі діти

Могли радіти,гуляти, співати

І просто жити.

Не треба нам війни, ми маленькії діти

Ми хочемо з мамою й татом жити.

Я хочу, щоб мир був у моїй країні,

Слава героям! Слава Україні!

Виступ учнів 3 класу.

Ведучий. Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду.

Ведуча.

Пам’ятаймо про це!

 Ми щасливий народ

 і щасливим будем до віку,

Україна, як мати, на цілому світі одна.

Україно моя, ти перлина віків споконвіку.

 Україно – ти пісне моя!

Діти виходять із жовтими та голубими кульками, 9- класники у військовій формі із прапорами, першокласниця з іконою Богородиці.

 Звучить фінальна пісня «Калинова Україна» у виконанні учнів 3 та 5 класів.