Державний навчальний заклад

 

 

« Глухівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу

«Молоді герої України  нашого часу»

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Склав:

                                                                           Кл. керівник 33гр.

                                                              Сапун В.О.

 

 

 

 

2017

Мета:

 

  ознайомити учнів із життєвими долями бійців АТО

 

  формувати принципи національно-патріотичного виховання

 

  виховувати шанобливе ставлення до героїзму людей, які відділи життя і здоров’я за незалежність нашої держави.

 

 

 

 

 

Матеріально-технічне забезпечення:

 

 відеопрезентація «Герої України нашого часу»;

відеоролики: « Наймолодшому "кіборгу" Донецького аеропорту посмертно вручать орден»,«Хоробрі серця. Покоління Незалежних. Сергій Сєвєр Табала», «Воїни Нації- "Север"».

 

 

 

 

 

 

 

 

Учасники:

 

учні груп № 13,22,33,  педагогічні працівники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД ЗАХОДУ

 

 

 

 

 

1.Вступ

 

 

2. Біографія Сергія Табали

 

 

3.Показ відеороликів пов’язаних з життям Сергія  Табали

 

 

4.Обговорення життєвої  долі Сергія Табали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

     На даний час, на наших очах, твориться історія – історія справжніх героїв. Ці роки війни, опишуть в підручниках історії, як війну України з Росією. Справжнім героям я присвячую  цей захід - героям нашого часу.

  Вони не сиділи в кабінетах, вони не ховались від військкоматів, вони не тікали за кордон. Ці люди, пішли захищати нашу Батьківщину – це справжні хоробрі серця. Вони, як один, без жодних вагань, без примусових повісток піднялися на захист України. На цих патріотах тримаються не тільки усі добровольчі батальйони, вони суттєво доповнюють регулярні війська України. Із початком військового протистояння на Сході українці переосмислили багато понять. Там, в зоні АТО, вірність Батьківщині доводять із автоматом у руках, істинну дружбу – прикриваючи спину бойового товариша, а любов до Бога – щирими молитвами про мир та спокій в Україні. Нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку ми згадуємо голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, яка залишила глибокі рани на землі України. Втрати, які пережив у воєнні роки український народ, і сьогодні гострим болем відлунюють у серцях наших співвітчизників. Згадуємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років, і де за офіційними даними загинуло 2378 українських солдатів. З вдячністю і повагою згадуємо наших предків, які боролися за свободу України. Та наше сьогодення особливе. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще 3 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

       Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія. Сьогодні я хочу вам розповісти про нашого земляка героя України – Сергія Табала.

 

Біографія Сергія Табали

    Табала Сергій Олександрович - боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», псевдо «Сєвєр».Народився 16 грудня 1995 року в місті Лебедин Сумської області. У 2011 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №9 міста Суми. Навчався в Сумському хіміко-технологічному центрі професійно-технічної освіти, за професією "Кухар-кондитер". У зовсім юному віці – в 15 років — хлопець захопився національною ідею, перечитавши силу-силенну книжок з історії та філософії. Псевдо «Сєвєр» придумав собі сам, можливо тому, що народився на Сумщині, на Сіверський землі, де жило грізне плем’я сіверян, найвойовничіше з усіх слов’ян. У релігії язичників немає культу страждань, натомість радість буття. Хлопець вважав себе язичником.
«Сєвєр у Сумах жив із бабусею. Мама була далеко, на заробітках, а тато загинув. У нього ще молодші брати Олекса і Стася, — згадує друг дитинства з позивним  «Каспер», котрому 16 років і котрий так само є активістом «ПС» в Сумах. — У людей мій товариш викликав абсолютну симпатію, прагнув бути цілісним, справжнім. Говорив: хлопці, як загину і будете мене ховати, хочу, щоб ви посміхались і згадували мене  весело. Так, він дуже любив життя».
У «ПС» Сергій Табала вступив на Майдані, 29 листопада 2013-го, коли відчув — настав час рішучих дій. Під вогнем на Грушевського йому виповнилось вісімнадцять. Не по роках мудрий, з високим IQ: швидко думав, реагував, пропонував нелінійні рішення — швидко добирав слова до непростих категорій. Відчайдух і патріот. Безперечний лідер у молодіжному націоналістичному середовищі.
«Я мрію про шляхетну і горду країну. Хтось скаже: утопія, але я хоча б спробую! – зазначав у своєму вересневому інтерв’ю «кіборг» Сєвєр. — Є бажання зробити швидше. Не сидіти, склавши руки, як наші політики, не чекати з моря погоди. Хочеш перемогти – дій, така логіка бою! І будьте певні, я не один – нас багато!»
Псевдо «Генріх», 23 роки, активіст «ПС», м. Суми: «Сєвєр був цікавим і вдумливим співбесідником, багато читав, умів дискутувати, мав свій погляд на філософські речі. А потім Майдан. Найгарячіші події на Грушевського, Інститутській, в Будинку профспілок. У побратимів вогнепали, контузії, опіки від коктейлів Молотова, запалення легенів, а Сєвєру хоч би що, мов заворожений… Він жартував: мене боги оберігають! Там, на Грушевського, його призначили заступником командира загону «ПС», а коли друга-командира важко поранили, Сєвєр став на його місце. То були найгарячіші дні»..З початком Революції гідності Сергій перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був її активним учасником. 29 листопада 2013 року на Майдані Незалежності міста Києва, Сергій вступає до громадського руху «Правий сектор», та згодом стає командиром одного із загонів. У липні 2014 року Сергій Табала поїхав до тренувального табору громадського руху «Правий сектор».

       З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. До легендарного летовища Сєвєр потрапив як доброволець «Правого Сектору». Підрозділ ДУК «ПС» стояв у Пєсках – до аеропорту рукою подати, і прибулий на дружні перемовини з «правосєками» комбат десантників зізнався, що там непереливки, треба рятувати наших хлопців, серед яких десантники, піхота і трохи спецназу. Добровольці «ПС» тоді пішли і зробили — розтиснули кільце довкола летовища.

      28 серпня 2014 року під час чергового штурму російськими бойовиками позицій українських військових в Міжнародному аеропорту «Донецьк», Сергій Табала отримав перше пораненя, коли «сєпари» в чергове штурмували позиції «кіборгів». Ушкодження середньої важкості: в груди і руку, один з осколків залетів під бронік, зупинившись біля сонної артерії. Хірурги із дніпропетровського військового госпіталю ім. Мечникова тоді казали, що юнак народився в сорочці.«Не треба лукавити, йде війна — і або ми їх, або вони нас! – у інтерв’ю зі шпитальної палати говорив про реалії воєнних подій «кіборг» Сєвєр. – І краще, якщо ми переможемо. Стріляють у мене, у побратимів, топчуть мою Україну. Я мушу їх захищати! Якщо не вб’ють, піду до військового училища. Вважаю, я обраний для військової справи!..»Після лікування Сергій повернувся до зони проведення антитерористичної операції, де продовжив виконувати бойові завдання у складі свого підрозділу при обороні Міжнародного аеропорту «Донецьк».

     6 листопада 2014 року Сергій Табала загинув , тримаючи оборону на звідусіль обстрілюваній вишці Донецького аеропорту. Неміцну стіну пробив снаряд 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». Через місяць хлопцю мало б виповнитися дев’ятнадцять років.10 листопада 2014 року похований на Алеї почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.

  

 

   17 грудня 2014 року рішенням Сумської міської ради Табалі Сергію Олександровичу було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).28 січня 2015 року у місті Суми на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №9 (вулиця Даргомижського, 3), де навчався Сергій Табала, йому відкрито меморіальну дошку. 16 грудня 2015 року у місті Суми на фасаді будинку, в якому мешкав Сергій Табала (вулиця Харківська, 8), йому відкрито меморіальну дошку.Нагороджений орденом "Народний Герой України" (15.01.2016; посмертно) та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).19 лютого 2016 року розпорядженням міського голови міста Суми, було перейменовано вулицю Паризької Комуни на вулицю Сергія Табали (Сєвєра).   Указом Президента України №516/2016 від 21 листопада 2016 року за особисту мужність, героїчне відстоювання прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності та у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України Табалі Сергію Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).(відео 3).